Постанова № 73603456, 24.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року справа № 805/804/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Василенко Л.А., Шишова О.О., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року у справі № 805/804/18-а (головуючий І інстанції Давиденко Т.В.), складену в повному обсязі 07 березня 2018 року в м. Слов’янськ Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправними, визнання дій неправомірними,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидівського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області (далі – відповідач), в якому просила: визнати протиправною бездіяльність дії Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не підляганню розгляду заяви про виплату пенсії від 12.12.2017 року; визнати неправомірними дії Селидівського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області, щодо не нарахування та виплати пенсії за віком відповідно до заяви про виплату пенсії від 12.12.2017 року; зобов’язати Селидовське об’єднане управління пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву про виплату пенсії від 12.12.2017 року та здійснити нарахування та виплату належної пенсії за віком, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на рахунок відкритий у Публічному акціонерному товаристві «Альфа-Банк». (арк.справи 4-9)

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року у справі № 805/804/18-а в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Селидівського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності щодо не підлягання розгляду заяви про виплату пенсії від 12.12.2017 року, визнання протиправними дій щодо не нарахування та невиплати пенсії за віком відповідно до заяви від 12.212.2017 року, зобов’язання повторно розглянути заяву про виплату пенсії від 12.12.2017 року та здійснення нарахування та виплату належної пенсії за віком на рахунок, відкритий у Публічному акціонерному товаристві «Альфа-Банк» - відмовлено повністю. (арк.справи 33-35)

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю – доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце проживання: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Толбухіна, буд. 1-а, НОМЕР_2 (арк.справи 10-11).

Згідно посвідчення від 28.08.1951 року № НОМЕР_1 з 03.10.2006 року ОСОБА_1 довічно призначена пенсія (арк.справи 13).

Згідно 12 сторінки паспорта серії ВА 597982, виданого 28.02.1997 року Калінінським РВ ДМУ УМВС України у Донецькій області, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк.справи 11).

14.12.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Селидовського ОУПФУ Донецької області з заявою, в якій повідомила, що не бажає становитись на облік як внутрішньо переміщена особа та отримувати відповідну довідку та просила взяти її на облік для виплати пенсії згідно реєстрації у паспорті (арк.справи 14).

Позивач 20.12.2017 року звернулась до Селидовського ОУПФУ з заявою про виплату пенсії, в якій просила витребувати з УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька пенсійну справу та виплачувати пенсію за фактичним місцем проживання (арк.справи 15).

28.12.2017 року Селидовське ОУПФУ Донецької області на заяву від 12.12.2017 року надало відповідь, в якій зазначило, що внутрішньо переміщена особа не втрачає свого “статусу” з підстав зміни місця реєстрації та для поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 необхідно звернутись особисто до управління та надати паспорт, ідентифікаційний код, довідку внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов’язковим зазначенням підстав для відмови, трудову книжку (арк.справи 16-17).

Спірним у справі є правомірність дій (бездіяльності) відповідача щодо невиплати пенсії позивачеві у зв'язку з відсутністю довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи.

Питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058), за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем не приймалося рішення про припинення виплати пенсії позивачеві.

Пенсійний орган посилається на те, що реалізація права позивача на отримання пенсійних виплат пов'язана з фактом його реєстрації як внутрішньо переміщеної особи, що має бути підтверджено відповідною довідкою.

Підстави припинення виплати пенсії передбачені ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VI.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону № 1058 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Враховуючи наведені норми, колегія суддів дійшла висновку про порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 49 Закону № 1058, оскільки позивачеві припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав.

Відповідно до абз. 2 п. 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207 (далі - Правила), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України.

Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання (абз .2 п. 4 Правил).

З копії паспорта позивача встановлено, що остання з 30.11.2017 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 «А», м. Селидове. (арк.справи 11).

Колегія суддів зазначає, що вищезазначений запис про реєстрацію внесений уповноваженим органом у встановленому законом порядку.

Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як не підтвердження позивачем статусу внутрішньо переміщеної особи.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи зазначені у відзиві відповідачем щодо посилання на Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII та постанови Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016 року, № 136 від 18.02.2016 року, № 509 від 01.10.2014 року, № 637 від 05.11.2014 року, оскільки позивач не є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується матеріалами справи. (арк.справи 26)

Також колегія суддів зазначає, що визначення статусу внутрішньо переміщеної особи не входить до компетенції відповідача.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо відсутності звернення позивача до відповідача з заявою встановленого зразка, оскільки в матеріалах справи є заява ОСОБА_1 про те, що вона не бажає становитися на облік як внутрішньо переміщена особа та отримувати статус внутрішньо переміщеної особи, а просить прийняти документи для взяття на обік та виплату пенсії за віком за місцем реєстрації в паспорті. (арк.справи 14)

Порядком 22-1 не передбачений зразок заяви про поновлення виплати пенсії.

Також у матеріали справи містять заяву позивача про виплату пенсії, яка завірена нотаріально, де позивач просить запросити її пенсійну справу з УПФУ Куйбишевського району м.Донецька та виплачувати пенсію за фактичним місцем проживання. (арк.справи 15)

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Пунктом 4 частини 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення неправильно застосував норми матеріального права, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 23, 33, 195, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року у справі № 805/804/18-а – задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року у справі № 805/804/18-а – скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправними, визнання дій неправомірними – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність дії Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не підляганню розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату пенсії від 12.12.2017 року.

Визнати неправомірними дії Селидовського об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області, щодо не нарахування та не виплати пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до заяви про виплату пенсії від 12.12.2017 року.

Зобов’язати Селидовське об’єднане управління пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату пенсії від 12.12.2017 року та здійснити нарахування та виплату належної пенсії за віком, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на рахунок відкритий у Публічному акціонерному товаристві «Альфа-Банк».

Повне судове рішення складено 24 квітня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Л.А. Василенко

ОСОБА_2