
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/2084/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Старосуда М.І.
суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2017, суддя С.М. Глазько, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 26.12.17 по справі № 818/2084/17
за позовом ОСОБА_1
до Т.в.о. начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області ОСОБА_2
про визнання бездіяльності неправомірною,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позов до т.в.о. начальника Лебединського відділу поліції Головного управління національної поліції України в Сумській області ОСОБА_2, в якому просив визнати неправомірною бездіяльність т.в.о. начальника Лебединського ВП ОСОБА_2 та ГУНП, що полягає в ненаданні інформації на 2 питання його заяви №293 від 31.05.2017 та невиконанні законних вимог, викладених в пункті 3 його заяви №215 - незалучення ОСОБА_1 до перевірки, позбавлення позивача права взяти участь у перевірці та бути присутнім при розгляді його заяви.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2017р. відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до т.в.о. начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області ОСОБА_2 про визнання бездіяльності неправомірною. Роз’яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду за правилами Кримінального процесуального кодексу України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки суд не врахував, що його позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства у зв’язку з тим, що питання 2 та вимога 3 його заяви розглядалася відповідачем в порядку, встановленому Законом України “Про звернення громадян”.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, виходив з того, що вимоги позивача про оскарження бездіяльності посадової особи Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області під час організації перевірки заяви про кримінальне правопорушення повинно розглядатися у межах кримінального, а не адміністративного судочинства і, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року закрито провадження в справі №818/929/17 за позовом ОСОБА_1 до т.в.о. начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області ОСОБА_2, Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності неправомірною під час розгляду його заяви №215.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 22 червня 2017 року звернувся до Лебединського відділу поліції Головного управління національної поліції України в Сумській області із заявою № 293, в якій повідомив про злочин та просив:
1. Внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення передбачені статтями 127 та 190 КК України по факту катування та шахрайства вчинених працівниками Лебединського ЦОС та СД ПАТ "Укрпошта".
2. Якщо до внесення зазначених позивачем відомостей в ЄРДР буде проведена будь-яка перевірка з даного приводу, просив назвати осіб, які ініціювали та виконали цю перевірку, а також вказати закони, якими вони керувались при проведенні перевірки.
3. Якщо Лебединський ВП все ж таки буде проводити перевірку без внесення відомостей до ЄРДР, просив залучити його до цієї перевірки.
З відповіді т.в.о. начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області слідує, що за заявою позивача була проведена перевірка, даний факт зареєстрований в ЖЄО, однак згідно рапорту заступника начальника слідчого відділення Лебединського ВП ГУНП в Сумській області прийнято рішення припинити перевірку у зв'язку з відсутністю достатніх даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення.
Позивач вважав, що даний лист в порушення Закону України «Про звернення громадян» не містить відповіді щодо надання інформації, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Колегія суддів зазначає, що згідно позовної заяви та доданих до неї матеріалів, предметом спору у даній справі є оскарження ОСОБА_1 бездіяльності посадової особи Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області ОСОБА_2 щодо неналежного розгляду його заяви №293, в якій він повідомляв про злочин та щодо невиконання його законних вимог, викладених в пункті 3 його заяви №215 - незалучення ОСОБА_1 до перевірки, позбавлення позивача права взяти участь у перевірці та бути присутнім при розгляді його заяви.
Як підтверджено матеріалами справи, в першому пункті заяви №293, позивач просив внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення передбачені статтями 127 та 190 КК України по факту катування та шахрайства вчинених працівниками Лебединського ЦОС та СД ПАТ "Укрпошта".
Пункти 2 та 3 вказаної заяви є похідними вимогами від наслідків розгляду першої вимоги заяви - про внесення до Єдиного реєстру відомостей про кримінальне правопорушення та були пов’язані виключно з перевіркою поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 60 КПК України визначено, що заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Заявник має право отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
Частиною 1 ст. 214 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Отже, позивач є заявником в розумінні ст. 60 КПК України, а тому відповідно до ст. 303 КПК України він вправі оскаржити дії, рішення та бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Таким чином, оскаржувана позивачем бездіяльність відповідача пов'язана з виконанням обов'язків відповідача в рамках кримінального провадження, а тому законність процесуальних актів, дій чи бездіяльності, вчинених при здійсненні процесуальних повноважень, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
За таких обставин, заява позивача №293 від 22.06.2017, яка містить повідомлення про кримінальне правопорушення та вимогу внести в ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 Закону України “Про звернення громадян” не підлягає розгляду в порядку встановленому Законом України “Про звернення громадян”.
Колегія суддів зазначає, що імперативний припис п.2 ч.2 ст. 19 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року у справі № 19-рп/2011 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 про офіційне тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України зазначив, що відносини, які виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності, правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. В цьому ж рішенні Конституційний Суд наголосив, що здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про оскарження бездіяльності посадової особи Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області під час організації перевірки заяви про кримінальне правопорушення повинно розглядатися у межах кримінального, а не адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Стосовно другої позовної вимоги, а саме невиконання законних вимог позивача, викладених в пункті 3 його заяви №215, колегія суддів зазначає, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року було закрито провадження в справі №818/929/17 за позовом ОСОБА_1 до т.в.о. начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області ОСОБА_2, Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності неправомірною під час розгляду заяви позивача №215.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, є правомірним.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та прийняв законне рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2017 по справі № 818/2084/17 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 25.04.2018 року.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4 Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6
Судове рішення № 73604115, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 818/2084/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: