Вирок № 73605338, 24.04.2018, Ямпільський районний суд Вінницької області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2018 р. Справа146/256/18

Провадження1-кп/153/30/18-к

Ямпільський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді - Дзерина М.М.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудового розслідування № 12018020290000056 від 13.02.2018 року, про обвинувачення

ОСОБА_2, який народився 1982 року у лютому місяці 02 числа, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше судимого,

у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 125 КК України, ч. 1 ст.186 КК України.

за участю прокурора Томашпільського відділу

Могилів-Подільської місцевої прокуратури - ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

13 лютого 2018 року близько 01 години 00 хвилин у кімнаті № 2 готелю «Діана» за адресою вулиця Привокзальна, 2 смт. Вапнярка Томашпільського району, Вінницької області, ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час сварки з ОСОБА_4, умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс удар кулаком правої руки в обличчя останньому. Внаслідок своїх дій спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синця на обличчі зліва, які відповідно до висновку експерта № 18 від 14 лютого 2018 року за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім цього, 13 лютого 2018 року близько 01 години 05 хвилин у кімнаті № 2 готелю «Діана» за адресою вулиця Привокзальна, 2 в смт. Вапнярка Томашпільського району, Вінницької області, обвинувачений ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, діючи умисно, із корисних мотивів, з метою відкритого заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_4 лежав на ліжку. В присутності останнього та неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дістав із задньої кишені джинсів потерпілого ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 2000 гривень, в кількості 10 штук номіналом 200 гривень кожна. Після чого обвинувачений ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник, обернувши майно (гроші) потерпілого ОСОБА_4 на свою користь, в подальшому розпорядившись ними на свій розсуд.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження), та ч.1 ст. 186 КК України відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні вину в інкримінованих йому злочинах передбачених ч.1 ст. 125 КК України та ч.1 ст. 186 КК України визнав повністю. Пояснив, що дійсно 13 лютого 2018 року близько 01 години 00 хвилин у кімнаті готелю «Діана» в смт. Вапнярка Томашпільського району, Вінницької області він перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час сварки з ОСОБА_4, умисно наніс останньому удар кулаком правої руки в обличчя. Через деякий час, побачив у задньої кишені джинсів ОСОБА_4 гроші та дійсно відкрито заволодів коштами в сумі 2000 гривень.

Після чого, викраденими грошима розпорядився на свій розсуд. У скоєному щиро розкаюється. Просить суд суворо не карати. Обіцяє в подальшому не скоювати жодних правопорушень.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився. Надав суду заяву вх.№ 2714 від 24.04.2018 року про розгляд справи у його відсутність. Зазначив, що жодних претензій до обвинуваченого немає.

На підставі ч.3 ст. 349 КК України суд, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, з’ясувавши правильне розуміння обставин справи, та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, роз’яснивши учасникам судового провадження те, що вони будуть позбавленні права, оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з’ясував, що обвинувачений ОСОБА_2 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

Розгляд кримінального провадження згідно ст. 337 КПК України проводиться відносно обвинуваченого ОСОБА_2І в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту.

Заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, дослідивши матеріали судового провадження, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості та взаємозв’язку, приходить до висновку, що в діях обвинуваченого ОСОБА_2 присутній склад злочинів передбачених ч. 1 ст. 125 КК України (легкі тілесні ушкодження) та ч.1 ст. 186 КК України (відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Оскільки, відповідно до ч.3 ст. 3 КК України злочинність діянні, а також його карність визначається тільки Кримінальним Кодексом України і суд встановив в діях обвинуваченого ОСОБА_2 склад злочинів передбачених ч.1 ст. 125 КК України та ч.1 ст.186 КК України, то приходить до висновку про необхідність піддати обвинуваченого ОСОБА_2 покаранню передбаченому санкціями цих статей.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд відповідно до загальних засад призначення покарання передбачених ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів. А саме те, що злочин передбачений ч.1 ст. 125 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості. Злочин передбачений ч.1 ст. 186 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості. Особу ОСОБА_2 винного в скоєнні злочину, який раніше судимий, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які пом’якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до п.1. ч.1 ст. 66 КК України суд відносить – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до п.13. ч.1 ст. 67 КК України суд відносить – вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп’яніння.

При призначенні покарання, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_2, який раніше судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває. Потерпілий цивільного позову не заявив, претензій до обвинуваченого не має.

Із досудової доповіді було встановлено наступне: орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_2 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобіганню вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Суд призначає покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності до ст.50 КК України, тобто достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, як самим засудженим так і іншими особами. На підставі наведеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкції вчинених ним злочинів у виді громадських робіт.

Відповідно до ч.1 ст. 56 КК України громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Отже суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, а тому обирає покарання за злочин передбачений ч.1 ст. 125 КК України у межах санкції даної статті у виді громадських робіт. За злочин передбачений ч. 1 ст. 186 КК України обирає покарання у виді максимального строку громадських робіт передбаченого санкцією даної статті.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, остаточний вид покарання визначає шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Долю речових доказів вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальних витрат у справі відсутні.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 не застосовувався, клопотань про застосування відносно нього запобіжного заходу не заявлено.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст.349, 368-371, 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 200 (двісті) годин.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ч.1 ст.186 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 240 (двісті сорок) годин.

На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, остаточний вид покараннявизначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та обрати остаточно покарання ОСОБА_2 у виді громадських робіт строком 240 (двісті сорок) годин.

Речовий доказ - гроші в сумі 114 (сто чотирнадцять) гривень, які перебувають на зберіганні в камері речових доказів Томашпільського ВП ГУНП у Вінницькій області – повернути потерпілому ОСОБА_4.

Згідно ст.ст.376, 392, 393, 395, 532 КПК України вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий М.М. Дзерин