Постанова № 73603724, 23.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/1776/17 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кобаля М.І.,

Суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,

при секретарі: Кривді В.І.

за участю:

представників позивача: Гаврилюка А.В., Залуніна К.В.

представників відповідача: Голінея І.І., Петрової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі - Позивач, ТОВ «Фоззі-Фуд») звернулося до суду із адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Відповідач, Офіс великих платників податків ДФС) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.02.2017 № 0001071406 та № 0001081406.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фоззі-Фуд» зареєстроване як юридична особа 02.12.2002 та як платник податків, зборів та обов'язкових платежів перебуває на обліку в Офісі великих платників податків ДФС. Позивач також зареєстрований платником податку на додану вартість.

У період з 08.12.2016 по 13.01.2017 посадовими особами Офісу великих платників податків ДФС, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 07.12.2016 №1039, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Фоззі-Фуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахуванню та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з СФГ «Любава-1», ТОВ «Вернон Шиппінг», ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» та ТОВ «Ферко» (далі по тексту - контрагенти позивача) за період з 01.03.2016 по 31.08.2016.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 20.01.2017 №132/28-10-14-06/32294926 (далі по тексту - акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ «Фоззі-Фуд» вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2016 року на суму 1127186,00 грн. та занижено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 123211385,00 грн., в т.ч. за травень 2016 року на суму ПДВ 505355,00 грн., за червень 2016 року на суму ПДВ 42963602,00 грн., за липень 2016 року на суму ПДВ 42812281,00 грн., за серпень 2016 року на суму ПДВ 36930147,00 грн.

В обґрунтування правомірності таких висновків податковий орган в акті перевірки зазначив про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. На думку перевіряючих, контрагенти позивача не мали реальних можливостей для здійснення господарських операцій з поставки товарів.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.02.2017 № 0001071406, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 184 817 077,50 грн., з яких: 123 211 385,00 грн. - за основним платежем; 61 605 692,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 17.02.2017 № 0001081406, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 127 186,00 грн. (далі по тексту - оскаржувані податкові повідомлення-рішення).

Не погоджуючись із зазначеними оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано будь-яких належних доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених позивачем з контрагентами, а також фактів суперечності відповідних правочинів фіскальним інтересам держави.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Фоззі-Фуд» мало господарські відносини з контрагентом СФГ «Любава-1» на підставі договору поставки №0103-сх від 01.03.2016 (далі-Договір №0103-сх), за умовами якого СФГ «Любава-1» (Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ «Фоззі-Фуд» (Покупець) олію соняшникову нерафіновану, українського походження, врожаю 2015 року та шрот соняшниковий українського походження із соняшнику врожаю 2015 року, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Якість, асортимент товару, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, загальна ціна товару узгоджується сторонами та визначаються Специфікацією, що є додатком до цього договору.

Відповідно до Специфікації від 01.03.2016 №1 до Договору №0103-сх здійснюється постачання 2200,00 тон олії соняшникової на суму 49940000,00 грн., у т.ч. ПДВ 8323333,33 грн. Передача товару Покупцеві відбувається згідно правил «Інкотермс-2010» на умовах ЕХW ПАТ «Іллічівський масложировий комбінат», Україна, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 45.

Згідно Специфікації від 01.03.2016 №2 до Договору №0103-сх здійснюється постачання 1100,00 тон шроту соняшникового на суму 5027000,00 грн., у т.ч. ПДВ 837833,33 грн. Передача товару Покупцеві відбувається згідно правил «Інкотермс-2010» на умовах ЕХW РИСОИЛ «ТЕРМІНАЛ, ДП ІМТП», склад №24, Україна, Одеська обл., м. Іллічівськ.

Відповідно до Специфікації від 01.04.2016 №3 до Договору №0103-сх здійснюється постачання 200,00 тон шроту соняшникового на суму 894000,00 грн., у т.ч. ПДВ 149000,00 грн. Передача товару Покупцеві відбувається згідно правил «Інкотермс-2010» на умовах FCA ТОВ «Одеський олійноекстраційний завод», м. Одеса, вул. Мечникова, 132.

