Постанова № 73606037, 24.04.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/2209/18

Провадження № 22-ц/772/808/2018

Категорія: 2

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гриневич В. С.

Доповідач:Береговий О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 рокуСправа № 127/2209/18м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

судді-доповідача Берегового О. Ю.,

суддів Денишенко Т.О., Марчук В.С.,

за участі секретаря судового засідання Торбасюк О.І., розглянувши апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" - адвоката Далія Сергія Олександровича на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 19 лютого 2018 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бєлої Оксани Миколаївни, за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про визнання дій нотаріуса неправомірними та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_4 звернувся з позовом до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бєлої Оксани Миколаївни, за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про визнання дій нотаріуса неправомірними та скасування рішення.

До позовної заяви представник позивача додав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19 лютого 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на житловий будинок з господарськими будівлями номер НОМЕР_1, загальною площею 80,9 кв.м., житловою площею 37,0 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, та належать на праві приватної власності ПАТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570.

Ухвала місцевого суду мотивована тим, що предметом позовних вимог у даній справі є визнання незаконними дій та скасування рішення приватного нотаріуса Вінницького МНО Бєлої О.М. державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими про будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ КБ «Приватбанк», яким вживаються заходи щодо виселення позивача із вказаного будинку, що свідчить про існування реальної загрози, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та може призвести до порушень прав позивача.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду представник публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" - адвокат Далія С.О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що забезпечення позову шляхом накладення арешту може бути застосоване лише до вимог майнового характеру, проте позивач звернувся до суду з позовом до нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бєлої О.М. з позовними вимогами немайнового характеру. Крім того, скаржник зазначив, що подана заява про забезпечення позову не обґрунтована відповідними доказами, зокрема щодо фактів можливого продажу ПАТ КБ "Приватбанк" житлового будинку, питання про накладення арешту на який ставив заявник.

Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно п.8 ч.1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Вінницької області.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов дозволяється забезпечувати накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Однак, суд першої інстанції зазначених вимог не дотримався, не з'ясував зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову, про який просить позивач і предметом позовних вимог та не обґрунтував наявність підстав імовірного утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бєлої О.М. про визнання її дій неправомірними та скасування її рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки (реєстрації права власності за ПАТ КБ "Приватбанк"), а саме на житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Необхідність забезпечення позову ОСОБА_4 обґрунтовував тим, що ПАТ КБ "Приватбанк" вчиняє дії щодо відчуження зазначеного будинковолодіння третім особам, що унеможливить виконання можливого рішення суду та виникне загроза того, що його малолітні діти втратять єдине місце проживання.

Однак, матеріалами справи, з урахуванням вимог ст. 19 ЦПК України, не підтверджується наявність саме цивільно-правового спору між позивачем та відповідачем та загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. В дійсності, у випадку визнання незаконними дій та скасування рішення приватного нотаріуса Вінницького МНО Бєлої О.М. про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими про будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ КБ «Приватбанк», немає підстав вважати, що суб'єкт владних повноважень це рішення не виконає.

Отже, суд першої інстанції не пересвідчився в тому, що між сторонами дійсно виник цивільно-правовий спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, фактично обґрунтував оскаржувану увалу лише припущеннями та наклав арешт на об'єкт нерухомості за позовом немайнового характеру - про визнання незаконними дій та скасування рішення приватного нотаріуса.

Таким чином, суд обрав вид забезпечення позову, який не відповідає заявленим позовним вимогам.

Такий вид забезпечення позову є неспівмірним із заявленою немайновою позовною вимогою, оскільки вжиття таких заходів забезпечення ніяким чином не пов'язане з виконанням майбутнього рішення суду по цій справі.

Згідно із п. 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки при вирішенні даного питання судом першої інстанції не дотримано норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення цього питання, ухвала суду першої інстанції відповідно до ст. 376 ЦПК України підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" - адвоката Далія Сергія Олександровича задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 19 лютого 2018 року скасувати.

В задоволенні заяви представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 про забезпечення позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 24 квітня 2018 року.

Суддя-доповідач:

Судді: