Постанова № 73604261, 23.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Котеньов О.Г.

23 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/391/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Донець Л.О.

суддів: Бенедик А.П. , Гуцала М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 (суддя Котеньов О.Г.), по справі № 820/391/18

за позовом ОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України треті особи В.о. Голови ДФС України ОСОБА_2

про визнання дій неправомірними, скасування наказів та зобов’язання вчинии певні дії,

ВСТАНОВИВ:

24.01.2018 ОСОБА_1 (далі – позивач), звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), третя особа – В.о. Голови Державної фіскальної служби України ОСОБА_2, в якому просить: визнати неправомірними дії відповідача щодо винесення наказів №165-дс від 05.09.2017 "Про накладення дисциплінарного стягнення" та №193 від 26.10.2017 "Про виконання дисциплінарного стягнення" протиправними та неправомірними;

скасувати накази відповідача №165-дс від 05.09.2017 "Про накладення дисциплінарного стягнення" та №193 від 26.10.2017 "Про виконання дисциплінарного стягнення";

зобов'язати відповідача поновити позивачу надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 з дати скасування, а також сплатити інші виплати, які недоотримані позивачем у зв'язку з виданими наказами №165-дс від 05.09.2017 "Про накладання дисциплінарного стягнення" та №193 від 26.10.2017 "Про виконання дисциплінарного стягнення".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання копії ухвали.

Представником позивача 09.02.2018 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, та заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій позивач з посиланням на приписи ч.4 ст.122 КАС України зазначає, що він скористався правом досудового порядку врегулювання спору, а тому просить визнати причини пропуску строку для звернення до суду поважними.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду відмовлено, та позовну заяву повернуто позивачу.

Позивач, не погодившись з вказаним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, та ухвалити нове рішення, яким направити справу для відкриття провадження.

В обґрунтування апеляційної скарги, позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції зроблено висновок, що позовні вимоги заявлені із порушенням місячного строку для звернення до суду, та зазначені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави для поновлення такого строку, є неповажними.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Частиною 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.123 КАС України, уразі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Матеріали справи свідчать про те, що предметом даного спору є визнання неправомірними дії відповідача, як суб’єкта владних повноважень, щодо винесення наказів про накладення дисциплінарного стягнення на позивача.

Так, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що звернувшись з вказаними позовними вимогами, позивачем було пропущено строки звернення до суду, встановлені ч.5 ст. 122 КАС України, оскільки до вказаного спору застосовуються строки визначені частиною четвертою вказаної статті.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався порядком досудового вирішення спору, та 17.11.2017 року звернувся до в.о. Голови ДФС України ОСОБА_2 з вимогами переглянути рішення та скасувати накази № 165-дс від 05.09.2017 року, та № 193 від 26.10.2017 року.

Відповідач, розглянувши звернення, в своєму листі від 21.12.17 року №17097/К/99-99-21-02-02-14 зазначив про право на звернення зі скаргою щодо накладення дисциплінарного стягнення до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду.

Відповідно до ст. 21 вказаного вище закону, дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено. Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено старшим прямим начальником, який має право накладати дисциплінарні стягнення.

Старший прямий начальник у разі надходження заяви про поновлення пропущеного строку подання скарги повинен всебічно та об'єктивно розглянути її і прийняти відповідне рішення не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Про результати розгляду заяви про поновлення пропущеного строку повідомляються особа рядового або начальницького складу, яка її подала, та начальник, який наклав на неї дисциплінарне стягнення.

З огляду на викладене вище, колегія суддів зазначає, позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, а отже для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

В своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом першої інстанції не враховано день вручення листа відповідача від 21.12.2017 року № 17097/К/99-99-21-02-02-14, та зазначає про його отримання лише 30.12.2017 року.

Позивачем, звернувшись до суду першої інстанції 24.01.2018, про що свідчить штам вхідної кореспонденції, строки встановлені КАС України пропущено не було.

Колегія суддів вважає, що рішення суду про повернення позовної заяви є передчасним, оскільки судом першої інстанції не було з’ясовано обставини щодо отримання позивачем рішення за результатами розгляду його скарги, як це передбачено статтею 122 КАС України.

Крім цього, колегія суддів зауважує на тому, що поважними причини пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об’єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Водночас, інститут строків застосовується лише у разі реального порушення суб’єктивних прав, свобод та інтересів особи, що звернулась із позовом й таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 24.11.2015 року у справі № П/800/259/15.

Судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, а саме ст. 122 КАС України, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

Згідно ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Судом першої інстанції неповністю з’ясовано обставини, що мають значення для справи, та ухвалено судове рішення з порушенням норм процесуального права, тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 по справі № 820/391/18 скасувати.

Направити до Харківського окружного адмінітсративного суду справу № 820/391/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України третя особа В.о. Голови ДФС України ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, скасування наказів та зобов’язання вчинии певні дії - для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_3 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5