Згідно Специфікації від 08.04.2016 №4 до Договору №0103-сх здійснюється постачання 230,00 тон олії соняшникової на суму 5083000,92 грн., у т.ч. ПДВ 847166,82 грн. Передача товару Покупцеві відбувається згідно правил «Інкотермс-2010» на умовах FCA ТОВ «Одеський олійноекстраційний завод», м. Одеса, вул. Мечникова, 132.

Відповідно до Специфікації від 08.04.2016 №4/1 до Договору №0103-сх здійснюється постачання 40,00 тон олії соняшникової на суму 884000,16 грн., у т.ч. ПДВ 147333,36 грн. Передача товару Покупцеві відбувається згідно правил «Інкотермс-2010» на умовах FCA ТОВ «Одеський олійноекстраційний завод», м. Одеса, вул. Мечникова, 132.

На виконання умов вказаного договору СФГ «Любава-1» поставило на адресу позивача товар, що підтверджується наступними видатковими накладними: від 24.03.2016 №83 на 256,20 т олії соняшникової вартістю 5815741,02 грн.; від 24.03.2016 №84 на 227,32 т олії соняшникової вартістю 5160164,90 грн.; від 24.03.2016 №85 на 248,64 т олії соняшникової вартістю 5644129,00 грн.; від 25.03.2016 №86 на 222,86 т олії соняшникової вартістю 5058922,90 грн.; від 25.03.2016 №87 на 221,48 т олії соняшникової вартістю 5027596,88 грн.; від 25.03.2016 №88 на 173,80 т олії соняшникової вартістю 3945260,70 грн.; від 31.03.2016 №89 на 264,00 т олії соняшникової вартістю 5992801,06 грн.; від 31.03.2016 №90 на 244,42 т олії соняшникової вартістю 5548334,98 грн.; від 31.03.2016 №91 на 229,48 т олії соняшникової вартістю 5209196,92 грн.; від 31.03.2016 №92 на 226,18 т олії соняшникової вартістю 5134286,90 грн.; від 04.04.2016 №3 на 1128,36 т шроту соняшникового вартістю 5156600,69 грн.; від 07.04.2016 №4 на 170,00 т шроту соняшникового вартістю 759900,00 грн.; від 10.04.2016 №5 на 70,18 т шроту соняшникового вартістю 1550978,28 грн.; від 11.04.2016 №6 на 71,48 т олії соняшникової вартістю 1579708,28 грн.; від 12.04.2016 №7 на 111,96 т олії соняшникової вартістю 2474316,44 грн.

Перевезення вантажу до складу позивача підтверджують наступними товарно-транспортними накладними: від 07.04.2016 №798625 на 54,20 т шроту соняшникового; від 07.04.2016 №798626 на 54,120 т шроту соняшникового; від 07.04.2016 №798634 на 53,60 т шроту соняшникового; від 07.04.2016 №798635 на 48,46 т шроту соняшникового; від 07.04.2016 №798638 на 52,74 т шроту соняшникового; від 10.04.2016 №798741 на 50,60 т олії соняшникової; від 10.04.2016 №798753 на 50,20 т олії соняшникової; від 11.04.2016 №798768 на 51,12 т олії соняшникової; від 11.04.2016 №798762 на 50,88 т олії соняшникової; від 12.04.2016 №798779 на 51,260 т олії соняшникової; від 12.04.2016 №798774 на 58,46 т олії соняшникової; від 12.04.2016 № 798773 на 48,94 т олії соняшникової.

ТОВ «Одеський олійноекстракційний завод» були видані посвідчення якості товару, а саме:

- на шрот соняшниковий видано посвідчення якості: від 28.02.2016 №727-734; від 29.02.2016 №735-738; від 07.03.2016 №769; від 08.03.2016 №770-775; від 09.03.2016 №776-778; від 10.03.2016 №779-781; від 11.03.2016 №785-790; від 12.03.2016 №791, №792; від 07.04.2016 №982-986;

- на олію соняшникову видано посвідчення якості: від 10.04.2016 №1207, №1209; від 11.04.2016 №1210-1212; від 12.04.2016 №1213, №1214; від 24.02.2016 б/н; від 25.02.2016 б/н; від 26.02.2016 б/н; від 01.03.2016 б/н; від 02.03.2016 б/н; від 03.03.2016 б/н; від 04.03.2016 б/н; від 09.03.2016 №931-936; від 10.03.2016 №938-942; від 11.03.2016 №943-948; від 12.03.2016 №949-955; від 13.03.2016 №957; від 28.03.2016 №1108-1112.

