Постанова № 73604236, 20.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Мельников Р.В.

20 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4062/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Курило Л.В.,

суддів: Присяжнюк О.В. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Шалаєвої І.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайська трикотажна фабрика" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2017р. (повний текст рішення складено 28.12.2017р.) по справі № 820/4062/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайська трикотажна фабрика"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

08.09.2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Первомайська трикотажна фабрика" (далі – позивач, ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 18.08.2017 року про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 92.542,39 грн., винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 9473/20-40-14-19-08/37327380 від 10.08.2017 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2017 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Первомайська трикотажна фабрика" в задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Представник Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області надав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на правильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить залишити апеляційну скаргу ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" без задоволення, а рішення суду - без змін.

Учасники справи належним чином повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи. Представник позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

На підставі ч.13 ст.10, ч.4 ст.229, ст.310 КАС України колегія суддів розглядає справу без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно з наказом Головного управління ДФС у Харківській області №3626 від 31.07.201 7р. доручено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" щодо дотримання валютного законодавства по зовнішньоекономічних контрактах від 14.04.2016р. №1414/16-3 за період з 01.12.2016р. по 31.07.2017р., та від 22.08.2015р. №22081-2015 за період з 01.04.2016р. по 31.07.2017р.

Співробітниками контролюючого органу в період з 01.08.2017р. по 03.08.2017р. було проведено зазначену перевірку, за результатами якої складено акт від 10.08.2017р. № 9473/20-40-14-19-08/37327380 (а.с.14-24).

Згідно з висновками, викладеними у вказаному акті перевірки, встановлено порушення ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" ст.1 Закону України від 23.09.1994р. №185/94 “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, із змінами та доповненнями, по зовнішньоекономічному імпортному контракту від 22.08.2015 року №22081-2015; ст.2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94 “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, із змінами та доповненнями, по зовнішньоекономічному імпортному контракту від 14.04.2016р. №1404/16-3; ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. №15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, в частині порушення порядку декларування валютних цінностей в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і перебувають за її межами, станом на 01.01.2017р.

Контролюючим органом на підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0002181406 від 18.08.2017р. про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства в розмірі 92542,39 грн.

Позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням №0002181406 від 18.08.2017р., звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог та відсутності підстав для скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 18.08.2017 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.08.2015 року між ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" (Продавець) та фірмою Okkert e. K Німеччина (Покупець) укладено контракт №22081-2015, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець покупає на умовах FCA товари, номенклатура, марка та сорт яких зазначається у проформі-інвойсі, складеній на кожну окрему поставку товару та яка є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 108-112) .

Загальна сума контракту складає 500 000,00 дол. США. Строк дії контракту – до 31.12.2020 року. Валюта платежу долар США. Умови поставки товару FCA (Україна, Харківська область, м. Первомайський, вул. Дорожня, 3).

На виконання умов експортного контракту від 22.08.2015 року №22081-2015 ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" відвантажено товар: рукавиці робочі, трикотажні, нові покриті пластмасою (PVC) в кількості 16254 пар згідно з митною декларацією від 23.11.2016 року №209140000/2016/051091 на суму в іноземній валюті 5120,90 дол. США ( еквів.131396,8 грн.) з граничним терміном надходження імпортного товару 23.03.2017 року.

29.12.2016 року на поточний валютний рахунок позивача №26009210344599 в уповноваженому банку АТ “ПРОКРЕДИТ БАНК” надійшли кошти на загальну суму 2600,00 дол. США (еквів. 68345,47 грн).

Додатковою угодою №2 від 19.05.2017 року по контракту від 22.08.2015 року №22081-2015 розділ 1 контракту доповнено пунктом 1.3 “У разі відсутності повного або часткового попиту товару на ринку збита, що тягне за собою нестачу грошових коштів для оплати такого товару продавцю покупцем, останній по вимозі продавця здійснює повернення такого товару на умовах СРТ Харків.

Під час проведення перевірки встановлено, що фірмою Okkert e. K Німеччина по пред’явленим претензійним вимогам відповідно до МД ІМ 40 №807170/2017/313126 від 23.05.2017 року повернуто частину товару, а саме: рукавиці робочі на загальну суму 2520,90 дол. США (еквів. 66443,80 грн.) із порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків, чим ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" порушено вимоги ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Станом на 31.07.2017 року по експортному контракту від 22.08.2015 року №22081-2015, укладеному з фірмою Okkert e. K Німеччина, дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.

Крім того, у періоді, який перевірено контролюючим органом, між ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" (Покупець) та фірмою “Hebei Kai De import&export Co LTD” (Продавець) укладено контракт від 14.04.2016р. №1404/16-3, відповідно до умов якого Продавець постачає покупцю дамбо-рулони, в подальшому товар, а Покупець в совою чергу приймає та оплачує поставлений товар в кількості та згідно з інвойсом, який є невід'ємною частиною даного контракту. Загальна сума контракту складає 18800,00 дол. США. Строк дії контракту – до 31.12.2016р. Валюта платежу: долар США. Умови поставки CIF (ОСОБА_1) (а.с. 29-32).

