Рішення № 73607343, 04.04.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4667/17

2/296/417/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2018 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого-судді Сингаївського О.П.,

при секретарі Галіцькій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу «Інститут підприємництва та сучасних технологій» про стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира із вказаним позовом, в якому просить стягнути з приватного вищого навчального закладу “Інститут підприємництва та сучасних технологій” на її користь середній заробіток за час невиплати остаточного розрахунку по заробітній платі за період з 22.09.2009 по день постановлення судового рішення, по 138,77 грн. за кожен робочий день, індексацію заробітної плати на суму 13 379,68 грн. за період з жовтня 2009 року по квітень 2017 року включно; 13 379,68 грн. компенсацію втрати частини заробітної плати, у зв’язку з порушенням строків її виплати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона перебувала у трудових відносинах з приватним вищим навчальним закладом “Інститут підприємництва та сучасних технологій” з листопада 2005 року по вересень 2009 року. Однак в день звільнення з нею не було проведено остаточного розрахунку по заробітній платі.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 08.06.2010 на її користь було стягнуто заборгованість по заробітній платі за період з жовтня 2008 року по вересень 2009 року в сумі 11 811,65 грн. та компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в сумі 1 241 грн. за період з вересня 2008 року по вересень 2009 року включно.

Посилаючись на те, що до теперішнього часу вказана заборгованість по заробітній платі не виплачена, хоча заклад здійснює підприємницьку діяльність, позивач просила стягнути з відповідача вказані суми.

В судовому засіданні позивач позов підтримала з викладених у ньому підстав.

Представники відповідача приватного вищого навчального закладу “Інститут підприємництва та сучасних технологій” у судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на те, що позивачку було повідомлено про припинення юридичної особи та строк пред’явлення вимог кредиторами. Позивач пред’явила свою вимогу та була включена до реєстру кандидатів, щодо виплати заробітної плати у порядку черговості.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 81 ЦПК України встановлено обов’язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом достовірно встановлено, що з листопада 2005 року по вересень 2009 року позивач перебувала у трудових відносинах з приватним вищим навчальним закладом “Інститут підприємництва та сучасних технологій».

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 08.06.2010 на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість по заробітній платі за період з жовтня 2008 року по вересень 2009 року в сумі 11 811,65 грн. та компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в сумі 1 241 грн. за період з вересня 2008 року по вересень 2009 року включно (а. с. 12).

Отримавши виконавчий лист позивач подала його до Державної виконавчої служби для виконання.

Постановою державного виконавця від 23.05.2011 виконавче провадження було закінчено та виконавчий лист передано ліквідаційній комісії відповідача, у зв’язку з оголошенням ліквідації відповідача (а. с. 6).

Відповідно до ч.1 ст.112 ЦК України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальності, творчої діяльності.

Судом встановлено, що 04.08.2014 ПВНЗ «ІПСТ» було відчужено будівлю навчального корпусу за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський, 4 вартістю 710 000,00 грн. Маючи заборгованість перед державою в особі ОДПІ у м. Житомирі та Пенсійного фонду, кошти від отримання продажу вказаного об’єкта були перераховані частково на рахунок ОДПІ у м. Житомирі та Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ (а. с. 45-48).

Тобто відповідач у першу чергу здійснив погашення заборгованості перед кредиторами, вимоги яких забезпечені заставою.

Також згідно опису майна від 04.08.2014 № 13 остання будівля відповідача по провулку Шкільному, 7 у м. Житомирі перебуває у податковій заставі, крім цього даний об’єкт перебуває у іпотеці згідно договору іпотеки від 19.08.2008 № 15309, за яким будівля навчального корпусу по провулку Шкільному, 7 передана в іпотеку АКБ «Банк Форум».

Станом на час розгляду справи заборгованість перед АКБ «Банк Форум» становить 166 343,21 доларів США і вона не погашена. Також відповідач має заборгованість перед УПФ в розмірі 95 198,17 грн., ОДПІ у м. Житомирі в сумі 200 000,00 грн. та загальну заборгованість перед іншими працівниками в сумі 692 790,60 грн.

Таким чином, судом встановлено, що невиплата присудженої заробітної плати позивачу відбувається не з вини відповідача, тому відповідно до положень статті 117 КЗпП України, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно до ст.95 КЗпП України та статті 33 Закону «Про оплату праці» заробітна плата підлягає індексації. Закони не пов’язує виникнення права на індексацію заробітної плати з наявністю вини роботодавця у її не виплаті, тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, сума індексації неотриманої заробітної плати за період з жовтня 2009 року по квітень 2017 року, включно, становить 13 379,68 грн., яку суд стягує з відповідача на користь позивача.

Суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача компенсації втрати частини заробітної плати, в зв’язку з порушенням строків її виплати, оскільки позивачем всупереч вимог ст.81 ЦПК України не надано доказів (розрахунків) на підтвердження суми вказаної заборгованості.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача в дохід державного бюджету України судовий збір в сумі 640 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.112 ЦК України, ст.95, 117 КЗпП України, ст.ст.33 Закону «Про оплату праці», ст.ст.12, 80, 81, 258, 263, 264 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу «Інститут підприємництва та сучасних технологій» на користь ОСОБА_1 індексацію заробітної плати за період з жовтня 2009 року по квітень 2017 року в сумі 13 379,68 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення з Приватного вищого навчального закладу «Інститут підприємництва та сучасних технологій» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати відмовити.

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу «Інститут підприємництва та сучасних технологій» в дохід державного бюджету України судовий збір в сумі 640 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом місяця з дня його проголошення.

Суддя О. П. Сингаївський