Постанова № 73603738, 19.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3409/16 Судді першої інстанції: Шрамко Ю.Т., Вєкуа Н.Г., Костенко Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Кузьмишиної О.М. та Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Національної поліції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року, яка була прийнята в порядку письмового провадження, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії Національної поліції України, Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України про визнання протиправними і скасування рішень та наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправним рішення Національної поліції України в частині включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню;

- визнати протиправним та скасування рішення (висновки) Центральної атестаційної комісії Національної поліції України, Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність;

- визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України № 114 о/с від 22 лютого 2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді, яку він обіймав до звільнення - начальника сектору Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України, з 23 лютого 2016 року із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсацією за затримку фактичного розрахунку при звільненні.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач - Національна поліція України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що атестування позивача було призначене та проведене з підстав, передбачених ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», а звільнення зі служби відбулося у зв'язку із невідповідністю ОСОБА_1 займаній посаді.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що у Національної поліції України були відсутні законні підстави для його звільнення зі служби в поліції.

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що атестування було призначене за відсутності правових підстав, а участь в атестуванні була примусовою. Також позивач вважає, що його професійний рівень документально підтверджений характеристикою безпосереднього керівника. Крім того ОСОБА_1 вказує на те, що Національна поліція України не наділена повноваженнями оскаржувати постанову суду від 30 листопада 2017 року в частині, що стосується інших відповідачів у справі.

Під час судового засідання представник відповідача - Національної поліції України підтримала апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити у її задоволенні посилаючись на те, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Інші відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності представників Центральної атестаційної комісії Національної поліції України та Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, а також позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Національної поліції України залишити без задоволення, на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що відповідно до наказу голови Національної поліції України від 07 листопада 2015 року № 82 о/с ОСОБА_1 був призначений начальником сектору по Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України в порядку переатестування.

Наказом голови Національної поліції України від 22 лютого 2016 року № 114 о/с позивач звільнений зі служби в поліції згідно з п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

ОСОБА_1 був звільнений зі служби на підставі висновку атестаційної комісії, що занесений до атестаційного листа позивача.

Положеннями п. 28 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 (далі - Інструкція) передбачено, що керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу (займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність), забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Таким чином, звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції безпосередньо пов'язане із проведенням атестації та її результатами. У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що для правильного вирішення даної справи необхідно перевірити наявність підстав для призначення атестування позивача, дотримання вимог закону під час його проведення та обґрунтованість висновків атестаційних комісій.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

У відповідності до ч. 1 ст. 57 вказаного Закону атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Перелік підстав для проведення атестування поліцейських визначений у ч. 2 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію». Згідно вказаної норми права атестування поліцейських проводиться: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Проведення атестування поліцейських з інших підстав, ніж зазначені у ч. 2 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», не передбачено.

Атестування ОСОБА_1 було проведене відповідно до наказів голови Національної поліції України від 20 листопада 2015 року № 210 о/с та від 26 листопада 2015 року № 116. Метою проведення атестування, згідно вказаних наказів, була оцінка ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки поліцейських на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив службової кар'єри поліцейських Національної поліції України.

Посилання на те, що атестування проводиться у зв'язку з виникненням підстав (передумов) для вирішення питання про призначення певних осіб, у тому числі ОСОБА_1, на вищу посаду, заміщення якої здійснюється без проведення конкурсу чи для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність - відсутні.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що згідно з наказом голови Національної поліції України від 07 листопада 2015 року № 82 о/с ОСОБА_1 був прийнятий на службу в поліції без проведення конкурсу або атестування, що було обумовлено відсутністю порядку його проведення. У зв'язку з цим позивач був призначений на посаду поліцейського, передбачену тимчасовим штатом без надання оцінки його професійним якостям та визначення відповідності посаді. Скаржник зазначає, що підставою для проведення атестування позивача була його заява про прийняття на службу в поліції.

Разом з тим, процедура «переатестування» Законом України «Про Національну поліцію» не передбачена. Підстави, порядок та наслідки проведення такої процедури також не визначені у нормативно-правових актах, що прийняті на виконання зазначеного Закону.

Порядок призначення на посади поліцейських працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, визначений у п. 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію України». Відповідно до вказаної норми права працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Відтак, п. 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» не передбачає проведення атестування чи переатестування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції.

За таких обставин, посилання у наказі від 07 листопада 2015 року № 82 о/с на те, що позивач був призначений на службу в поліції в порядку переатестування не створює правових наслідків, а також не свідчить про прийняття його на службу на тимчасовій основі.

