Постанова № 73603403, 24.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 760/12188/17 Суддя суду першої інстанції: Українець Віталій Васильович

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Літвіної Н.М.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, Дніпропетровського обласного військового комісаріату, Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України, Дніпропетровського обласного військового комісаріату, Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо непризначення йому одноразової грошової допомоги в разі настання інвалідності ІІ групи;

- стягнути з відповідачів на його користь одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності ІІ групи в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на день встановлення інвалідності в сумі 693146 гривень;

- зобов'язати відповідачів призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу в разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до постанови КМ України від 25 грудня 2013 року № 975 та статей 16-163 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 17 січня 2018 року позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_4 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»;

- зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» з урахуванням висновків, викладених у цій постанові. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Міністерство оборони України в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та залишити позов без розгляду, оскільки вважає що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що дана справа підсудна окружному адміністративному суду. Також скаржник наголошує на тому, що позивач не має права на отримання спірної одноразової грошової допомоги.

Позивач та Адміністрація Державної прикордонної служби України у відзивах на апеляційну скаргу просять відмовити у її задоволенні, посилаючись на правильність висновків суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач проходив військову службу та був звільнений з військової служби.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААА № 072553 від 23 листопада 2016 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 01 листопада 2016 року (поранення, контузія), причина інвалідності - захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Згідно з витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол № 480 від 01 березня 2013 року) захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_4 пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

У зв'язку із викладеним, позивач звернувся з відповідним пакетом документів щодо призначення допомоги до Міністерства оборони України, яке листом від 19 червня 2017 року № 248/3/6/2126 відповіло позивачу про те, що Міністерство оборони України не є правонаступником Прикордонних військ Комітету державної безпеки СРСР, а тому підстав для виплати одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в прикордонних військах, немає.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що ОСОБА_4 має право на вирішення питання про призначення йому одноразової грошової допомоги, що належить до компетенції Міністерства оборони України.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Згідно із статтею 41 «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Так, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Пунктом «б» частини першої статті 162 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі <…> 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, <…> (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Відповідно до частини другої статті 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей») у випадках, передбачених підпунктами 4 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.

Згідно з частинами шостою, дев'ятою 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975), днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

МСЕК серії 12ААА № 072553 від 23 листопада 2016 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 01 листопада 2016 року (поранення, контузія), причина інвалідності - захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії

Так, довідкою серії 12ААА № 072553 від 23 листопада 2016 року (а.с. 20) підтверджується, що з 23 листопада 2016 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку із пораненням та контузією, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби.

Право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з її проходженням, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в даному випадку, саме з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби.

Таким чином, оскільки позивач отримав інвалідність внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 162 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013.

Крім того, колегія суддів зазначає, що стаття 162 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в Порядку № 975 розповсюджує право на отримання одноразової грошової допомоги також і на військовослужбовців, яким встановлено інвалідність внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Правову позицію відносно наведеного питання неодноразово висловлював Верховний Суд України у постановах від 18 листопада 2014 року №21-446а14, від 21 квітня 2015 року №21-135а15, від 10 березня 2015 року №21-563а14.

Варто звернути увагу на те, що право військовослужбовців радянської армії, які отримали поранення під час несення ними військового обов'язку у країнах, де велися військові дії, на отримання на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразової грошової допомоги підтримав також і Верховний Суд у постанові від 07 березня 2018 року по справі № 678/283/17. У вказаному рішенні наголошено на обов'язку саме Міністерства оборони України стосовно прийняття рішення з виплати одноразової грошової допомоги.

За таких обставин, у зв'язку з неприйняттям Міністерством оборони України після надходження документів позивача відповідного рішення, позовні вимоги підлягають задоволенню саме шляхом зобов'язання Міністерства оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності.

Колегія суддів звертає увагу на помилковість доводів скаржника, вказаних ним у апеляційній скарзі щодо того, що даний спір підсудний орудному адміністративному суду.

Згідно з пункту 4 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), яка визначає предметну підсудність адміністративних справ (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду), усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, - підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Частиною четвертою статті 6 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Згідно фактичних обставин, предметом спору в даній справі є призначення й виплата одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.

Одноразова грошова допомога, виплата якої передбачена частиною четвертою статті 16 Закону № 2011-XII, відноситься до соціальних виплат, а тому даний спір правильно прийнятий до провадження та розглянутий місцевим загальним судом як адміністративним за правилами предметної підсудності.

Аналогічну позицію висловлено положень Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року по справі № 678/283/17.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про часткове задоволення позову. Підстав для залишення позовної заяви без розгляду судом апеляційної інстанції у ході розгляду справи не встановлено, а відповідачем таких доводів не наведено.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотов

Повний текст постанови складений 25.04.2018.