Ухвала суду № 73605659, 19.04.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/1567/15-к

Провадження №11-кп/772/311/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Ващук В.П.

суддів: Федчука В.В., Мішеніна С.В.

за участю секретаря: Доценко М.І.

розглянув «19» квітня 2018 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці клопотання засудженої ОСОБА_2 про звільнення від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році»

ОСОБА_2

народження 1995 року 08 місяця 19 дня,

уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1 українки,

громадянки України, раніше судимої:

-03.03.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.3 ст. 185 КК України, ч.1 ст. 185, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

-16.07.2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.ч. 2, 3 ст. ст. 185, 70, 71 КК України до 4 років позбавлення волі;

-29.03.2016 року ухвалою Галицького районного суду Івано – Франківської області на підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув’язнення з 23.01.2015 року по 30.09.2015 рік з розрахунку один день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі,

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Ведешина О.О.

засудженої : ОСОБА_2

захисника – адвоката: ОСОБА_3

за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 грудня 2017 року, -

В с т а н о в и в :

Згідно ухвали суду, до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженої ОСОБА_2 про звільнення від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», свої вимоги мотивувала тим, що за час відбування покарання вона стала на шлях виправлення, крім того на даний час відбула покарання 3 роки 3 місяці, вину визнала у повному обсязі, щиро розкаялась у скоєному.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 грудня 2017 року, у задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_4 , про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2016 році» - відмовлено, оскільки згідно п. «в» ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році» , амністія не застосовується до осіб, які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.

В своїй апеляційній скарзі засуджена ОСОБА_2 ставить питання про скасування ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 06.12.2017 року та застосувати до неї Закону України «Про амністію в 2016 році», оскільки вона половину строку вже відбула та стала на шлях виправлення.

Заслухавши доповідача, думку засудженої ОСОБА_2 та в її інтересах захисника –адвоката ОСОБА_3, які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, міркування прокурора, який вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга засудженої ОСОБА_2 не підлягає задоволенню

Згідно ст. 404 КПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України - судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених Кримінально - процесуальним Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.

07 вересня 2017 вступив в силу Закон України № 1810-VІІІ від 22.12.2016 «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України, та які на день набрання чинності вищевказаним законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Згідно ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до статті 4 Закону України «Про амністію у 2016 році», амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.

Як вбачається з матеріалів особової справи, яка була переглянута апеляційним судом під час розгляду клопотання засудженого, ОСОБА_2 раніше судима 03.03.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.3 ст. 185 КК України, ч.1 ст. 185, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

По даній справі засуджена 16.07.2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 ч. 1, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі, тобто після звільнена судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку ОСОБА_2 знову вчинила умисний тяжкий злочин

Згідно ст. 12 КК України, в якій чітко зазначається, що залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі. Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин.

Санкція ч.3 ст. 185 КК України, передбачає покарання в вигляді позбавлення волі від трьох до шести років, що згідно класифікації злочинів в ст. 12 КК України вважається тяжким злочином.

Таким чином, ОСОБА_2 . на час подання клопотання про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2016 році», є особою, яка має більше двох непогашених судимостей за вчинення умисних тяжких злочинів, крім того амністія не застосовується до осіб, які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили злочин, крім випадків індивідуальної амністії.

Враховуючи викладене, порушень ні матеріального, ні процесуального права допущених суддею під час розгляду клопотання ОСОБА_2 про звільнення її від відбування покарання на підставі ЗУ «Про амністію в 2016 році», на які вона посилається в своїй апеляційній скарзі, та які тягнуть за собою скасування судового рішення і ухвалення іншого, апеляційним судом не встановлено.

Прийняте рішення повністю відповідає вимогам закону, є належним чином обґрунтованим і мотивованим, підстав для його зміни чи скасування не встановлено.

Таким чином, суд правильно відмовив у задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_2 про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2016 році», у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги засудженої ОСОБА_2 відсутні.

На підставі викладеного, керуючись.ст.ст.404, 405, 407, 411, 418, 419 КПК України, суд, -

Постановив:

Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_2 –залишити без задоволення

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06.12.2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_2 , про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2016 році» - залишити без змін.

На судове рішення може бути подано касаційну скаргу до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення до касаційної інстанції, а засудженою ОСОБА_2 , з дня отримання копії судового рішення.

Згідно ч.4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Судді:

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7

Згідно з оригіналом: