Постанова № 73603374, 11.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3197/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

за участю секретаря с/з: Бордунової К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Скіфія" до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Скіфія" (далі - ТОВ «ТРК «Скіфія») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування пунктів 2, 3 резолютивної частини рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 09.02.2017 року №95 «Про результати позапланової перевірки ТРК «Скіфія».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Скіфія" задоволено повністю.

Відповідач не погоджуючись із прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні посилаючись на правильність рішення суду першої інстанції.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на засіданні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 24.11.2016 року було прийнято рішення №2465 про призначення ТОВ «ТРК «Скіфія» позапланової перевірки з огляду на виявлені ознаки порушення ч.2 ст.9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

За результатами проведеної перевірки ТОВ «ТРК «Скіфія» відповідачем було складено акт від 16.12.2016 року №02(IV)/ПП/Дп./П/16, відповідно до якого зафіксовано порушення ліцензіатом вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Враховуючи встановлені обставини відповідачем було прийнято рішення від 09.02.2017 року №95, яким застосовано до ТОВ «ТРК «Скіфія» санкцію у вигляді стягнення штрафу в розмірі 33600 грн. згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та зобов'язано товариство протягом одного місяця привести свою діяльність у відповідність до норм чинного законодавства.

Вважаючи рішення від 09.02.2017 року №95 протиправним та таким, що прийняте відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Порядок здійснення Національною радою наглядових повноважень визначений Законом України «Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення» та Законом України «Про телебачення і радіомовлення».

Так, згідно із частиною четвертою статті 7 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Частинами 1, 2, 3 статті 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (в редакції станом на час спірних правовідносин) передбачено, що у загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 50 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт. (З дня набрання чинності Законом N 1421-VIII від 16.06.2016 частка пісень державною мовою, передбачена частиною другою статті 9, становить: протягом першого року - 25 відсотків, протягом другого року - 30 відсотків, протягом третього року - 35 відсотків згідно із Законом N 1421-VIII від 16.06.2016).

Телерадіоорганізації при здійсненні радіомовлення (крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті) повинні забезпечувати частку пісень (словесно-музичних творів) державною мовою в обсязі не менше 35 відсотків загального обсягу пісень, поширених протягом доби, а також не менше 35 відсотків загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу між 07.00 та 14.00 і між 15.00 та 22.00.

При здійсненні радіомовлення телерадіоорганізації, які поширюють музичні твори, серед яких частка пісень офіційними мовами Європейського Союзу відповідно до умов ліцензії становить не менше 60 відсотків загального обсягу пісень, поширених протягом доби, а також не менше 60 відсотків загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу між 07.00 та 14.00 і між 15.00 та 22.00, повинні забезпечувати частку пісень державною мовою не менше 25 відсотків загального обсягу пісень, поширених протягом доби, а також не менше 25 відсотків загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу між 07.00 та 14.00 і між 15.00 та 22.00.

Пунктами 2.1 та 2.3 Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу, затвердженої рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 08.02.2012 року № 115, встановлено, що Національна рада здійснює наглядові повноваження шляхом проведення планових і позапланових перевірок діяльності ліцензіатів. Підставами для здійснення позапланових перевірок є виявлення Національною радою під час проведення моніторингу телерадіопрограм ознак порушення ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії.

Статтею 13 Закону України «Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення» встановлено, що Національна рада, поміж іншого, здійснює нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; офіційний моніторинг телерадіопрограм.

Повноваження щодо контролю за дотриманням та забезпеченням вимог законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення надані Національній раді також статтею 70 згаданого Закону, яка передбачає, що Національна рада здійснює контроль, зокрема, за дотриманням та забезпечує виконання вимог законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення.

Так, відповідно до статті 71 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення несуть телерадіоорганізації, провайдери програмної послуги, їх керівники та працівники, інші суб'єкти господарської діяльності, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Винні в порушеннях несуть цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.

Міру відповідальності та відповідні санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлює суд. У визначених цим Законом випадках санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюються Національною радою.

Рішення Національної ради щодо застосування штрафних санкцій можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюється на підставі документальних свідчень, актів перевірки телерадіоорганізацій, звернень визначених цим Законом органів державної влади.

Згідно з положеннями частин другої, третьої та п'ятої статті 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", Національна рада застосовує санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цього Закону або ліцензійних умов.

Національна рада застосовує санкції до провайдерів програмної послуги у разі порушення ними вимог цього Закону.

Національна рада приймає рішення про застосування санкцій на підставі наданих документальних свідчень, актів перевірки чи подання визначених цим Законом органів державної влади.

Частина шоста статті 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" встановлює, що Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження; стягнення штрафу; подання до суду справи про анулювання ліцензії на мовлення.

