Постанова № 73605751, 23.04.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3060/18

Провадження № 3/127/1354/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2018 р. м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ковбаса Ю.П., секретаря Британської О.В., за участю прокурора Лисенка В.О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вінниця справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, який на теперішній час є суддею у відставці, пенсіонер, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч. 2 ст. 172 – 6 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

01.03.2018, через відділ прийому суду надійшла адміністративна справа про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172 – 6 КУпАП, відносно ОСОБА_1.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 будучи звільненим з посади судді Апеляційного суду Вінницької області, являючись особою, яка зобов'язана подавати декларацію відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», являючись відповідно п.п. «ґ» п. 1 ч. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, в порушення вимоги ч. 2 ст. 52 Закону, несвоєчасно повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни в майновому стані, а саме про придбання автомобіля марки Renault Duster, 2016 р.в., кузов VF1HSRADG56580499, вартістю 490000 грн..

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 172 – 6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєному правопорушенні не визнав, заперечив проти складеного відносно нього протоколу про адмінправопорушення, суду пояснив, що декларацію про зміни у майновому стані він не зобов’язаний був подавати.

Захисник підтримала позицію свого підзахисного, суду пояснила, що складений протокол є безпідставним та необґрунтованим, а тому просила суд закрити справу за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні підтримав протокол про адміністративне правопорушення, просив суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 2 ст. 172 – 6 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку – нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані .

Під час розгляду справи встановлено, що 08.12.2016 Рішенням Вищої ради юстиції № 3076/0/15-16, ОСОБА_1 звільнено у відставку з посади судді Апеляційного суду Вінницької області.

14.12.2016 Наказом голови Апеляційного суду Вінницької області № 105/2-07к, ОСОБА_1 виведено зі штату суддів Апеляційного суду Вінницької області.

28.10.2016 ОСОБА_1 подав щорічну декларацію до Єдиного державного реєстру декларацій.

14.12.2016 ОСОБА_1 подав декларацію перед звільненням до Єдиного державного реєстру декларацій.

15.03.2017 ОСОБА_1 подав декларацію після звільнення до Єдиного державного реєстру декларацій.

31.01.2017 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі – продажу предбав у власність транспортний засіб марки Renault Duster, 2016 р.в., кузов VF1HSRADG56580499, вартістю 490000 грн..

22.03.2017 ОСОБА_1 подав декларацію про суттєві зміни в майновому стані до Єдиного державного реєстру декларацій.

Підсумовуючи вищенаведене варто відмітити, що ОСОБА_1 придбав транспортний засіб в 2017 році, тобто в період, який не охоплюється 2016 роком, оскільки останній будучи звільнений у відставку в 2016 році, станом на 2017 рік не був суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, а тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не зобов’язаний був подавати декларацію про суттєві зміни в майновому стані. Не дивлячись на наведене, ОСОБА_1 станом на 22.03.2017 подав декларацію про суттєві зміни в майновому стані, що підтверджує відсутність у останнього умислу на приховання доходів.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 року за № 223-943/0/4-17 зазначив, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, слід врахувати об’єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об’єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларацій. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за вищезазначеною статтею виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв’язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха, технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням під вартою.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення орган повинен довести в діях особи умисел на несвоєчасне повідомлення, однак, відповідним органом не надано суду жодного доказу на підтвердження в діях ОСОБА_1 умислу, направленого на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі пов’язаного з корупцією, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об’єктивних та суб’єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами. Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю відповідно до вимог ст. 252, 280 КУпАП.

Враховуючи вищезазначене, оцінюючи пояснення ОСОБА_1, висловлені у судовому засіданні, письмові докази на підтвердження доводів, доданих до протоколу та які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про не встановлення вини ОСОБА_1 у несвоєчасному поданні декларації про суттєві зміни в майновому стані через відсутність умислу на вчинення правопорушення, а саме суб’єктивної сторони складу правопорушення, відтак провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172 – 6 КУпАП.

Підсумовуючи наведене, оцінивши вищевказані докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі, у зв’язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172 – 6 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 172 – 6, 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 12 ЗУ «Про запобігання корупції», суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 – закрити, у зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172 – 6 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області.

Суддя