Постанова № 73607724, 17.04.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/16776/14-ц Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М.

Категорія 5 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючої Талько О.Б.,

суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М.,

за участю секретаря Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №295/16776/14 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 21 грудня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Чішман Л.М.,

В С Т А Н О В ИВ :

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому зазначила, що з 1992 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2

За час спільного подружнього життя ними за спільні кошти побудований будинок, загальною площею 203,6 кв.м., який розташований в м.Житомирі по вул.Видумка, 19-а. Відповідно до рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 783 від 24 листопада 2005 року право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано за відповідачем. Також державним актом про право власності на земельну ділянку серії АЯ № 893915 підтверджується, що ОСОБА_2 на підставі рішення міської ради від 29 вересня 2005 року за №554 належить 0,1000 га земельної ділянки за адресою м.Житомир, вул.Видумка, 19-а.

Окрім того, за час шлюбу вони придбали велосипеди (3шт.) вартістю 2500,00 грн., холодильник (мал.) вартістю 1000,00 грн., холодильник Wirlpool вартістю 4800,00 грн., пральну машину вартістю 800,00 грн., насос 3шт. вартістю 3000 грн., насос глибинний вартістю 3500,00 грн., насос із розширювальним баком вартістю 400,00 грн., морозильну камеру (мал.) вартістю 1000,00 грн., морозильну камеру (вел.) вартістю 2000,00 грн., електробойлер вартістю 1000,00 грн., розширювальний бак (50л) 2шт. вартістю 600,00 грн., розширювальний бак (150л) 1шт. вартістю 600,00 грн., газову колонку вартістю 500,00 грн., електрогенератор дизельний (3фази) вартістю 10 000,00 грн., електрогенератор бензиновий (1фаза) вартістю 1000,00 грн., електровипрямляч (3фази) вартістю 5000,00 грн., компресор побутовий вартістю 650,00 грн., котел "Житомир" вартістю 1500,00 грн., котел Wolf+бойлер вартістю 3000,00 грн., генератор вартістю 1000,00 грн., мопед дитячий вартістю 800,00 грн., скутер ecobike вартістю 3000,00 грн., мембрану Vontrol вартістю 2500,00 грн., електрозварку вартістю 2000,00 грн., газонокосилки 1шт. вартістю 600,00 грн. та 2шт. вартістю 1000,00грн., електроплиту (3шт.) вартістю 3200,00 грн., мікрохвильову піч вартістю 200,00 грн., хліборізку вартістю 300,00 грн., лічильники (2шт.) – для світла 2-хфазний та 3-хфазний вартістю 500,00 грн., лічильник для газу вартістю 200,00грн., лічильник для води вартістю 100,00грн., скважину водяну вартістю 9400,00 за 47м глибини та 15м добурено в 2011 році (вартість невідома) – загальна глибина 62м, ванну чавунну вартістю 550,00 грн., стіл дубовий вартістю 1000,00 грн., стільці офісні (6шт.)вартістю 480,00 грн., посудомийну машину вартістю 1000,00 грн., газову плиту вартістю 700,00 грн., кухонні меблі вартістю 5000,00 грн., хлібопекарню малу вартістю 700,00грн., кухонний посуд вартістю 1000,00 грн., м’який куточок вартістю 1500,00 грн., музичний центр (5 колонок, сабвуфер, підсилювач звуку) вартістю 2000,00 грн., килим (2шт.) вартістю 700,00грн., диван (2шт.) вартістю 800,00 грн., системний блок вартістю 2100,00 грн., безперебійник для ПК вартістю 400,00 грн., принтер вартістю 500,00 грн., колонки Truth вартістю 2000,00 грн., акустичну систему вартістю 200,00 грн., монітор Benq вартістю 2000,00 грн., гойдалку вартістю 1200,00 грн., меблі дитячі вартістю 1000,00 грн., ліжко вартістю 2000,00 грн., меблі (8 комодів та шафа-купе) вартістю 4200,00 грн., ванну кутову акрилову вартістю 2500,00 грн., диван вартістю 1200,00 грн., шафу для ванної кімнати вартістю 400,00 грн., цеглу білу силікатну вартістю 7000,00 грн., вагонку вартістю 1000,00 грн., камінь бут вартістю 1500,00 грн., дошки столярні (4 куба) вартістю 2500,00 грн.,

Позивачка зазначає, що на даний час між нею та ОСОБА_2 існує спір щодо поділу даного майна.

