Постанова № 73604471, 24.04.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 679/1686/17

Головуючий у 1-й інстанції: Стасюк Р.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

24 квітня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 лютого 2018 року (ухвалене 05 лютого 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області із позовом до відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 лютого 2018 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення №08/2017 від 14.09.2017 року, винесену начальником відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за частиною 1 статті 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 грн і надіслано справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 лютого 2018 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з’ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що матеріалами справи підтверджується факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 96-1 КУпАП, а відповідачем дотримано порядку як проведення перевірки так і притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідач зазначає, що позивач допустив порушення вимог ст.ст. 29, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункти 4.1-4.4, 8.1 ДБН А.2.2-3.2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво об'єктів», пункти 3, 4, 9, 20 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45, вимоги Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність», адже містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані 09.07.2012, а проектна документація затверджена 26.05.2012, тобто до отримання вказаних документів, крім того, код об'єкта визначений з порушення Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000. Відповідач вказує, що у зв'язку із невжиттям позивачем відповідних заходів під час розроблення проекту, будівля за таким проектом побудована з грубими порушеннями законодавства, будівельних норм, стандартів і правил. При цьому, позивач несе персональну відповідальність за такі порушення згідно ч.1 ст.96-1 КУпАП.

Також відповідач зазначає, що належним чином повідомив позивача про проведення перевірки та розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому вказав на законність та обґрунтованість рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 лютого 2018 року.

Позивач зазначає, що ні при здійсненні перевірки, проведеної 31.08.2017 року на об'єкті «Реконструкція індивідуального гаража на вул. Набережна в районі будинку №5 у м. Нетішин Хмельницької області» та складанні акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих будівельних робіт, №01-07/05-17, ні при складанні протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності без дати, ні під час розгляду справи позивач не був присутній, всі ці дії відбувалися без його відома та участі, що є порушенням порядку проведення перевірки та розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Щодо суті виявленого порушення позивач вказав, що станом на дату вчинення порушення, про яке вказує відповідач, не діяли норми ДБН А.2.2-3-2014, а тому стверджувати про їх порушення позивачем немає жодних підстав. Позивач також вказав, що за своїм змістом складений ним проект повністю відповідає містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, які видані 09.07.2012. Крім того, 02.12.2016 відповідачем вже проводилась перевірка цього ж об'єкта, за результатом якої не виявлено жодних порушень.

Також позивач вказав, що минув строк притягнення його до відповідальності.

23.04.2018 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування клопотання зазначено, що представник відповідача не може взяти участь у розгляді справи, адже перебуває у відпустці.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Колегія суддів зауважує, що наведені відповідачем обставини не створюють об'єктивних перешкод для його участі в судовому засіданні, а тому не є поважними.

Згідно ч.1 ст.223 КАС України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 205 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Колегія суддів зауважує, що в даному випадку відсутні підстави, передбачені ч.2 ст.205 КАС України, а відкладення розгляду справи можливе лише в межах встановленого цим Кодексом строку.

Розгляд даної справи здійснюється із урахуванням особливостей, передбачених ст. 286 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст. 286 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.

Крім того, згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на вказані обставини та скорочені строки розгляду даної категорії адміністративних справ, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Позивач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, хоча був повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, начальником відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради ОСОБА_3 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №08/2017 від 14.09.2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.96-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі 51000 грн.

Згідно вказаної постанови, позивач допустив порушення вимог ст.ст. 29, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункти 4.1-4.4, 8.1 ДБН А.2.2-3.2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво об'єктів», пункти 3, 4, 9, 20 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45, вимоги Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність». Порушення полягало в тому, що працюючи на посаді головного інженера КП "Архітектурно-планувальне бюро" позивач передав замовнику ОСОБА_4 проектну документацію для виконання будівельних робіт на об'єкті «Реконструкція індивідуального гаража на вул. Набережна в районі будинку №5 у м. Нетішин Хмельницької області» розроблену з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, без вихідних даних для проектування, будівельних норм, державних стандартів і правил, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії.

Позивач не погодився із вказаною постановою та звернувся до суду із позовом про її скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив процедуру притягнення позивача до адміністративної відповідальності, належним чином не встановив відповідно до законодавства фактичні обставини щодо наявності або відсутності порушення і позбавив позивача можливості надати пояснення та докази в підтвердження відсутності складу правопорушення, скористатися допомогою адвоката чи іншого фахівця в галузі права.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об’єктів будівництва. Суб’єкти містобудування зобов’язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об’єктів.

Частиною 5 цієї статті визначено, що проектування та будівництво об’єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів; 6) реєстрація права власності на об’єкт містобудування.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта будівництва.

В силу вимог ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об’єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Таким чином, проектна документація може бути затверджена лише після отримання вихідних даних, зокрема містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 96-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства під час планування і забудови територій, що полягає у передачі замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта, що тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як зазначено вище, відповідач вказує про допущене позивачем порушення, яке полягало в передачі замовнику ОСОБА_4 проектну документацію для виконання будівельних робіт на об'єкті «Реконструкція індивідуального гаража на вул. Набережна в районі будинку №5 у м. Нетішин Хмельницької області» розроблену з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, без вихідних даних для проектування, будівельних норм, державних стандартів і правил, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії.

Колегія суддів зазначає, що об'єктивна сторона правопорушення, про вчинення якого позивачем вказує відповідач, передбачає передачу замовнику проектної документації до затвердження відповідних.

Водночас, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів, які б вказували на конкретну дату передачі позивачем замовнику вказаної проектної документації чи факти або обставини, які свідчать про таку передачу у визначений момент часу. Посилання відповідача на затвердження вказаної документації 26.05.2012 жодним чином не підтверджено.

Крім того, як обґрунтовано відмітив позивач, в 2012 році не діяли норми ДБН А.2.2-3-2014, а тому стверджувати про їх порушення позивачем немає жодних підстав.

Також колегія суддів звертає увагу, що об'єкт перевірки будується з 2012 року і відповідач мав можливість провести належну та об'єктивну перевірку дотримання вимог законодавства при будівництві такого об'єкта.

При цьому, згідно наявного в матеріалах справи (а.с.17) акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02.12.2016, начальником відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради ОСОБА_3, тобто тією ж особою, яка провела перевірку за результатами якої прийнята постанова, яка є предметом оскарження по даній справі, проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті «Реконструкція індивідуального гаража на вул. Набережна у м. Нетішин Хмельницької області».

Однак, згідно даного акту від 02.12.2016 жодних порушень в ході перевірки не виявлено, що вказує на наявність суперечностей у висновках та доводах відповідача та додатково вказує на протиправність оскаржуваної постанови.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96-1 КУпАП.

Щодо дотримання відповідачем порядку проведення перевірки та притягнення позивача до адміністративної відповідальності колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.

Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Встановлено, що позивач не був присутній ні при проведенні перевірки об'єкта, ні при складанні акту за результатами проведення такої перевірки, ні при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, копії останнього не отримував, тому був позбавлений можливості давати пояснення, подавати докази.

Крім того, протокол про вчинення позивачем вказаного порушення не містить дати його складання, що унеможливлює його врахування в якості доказу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Як обґрунтовано зазначає суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутні, а представником відповідача не надано доказів того, що позивач був належним чином повідомленим про місце, день та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що мало місце 14.09.2017.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне порушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в тому числі: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

В порушення вказаних вимог, справу про притягнення до адміністративної відповідальності позивача розглянуто у його відсутності, даних про своєчасне і належне його сповіщення про час і місце розгляду справи в матеріалах даної справи відсутні та не надані відповідачем, хоча він мав таку можливість.

Посилання відповідача на те, що позивача повідомляли про проведення перевірки та розгляд справи про адміністративне правопорушення в телефонному режимі та рекомендованим листом з повідомленням, колегія суддів вважає необґрунтованими. Так, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів повідомлення позивача в телефонному режимі, а надані відповідачем квитанції поштової установи не дають змоги визначити вміст поштового відправлення.

За вказаних обставини колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про порушення відповідачем порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

З урахуванням наведених обставин в їх сукупності, враховуючи те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не підтвердив правомірність спірного рішення, а позивачем доведено протилежне, суд вважає, що спірне рішення відповідача порушує права позивача, а тому наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відповідача.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу відділу державної архітектурно-будівельної інспекції виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області залишити без задоволення, а рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 квітня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6