Постанова № 73603994, 24.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/1435/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Сеника Р.П., Іщук Л.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 4 січня 2018 року, ухвалене суддею Брильовським Р.М., 09:58:19, м. Львів, дата складання повного тексту рішення 11.01.2018 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання частково протиправним та скасування частково податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

25.10.2017 року позивач – ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить:

визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № НОМЕР_1 від 13.09.2017р., яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в розмірі 118 153,97 грн в частині 74 933,49 грн і за штрафними санкціями 29 538,49 грн. в частині 18 733,37 грн.;

визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0126781307 від 13.09.2017р., яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем військовий збір в розмірі 9044,25 грн в частині 5757,04 грн та за штрафними санкціями 2261,06 грн в частині 1439,26 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 4 січня 2018 року позов задоволено повністю. Визнано частково протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Львівській області № НОМЕР_1 від 13.09.2017р. в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування в частині 74933,49 грн та за штрафними санкціями в частині 18733,37 грн. Визнано частково протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Львівській області № НОМЕР_2 від 13.09.2017р. в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з військового збору в частині 5757,04 грн та за штрафними санкціями в частині 1439,26 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу позивача не повинна включатися сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в поземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням.

Оскільки позивачу було анульовано (прощено) основну заборгованість по кредиту, при визначенні об'єкту оподаткування слід виходити з прощеної суми 27493,61 доларів США визначеної за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року.

Отже, розмір податку на доходи фізичних осіб позивача ОСОБА_1 за 2015 рік становить 43220,48 грн (1827+41393,48). Військовий збір - 219147,42 грн ( 219 756,42 – 609) (об'єкт оподаткування) х 1.5% (ставка збору) = 3287, 21 грн. Таким чином, розмір військового збору, який підлягає сплаті позивачем ОСОБА_1 за 2015 рік становить 3287, 21 грн (219147,42грн.х 1,5%) а сума штрафної санкції – 821, 80 грн.

Відтак, відповідачем при визначенні позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з суми прощеного боргу було завищено податкове зобов'язання позивача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його винесеним без врахування фактичних обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, Головне управління ДФС у Львівській області оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 4 січня 2018 року та ухвалити нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 164.2.17 п. 164.2. ст.164 ПК України, в результаті чого не включено до загального річного оподаткованого доходу суми доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 603 558,83 грн., що призвело до нарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 147 692, 46 грн (118 153,97 грн основний платіж та 29 538,49 грн штрафна санкція) та військового збору у сумі 11305, 31 грн (9044,25 грн. основний платіж та 2261,06 грн штрафна санкція). Згідно відомостей ЦБД про суми виплачених доходів позивачу від ПАТ «Укрсоцбанк» за 2015 рік в розмірі 603 558,83 грн (дохід за ознакою « 126- додаткове благо»). В свою чергу, ОСОБА_1 не подано декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік та відповідно не задекларовано в розділі «інші доходи» суму отриманого доходу. Встановлено заниження військового збору на суму 9044, 25 грн.

Апелянт посилається на те, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі. Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст.164 ПК України. В силу абз.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно з пп «б» п.176.2 ПК України сума доходу платника податку – боржника у вигляді суми анульованого боргу відображається кредитором у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано, за ознакою доходу «126».

Згідно ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 03.08.2017р. ГУ ДФС у Львівській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р.

За результатами перевірки складено акт № 1163/13-07/НОМЕР_3 від 03.08.2017р., згідно якого податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем пп.164.2.17 п.164.2. ст.164 ПК України, яке полягало у невключенні позивачем в повному обсязі до загального річного оподаткованого доходу суми доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 603 558,83 грн. До такого висновку податковий орган дійшов на підставі відомостей ЦБД про суми виплачених доходів позивачу від ПАТ «Укрсоцбанк» за 2015 рік в розмірі 603558,83 грн (дохід за ознакою « 126-додаткове благо»). В свою чергу, позивач не подав декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік та відповідно не задекларував в розділі «інші доходи» суму отриманого доходу. Також, податкова інспекція дійшла до висновку про заниження військового збору на суму 9044,25 грн.

На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДФС у Львівській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_1, яким, з посиланням на п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, абз.2 п.123.1 ст.123 та п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 118 153,97 грн, а також застосовано штрафні санкції на суму 29538,49 грн.;

№ НОМЕР_2, яким, з посиланням на 54.3.2 п. 54.3 ст.54, абз.2 п.123.1 ст. 123 та п.п.1.2, п.п1.3, пп.6. п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем військовий збір на 9044, 25 грн, а також застосовано штрафні санкції на суму та 2261,06 грн.

Також встановлено, що 26.06.2007р. між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту № 620/30-147 на суму 75000,00 доларів США зі сплатою 14% річних. Після підписання договору строки кредитування та відсоткові ставки змінювались.

Станом на 15.09.2015р. заборгованість позивача за кредитним договором становила 54 993,61 дол США (основний борг та відсотки за користування кредитом).