За фактом настання першої з подій (отримання товару покупцем) СФГ «Любава-1» зареєстровано наступні податкові накладні: від 24.03.2016 №64 на суму 5160164,90 грн., у т.ч. ПДВ 860027,48 грн.; від 24.03.2016 №65 на суму 5644129,00 грн., у т.ч. ПДВ 940688,17 грн.; від 24.03.2016 №63 на суму 5815741,02 грн., у т.ч. ПДВ 969290,17 грн.; від 25.03.2016 №66 на суму 5058922,90 грн., у т.ч. ПДВ 843153,82 грн.; від 25.03.2016 №67 на суму 5027596,88 грн., у т.ч. ПДВ 837932,81 грн.; від 25.03.2016 №68 на суму 3945260,70 грн., у т.ч. ПДВ 657543,45 грн.; від 31.03.2016 №69 на суму 5992801,06 грн., у т.ч. ПДВ 998800,18; від 31.03.2016 №71 на суму 5209196,92 грн., у т.ч. ПДВ 868199,49 грн.; від 31.03.2016 №70 на суму 5548334,98 грн., у т.ч. ПДВ 924722,50; від 31.03.2016 №72 на суму 5134286,90 грн., у т.ч. ПДВ 855714,48 грн.; від 04.04.2016 №1 на суму 5156600,69 грн., у т.ч. ПДВ 859433,45 грн.; від 07.04.2016 №2 на суму 759900,00 грн., у т.ч. ПДВ 126650,00 грн.; від 10.04.2016 №3 на суму 1550978,28 грн., у т.ч. ПДВ 258496,38 грн.; від 11.04.2016 №4 на суму 1579708,28 грн., у т.ч. ПДВ 263284,71 грн.; від 12.04.2016 №5 на суму 2474316,44 грн., у т.ч. ПДВ 412386,07 грн.

Загальна сума, на яку виписані податкові накладні, складає 64057938,26 грн., у т.ч. ПДВ 10676323,16 грн.

Оплата за олію соняшникову, українського походження, врожаю 2015 року проведено, згідно платіжних доручень: від 13.05.2016 №3354714 на суму 2129250,78 грн.; від 27.05.2016 №3375004 на суму 2000000,00 грн.; від 15.06.2016 №3401455 на суму 8449068,00 грн.; від 22.06.2016 №3408823 на суму 651678,53 грн.; від 30.06.2016 №3419734 на суму 655031,96 грн.; від 07.07.2016 №3430152 на суму 6165334,62 грн.; від 08.07.2016 №3431691 на суму 1734623,80 грн.

Суму ПДВ у загальному розмірі 10676323,16 грн. за податковими накладними, виданими СФГ «Любава-1», були включені позивачем до складу податкового кредиту за перевіряємий період.

Також, у перевіреному періоді ТОВ «Фоззі-Фуд» мало господарські відносини з ТОВ «Вернон Шиппінг» на підставі договору поставки від 22.08.2016 №22/08/16/ПОЗ (далі - Договір №22/08/16/ПОЗ), відповідно до умов якого ТОВ «Вернон Шиппінг» (Постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ «Фоззі-Фуд» (Покупець), а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар на умовах, що передбачені цим договором.

Кількість, асортимент, ціна товару, терміни передачі й оплати товару, місце постачання товару визначаються додатками до даного договору, які є невід'ємними його частинами.

Відповідно до Додатку №1 до Договору №22/08/16/ПОЗ здійснюється постачання пшениці 6 класу, українського походження, врожаю 2016 року у кількості 22000,00 тон, загальною вартістю 108416000,00 грн., у т.ч. ПДВ 18069333,33 грн. Поставка відбувається згідно правил «Інкотермс-2010» на умовах ЕХW- Одеський морський торгівельний порт/ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл».

Згідно Додатку №2 до Договору №22/08/16/ПОЗ здійснюється постачання ячміню 3 класу, українського походження, врожаю 2016 року у кількості 25000,00 тон, загальною вартістю 115000000,00 грн., у т.ч. ПДВ 19166666,67 грн. Поставка відбувається згідно правил «Інкотермс-2010» на умовах ЕХW- Одеський морський торгівельний порт/ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл».