З огляду на вищезазначене, уточнивши позовні вимоги, просила визнати вказане будинковолодіння спільною сумісною власністю подружжя та поділити його в натурі, виділивши їй ? частину земельної ділянки та ? житлового будинку, яка складається: тамбура площею 4,0 кв.м.; підвального приміщення площею 12,6 кв.м.; підвального приміщення площею 10,3 кв.м.;підвального приміщення площею 12,6 кв.м.; частини коридору площею 10,0 кв.м.; житлової кімнати 1-4 площею 11,6 кв.м.; кухні 1-5 площею14,6 кв.м.; туалету площею 1,8 кв.м., а всього 98,2 кв.м.

ОСОБА_2 просила виділити ? частину земельної ділянки та ? частину житлового будинку, до якої входить: гараж площею 27,4 кв.м.; тамбур площею 1,7 кв.м.; частина коридору площею 7,6 кв.м.; коридор площею 18,7 кв.м; житлова кімната площею 16,8 кв.м.; житлова кімната площею 11,4 кв.м.; житлова кімната площею 17,0 кв.м.; санвузол площею 4,8 кв.м., а всього 105,4 кв.м.

Також просила поділити в натурі майно, виділивши їй: електровипрямляч,електробойлер, розширювальний бак, електрогенератор, компресор, котел,скутер, електрозварку,газонокосилку,електроплиту, мікрохвильову піч, хліборізку, лічильник газу,лічильник води, ванну чугунну, стіл дубовий, стільці, посудомийну машину, газову плиту, кухонні меблі, кухонний посуд, два велосипеди, холодильник, морозильну камеру, ксерокс, системний блок, безперебійник, принтер, колонки, акустичну систему, монітор,диван, дзеркало, ? частину цегли, каміння, дошок, вагонки, побутового інструменту, меблі дитячі, а всього виділити майна на суму 45855 грн.

Відповідачеві виділити: електрогенератор, котел «Житомир», розширювальний бак, газову колонку, газонокосилку, електроплиту, лічильник світла, м’який куточок, музичний центр, килимове покриття, диван, гойдалку, ліжко, 8 комодів та шафу, ванну кутову, дзеркало, шафу у ванній кімнаті, унітаз та бачок, біде, велосипед, холодильник, морозильну камеру, ? частину цегли, каміння, дошок, вагонки, побутового інструменту, а всього на суму 45975 грн.

Окрім того, просили визнати за нею право власності в ? частині : на скважину, насосну станцію, насос глибинний, насос з розширеним баком, генератор, мембрану, ємкість об’ємом 3000 л, установку очищення води мембранну та зобов’язати відповідача не чинити їй перешкоди у користуванні цим майном.

Також ОСОБА_1 просила вселити її до зазначеного житлового будинку та зобов’язати відповідача не чинити їй перешкоди у користуванні цим житлом, а також у користуванні газом, водою, світлом та каналізацією у спірному будинковолодінні.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 21 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок, розташований в м. Житомирі по вул. Видумка, 19-а, вартістю 1 429 000,50 грн., котел «Житомир» вартістю 1500,00 грн., лічильник світла вартістю 500,00 грн., м’який куточок вартістю 1500,00 грн., килимове покриття вартістю 700,00 грн., диван вартістю 800,00 грн., диван вартістю 1200,00 грн., гойдалку вартістю 1200,00 грн., ліжко вартістю 2000,00 грн., меблі (8 комодів та шафу) вартістю 4200,00 грн., ванну кутову вартістю 2500,00 грн., дзеркало 2 шт. вартістю по 275,00 грн. кожне, шафу для ванної кімнати вартістю 400,00 грн., унітаз та бачок вартістю 600,00 грн., біде вартістю 300,00 грн., велосипед вартістю 1500,00 грн., велосипеди 2 шт. вартістю 1000,00 грн., холодильник вартістю 1000,00 грн., побутовий інструмент вартістю 2000,00 грн., мікрохвильову піч вартістю 200,00 грн., хліборізку вартістю 300,00 грн., лічильник газу вартістю 200,00 грн., лічильник води вартістю 100,00 грн., ванну чавунну вартістю 550,00 грн., стіл дубовий вартістю 1000,00 грн., стільці вартістю 480,00 грн., посудомийну машину вартістю 1000,00 грн., кухонні меблі вартістю 5000,00 грн., кухонний посуд вартістю 1000,00 грн., системний блок вартістю 2100,00 грн., безперебійник вартістю 400,00 грн., принтер вартістю 500,00 грн., колонки SONY вартістю 400,00 грн., акустичну систему вартістю 200,00 грн., монітор вартістю 700,00 грн., меблі дитячі вартістю 1000,00 грн., насос глибинний вартістю 3500,00 грн.