15.09.2015р. між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» було укладено договір про внесення змін №4 до договору кредиту відповідно до якого, за умови погашення позивачем заборгованості у сумі 27 500,00 доларів США, банк здійснює анулювання (прощення) залишку заборгованості за кредитом (27 493,61 долар США) після такого погашення.

В той же день, 15.09.2015р. позивачем була здійснена сплата вищезазначеної заборгованості, про що була складена заява на сплату заборгованості згідно умов опції 50-50 з частковим анулюванням, у якій позивач просив анулювати (здійснити прощення) заборгованість за договором кредиту в сумі 27 493,61 доларів США, також зазначено, що позивач є належним чином повідомлений банком про обов'язок самостійно сплатити податок з доходів фізичних осіб з суми прощеної основної заборгованості за кредитом і відобразити такий дохід у річний податковій декларації відповідно до вимог п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України.

ПАТ «Укрсоцбанк» направив до ГУ ДФС у Львівській області податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь фізичної особи і сум утриманого з них податку – форма 1ДФ із зазначенням розміру суми прощеної основної заборгованості за кредитом, перераховану у національну валюту України за курсом НБУ станом на 15.09.2015, що становило 603 558, 83 грн.

Згідно п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України (далі – ПК України) платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Підпунктом 14.1.47 п.14.1. ст.14 ПК України визначено, що додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно п.163.1 ст.163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

В силу п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 ПК України.

Відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 64.2 ст.164 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Із матеріалів справи видно, що контролюючим органом із суми прощеного боргу (603558,83 грн) визначено податок з доходів фізичних осіб в сумі 118153,97 грн (12180 грн (дохід оподатковуваний за ставкою 15%) х 15%) + (603558,83 - 12180,00 грн (дохід оподатковуваний за ставкою 15%) - 609,00 (50 % однієї мінімальної заробітної плати станом на 2015, яка не підлягає оподаткуванню) х 20% = 1 18153,97 грн та нараховано військовий збір у розмірі 9044,25 грн. (603558,83-609) х 1,50) за ставками, визначеними пп.167.1 ст.167 ПК України.

При цьому, ПАТ «Укрсоцбанк» передано до податкових органів інформацію про прощений борг за валютним кредитом в сумі 27493,61 доларів США (603558,83 грн.) по курсу 21,95 грн. за 1 долар США.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань» підрозділ 1 розділу XX ПК України було доповнено пунктом 8.

Відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідні положення ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Отже, до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу позивача не повинна включатися сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в поземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням.

Оскільки, позивачу було анульовано (прощено) основну заборгованість по кредиту, при визначенні об'єкту оподаткування слід виходити з прощеної суми 27493,61 доларів США визначеної за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року.

Відтак, позивачу слід було визначити розмір податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2015 рік, наступним чином:

- об’єкт оподаткування 27493, 61 доларів США анульовано (прощено) х 7,993 (курс НБУ на 01.01.2014 року) = 219756,42 грн;

- податок з доходів фізичних осіб (за ставкою 15% від об’єкта оподаткування в розмірі 10 м.з.п. на 2015 рік) складає: 12180 грн (об'єкт оподаткування) х 15% (ставка податку) = 1827,00 грн;

- податок з доходів фізичних осіб (за ставкою 20%, що нараховуються на об’єкт оподаткування, розмір якого перевищує 10 м.з.п. на 2015 рік та зменшений на 609,00 грн (50 % однієї м.з.п. станом на 2015, яка не підлягає оподаткуванню) складає: (219 756,42 - 609 - 12180) грн (об'єкт оподаткування) х 20% (ставка податку) = 41393,48 грн.

Таким чином, розмір податку на доходи фізичних осіб позивача ОСОБА_1 за 2015 рік становить 43220,48 грн (1827+41393,48). Військовий збір – 2\19147,42 грн ( 219 756,42 - 609) (об'єкт оподаткування) х 1,5% (ставка збору) = 3287,21 грн. Розмір військового збору, який підлягає сплаті позивачем ОСОБА_1 за 2015 рік становить 3287,21 грн (219147,42грн.х 1,5%) а сума штрафної санкції – 821, 80 грн.

У зв'язку з чим апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем при визначенні позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з суми прощеного боргу було завищено податкове зобов'язання позивача. Зокрема, податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 13.09.2017р. відповідачем завищено позивачеві зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 93666,86 грн, в тому числі за податковим зобов’язанням сума завищення – 74933, 49 грн (118153,97-43220,48) та за штрафними санкціями – 18733,37 грн (29538,49- 10805,12); податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2 від 13.09.2017р. відповідачем завищено позивачеві зобов’язання за військовим збором на загальну суму 7196,3 грн, в тому числі за податковим зобов’язанням сума завищення становить 5757,04 грн (9044,25-3287,21) та за штрафними санкціями – 1439,26 грн (2261,06-821,80).

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність ухваленого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 4 січня 2018 року у справі №813/3825/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання частково протиправним та скасування частково податкового повідомлення-рішення – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повне судове рішення складено 24.04.2018р.