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Вернон Шиппінг» поставило на адресу позивача товар, що підтверджується:

- видатковими накладними: від 25.08.2016 №13 на 12000,00 тон пшениці 6 класу вартістю 59136000,00 грн.; від 26.08.2016 №14 на 11000,00 тон пшениці 6 класу вартістю 54208000,00 грн.; від 30.08.2016 №15 на 12100,00 тон ячменю 3 класу вартістю 55660000,00 грн.; від 31.08.2016 №16 на 12900,00 тон ячменю 3 класу вартістю 59340000,00 грн.;

- актами прийому-передачі товару: від 25.08.2016 №1; від 26.08.2016 №2; від 30.08.2016 №3; від 31.08.2016 №4;

- рахунками на оплату: від 25.08.2016 №10; від 26.08.2016 №11; від 30.08.2016 №12; від 31.08.2016 №13.

За фактом настання першої з подій (отримання товару покупцем) ТОВ «Вернон Шиппінг» зареєстровано наступні податкові накладні: від 25.08.2016 №14 на суму 59136000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9856000,00 грн.; від 26.08.2016 №15 на суму 54208000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9034666,67 грн.; від 30.08.2016 №17 на суму 55660000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9276666,67 грн.; від 31.08.2016 №18 на суму 59340000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9890000,00 грн.

Загальна сума, на яку виписані податкові накладні, складає 228344000,00 грн., у т.ч. ПДВ 38057333,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, товар зберігався на складах ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» на підставі договору, укладеного між вказаним товариством та ТОВ «Вернон Шиппінг».

В подальшому, зберігання товару відбувалося на підставі Договору надання послуг від 27.04.2016 №270416/ОКІ (далі - Договір №270416/ОКІ), який був укладений між позивачем, як поклажодавцем, та ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл», як зерновий склад.

Передача та прийняття пшениці 6 класу та ячменю 3 класу на зберігання до складу ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» підтверджується наступними документами:

- картками аналізу зерна: №382/2 від 25 08 2016, №383/2 від 26.08.2016, №388/2 від 30.08.2016, №389/2 від 31.08.2016;

- складськими квитанціями на зерно: №83/2 від 25.08.2016, №84/2 від 26.08.2016, №89/2 від 30.08.2016, №90/2 від 31.08.2016.

Суму ПДВ у загальному розмірі 38057333,00 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ «Вернон Шиппінг», були включені позивачем до складу податкового кредиту за перевіряємий період.

Крім того, у перевіреному періоді ТОВ «Фоззі-Фуд» мало господарські відносини з ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» на підставі договору поставки від 15.06.2016 №15/06/16/ПОЗ (далі - Договір №15/06/16/ПОЗ), відповідно до умов якого ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» (Постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ «Фоззі-Фуд» (Покупець), а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар на умовах, що передбачені цим договором.

Кількість, асортимент, ціна товару, терміни передачі й оплати товару, місце постачання товару визначаються додатками до даного договору, які є невід'ємними його частинами.

Відповідно до Додатку №1 від 15.06.2016 до Договору №15/06/16/ПОЗ здійснюється постачання олії соняшникової нерафінованої, українського походження, врожаю 2015 року у кількості 5000,00 тон, загальною вартістю 111450000,00 грн., у т.ч. ПДВ 18575000,00 грн. Поставка відбувається згідно правил «Інкотермс-2010» на умовах ЕХW- Одеський морський торгівельний порт/ТОВ «Пріста Ойл-Україна».

Згідно Додатку №2 від 22.06.2016 до Договору №15/06/16/ПОЗ здійснюється постачання кукурудзи 3 класу, українського походження, врожаю 2015 року у кількості 41000,00 тон, загально вартістю 202540000,00 грн., у т.ч. ПДВ 33756666,67 грн. Поставка відбувається згідно правил «Інкотермс-2010» на умовах ЕХW- Одеський морський торгівельний порт/ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл».