Поділено в натурі житловий будинок за адресою м.Житомир, вул.Видумка, 19-а, вартістю 1 429 000,50 грн. за шостим варіантом розподілу згідно з висновком експерта № 676/04.16 від 25 листопада 2016 року.

Виділено ОСОБА_1 в натурі: тамбур ІІ площею 4,0 кв.м., підвальне приміщення ІІІ площею 12,6 кв.м., підвальне приміщення ІV площею 10,3 кв.м., підвальне приміщення V площею12,3 кв.м., тамбур 1-1 площею 1,7 кв.м., коридор 1-2 площею 17,6 кв.м., кухню 1-5 площею 14,6 кв.м., санвузол 1-6 площею 4,7 кв.м., туалет 1-7 площею 1,8 кв.м., коридор 1-8 площею 18,7 кв.м., житлову кімнату 1-11 площею 17,0 кв.м., санвузол 1-12 площею 4,8 кв.м., всього 120,1 кв.м., що становить 59/100 частин домоволодіння, вартістю 843071 грн. 50 коп.

Виділено ОСОБА_2 в натурі: гараж І площею 27,4 кв.м., кімнату 1-3 площею 16,3 кв.м., кімнату 1-4 площею 11,6 кв.м., кімнату 1-9 площею 16,8 кв.м., кімнату 1-10 площею 11,4 кв.м., всього 83,5 кв.м., що становить 41/10 частину домоволодіння, вартістю 585929 грн.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 128571 грн. компенсації при відступленні від ідеальних часток житлового будинку № 19-а у м.Житомирі по вул.Видумка, за рахунок коштів, внесених на депозитний рахунок ТУ ДСА в Житомирській області, відповідно до квитанції № 0.0.823683345.2 від 09 серпня 2017 року.

Повернуто ОСОБА_2 421 грн., внесених на депозитний рахунок ТУ ДСА в Житомирській області, відповідно до квитанції №82 від 13 лютого 2017 року.

Поділено в натурі рухоме майно відповідно до місця знаходження майна в житловому будинку.

Виділено ОСОБА_1 майно: м’який куточок вартістю 1500,00 грн., гойдалку вартістю 1200,00 грн., ліжко вартістю 2000,00 грн., меблі (8 комодів та шафу) вартістю 4200,00 грн., ванну кутову вартістю 2500,00 грн., дзеркало 1 шт. вартістю по 275,00 грн., шафу для ванної кімнати вартістю 400,00 грн., унітаз та бачок вартістю 600,00 грн., біде вартістю 300,00 грн., велосипед вартістю 1500,00 грн., холодильник вартістю 1000,00 грн., мікрохвильову піч вартістю 200,00 грн., хліборізку вартістю 300,00 грн., ванну чавунну вартістю 550,00 грн., стіл дубовий вартістю 1000,00 грн., стільці вартістю 480,00 грн., посудомийну машину вартістю 1000,00 грн., кухонні меблі вартістю 5000,00 грн., кухонний посуд вартістю 1000,00 грн., акустичну систему вартістю 200,00 грн., монітор вартістю 700,00 грн., всього на суму 25905,00 грн.

Виділено ОСОБА_2 наступне майно: килимове покриття вартістю 700,00 грн., диван вартістю 800,00 грн., диван вартістю 1200,00 грн., дзеркало 1 шт. вартістю по 275,00 грн., велосипеди 2 шт. вартістю 1000,00 грн., холодильник вартістю 1000,00 грн., системний блок вартістю 2100,00 грн., безперебійник вартістю 400,00 грн., принтер вартістю 500,00 грн., колонки SONY вартістю 400,00 грн., меблі дитячі вартістю 1000,00 грн., всього на суму 8475,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь відповідача 17530,00 грн. компенсації при поділі рухомого майна.