Під час розгляду і вирішення даної справи колегія суддів також враховує висновок Верхового Суду щодо застосування ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 821/1052/16. Верховний Суд виходив з того, що наказ про проведення атестування не містить посилань на підстави для атестування позивача, встановлені ч. 2 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію». Наказ містить посилання лише на мету проведення атестації, яка визначена в ч. 1 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію». Мета проведення атестації та підстави для її проведення не є тотожними поняттями, оскільки мета це те, що необхідно досягнути проведенням атестування поліцейського, а підстава - це причина, достатній привід для її проведення. Усі підстави для проведення атестації поліцейського є індивідуальними, обумовленими або просуванням по службі, або неналежним виконанням поліцейським своїх обов'язків. У даному випадку, відповідач проводив атестацію не з індивідуальних причин (у розумінні ч. 2 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію»), а загальну атестацію для всіх поліцейських Головного управління Національної поліції та територіальних підрозділів, які до цього працювали в міліції. Однак, у Законі України «Про Національну поліцію» відсутні підстави для проведення атестації майже всього складу територіального органу поліції. Наявність таких підстав для проведення атестування позивача не встановлена. Таким чином, проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених ч. 2 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», суперечить вимогам цього Закону.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що атестування ОСОБА_1 було здійснене за відсутності підстав, передбачених Законом України «Про Національну поліцію».

Зазначена обставина сама по собі є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 Разом з тим, судом першої інстанції були встановлені й інші порушення вимог закону під час проведення атестування позивача, які також вказують на обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1

У відповідності до положень п. 10 розділу IV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування. За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Згідно з п. 11 розділу IV Інструкції атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Положеннями п. 12 розділу IV Інструкції передбачено, що за рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією. Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії. Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

На підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, атестаційна комісія, згідно з п. 15 розділу IV Інструкції, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: займаній посаді відповідає; займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до п. 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); показники службової діяльності; рівень теоретичних знань та професійних якостей; оцінки з професійної і фізичної підготовки; наявність заохочень; наявність дисциплінарних стягнень; результати тестування; результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Усі рішення атестаційної комісії, згідно з п. 20 розділу IV Інструкції, оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

Як раніше зазначалося, висновок атестаційної комісії має гуртуватися на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування. Відтак, з метою доведення правомірності свого рішення про звільнення позивача зі служби в поліції відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, зобов'язаний надати суду матеріали, які підтверджують обґрунтованість висновку про те, що ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді і підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з п. 3 розділу IV Інструкції на поліцейського, який проходить атестування, безпосередній керівник складає атестаційний лист.

Суд встановив що за висновком безпосереднього керівника ОСОБА_1, що занесений до атестаційного листа, позивач займаній посаді відповідає.

Відповідно до атестаційного листа позивач за професійним тестом набрав 43 бали із 60 максимально можливих, та за тестом на загальні навички - 32 бали із 60 максимально можливих, а всього - 75 балів.

Таким чином, результати тестування ОСОБА_1 перевищують мінімальний бал, встановлений п. 10 розділу IV Інструкції.

Суд першої інстанції надав оцінку протоколу Центральної атестаційної комісії № 1 від 12 січня 2016 року та протоколу Центральної апеляційної атестаційної комісії від 01 лютого 2016 року, а також викладеним у них обставинам.

Національна поліція України в апеляційній скарзі посилається на те, що позивач фактично просить суд підмінити рішення атестаційних комісій, які є колегіальними органами. Колегія суддів вважає такі доводи скаржника необґрунтованими з наступних підстав.

Згідно з п. 15 розділу IV Інструкції атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Прийняття одного із зазначених рішень дійсно є дискреційними повноваженнями атестаційної комісії, а у випадках, передбачених п. 12 розділу VI Інструкції № 1465 - апеляційної атестаційної комісії, які не можуть бути реалізовані іншими особами, у тому числі судом. Разом з тим, адміністративний позов ОСОБА_1 не містить вимог щодо прийняття судом рішення про визнання його таким, що відповідає займаній посаді. Натомість даний позов містить вимогу про перевірку правомірності прийнятих Центральною атестаційною комісією та Центральною апеляційною атестаційною комісією, як суб'єктами владних повноважень, рішень.

Повноваження суду на вчинення таких дій передбачені ст.ст. 2, 6, 17, 105, 162 КАС України у редакції, що була чинна на час вирішення справи в суді першої інстанції. Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб'єктів владних повноважень, визначені у ч. 3 ст. 2 КАС України у відповідній редакції.

Під час розгляду та вирішення даної справи судом першої інстанції було встановлено, що висновки вказаних атестаційних комісій за результатами атестування та розгляду скарги ОСОБА_1 не відповідають критерію обґрунтованості, що є додатковою підставою для скасування наказу про звільнення позивача зі служби.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1

Доводи апеляційної скарги Національної поліції України не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 30 листопада 2017 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Національної поліції України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Національної поліції України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді О.М. Кузьмишина

В.В. Файдюк

Постанова складена у повному обсязі 24 квітня 2018 року.