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» поставило на адресу позивача товар, що підтверджується:

- видатковими накладними: від 22.06.2016 №14401 на 27000,00 тон кукурудзи 3 класу вартістю 133380000,00 грн.; від 24.06.2016 №14419 на 11000,00 тон кукурудзи 3 класу вартістю 54340000,00 грн.; від 27.06.2016 №14425 на 411,05 тон кукурудзи 3 класу вартістю 2030587,00 грн.;

- актами прийому-передачі товару: від 22.06.2016 №3; від 24.06.2016 №4; від 27.06.2016 №5;

- рахунками на оплату: від 22.06.2016 №14401; від 24.06.2016 №14419; від 27.06.2016 №14425.

За фактом настання першої з подій (отримання товару покупцем) ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» зареєстровано наступні податкові накладні: від 22.06.2016 №14 на суму 133380000,00 грн., у т.ч. ПДВ 22230000,00 грн.; від 24.06.2016 №29 на суму 54340000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9056666,67 грн.; від 27.06.2016 №30 на суму 2030587,00 грн., у т.ч. ПДВ 338431,17 грн.

Загальна сума, на яку виписані податкові накладні, складає 189750587,00 грн., у т.ч. ПДВ 31625098,00 грн.

Оплата за кукурудзу 3 класу, українського походження, врожаю 2015 року проведено згідно платіжних доручень: від 15.07.2016 №3440508 на суму 40000000,00 грн.; від 15.07.2016 №3440507 на суму 40000000,00 грн.; від 15.07.2016 №3440506 на суму 40000000,00 грн.; від 15.07.2016 №3440505 на суму 40000000,00 грн.; від 15.07.2016 №3440501 на суму 11614969,53 грн.; від 25.08.2016 №3494983 на суму 17598357,81 грн.;

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» зберігало товар на складі ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» на підставі Договору про надання послуг від 01.01.2016 №010116/ОКІ-MU.

В подальшому, зберігання товару позивача відбувалося на підставі Договору №270416/ОКІ, укладеного між позивачем, як поклажодавцем, та ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл», як зерновий склад.

Передача та прийняття кукурудзи 3 класу на зберігання до складу ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» підтверджується наступними документами:

- картками аналізу зерна: від 22.06.2016 №360/2, від 24.06.2016 №361/2, від 27.06.2016 №362/2;

- складськими квитанціями на зерно: від 22.06.2016 №61/2, від 24.06.2016 №62/2, 27.06.2016 №63/2.

Суму ПДВ у загальному розмірі 31625098,00 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД», були включені позивачем до складу податкового кредиту за перевіряємий період.

Також, у перевіреному періоді ТОВ «Фоззі-Фуд» мало господарські відносини з ТОВ «Ферко» на підставі договору поставки від 27.04.2016 від №27/04/16/ПОЗ (далі - Договір №27/04/16/ПОЗ), відповідно до умов якого ТОВ «Ферко» (Постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ «Фоззі-Фуд» (Покупець), а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар на умовах, що передбачені цим договором.

Кількість, асортимент, ціна товару, терміни передачі й оплати товару, місце постачання товару визначаються додатками до даного договору, які є невід'ємними його частинами.

Відповідно до Додатку від 27.04.2016 №1 до Договору №27/04/16/ПОЗ здійснюється постачання пшениці 5, 6 класу, українського походження, врожаю 2015 року у кількості 27281,405 тон, загально вартістю 132587628,30 грн., у т.ч. ПДВ 22097938,05 грн. Поставка відбувається згідно правил «Інкотермс-2010» на умовах ЕХW- Одеський морський торгівельний порт/ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл».

Згідно Додатку від 28.04.2016 №2 до Договору №27/04/16/ПОЗ здійснюється постачання кукурудзи 3 класу, українського походження, врожаю 2015 року у кількості 24910,335 тон, загально вартістю 124950240,36 грн., у т.ч. ПДВ 20825040,06 грн. Поставка відбувається згідно правил «Інкотермс-2010» на умовах ЕХW- Одеський морський торгівельний порт/ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл».

Відповідно до Додатку від 09.05.2016 №3 до Договору №27/04/16/ПОЗ здійснюється постачання пшениці 2, 5, 6 класу, українського походження, врожаю 2015 року у кількості 1301,525 тон, загально вартістю 6341029,80 грн., у т.ч. ПДВ 1056838,30 грн. Поставка відбувається згідно правил «Інкотермс-2010» на умовах ЕХW- Одеський морський торгівельний порт/ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл».

Згідно Додатку від 25.05.2016 №4 до Договору №27/04/16/ПОЗ здійснюється постачання пшениці м'якої 2 класу, українського походження, врожаю 2015 року у кількості 1653,145 тон, загально вартістю 7769781,50 грн., у т.ч. ПДВ 1294963,58 грн. Поставка відбувається згідно правил «Інкотермс-2010» на умовах ЕХW- Одеський морський торгівельний порт/Порто-Сан.

Відповідно до Додатку від 03.06.2016 №5 до Договору №27/04/16/ПОЗ здійснюється постачання пшениці 5, 6 класу, українського походження, врожаю 2015 року у кількості 12511,355 тон, загально вартістю 60223407,30 грн., у т.ч. ПДВ 10037234,55 грн. Поставка відбувається згідно правил «Інкотермс-2010» на умовах ЕХW- Одеський морський торгівельний порт/ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл».

Згідно Додатку від 03.06.2016 №6 до Договору №27/04/16/ПОЗ здійснюється постачання пшениці 5, 6 класу, українського походження, врожаю 2015 року у кількості 37417,070 тон, загально вартістю 180107066,45 грн., у т.ч. ПДВ 30017844,41 грн. Поставка відбувається згідно правил «Інкотермс-2010» на умовах ЕХW- Одеський морський торгівельний порт/ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл».

Відповідно до Додатку від 10.06.2016 №6/2 до Договору №27/04/16/ПОЗ здійснюється постачання пшениці 6 класу, українського походження, врожаю 2015 року у кількості 9657,850 тон, загально вартістю 46347829,00 грн., у т.ч. ПДВ 7724638,17 грн. Поставка відбувається згідно правил «Інкотермс-2010» на умовах ЕХW- Одеський морський торгівельний порт/ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл».

Згідно Додатку від 14.06.2016 №7 до Договору №27/04/16/ПОЗ здійснюється постачання пшениці м'якої 2 класу, українського походження, врожаю 2015 року у кількості 2906,350 тон, загально вартістю 13534871,95 грн., у т.ч. ПДВ 2255811,99 грн. Поставка відбувається згідно правил «Інкотермс-2010» на умовах ЕХW- Одеський морський торгівельний порт/Порто-Сан.

Відповідно до Додатку від 14.06.2016 №8 до Договору №27/04/16/ПОЗ здійснюється постачання кукурудзи 3 класу, українського походження, врожаю 2015 року у кількості 3706,440 тон, загально вартістю 18302400,72 грн., у т.ч. ПДВ 3050400,12 грн. Поставка відбувається згідно правил «Інкотермс-2010» на умовах ЕХW- Одеський морський торгівельний порт/ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл».

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Ферко» поставило на адресу позивача товар, що підтверджується:

- видатковими накладними: від 27.04.2016 №78 на 1697,05 тон пшениці 5 класу та 25584,355 тон пшениці 6 класу загальною вартістю 132587628,30 грн.; від 06.05.2016 №94 на 24910,335 тон кукурудзи 3 класу вартістю 124950240,36 грн.; від 09.05.2016 №96 на 525,22 тон пшениці 2 класу, 206,35 тон пшениці 5 класу та 569,955 тон пшениці 6 класу загальною вартістю 6341029,80 грн.; від 25.05.2016 №97 на 1653,145 тон пшениці 2 класу вартістю 7769781,50 грн.; від 03.06.2016 №105 на 188,7 тон пшениці 5 класу та 12322,655 тон пшениці 6 класу загальною вартістю 60223407,30 грн.; від 03.06.2016 №106 на 478,10 тон пшениці 5 класу та 36938,97 тон пшениці 6 класу загальною вартістю 180107066,45 грн.; від 10.06.2016 №120 на 9657,85 тон пшениці 6 класу вартістю 46347 829,00 грн.; від 14.06.2016 №118 на 2906,35 тон пшениці 2 класу вартістю 13534871,95 грн.; від 14.06.2016 №119 на 3706,44 тон кукурудзи 3 класу вартістю 15252000,00 грн.;

- актами прийому-передачі товару: від 27.04.2016 №1; від 06.05.2016 №2; від 09.05.2016 №3; від 25.05.2016 №4; від 03.06.2016 №5; від 03.06.2016 №6; від 10.06.2016 №6/2; від 14.06.2016 №7; від 14.06.2016 №8;

- рахунками на оплату: від 27.04.2016 №19; від 06.05.2016 №22; від 09.05.2016 №23; від 25.05.2016 №24; від 03.06.2016 №26; від 03.06.2016 №25; від 10.06.2016 №29; від 14.06.2016 №27; від 14.06.2016 №28.