Залишено в спільному користуванні сторін котел «Житомир» вартістю 1500,00 грн., лічильник світла вартістю 500,00 грн., побутовий інструмент вартістю 2000,00 грн., лічильник газу вартістю 200,00 грн., лічильник води вартістю 100,00 грн., насос глибинний вартістю 3500,00 грн.

Вселено ОСОБА_1 у виділену їй частину житлового будинку за адресою м.Житомир, вул.Видумка, 19-а, зобов’язано відповідача не чинити перешкоди в користуванні виділеною їй частиною майна та наявними комунікаціями, а саме газом, водою, світлом, каналізацією в даному будинковолодінні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням від 9 січня 2018 року компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 15554 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позов та визнати за нею права власності на ? частину земельної ділянки, поділити її в натурі, а також визнати за нею право власності на ? частини скважини вартістю 2000 дол.США, що становить 54000,00 грн., насосної станції, яка складається із 3-х насосів 3000,00 грн., насосу глибинного вартістю 3500,00 грн., насосу із розширеним баком вартістю 400,00 грн., генератора вартістю 3450,00 грн., мембрани вартістю 2500,00 грн., ємкості об'ємом на 3000 л вартістю 3960,00 грн., установки очищення води мембранної УМ-0.2 вартістю 26550,00 грн.

Зокрема, зазначає, що суд залишив поза увагою ту обставину, що за правилами ст. 120 ЗК України у разі поділу в натурі житлового будинку до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою, на якій він розташований, таке право переходить у розмірі частки у спільному житлі.

Окрім того, суд не надав належної оцінки доказам, які підтверджують факт наявності скважини, насосної станції, генератора, мембрани, ємкості об’ємом 3000 л, установки для очищення води. В якості доказів суд мав взяти до уваги її пояснення, які вона надавала в судовому засідання, а також викопіювання від 22 січня 2009 року, де відображено наявність спірної скважини.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення в частині поділу в натурі житлового будинку, а також рухомого майна та ухвалити в цій частині нове рішення, яким поділити в натурі зазначений житловий будинок згідно з третім варіантом поділу, який міститься у експертному висновку № 676/04.16 від 25 листопада 2016 року, виділивши в натурі ОСОБА_1 приміщення: IV, V, 1-2, 1-8, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12 (частина підвального приміщення та другий поверх), а йому виділити приміщення: І, ІІ, ІІІ, 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7 (частина підвального приміщення та перший поверх), а також поділити рухоме майно, відповідно до запропонованого ним варіанту поділу в натурі, згідно з місцем розташування даного майна в будинку.

Вважає, що саме третій варіант поділу будинку в натурі сприятиме дотриманню прав кожного зі співвласників спірного будинку, яким виділяється по 50/100 ідеальних часток кожному. Крім того, в даному варіанті поділу будинку передбачена найменша кількість будівельно-ремонтних робіт.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала подану нею апеляційну скаргу та не визнала доводи апеляційної скарги відповідача.

Представник ОСОБА_1 також підтримала апеляційну скаргу останньої та не визнала апеляційну скаргу ОСОБА_2, пояснивши, що здійснення поділу в натурі житлового будинку відповідно до запропонованого відповідачем 3 варіанту судової експертизи, порушує права позивачки, яка є інвалідом 2 групи, оскільки передбачає виділення їй лише другого мансардного поверху.

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 безпідставною та просив задовольнити його апеляцію. При цьому він пояснив, що рухоме майно, у поділі якого судом відмовлено, не є спільною сумісною власністю подружжя, а було передано йому у тимчасове користування сторонніми особами.

На думку представника відповідача, апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, а подана ОСОБА_2 скарга є обгрунтованою, оскільки обраний судом варіант поділу в натурі житлового будинку порушує права останнього, який є інвалідом 2 групи, що свідчить про його обмежені можливості користуватись другим поверхом будинку. Окрім того зазначений варіант поділу житлового будинку передбачає значний відступ від рівності часток співвласників та позбавляє відповідача права власності на допоміжні приміщення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що сторони уклали шлюб 20 листопада 1992 року. Під час шлюбу ними придбано житловий будинок, розташований в м. Житомирі по вул. Видумка, №19-а, право власності на який зареєстроване на ім’я відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, окрім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 статті 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст.ст. 364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог ст. 183 ЦК України.