Позивачем на виконання умов контракту від 14.04.2016р. №1404/16-3 сплачено: 28.04.2016р. - 2400 доларів США (платіжне доручення №30 від 22.04.2016р.), 06.07.2016р. - 2400 доларів США (платіжне доручення №36 від 04.07.2016р.), 15.07.2016р. - 840 доларів США (платіжне доручення №38 від 14.07.2016р.), 23.09.2016р. - 6580 доларів США (платіжне доручення №43 від 22.09.2016р.) ( а.с. 33-36).

Під час перевірки встановлено, що станом на 01.12.2016 року по імпортному контракту від 14.04.2016р. №1404/16-3, укладеному позивачем з фірмою “Hebei Kai De import&export Co LTD”, рахується дебіторська заборгованість у сумі 12220,00 дол. США, у тому числі протермінована - у сумі 5640,0 дол. США.

Як встановлено під час проведення перевірки, у періоді, що перевірявся, імпортований товар (дамбо-рулони) на територію України не надійшов, чим ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" порушено вимоги ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Станом на 31.07.2017 року по імпортному контракту від 14.04.2016р. №1404/16-3, укладеному з фірмою “Hebei Kai De import&export Co LTD”, рахується протермінована дебіторська заборгованість у сумі 12220,00 дол. США.

Із матеріалів справи вбачається, що до перевірки позивачем не надано позовних заяв та постанов судів щодо стягнення заборгованості з нерезидента по контракту №22081-2015 від 22.08.2015 р., висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданого на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків по вказаному контракту, а також довідки Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни стосовно виникнення форс-мажорних обставин при виконанні зазначеного контракту.

Крім того, під час проведення перевірки позивачем не надано висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданого на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків по контракту від 14.04.2016р. №1404/16-3, а також довідки Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни стосовно виникнення форс-мажорних обставин при виконанні зазначеного контракту. Проте, в акті перевірки зафіксовано, що з метою стягнення заборгованості по контракту від 14.04.2016р. №1404/16-3 ТОВ "Первомайська трикотажна фабрика" у березні 2017 року звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення заборгованості з нерезидента Hebei Kai De import&export Co LTD за сплачені по контракту грошові кошти у сумі 12220,00 дол. США. При цьому, ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.03.2017 року відкрито провадження у справі про стягнення заборгованості у сумі 12220,00 дол. США (а.с. 42-44).

Відповідно до розрахунку пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД по контракту №22081-2015 з фірмою Okkert e. K Німеччина (Покупець) нарахована пеня в сумі 12 596,83 грн. та по контракту №1404/16-3, укладеному з фірмою “Hebei Kai De import&export Co LTD”, нарахована пеня в сумі 79945,56 грн. (а.с. 25).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону № 185/94-ВР (у редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994р. №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому, ст. 2 Закону №185/94-ВР передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті Закону.

Так, відповідно до п. 1 постанови Правління Національного банку України від 03.03.2016 р. № 140 “Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України”, установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Вказана постанова діяла у період з 05.03.2016 р. до 08.06.2016 р.

Пунктом 9 вказаної постанови передбачено, що вона діяла у період з 05.03.2016р. до 08.06.2016 включно.

Згідно із п. 1 постанови Правління Національного банку України від 07.06.2016р. № 342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" строк проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не змінився та становив до 90 календарних днів. Постанова Правління Національного банку України від 07.06.2016р. № 342 набрала чинності з 09.06.2016р. та діяла до 14.09.2016р. включно.

Пунктом 2 постанови Правління Національного банку України від 28.07.2016р. № 361 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" збільшено строки проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, які передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із 90 до 120 календарних днів. Постанова Правління Національного банку України від 28.07.2016р. № 361 набрала чинності з 29.07.2016р.

Аналогічна за змістом норма міститься в Постанові Національного банку України від 14.09.2016р. № 386 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" (строк дії з 15.09.2016- 15.12.2016).

Згідно із п. 1 постанови Правління Національного банку України від 13.12.2016р. № 410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" строк проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не змінився та становив до 120 календарних днів. Постанова Правління Національного банку України від 13.12.2016р. № 410 набрала чинності з 16.12.2016р. та діяла до 15.06.2017р. включно.

Згідно з Постановою Правління Національного банку України від 25.05.2017 року №41 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного Банку України” внесено зміни до Постанови Правління НБУ від 13.12.2016р. №410 “Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України”.

За приписами статті 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” визначено порядок нарахування пені, зокрема, передбачено, що стягнення пені здійснюється за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті.

