Постанова № 73603970, 19.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 527/2409/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді: Присяжнюк О.В.

суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Жданюк А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 22.01.2018 р. (ухвалене суддею Олефір А.О., повний текст якого складено 30.01.2018 р.) по справі № 527/2409/17

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просив: визнати протиправними і недійсними п. 53 протоколу № 72 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 19.08.2016 р. щодо відмови в розгляді документів про призначення йому одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №499 від 28.05.2008 р. та повернення їх на доопрацювання; зобов’язати Міністерство оборони України розглянути питання про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №499 від 28.05. 2008 р. як інваліду з 26.08.2010 р., інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов’язані із виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, з врахуванням того, що відповідно до ч. 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», в редакції чинній на час встановлення йому інвалідності.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 22.01.2018 р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 22.01.2018 р. та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач надав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судове засідання учасники справи не з’явилися, своїх представників не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних силах в період з 11.10.1986 р. по 10.02.1989 р., що підтверджується довідкою Глобинського районного військового комісаріату № 113 від 25.06.2010 р.

За результатами первинного огляду МСЕ 26.08.2010 р. позивачу встановлена ІІ група інвалідності до 01.09.2013 р., причиною якої є травма, поранення (контузія), захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, що підтверджується довідкою сер. МСЕ № 0398108.

30.09.2013 р. та 17.10.2016 р. при повторному огляді позивача йому продовжено ІІ групу інвалідності до 01.10.2019 р., причиною якої є травма, поранення (контузія), захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

Згідно копії витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 696 від 13.07.2010 р. у сержанта запасу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявні осколкові поранення голови (контузія головного мозку), лівої нижньої кінцівки (20.05.1988 р.), наслідками якого стали шкіряні рубці: середньої третини спинки носу, розміром 1,6х0,3, в ділянці підборіддя з ліва розміром 1,1х0,3, передній поверхні верхньої третини лівої гомілки розміром 1,4х0,5, що призвело до розвитку: «Стійких наслідків перенесеної ЗЧМТ з двохбічною рефлекторно-пірамідною недостатністю, лікворовенозною дистензією, стійким цефалічним, астено-невротичним синдромом, ВСД пароксизмами, що підтверджене військово-медичними і військово-обліковими документами поранення (контузія) пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

02.06.2016 р. позивач звернувся до військового комісара Глобинського РВК із заявою для отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням ІІ групи інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби № 72 від 19.08.2016 р., комісія дійшла висновку про необхідність направлення на доопрацювання документів, поданих на розгляд особами з числа колишніх військовослужбовців, у тому числі відносно позивача (Полтавський ОВК, дата звільнення 10.02.1989 р., дата встановлення інвалідності 26.08.2010 р.) номер в списку 53, оскільки в наданих матеріалах немає підтверджень настання інвалідності під час проходження військової служби, як це передбачено пп 4 п. 2 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499.

Листом № 10/1441 від 20.07.2017 р. Полтавський обласний військовий комісаріат повідомлено позивача про прийняте рішення.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний прийняти рішення про призначення або відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, проте, відповідне рішення ним не прийнято.

Суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі – Порядок № 975).

Відповідно до п. 2 Порядку № 975, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Судовим розглядом встановлено, що ІІ група інвалідності була встановлена позивачу з 26.08.2010 р., а тому він має право на допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» (в подальшому - Постанова №499).

Пунктом 1 Постанова №499 затверджено порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Пунктом 2 Постанова №499 визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Згідно пункту 3 Порядку № 499, особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військкомату (далі - уповноважений орган) такі документи: - заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності; - довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка втрати працездатності та рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва);- копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; - довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності; - копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; - копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Крім того, вказаним Порядком встановлено, що керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.

Відповідно до абзацу 2 п. 7 Порядку № 499, відповідач, Міністерство оборони України, як Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Судовим розглядом встановлено, що рішення з питання призначення позивачу одноразової грошової допомоги уповноваженим на те органом не приймалося, а документи були повернуті на доопрацювання.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняття рішення про виплату чи про відмову у виплаті одноразової допомоги є виключною компетенцією Міністерства оборони України.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 р. по справі №642/5782/16-а, оскільки в цій постанові судом апеляційної інстанції встановлено, відсутність рішення відповідача, а не повнота пакету документів, які розглядалися відповідачем.

Щодо інших доводів апелянта, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 22.01.2018 р. – без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 77, 243, 271, 283, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 22.01.2018 по справі № 527/2409/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 23.04.2018 р.