Постанова № 73603471, 25.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року справа №805/1573/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:головуючого судді: Шишова О.О.,суддів Сіваченка І.В., Сухарька М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1, який представляє інтереси ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/1573/18-а (головуючий І інстанції Михайлик А.С.), яка була складена в повному обсязі 12 березня 2018 року у м.Слов’янську, за позовом ОСОБА_2 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, у зв’язку з тим, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції

Обґрунтування апеляційної скарги.

На підтвердження своїх повноважень представник надав копію свідоцтва про право на заняття адвокатського діяльністю від 13.04.2011 року № 3882, ордер від 19.01.2018 року серія ДН № 001368 та договір про надання правової допомоги від 12.12.2017 року.

Вважає помилковим посилання суду першої інстанції, що ордера недостатньо для підтвердження повноважень адвоката та необхідність надати відомості про право адвоката підписувати позовну заяву, оскільки нормами чинного законодавства України такі вимоги не передбачені.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Наданий до позовної заяви договір про надання правової допомоги будь-яких обмежень правомочності адвоката не містить. Ордер виданий на підставі зазначеного договору відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" з урахуванням Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, є належним документом, що посвідчує повноваження адвоката.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, розглядаючи апеляційні скарги в межах викладених доводів, встановив наступне.

Суд першої інстанції в обґрунтування ухвали про повернення позовної заяви зазначив, що позовна заява в інтересах ОСОБА_2 подана і підписана адвокатом ОСОБА_1, на підтвердження наявності повноважень на ведення справи до позовної заяви додано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльностю; ордер Серія ДН № 001368 та копію договору про надання правничої допомоги від 12 грудня 2017 року. Разом з тим, договір про надання правових послуг не містить відомостей про те, що адвокат має право підписувати позовну заяву та інші заяви (клопотання) від імені позивача.

За приписами ч.3 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З аналізу наведених норм вбачається, що позовна заява повертається, якщо вона підписана особою, яка не має права її підписувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Судами встановлено, що позовна заява подана та підписана адвокатом ОСОБА_1, як представником ОСОБА_2

Згідно з ч. 1 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 1 ст. 57 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної особи.

Згідно п. 4 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.

Відповідно до частини 1, 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Відповідно до п. 2, 4 ч.1 ст. 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 5 липня 2012 року № 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 5 липня 2012 року № 5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За частиною 2 зазначеної статті, ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

За п. 1 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36 (далі – Положення № 36), положення про ордер на надання правової допомоги встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об'єднань / адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.

Пунктом 2, 14, 16 Положення № 36, ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 р. N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України. Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера. Відповідальність за достовірність вказаних в ордері даних несе адвокат (особа, яка видала ордер).

Отже, з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” повноваження адвоката, як представника підтверджуються довіреністю або ордером, які мають містити застереження щодо повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії. Ордер таке застереження має на звороті.

На підтвердження наявності повноважень на ведення справи до позовної заяви ОСОБА_1 суду надано: свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності; ордер Серія ДН № 001368 від 19.01.2018 року та копію договору про надання правової допомоги від 12 грудня 2017 року.

Зворотній бік ордеру Серія ДН № 001368 від 19.01.2018 року виданий на підставі договору про надання правничої допомоги від 12.12.2017 року, яким посвідчено повноваження адвоката, має відмітку, що договором про надання правничої допомоги обмежень адвоката не вставлено (а.с. 16).

Таким чином, оскільки ордер застережень повноважень адвоката на вчинення певної процесуальної дії не місить, вказаний документ підтверджує повноваження адвоката ОСОБА_1, як представника на надання правової допомоги, у тому числі на подання та підписання позовної заяви.

Стосовно посилання суду першої інстанції на те, що договором про надання правничої допомоги від 12 грудня 2017 року не надано повноважень ОСОБА_1 на звернення до адміністративного суду, тобто на підписання і подання позовних заяв в інтересах позивача, суд зазначає, що позивачем було надано ордер з відміткою про відсутність обмежень повноважень адвоката як представника, який у відповідності до вимог КАС України є належним документом, що посвідчує його повноваження.

Крім того, відповідно до пп. 2.1.1, 2.1.2 п. 2.1 Договору про надання правничої допомоги від 07 грудня 2017 року, адвокат на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов’язання з надання наступної юридичної допомоги: представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в усіх без виключення підприємствах, установах та організаціях, незалежно від їх форм власності та підпорядкування, а також в усіх без виключення державних та недержавних органах, судах всіх інстанцій та юрисдикцій; представництво інтересів клієнта здійснюється в усіх без виключення державних та недержавних органах, судах всіх інстанцій та юрисдикцій із усіма без виключення процесуальними правами, наданими стороні по справі положеннями чинних в Україні ГПК, ЦПК, КПК, КУпАП та КАС.

Отже, договір не містить застережень або обмежень повноважень адвоката на вчинення певних процесуальних дій, а посвідчує його право, як представника, на представництво із усіма без виключення процесуальними правами наданими стороні по справі положеннями чинного КАС України.

Частиною 2 статті 8 Конситуції України встановлено, що звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов’язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред’являється особі.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Підсумовуючи викладене суд зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, тому ухвала про повернення позовної заяви підлягає скасуванню в зв’язку з порушенням норм процесуального права, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 243, 250, 311, 315, 320, 321, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який представляє інтереси ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/1573/18-а – задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/1573/18-а - скасувати.

Справу направити до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Повне судове рішення складено та підписано 25 квітня 2018 року

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

ОСОБА_3