Відповідно до частини десятої статті 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", розміри штрафів встановлюються Національною радою за погодженням з Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог законодавства.

Згідно із частиною одинадцятою статті 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", рішення про стягнення штрафу може бути оскаржене в судовому порядку.

За приписами частин першої та третьої статті 75 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з метою виконання рішення про застосування санкції Національна рада повідомляє ліцензіата про прийняте щодо нього рішення шляхом оприлюднення відповідного повідомлення про прийняте рішення на офіційному веб-сайті Національної ради та надсилає ліцензіату копію відповідного рішення протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. Ліцензіат вважається належно повідомленим Національною радою про прийняте рішення через п'ять днів з моменту надсилання йому копії такого рішення рекомендованим листом.

У разі застосування санкції у вигляді штрафу ліцензіат зобов'язаний сплатити штраф у тридцятиденний термін з дня повідомлення Національною радою про прийняте рішення. За кожен день прострочення сплати нараховується пеня у розмірі одного відсотка суми штрафу. У разі несплати ліцензіатом штрафу штраф стягується за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення відповідача ґрунтується на тому, що позивач в порушення вимог частини другої статті 9 при здійсненні радіомовлення (крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті) не забезпечив частку пісень (словесно-музичних творів) державною мовою в обсязі не менше 35 відсотків загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу між 07.00 та 14.00 та між 15.00 та 22.00 (з дня набрання чинності Законом № 1421-VIII від 16.06.2016 частка пісень державною мовою, передбачена частиною другою статті 9, становить: протягом першого року - 25 відсотків, протягом другого року - 30 відсотків, протягом третього року - 35 відсотків) Закону України "Про телебачення і радіомовлення", оскільки частка пісень державною мовою протягом доби склала 16,36 відсотків.

Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість тверджень відповідача в частині порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», оскільки за висновком суду першої інстанції наявність зазначеного порушення не відноситься до вичерпного переліку, передбаченого ч.8 ст.72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», за яким Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення має право відразу застосувати санкцію у вигляді стягнення штрафу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки за приписами частини 11 статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» за невиконання вимог, передбачених частинами першою-третьою та п'ятою статті 9 цього Закону, телерадіоорганізація, що здійснює радіомовлення, сплачує штраф у розмірі 5 відсотків загальної суми ліцензійного збору ліцензії, виданої відповідно до ліцензії на мовлення.

За невиконання вимог, встановлених статтею 10 цього Закону, телерадіоорганізація, що здійснює мовлення, сплачує штраф у розмірі 5 відсотків загальної суми ліцензійного збору ліцензії, виданої відповідно до ліцензії на мовлення.

За неподання або несвоєчасне подання інформації, передбаченої частиною другою статті 59 (для телерадіоорганізацій) або частиною дев'ятою статті 40 (для провайдерів програмної послуги) цього Закону, телерадіоорганізація або провайдер програмної послуги сплачує штраф у розмірі 5 відсотків загальної суми ліцензійного збору за всіма ліцензіями, власниками яких є порушник, відповідно до статті 31 цього Закону.

У разі якщо ліцензіат має декілька ліцензій на мовлення з різними способами розповсюдження телерадіопрограм, з однаковою програмною концепцією мовлення, розмір штрафу встановлюється з найбільшого нарахованого розміру ліцензійного збору.

У разі якщо один ліцензіат має декілька ліцензій з однаковими способами розповсюдження телерадіопрограм, з однаковою програмною концепцією мовлення на різних територіях мовлення, розмір штрафу встановлюється шляхом складання сум штрафів, що будуть нараховані за відповідні порушення.

Як було вірно зазначено судом першої інстанції, положення частини 11 статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» визначає власне розрахунки розмірів штрафу за окремі види порушень та роз'яснює спірні питання під час нарахування штрафу, а тому виходячи з того, що вищезгадане порушення позивачем було допущено вперше та не віднесено до переліку, за який Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення наділена правом на застосування санкції у вигляді штрафу, колегія суддів приходить до висновку, що спірне рішення (пункти 2, 3 спірного рішення в частині застосування до ТОВ «ТРК «Скіфія» санкції у вигляді стягнення штрафу в розмірі 33600,00 грн.) було прийняте відповідачем без належних правових підстав, оскільки за приписами ч.7 ст.72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» рішення про оголошення попередження приймається у разі першого порушення законодавства чи умов ліцензії телерадіоорганізацією або першого порушення законодавства провайдером програмної послуги.

За таких обставин, аналізуючи норми чинного законодавства та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість вимог даного позову та наявність правових підстав для його задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Залишити апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено - 23.04.2018р.