Порядок відкриття банками рахунків клієнтів та використання коштів за ними визначаються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у Національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003р. №492, зі змінами та доповненнями (далі - Інструкція №492).

Згідно з пунктом 1.8 Інструкції № 492 банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних документів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно з п. 5.2 Інструкції №492 поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання коштів і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків купівлі-продажу облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для ведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Нацбанку України на здійснення валютних операцій.

За приписами п. 5.3 Інструкції № 492 визначено, що кошти, перераховані із-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами), повинні бути зараховані на поточний рахунок в іноземній валюті, через розподільні рахунки.

Відповідно до п. 3 p. II Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004р. № 555 банк використовує розподільчі рахунки з метою здійснення валютного контролю та обов'язкового продажу іноземної валюти відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з валютного регулювання.

Згідно з п. 2.3. “Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями”, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. № 136, банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Отже, виходячи із системного аналізу норм Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями та Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у Національній та іноземних валютах, банком знімається експортна операція з контролю саме з моменту зарахування виручки за операцією на поточний рахунок резидента, при цьому стягнення пені здійснюється за кожний день прострочення.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, посилання позивача на необхідність тлумачення положень ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” в частині розуміння поняття “недопоставленого товару” як частково непоставленого, не можуть вважатися судом належними, оскільки нормами чинного законодавства чітко визначено підстави нарахування пені за порушення резидентом строків, передбачені статтями 1 і 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”. Крім того, з наявних в матеріалах справи доказів та зі змісту акту перевірки у позивача по відносинах із контрагентами-нерезидентами у зв'язку з перевищенням законодавчо встановлених строків були відсутні висновки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, що, зокрема, і слугувало підставою для нарахування контролюючим органом пені.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Головне управління державної фіскальної служби у Харківській області діяло правомірно щодо нарахування пені позивачу за порушення строків розрахунків за контрактом від 22.08.2015 року №22081-2015.

Що стосується нарахування контролюючим органом пені за контрактом від 14.04.2016 №1404/16-3, колегія суддів зазначає наступне.

Так, статтею 1 Закону №185/94-ВР передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до приписів статті 2 Закону №185/94-ВР, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Отже, вказаними правовими нормами передбачено порядок зарахування виручки резидентів у іноземній валюті у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується (ст. 1) та відповідні дії резидента у випадках здійснення імпортних операцій (ст.2). Водночас, вказані норми містять умову стосовно наявності висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку у разі перевищення зазначених строків.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, з наявних в матеріалах справи доказів та зі змісту акту перевірки у позивача по відносинах із контрагентом у зв'язку з перевищенням законодавчо встановлених строків були відсутні висновки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, що, зокрема, і слугувало підставою для нарахування контролюючим органом пені.

Що стосується доводів позивача про те, що податковим органом неправомірно нараховано суму пені, оскільки за умовами п. 3 зовнішньоекономічного контракту від 14.04.2016р. №1414/16-3 сплата по даному контракту здійснюється наступним чином: 30% - передплата та 70 % при отриманні копії документів після відправки товару з Китаю та перед прибуттям товару до порту ОСОБА_1 колегія суддів зазначає наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом у додатку 5 до акту документальної позапланової виїзної перевірки визначено розрахунок пені за порушення термінів у сфері ЗЕД в сумі 79945,56 грн., яку нараховано по платіжним дорученням: №30 від 28.04.2016р. сума сплати - 2400 дол. США; №36 від 06.07.2016 сума сплати - 2400 дол. США; №38 від 15.07.2016р. сума сплати - 840 дол. США; № 43 від 22.09.2016р. сума сплати - 6580 дол. США, загальна сума складає 12220 дол. США.

Із матеріалів справи вбачається, що копії платіжних доручень не містять у собі посилань на здійснення позивачем часткової сплати за інвойсом, між тим містять посилання на номер інвойсу.

Крім того, як вбачається зі змісту акту перевірки, контролюючим органом було враховано звернення позивача до Господарського суду Харківської області із позовом про стягнення заборгованості.

Під час розгляду справи встановлено, що у періоді, що перевірявся, імпортований товар (дамбо-рулони) на територію України не надійшов. Станом на 31.07.2017 року по імпортному контракту від 14.04.2016р. №1404/16-3, укладеному з фірмою “Hebei Kai De import&export Co LTD”, рахується протермінована дебіторська заборгованість у сумі 12220,00 дол. США.

Підсумовуючи викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність нарахування контролюючим органом пені за порушення ст.2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94 “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” за контрактом від 14.04.2016р. №1404/16-3.

З урахуванням вищевикладеного та того, що апеляційна скарга містить посилання, які аналогічні позовній заяві, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Відповідно до п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати не підлягають розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайська трикотажна фабрика" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2017 по справі № 820/4062/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_1 ОСОБА_3 Повний текст постанови складено 23.04.2018 р.