За фактом настання першої з подій (отримання товару покупцем) ТОВ «Ферко» зареєстровано наступні податкові накладні: від 27.04.2016 №51 на суму 132587628,30 грн., у т.ч. ПДВ 22097938,05 грн.; від 06.05.2016 №10 на суму 124950240,36 грн., у т.ч. ПДВ 20825040,06 грн.; від 09.05.2016 №15 на суму 6341029,80 грн., у т.ч. ПДВ 1056838,30 грн.

Загальна сума, на яку виписані податкові накладні, складає 263878898,46 грн., у т.ч. ПДВ 43979816,41 грн.

Оплата за кукурудзу 3 класу, українського походження, врожаю 2015 року проведено згідно платіжних доручень: від 14.06.2016 №3439614 на суму 16607299,08 грн.; від 08.07.2016 №3390470 на суму 11627728,87 грн.; від 20.05.2016 №3365148 на суму 822511,49 грн.; від 20.05.2016 №3365147 на суму 22500000,00 грн.; від 20.05.2016 №3365144 на суму 22500000,00 грн.; від 20.05.2016 №3364990 на суму 22500000,00 грн.; від 20.05.2016 №3364594 на суму 22500000,00 грн.; від 20.05.2016 №3364302 на суму 22500000,00 грн.

Оплата за пшеницю, українського походження, врожаю 2015 року проведено згідно платіжних доручень: від 16.05.2016 №3355747 на суму 50000000,00 грн.; від 17.05.2016 №3356608 на суму 7734287,32 грн.; від 17.05.2016 №3356188 на суму 29600000,00 грн.; від 17.05.2016 №3356700 на суму 29600000,00 грн.; від 17.05.2016 №3357230 на суму 11115326,42 грн.; від 20.05.2016 №3365149 на суму 5756449,39 грн.; від 08.06.2016 №3390759 на суму 4538014,56 грн.; від 14.07.2016 №3439539 на суму 35000000,00 грн.; від 14.07.2016 №3439616 на суму 35000000,00 грн.; від 14.07.2016 №3439617 на суму 35000000,00 грн.; від 14.07.2016 №3439618 на суму 35000000,00 грн.; від 14.07.2016 №3439619 на суму 35000000,00 грн.; від 14.07.2016 №3439620 на суму 35000000,00 грн.; від 14.07.2016 №3439621 на суму 35000000,00 грн.; від 14.07.2016 №3439615 на суму 34519190,68 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, товар ТОВ «Ферко» зберігався на складі ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл».

В подальшому, зберігання відбувалося на підставі Договору № 270416/ОКІ, укладеного між позивачем, як поклажодавцем, та ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл», як зерновий склад.

Передача та прийняття пшениці та кукурудзи на зберігання до складу ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» підтверджується наступними документами:

- картками аналізу зерна: №344/2 від 27.04.2016, №345/2 від 27.04.2016, №346/2 від 06.05.2016, №349/2 від 09.05.2016, №347/2 від 09.05.2016, №348/2 від 09.05.2016, №350/2 від 25.05.2016, №352/2 від 03.06.2016, №351/2 від 03.06.2016, №353/2 від 03.06.2016, №354/2 від 03.06.2016, №355/2 від 10.06.2016, №357/2 від 14.06.2016, №356/2 від 14.06.2016;

- складськими квитанціями на зерно: №45/2 від 27.04.2016, №46/2 від 27.04.2016, №47/2 від 06.05.2016, №48/2 від 09.05.2016, №49/2 від 09.05.2016, №50/2 від 09.05.2016, №51/2 від 25.05.2016, №53/2 від 03.06.2016, №52/2 від 03.06.2016, №54/2 від 03.06.2016, №55/2 від 03.06.2016, №56/2 від 10.06.2016, №58/2 від 14.06.2016, №57/2 від 14.06.2016.

