Постанова № 73603485, 25.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року справа №805/4029/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Сухарька М.Г., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/4029/17-а (головуючий І інстанції Чучко В.М.), яка складена в повному обсязі 17 січня 2018 року у м.Слов’янську, за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі-позивач, апелянт) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі-відповідач), в якому просив стягнути відкоригований на коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів середнього заробітку, включаючи премії та інші виплати.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 20148 року закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про стягнення відкоригованого середнього заробітку, премій та інших виплат, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача коригування середнього заробітку за час вимушеного прогулу на коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів.

Суд першої інстанції виходив з того, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З рішенням суду першої інстанції не погодився позивач. Звернувся з апеляційною скаргою в якій він, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що предметом розгляду справи є коригування середнього заробітку за рішенням суду у справі № 2а/0570/17817/2011 на коефіцієнт підвищення посадових окладів і тарифних ставок, включаючи премії та інші виплати, що враховуються під час обчислення середньої заробітної плати.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_1 працював на посаді державного виконавця Совєтського ВДВС Макіївського МУЮ з 10 січня 2008 року (наказ № 26 від 10 січня 2008 року) до 18 грудня 2009 року (наказ № 1290 від 18 грудня 2009 року. 10 січня 2008 року позивач прийняв Присягу державного службовця і, відповідно, з цієї дати перебував на державній службі.

Згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24.05.2016 року у справі №2а/0570/17811/2011 скасовані накази про звільнення ОСОБА_1, поновлено останнього на посаді головного державного виконавця Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції з 19 грудня 2009 року, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу 33 444 (тридцять три тисячі чотириста сорок чотири) гривні 00 копійок.

Час вимушеного прогулу судом визначено: з 21 липня 2010 року по 18 січня 2011 року, з 28 жовтня 2011 року по 03 січня 2012 року та з 11 лютого 2015 року по день поновлення його на роботі (24 травня 2016 року).

Як слідує з Бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» рішення суду від 24 травня 2016 року у справі № 2а/0570/17817/2011 сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили

Позивача поновлено на посаді відповідно до наведеного вище рішення суду наказом від 26.06.2017 року № 1639/1 (а.с. 43), та середній заробіток за час вимушеного прогулу виплачено у повному обсязі 30.06.2017 року, що зазначено позивачем у позові та не оскаржується відповідачем (а.с. 3, 13, 14, 41).

Сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 33 444 (тридцять три тисячі чотириста сорок чотири) гривні 00 копійок була предметом спору. Середній заробіток за час вимушеного прогулу розраховувався з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 100. Позивачу зазначена сума виплачена у повному обсязі 30.06.2017 року, що зазначено позивачем у позові та не оскаржується відповідачем (а.с. 3, 13, 14, 41).

А отже судом вже вирішено питання про стягнення на користь позивача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відповідне рішення набрало законної сили.

Як слідує з позовних вимог, позивач в тому числі просить відкоригувати на коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів середній заробіток за час вимушеного прогулу та стягнути його, але, як зазначалося судом вище, правовідносини із стягнення на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу вже вирішені постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року у справі № 2а/0570/17817/2011, яку позивач не оскаржував.

Таким чином, є таке, що набрало законної сили рішення суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Виходячи з наведеного, провадження в даній адміністративній справі в частині стягнення відкоригованого на коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає закриттю.

Статтею ст.316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Керуючись статями 309, 311, 315, 316 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/4029/17-а – залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/4029/17-а – залишити без змін.

Повне судове рішення складено та підписано 25 квітня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

ОСОБА_2