За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна це питання вирішується судом.

Під час вирішення зазначених спорів суди повинні виходити з положень ст.ст. 183, 367 ЦК України, відповідно до яких виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності, або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

При вирішенні даного спору суд, взявши в основу поділ житлового будинку в натурі згідно із шостим варіантом судової будівельно-технічної експертизи №676/04.16 від 25 листопада 2016 року, врахував ту обставину, що другий поверх будинку є мансардним та у власність сторонам виділяються приміщення, розташовані як на першому, так на другому поверхах. Відступ від рівності часток компенсується за рахунок стягнення із ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі 128571 грн., що узгоджується з вимогами законодавства. Облаштування виділеної відповідачеві частини житлового будинку допоміжними приміщення можливе за рахунок переобладнання та зміни функціонального призначення житлових кімнат.

Обсяг будівельних робіт, необхідних для ізоляції виділених сторонам частин житлового будинку, не зазначений судом, проте вказаний недолік можливо усунути шляхом постановлення додаткового рішення.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що обраний судом шостий варіант поділу житлового будинку не призводить до дисбалансу прав сторін та сприятиме вирішенню спору по суті.

Враховуючи вищезазначене, рішення суду в частині поділу в натурі житлового будинку слід залишити без змін.

Матеріали справи також свідчать, що 17 січня 2006 року на ім’я ОСОБА_2 виданий державний акт на право власності на землю, серії ЯА №893915, відповідно до якого останній набув право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в м. Житомирі по вул. Видумка, №19-а.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про поділ в натурі зазначеної земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 є єдиним власником даного майна, набутого внаслідок безоплатної передачі на підставі рішення міської ради.

Так, стаття 61 СК України ( в редакції, чинній на час видачі державного акта на право власності на спірну земельну ділянку) не містила норму, яка передбачала, що земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Зазначене правило було закріплене у частині 5, якою статтю 61 СК України доповнено згідно із Законом України №2913-VI від 11 січня 2011 року. Даний Закон України набув чинності з 9 лютого 2011 року. На підставі Закону України від 17 травня 2012 року, який набув чинності з 13 червня 2012 року, частину 5 статті 61 СК України виключено.

Отже, на вказану земельну ділянку не поширюється режим спільної сумісної власності подружжя.

Проте, відповідно до роз’яснень, які містяться у п.18-2 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року №7, відповідно до положень статей 81,116 ЗК України окрема земельна ділянка, одержана у власність громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою, переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК України, 377 ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги про поділ спірної земельної ділянки підлягають до задоволення.

Враховуючи обраний судом варіант поділу житлового будинку, земельну ділянку слід поділити в натурі згідно із запропонованим експертом варіантом, який міститься у додатку VI-1 до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №676/04.16 від 25 листопада 2016 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про поділ іншого майна, а саме: скважини, насосної станції, насосів, генератора, мембрани, ємкості, установки очищення води, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що позивачем не надано доказів щодо часу придбання цього майна, його родових ознак та наявності на час вирішення спору.

За таких обставин, рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про поділ в натурі земельної ділянки підлягає скасуванню з постановленням нового, - про задоволення даної вимоги.

В решті рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 259, 268,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 21 грудня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання земельної ділянки спільною сумісною власністю та її поділ,- скасувати та постановити в цій частині нове судове рішення.

Визнати земельну ділянку, площею 0,1000 га, ( кадастровий номер НОМЕР_1), розташовану в м. Житомирі по вул. Видумка, №19-а, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Поділити в натурі земельну ділянку площею 0,1000 га, ( кадастровий номер НОМЕР_1), розташовану в м. Житомирі по вул. Видумка, №19-а, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Виділити у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 481 кв.м., що обмежена лініями 1-А-Б-К-М-И-Ї-5-1:

-від точки 1, яка є вершиною спряження лівої зовнішньої межі земельної ділянки ( садиба №19) та задньої зовнішньої межі земельної ділянки ( садиба №19), лінія поділу проходить вздовж задньої зовнішньої межі земельної ділянки до точки А, довжина лінії 1-А-20,65 м;