Суму ПДВ у загальному розмірі 43979816,41 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ «Ферко», були включені позивачем до складу податкового кредиту за перевіряємий період.

Як зазначив позивач, при укладені з контрагентами договорів поставок ним було вчинено низку дій щодо перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності та добросовісності вказаних контрагентів та отримано від останніх статут, документи про державну реєстрацію в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також перевірено статус платника ПДВ.

Більш того, проведеною перевіркою встановлено, що СФГ «Любава-1» зареєстровано в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 32314088. Дата реєстрації - 14.04.2003. Одним із видів діяльності товариства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) (код КВЕД 01.11). Зареєстровано як платник податку на додану вартість під індивідуальним податковим номером - 323140815106. Дата реєстрації - 01.08.2014.

Щодо ТОВ «Вернон Шиппінг», перевіркою встановлено, що вказане товариство зареєстровано в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 35179042. Дата реєстрації - 01.06.2007. Одним із видів діяльності товариства є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21). Зареєстровано як платника податку на додану вартість під індивідуальним податковим номером - 351790415543. Дата реєстрації - 16.06.2007. Свідоцтво платника ПДВ №100046969.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» у період господарських взаємовідносин з позивачем зареєстровано в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 19349403. Дата реєстрації - 25.01.1995. Одним із видів діяльності товариства є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21). Перевіркою встановлено, що ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» зареєстровано як платник податку на додану вартість. Індивідуальний податковий номер - 193494015019. Дата реєстрації - 10.07.1997. Свідоцтво платника ПДВ №200107093.

Щодо ТОВ «Ферко», то вказане товариство зареєстровано в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 31681342. Дата реєстрації - 31.08.2001. Зареєстровано як платник податку на додану вартість. Індивідуальний податковий номер - 316813426597. Дата реєстрації - 25.03.2015.

Отже, на момент укладання та виконання правочинів між позивачем та його контрагентами, останні були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість, а тому мали право виписувати податкові накладні.

При цьому, в акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість контрагентів позивача були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що позивачем було фактично проведено господарські операції щодо купівлі у СФГ «Любава-1», ТОВ «Вернон Шиппінг», ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» та ТОВ «Ферко» сільськогосподарську продукцію.

Крім того, придбана у контрагентів сільськогосподарська продукція була реалізована позивачем на експорт, що підтверджується відповідними контрактами, специфікаціями, актами прийому-передачі, митними деклараціями, договорами комісії, додатками до договорів комісій, належним чином копії яких наявні в матеріалах справи.

Отже, матеріалами справи підтверджено факт використання позивачем придбаної у СФГ «Любава-1», ТОВ «Вернон Шиппінг», ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» та ТОВ «Ферко» сільськогосподарської продукції у власній господарській діяльності.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України)(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В розумінні п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 №1936/11/13-11).

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. В свою чергу дані бухгалтерського обліку та податкового обліку відображуються у податкових деклараціях платників податків.

Таким чином, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що податковий орган ані в ході проведення перевірки, ані під час судового розгляду в суді першої інстанції не надав належних та допустимих доказів про невідповідність первинних бухгалтерських документів позивача вимогам чинного податкового законодавства.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори укладений між останнім та його контрагентами, мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлений ними.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи позивачем, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що всі вищезазначені первинні бухгалтерські документи, які надані позивачем оформлені у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Аналіз вищевикладених норм Закону №996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11.

При цьому, як зазначив Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 14.01.2015 №К/9991/72258/12, від 21.10.2014 №К/800/6170/14 та від 26.08.2014 №К/800/6501/14, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги, рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Отже, якщо контрагент платника податків по ланцюгу постачання товарів (послуг) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо останнього.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 28.03.2012 у справі № К/9991/72712/11.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію, яка висвітлена в п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003, а саме: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)».

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов'язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, в даному випадку, податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій та не надано обґрунтованих доводів прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідно до норм чинного законодавства.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби шляхом їх безспірного списання несплачений при поданні апеляційної скарги судовий збір в розмірі 4 183 745,91 грн. (чотири мільйона сто вісімдесят три тисячі сімсот сорок п'ять гривень 91 коп.) на рахунок Київського апеляційного адміністративного суду - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 329 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Суддя-доповідач: М.І. Кобаль

Судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова