Постанова № 73603836, 23.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/11716/17 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Файдюка В.В.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Козуб А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, треті особи - Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, треті особи - Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Київська міська рада подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання суду апеляційної інстанції з'явились представники апелянта, третьої особи та позивача. Представники апелянта та третьої особи просили вимоги апеляційної скарги задовольнити, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Київської міської ради від 14.07.2005 року №774/3349 надано ТОВ "КОНТАКТБУДСЕРВІС" в оренду земельні ділянки (кадастрові номери НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4, НОМЕР_5), з місцем розташування - м. Київ, Дарницький район, ж/м Осокорки-центральні (далі - земельні ділянки) строком на 15 років з цільовим призначенням: для забудови об'єктами житлового та соціально-побутового призначення.

У зв'язку з виконанням рішення місцевої влади між ТОВ "КОНТАКТБУДСЕРВІС" та КМР укладено п'ять договорів оренди земельних ділянок від 05.09.2005 року. У тексті цих договорів оренди земельних ділянок від 05.09.2005 року зазначено: річна орендна плата за земельні ділянки встановлюється у розмірі 1,5 (однієї цілої п'яти десятих) відсотка від їх НГО (п. 4.2 Договорів). Зміна НГО земельних ділянок та їх індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цих договорів у порядку та у випадках, передбачених законодавством України (п. 4.4 договорів).

Як вбачається з матеріалів справи, земельні ділянки, які надані позивачу в довгострокову оренду, характеризуються: рівнинною місцевістю, заболоченою територією, вільною від забудови.

У зв'язку з використанням земельних ділянок за цільовим призначенням та з метою здійснення проектування забудови позивачем отримано технічні умови від 19.10.2016 року №43/9/2555 на підключення об'єкта до теплових мереж, технічні умови від 20.02.2017 року №11311 на каналізування об'єкта, технічні умови від 20.02.2017 року №11273 на водопостачання об'єкта, технічні умови №74-2-16 на підключення до мережі дощової каналізації та влаштування автопід'їзду. У технічних умовах зазначено, що вони не дають права на проведення будівельних робіт.

Для обрахунку та сплати орендної плати до бюджету на виконання умов договорів оренди позивач отримав від ГУ ДГК у м. Києві витяги про НГО земельних ділянок.

Позивач повідомив заявою від 07.08.2017 року №91 відповідача про невідповідність вимогам законодавства та локальним факторам сукупного коефіцієнту Км3 у розмірі " 1", зазначеного у витягах про НГО, що сформовані 22.04.2017 року, та просив виправити цей коефіцієнт на " 0,5". Також у заяві позивач просив відповідача видати нові витяги про НГО з відповідним сукупним коефіцієнтом Км3.

ГУ ДГК у м. Києві листом від 18.08.2017 року №19-26-0.10-6662/2-17 відмовило позивачу видавати нові витяги про НГО, обґрунтовуючи це тим, що коефіцієнт Км3 величиною " 1" визначається п.2.5 Додатку 5 до рішення КМР від 26.07.2007 року №43/1877.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України "Про оцінку землі" від 06.10.1998 року № 161-XIV (далі - Закон № 161-XIV) визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з абз. 2 ст. 20 Закону № 161-XIV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Статтею 23 Закону № 161-XIV встановлено, що технічна документація з оцінки земель у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст.271 Податкового кодексу України.

Механізм визначення нормативної грошової оцінки земель врегульований Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489 (далі - Наказ №489).

Положенням пункту 6 розділу ІІ Наказу №489 передбачено, що коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Км3 - це локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони. Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схеми планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту. Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.

У пункті 10 розділу ІІ Наказу №489 передбачено, що значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів. Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Рішенням КМР від 10.03.2016 року № 217/217 "Про внесення змін до рішення КМР від 03.07.2014 року № 23/23 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва"" (далі - Рішення КМР від 10.03.2016 року №217/217) внесено зміни до Додатка 3, а саме - змінено для м. Києва локальні коефіцієнти Км3 у межах діапазону, наведеного у Додатку 7 до Наказу №489, на місцезнаходження земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони (офіційно опубліковано 18.03.2016 року у газеті "Хрещатик" № 29 (4799)). Рішення КМР від 10.03.2016 року №217/217 з урахуванням вимог п. 271.2 ст.271 Податкового кодексу України.

У Додатку 3 Рішення КМР від 10.03.2016 року №217/217 у формі таблиці зазначено локальні фактори та фіксовані коефіцієнти локальних факторів у м. Києві.

Судом першої інстанції встановлено, що добуток пофакторних оцінок для цих земельних ділянок, визначених Рішенням КМР від 10.03.2016 року №217/217, становить - " 0,497", але сукупний локальний коефіцієнт Км3 не може бути нижче - " 0,50" як це передбачено абз. 3 п. 10 Розділу ІІ Наказу №489.

Довідками КП "Київський інституту земельних відносин" Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.02.2017 року, а також від 31.01.2018 року № 156, які наявні у матеріалах справи, додатково підтверджується те, що локальний коефіцієнт Км3 при визначенні НГО для земельних ділянок, що є предметом оскарження, повинен становити - " 0,50".

Відповідачем при наданні позивачу витягів про НГО та при відмові видати нові витяги про НГО із застосуванням сукупного локального коефіцієнту Км3 величиною " 0,50" не було враховано обмеження у застосуванні коефіцієнтів Км3, що встановлені у Додатку 3 Рішення КМР від 10.03.2016 року №217/217.

Нормою п. 2.5 Додатку 5 Рішення КМР від 26.07.2007 року №43/1877 передбачено, що НГО земельних ділянок під залізницями, зайнятих житловим фондом або вкритих лісом здійснюється із застосуванням узагальнюючого локального коефіцієнта, який характеризує місце розташування земельної ділянки, у розмірі Кл = 1,00. У Додатку 5.1 Рішення КМР від 26.07.2007 року №43/1877 у зразку заяви для визначення НГО земельної ділянки необхідно вказати площу будівель і споруд, які розташовані на земельній ділянці, а до заяви у додатки потрібно надати документ, що підтверджує загальну площу будівель і споруд.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, земельні ділянки не зайняті житловим фондом, не вкриті лісами і не знаходяться під залізницями. На цих земельних ділянках немає забудованих та введених в експлуатацію будівель чи споруд, немає твердого покриття доріг, не забезпечено централізованим водопостачанням, каналізацією, теплопостачанням.

Відповідач протиправно не враховує рівень облаштування земельних ділянок, що є критерієм для встановлення локального коефіцієнту Км3, та помилково застосовує для визначення локального коефіцієнту Км3 цільове призначення земельних ділянок, за допомогою якого насправді визначається функціональний коефіцієнт - Кф2.

Підтвердженням того, що до цих земельних ділянок не повинен застосовуватися п. 2.5 Додатку 5 Рішення КМР від 26.07.2007 року №43/1877 при визначенні НГО є те, що сам відповідач 07.07.2015 року вже видавав позивачу витяги про НГО на 2015 рік, у яких узагальнюючий локальний коефіцієнт Км3 менше " 1".

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до земельних ділянок, які є предметом оскарження, у 2017 році повинне застосовуватися сукупний локальний коефіцієнт Км3 на рівні " 0,50" при визначенні розміру НГО.

Щодо позовної вимоги позивача в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у м. Києві видати ТОВ "Контактбудсервіс" нові витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які розташовані за адресою: м. Київ, Дарницький район, ж/м Осокорки-Центральні (5 мікторайон), з використанням при розрахунку розміру нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки сукупного коефіцієнту Км3 у розмірі 0,50, колегія суддів зазначає наступне.

В даному випадку зобов'язуючи відповідача, як суб'єкта владних повноважень видати витяг, суд жодним чином не втрутився у такі повноваження відповідача та не підмінив у такий спосіб його компетенцію.

Зобов'язання вчинити ту чи іншу дію, або прийняти рішення, від прийняття якого суб'єкт владних повноважень ухиляється, або приймає без належних на то підстав протиправне рішення є належним способом судового захисту прав позивача від відповідача та у повному обсязі є гарантією дотримання захисту таких прав.

Протиправне порушення прав позивача допускається самим відповідачем та вирішити спірне питання у інший спосіб ніж як зобов'язати відповідача видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з урахуванням викладеного у рішенні суду не має можливості, до того ж будь-яких законодавчих обмежень для цього не встановлено.

При цьому, саме прийняття такого рішення є належною формою реалізації відповідачем своїх владних управлінських функцій.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, видати витяг із технічної документації, або ні.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду в суді апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядок і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено 25 квітня 2018 року.