-від точки А лінія поділу проходить до точки Б, яка є вершиною зовнішнього кута задньої та лівої стін житлового будинку ( відкритий майданчик);

-від точки Б лінія поділу проходить по осі внутрішньої стіни підвального поверну будинку ( лінії поділу) до точки Д; точка Д лежить на передній стіні житлового будинку на осі внутрішньої стіни підвального поверху ( лінії поділу);

-від точки Д лінія поділу проходить до точки М, що лежить на перпендикулярі до передньої стіни житлового будинку; довжина лінії Л-М- 4,41 м;

-від точки М лінія поділу проходить по лінії, що є перпендикулярною до лівої зовнішньої межі земельної ділянки, до точки И; точка И віддалена від лівої зовнішньої межі земельної ділянки на 4,07 м; довжина лінії М-И- 17,23 м;

-від точки И лінія поділу проходить по лінії, що є паралельною лівій зовнішній межі земельної ділянки та віддалена від неї на 4,07 м до точки Ї; довжина лінії И-Ї - 15,95 м;

-від точки Ї лінія поділу проходить по передній зовнішній межі земельної ділянки до точки 5; довжина лінії Ї-5 – 4, 09 м;

-від точки 5 лінія поділу проходить по лівій зовнішній межі земельної ділянки до точки 1.

Виділити у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 481 кв.м., що обмежена лініями 4-К-Й-Б-Д-М-И-Ї-4:

-від точки 4, яка є вершиною спряження правої зовнішньої межі земельної ділянки ( землі загального користування (проїзд)) та передньої зовнішньої межі земельної ділянки ( землі комунальної власності), лінія поділу проходить по правій зовнішній межі земельної ділянки до точки К; довжина лінії 1-К – 35,07 м;

-від точки К лінія поділу проходить до точки Й, яка лежить на правій стіні житлового будинку на відстані 1,60 м від дальнього правого кута житлового будинку;

-від точки Й лінія поділу проходить по правій стіні житлового будинку до правого дального кута житлового будинку, далі по задній стіні житлового будинку до точки Б, яка є вершиною зовнішнього кута задньої та лівої стін житлового будинку ( відкритий майданчик);

-від точки Б лінія поділу проходить по осі внутрішньої стіни підвального поверху (лінії поділу) до точки Д; точка Д лежить на передній стіні житлового будинку на осі внутрішньої стіни підвального поверху (лінії поділу);

-від точки Д лінія поділу проходить до точки М, що лежить на перпендикулярі до передньої стіни житлового будинку; довжина лінії Л-М – 4,41 м;

-від точки М лінія поділу проходить по лінії, що є перпендикулярною до лівої зовнішньої межі земельної ділянки до точки И; точка И віддалена від лівої зовнішньої межі земельної ділянки на 4,07 м; довжина лінії М-И – 17,23 м;

-від точки И лінія поділу проходить по лінії, що є паралельною лівій зовнішній межі земельної ділянки та віддалена від неї на 4,07 м, до точки Ї; довжина лінії И-Ї – 15,95 м;

-від точки Ї лінія поділу проходить по передній зовнішній межі земельної ділянки до точки 4; довжина лінії Ї-4 – 20,07 м.

У спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити земельну ділянку загальною площею 38 кв.м., що обмежена лініями 2-3-К-Й-Б-А-2:

-від точки 2, яка є вершиною спряження правої зовнішньої межі земельної ділянки (землі загального користування/проїзд/) та задньої зовнішньої межі земельної ділянки (садиба № 19), лінія поділу проходить вздовж правої зовнішньої межі земельної ділянки через точку 3 до точки К; довжина лінії 3-К – 2,55 м;

-від точки К лінія поділу проходить до точки Й, яка лежить на правій стіні житлового будинку на відстані 1,50 м від дальнього правого кута житлового будинку;

-від точки Й лінія поділу проходить по правій стіні житлового будинку до правого дальнього кута житлового будинку, далі по задній стіні житлового будинку до точки Б, яка є вершиною зовнішнього кута задньої та лівої стін житлового будинку (відкритий майданчик);

-від точки Б лінія поділу проходить до точки А, що лежить на задній зовнішній межі земельної ділянки на відстані 8,20 м від точки 2;

-від точки А лінія поділу проходить до точки 2.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 24 квітня 2018 року.

Головуюча Судді: