Постанова № 73604361, 19.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 553/2922/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Бартош Н.С. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на рішення Ленінського районного суду м. Полтава від 18.01.2018р., головуючий І інстанції Парахіна Є.В., повний текст рішення складено 22.01.2018 р. по справі № 553/2922/17

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з позовом до Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі – відповідач) в якому просила суд:

- визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова оформлене протоколом від 30.11.2016 року про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком;

- зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_2, з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку -11.04.2015 року, з врахуванням підвищення розміру пенсії відповідно до ч.3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 18.01.2018 р. зазначений позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Полтавського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 518 від 04.10.2017 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Зобов’язано Полтавське об’єднання управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" з часу звернення до Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, а саме з 03.10.2017 року, виходячи з розрахунку 60 % від суми місячного (чинного заробітку) відповідно до довідки прокуратури Полтавської області від 02.10.2017 року за №18-389/вих17.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивач на час звернення із заявою про призначення пенсії не мала необхідного стажу, визначеного в п. 1 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", що давав би їй право на призначення пенсії за вислугу років. Крім того, згідно п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213 від 02.03.2015 року, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, в тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Отже з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеним законом, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, проте на час звернення позивача за перерахунком пенсії відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було.

Позивачем подано письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого на час звернення до відповідача мала необхідну вислугу років, що дає право на пенсію, в тому числі стаж роботи на посадах прокурорів в органах прокуратури Полтавської області 22 роки 3 місяці 9 днів, наявність якого підтверджується ксерокопією трудової книжки та довідкою прокуратури Полтавської області № 11-274 вп -17 від 02.10.2017 року, та період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку 1 рік 5 місяців 22 дні, який згідно ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" має зараховуватися до вислуги років, що дає право на пенсію.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 в період з 24.05.1995 року по 02.10.2017 року працювала в органах прокуратури Полтавської області, тобто 22 роки 04 міс. 08 днів, а саме: стажистом на посаді старшого помічника прокурора Шишацького району з 24.05.1995 року по 25.04.1996 року, помічником прокурора Шишацького району з 25.04.1996 року по 27.10.1997, виконуючим обов’язки старшого помічника прокурора Шишацького району з 27.10.1997 року по 22.12.1997 року, старшим помічником прокурора Шишацького району з 22.12.1997 року по 10.01.2002 року, прокурором відділу нагляду за додержанням і застосуванням законів з 10.01.2002 року по 13.05.2002 року, страшим прокурором відділу нагляду за додержанням і застосування законів з 13.05.2002 року по 17.01.2004 року, заступником Полтавського міжрайонного транспортного прокурора з 17.01.2004 року по 16.03.2004 року, заступником начальника відділу захисту майнових прав, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури області з 16.03.2004 року по 07.10.2008 року, старшим помічником прокурора області з питань нагляду за додержанням застосування законів на транспорті з 07.10.2008 року по 25.06.2011 року, старшим помічником прокурора області з питань правозахисної діяльності протидії корупції та злочинності у сфері транспорту з 25.06.2011 року по 12.06.2012 року, старшим прокурором прокуратури області з питань правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності на транспорті з 12.06.2012 року по 20.12.2012 року, заступником Полтавського прокурора з нагляду за додержанням законів в транспортній сфері з 20.12.2012 року по 31.01.2015 року, старшим прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримки державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні з 31.01.2015 року по 23.12.2015 року, прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні з 23.12.2015 року по 12.01.2016 року, прокурором відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримки обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області з 12.01.2016 року по 22.11.2016, прокурором відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, підтримання державного обвинувачення та координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури області з 22.11.2016 року по теперішній час, всього стаж роботи станом на 02.10.2017 року становить 22 роки 04 місяці 08 днів, що підтверджується довідкою прокуратури Полтавської області від 02.10.2017 року № 11-274 вн-17 та належним чином завіреною копією трудової книжки ОСОБА_1 серії БТ-1 № 9089449.

Крім того, у період часу з 01.10.1987 року по 07.02.1994 року ОСОБА_1 працювала на посаді діловода Шишацької селищної ради народних депутатів.

У відповідності до свідоцтва про народження І-КЕ №260000 від 16.08.2017 року, позивач 06.06.1992 року народила сина ОСОБА_3.

Згідно з розпорядження №21 голови виконавчого комітету Шашацької селищної ради народних депутатів від 17.08.1992 року діловоду селищної ради ОСОБА_1 надано відпустку по догляду за дитиною до 3-х річного віку з 17 серпня 1992 року. 07.02.1994 року позивач звільнена із займаної посади діловода Шашацької селищної ради народних депутатів за власним бажанням на підставі розпорядження № 5 від 06.02.1994 року, що підтверджується записами її трудової книжки.

03.10.2017 року позивач звернулась до Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років на підставі Закону України "Про прокуратуру".

Рішенням Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України № 518 від 04.10.2017 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у зв’язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах прокурорів та у зв’язку з відсутністю у чинному пенсійному законодавстві правових норм щодо призначення пенсій.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача є неправомірним, позивач на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії мав достатній стаж для призначення пенсії за вислугу років, згідно ст.86 Закону України "Про прокуратуру".

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено ст. 86 Закону України “Про прокуратуру” 14.10.2014р. № 1697-VII. (далі ОСОБА_4 № 1697-VII).

Враховуючи той факт, що позивач реалізувала своє право на звернення за призначенням пенсії 03.10.2017 р., то при вирішенні питання про наявність у неї права на призначення пенсії за вислугу років має вирішуватись відповідно до вимог ст. 86 Закону № 1697-VII в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин.

Відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 86 Закону № 1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців.

Згідно з ч. 2 ст. 86 Закону № 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до ч. 6 ст. 86 Закону № 1697-VII до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;

слідчими, суддями;

на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;

у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;

на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України;

на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;

військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;

відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що згідно довідки Прокуратури Полтавської області від 02.10.2017 року № 11-274вн-17 позивач працює в органах прокуратури Полтавської області та стаж її роботи на прокурорських посадах з 24.05.1995 р. по 02.10.2017 р. склав 22 років 4 місяців 8 днів, що визнається відповідачем (а.с.9).

Також колегією суддів встановлено, що позивач має сина ІНФОРМАЦІЯ_1, в період роботи на посаді діловоду Шашацької селищної ради з 17.08.1992 р. по 06.02.1994 р. ОСОБА_1 надавалася відпустка по догляду за дитиною, підтверджується свідоцтвом про народження, копією розпорядження №21 голови виконавчого комітету Шашацької селищної ради народних депутатів від 17.08.1992 року (а.с.7 зворот, 8).

Період перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до трьох років не було враховано пенсійним органом до вислуги років, що дає право на пенсію.

Колегія суддів вважає такі висновки помилковими, тому як ст.15 Закону України " Про прокуратуру" визначено перелік посад в органах прокуратури, які визначають статус прокурора. Проте, ч.6 ст.86 Закону встановлено, що до вислуги років зараховується не тільки час роботи на прокурорських посадах, визначених ст.15 цього Закону, а й перебування на інших посадах, конкретний перелік яких визначено цією статтею, військова служба, частина навчання в вищих юридичних навчальних закладах, а також відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

На вимогу колегії суддів, відповідачем надано копію заяви позивача про призначення пенсії від 03.10.2017 р., розписку повідомлення та копії доданих документів. Зі змісту розписки-повідомлення, колегією суддів встановлено, що позивачем до заяви про призначення пенсії було додано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорт; трудову книжку; довідку про заробітну плату від 07.07.2016 р. № 18-388/вих; довідка Прокуратури Полтавської області про стаж від 02.10.2017 р. № 11-274 вн/17, довідки про заробітну плату №18-389/вих 17, № 18-390/вих; розпорядження № 21 від 17.08.1992 р., свідоцтво про народження дитини.

Таким чином, відповідач був обізнаний про відпустку позивача по догляду за дитиною до трьох років за період з 17.08.1992 р. по 06.02.1994 р.

На підставі наведеного, колегією суддів дійшла висновку, що у позивача наявний стаж для призначення пенсії за вислугою років, а саме стаж роботи на прокурорських посадах: 22 років 4 місяців 8 днів та період перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до трьох років: 1 рік 5 місяців 2 дні, що є достатнім для призначення пенсії за вислугою років, а відтак рішення відповідача від 04.10.2017р. № 518 є протиправним та обґрунтовано скасовано.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для призначення пенсії за вислугу років позивачу, оскільки згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 року №213 норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України “Про прокуратуру” скасовуються, а тому з 01.06.2015р. пенсії в порядку та на умовах визначених Законом України “Про прокуратуру” не призначаються, раніше призначені не перераховуються, а ОСОБА_4 України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 р. не поширює свою дію на спірні правовідносини, колегія суддів вважає помилковими.

Пунктом 5 розділу ІІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” визначено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

ОСОБА_4 набув чинності з 01.04.2015 р. Враховуючи, що спеціальний закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, з вказаної дати втратили чинність норми України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, зокрема, щодо права прокурорів і слідчих на пенсійне забезпечення за вислугу років і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

Однак, 15.07.2015 р. набрав законної сили ОСОБА_4 України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, відповідно до ч. 1 ст. 86 якого прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років.

Таким чином з 15.07.2015р. законодавчо встановлено право осіб на пенсійне забезпечення за вислугу років згідно Закону № 1697, а тому положення Закону № 213 до спірних правовідносин не застосовуються.

Закон України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, а також ст.86 цього Закону є чинними, не скасовані та не зупинені як на момент виникнення спірних відносин, так і час розгляду справи в суді, а тому колегія суддів вважає, що з 15 липня 2015 року право прокурорів на пенсійне забезпечення за вислугу років законодавцем було відновлено.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо врахуванням судом при ухваленні рішення висновків, викладених в постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 р. по справі № 554/10461/16-а, оскільки вказана справа не є аналогічною, предметом розгляду у вказаній справі були інші обставини ніж у справі, що розглядається та спір виник між іншими сторонами.

Також посилання відповідача на те, що чинним законодавством не передбачена форма довідки для здійснення перерахунку пенсії так як з 01.06.2015 р. пенсії не перераховуються, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивачем оскаржуються дії відповідача щодо призначення пенсії за вислугою років, а не відмова у проведенні перерахунку пенсії.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно п.1 ч.1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За таких обставин, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з приписами норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення .

Рішення Ленінського районного суду м. Полтава від 18.01.2018 по справі № 553/2922/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 24.04.2018.