Постанова № 73603345, 25.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року справа №812/1243/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шишова О.О., суддів Сіваченко І.В., Сухарька М.Г., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 р. (повний текст рішення складено 28 грудня 2017 року), яке прийнято у м.Сєвєродонецьку, у справі № 812/1243/16 (головуючий І інстанції Шембелян В.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" (далі по-тексту позивач, ТОВ «ЛЕО») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (з урахуванням уточнень) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі по-тексту відповідач, апелянт) в якому просили суд визнати протиправними дії Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Артемівської міжрайонної виконавчої дирекції стосовно відмови у прийнятті заяв-розрахунків за період з липня 2015 року по січень 2017 року та відмови у здійсненні фінансування Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” по виплаті матеріального забезпечення з тимчасової втрати працездатності застрахованим особам-співробітникам Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” за період з липня 2015 року по січень 2017 року та зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” заяви-розрахунки за період з липня 2015 року по січень 2017 року та здійснити відповідне фінансування Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” для надання матеріального забезпечення з тимчасової втрати працездатності застрахованим особам-співробітникам Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” по заявам-розрахункам, за період з липня 2015 року по січень 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем для виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю постраждалим направлялись заяви-розрахунки з комплектом необхідних документів. Відповідачем товариству у відповідь надані листи, у яких зазначено, що в умовах дії постанови КМУ від 07.11.2014 № 595 відсутні підстави для розгляду документів і проведення відшкодування витрат за допомогою по тимчасовій непрацездатності, пов'язаній з нещасними випадками на виробництві, тому що підприємство позивача не змінювало юридичну адресу і не пройшло перереєстрацію на території, яка знаходиться під контролем України. Але жодним чинним законодавством чи нормативно-правовим актом України не встановлено обов'язку юридичних осіб, місцезнаходження яких є територія проведення антитерористичної операції, провести реєстраційні дії щодо зміни їх місцезнаходження й перереєстрації на території України.

Більш того, судами України вже визнані протиправними дії Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Артемівської міжрайонної виконавчої дирекції та Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності по відмові страхувальнику - ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» в фінансуванні заяв-розрахунків на виплату матеріального забезпечення співробітникам Товариства за період з 01.10.2014 по 01.07.2015 з причин не проведення ТОВ «ЛЕО» зміни місцезнаходження (справа № 812/52/16).

Крім того, відповідно до ст.8 Закону №2464, застраховані особи-співробітники Товариства своєчасно та в повному обсязі в період з 01.07.2015р. по 31.12.2015р. здійснювали сплату єдиних соціальних внесків у розмірі 2 відсотки суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, а ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» є страхувальником - роботодавцем, який відповідно до ст. 8 Закону № 2464-УІ своєчасно та в повному обсязі здійснював сплату єдиних соціальних внесків, пов'язаних з загальнообов'язковим соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в період з 01.07.2015р. по 31.12.2015р. у розмірі 33,2 відсотка, а також в період з 01.01.2016 р. по 31.08.2016 р. у розмірі 22 %, про що свідчать надані до матеріалів справи платіжні доручення про сплату цих внесків. Загальний розмір внесків за цей період склав 31 586 047,84 грн. Отже, внаслідок протиправних дій відповідача велика кількість застрахованих осіб - працівників ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», незважаючи на виконання зі свого боку та з боку Товариства всіх вимог чинного законодавства, не тримали необхідного, передбаченого Законом, матеріального забезпечення.

Таким чином, відповідач, отримавши від ТОВ «ЛЕО» заяви-розрахунки за період з липня 2015 року по січень 2017 року на суму 461349,57 грн., мав їх опрацювати та здійснити фінансування ТОВ «ЛЕО» протягом 10 днів з дня отримання цих заяв- розрахунків, тому що зазначені заяви-розрахунки не містять порушень, визначених у п. 7 Порядку № 26.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в повному обсязі. Визнав протиправними дії Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Артемівської міжрайонної виконавчої дирекції стосовно відмови у прийнятті заяв-розрахунків за період з липня 2015 року по січень 2017 року та відмови у здійсненні фінансування Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» по виплаті матеріального забезпечення з тимчасової втрати працездатності застрахованим особам-співробітникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» за період з липня 2015 року по січень 2017 року.

Зобов'язав Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» заяви-розрахунки за період з липня 2015 року по січень 2017 року та здійснити відповідне фінансування Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» для надання матеріального забезпечення з тимчасової втрати працездатності застрахованим особам-співробітникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» по заявам-розрахункам, за період з липня 2015 року по січень 2017 року. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат

Суд першої інстанції виходив з того, що Законом № 1105-XIV та Порядком № 24 не передбачені повноваження робочих органів Фонду щодо неприйняття та нерозгляду заяв-розрахунків страхувальників, в тому числі з підстав реєстрації страхувальників-роботодавців у м. Луганську.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою у якій зазначив, що проведення розрахунків можливе лише за умови повернення території міста, у якому зареєстровано страховика, під контроль української влади чи після переміщення та перереєстрації страхувальника, на контрольовану українською владою територію. Враховуючи, що позивач зареєстрований на непідконтрольній території, підстави для виплати допомоги по безробіттю відсутні, посилаючись в тому числі на вимоги Постанови КМУ від 01.10.2014 №531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а також Постанови Правління Фонду соціального страхування від 24.01.2017 №8, якою затверджено «Порядок надання матеріального забезпечення деяким категоріям застрахованих осіб». Просив апеляційну скаргу задовольнити шляхом скасування рішення суду першої інстанції та прийняттям нового рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив останню задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги просив останню залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, ТОВ “ЛЕО”, ідентифікаційний код юридичної особи 31443937, зареєстровано як юридичну особу, про що 05.08.2004 за номером 13821200000000206 включено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням юридичної особи ТОВ “ЛЕО” є: 91021, Луганська область, м. Луганськ, квартал Гайового, буд. 35А (том І а.с. 51-66).

Страхувальник ТОВ “ЛЕО” з 06.11.2014 знаходиться на обліку в Артемівській МВД ЛОВ ФССзТВП за реєстраційним номером 440135005371.

Листом від 30.06.2016 вих. №01-34/2/972 Товариство направило ЛОВ ФССзТВП в особі Артемівської МВД заяви-розрахунки за період липень 2015 року - травень 2016 року на загальну суму 1 080 973,63 грн. з проханням прийняти та здійснити фінансування матеріального забезпечення застрахованим особам співробітникам Товариства (т.1 а.с.9-31).

Листом від 18.07.2016 вих. №01-10-122 ЛОВ ФССзТВП в особі Артемівської МВД повернув зазначені заяви- розрахунки без виконання (т.1 а.с.32).

Листом від 31.08.2016 вих. №01-34/2/1275 Товариство ЛОВ ФССзТВП в особі Артемівської МВД направило нові заяви-розрахунки за період червень - серпень 2016 року на загальну суму 206 511,57 грн. з проханням прийняти та здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам (т.1 а.с.33-39).

Листом від 09.08.2016 вих. №01-10-158 ЛОВ ФССзТВП в особі Артемівської МВД також повернув без виконання ці заяви-розрахунки за період червень - серпень 2016 року (т.1 а.с.40). Свої зазначені письмові відмови обґрунтував:

- розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. №1085-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, до яких відноситься і м. Луганськ;

- п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 595 «Про затвердження тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» (далі - Порядок №595). Відповідно до якого у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади;

- п. 8 Порядку №595, згідно з яким особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Листом від 14.12.2016 вих. №01-34/2/2129 Товариство направило на адресу ЛОВ ФССзТВП в особі Артемівської МВД заяву-розрахунок за листопад 2016 року (вих. №01- 34/2/2130 від 14.12.2016) на суму 107 245,82 грн (т.3 а.с.420-422).

У відповідь, листом від 21.12.2016 вих. №01-10-232 ЛОВ ФССзТВП в особі Артемівської МВД повернуло зазначену заяву-розрахунок без виконання, обґрунтовуючи свою відмову нездійсненням ТОВ «ЛЕО» перереєстрації на підконтрольній Україні території (т.3 а.с.423).

Листом від 12.01.2017 вих. №01-34/2/16 Товариство направило на адресу ЛОВ ФССзТВП в особі Артемівської МВД заяву-розрахунок за грудень 2016 року (вих. №01-34/2/17 від 12.01.2017) на суму 114 443,49 грн (т.3 а.с.424-426).

У відповідь, листом від 24.01.2017 вих. №19/01-10 ЛОВ ФССзТВП в особі Артемівської МВД повернуло зазначену заяву-розрахунок без виконання, обґрунтовуючи свою відмову нездійсненням ТОВ «ЛЕО» перереєстрації на підконтрольній Україні території (т.3 а.с.427).

Листом від 08.02.2017 вих. №01-34/2/152 Товариство направило на адресу ЛОВ ФССзТВП в особі Артемівської МВД заяву-розрахунок за січень 2017 року (вих. №01-34/2/153 від 08.02.2017) на суму 93 165,10 грн (т.3 а.с.428-429).

У відповідь, листом від 21.02.2017 вих. №01-10-39 ЛОВ ФССзТВП в особі Артемівської МВД повернуло зазначену заяву-розрахунок без виконання, обґрунтовуючи свою відмову нездійсненням ТОВ «ЛЕО» перереєстрації на підконтрольній Україні території (т.3 а.с.430).

Ухвалою суду від 20.03.2017 суд зобов’язував Луганське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності провести звірку достовірності відомостей, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” по заявам-розрахункам за період з липня 2015 року по січень 2017 року для отримання коштів Фонду у сумі 1951569,71 грн (т.3 а.с.436-437).

На вимогу суду проведено позапланову перевірку достовірності відомостей поданих страхувальником для отримання коштів Фонду, за результатами якої складено ОСОБА_4 від 24.05.2017 № 07-12-42 (т.4 а.с.18-24). У зв’язку з чим позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог (т.5 а.с.2-4).

В процесі розгляду даної справи працівники ТОВ «ЛЕО» забирали листки непрацездатності з метою самостійного звернення до Фонду, відповідно до Постанови Правління Фонду соціального страхування від 24.01.2017 №8, якою затверджено «Порядок надання матеріального забезпечення деяким категоріям застрахованих осіб», а тому сума вимог за заявами-розрахунками ТОВ «ЛЕО» в межах даної справи змінилась.

Так, спочатку ця сума становила 1 951 569,71 грн - 1 346 264, 58 грн (повернуті листки непрацездатності по заявам працівників) - 150 953,41 (листки непрацездатності які знаходяться на території ОРЛО) - 393,18 (завищення сум матеріального забезпечення по ОСОБА_5П.) - 310,05 (завищення сум матеріального забезпечення по ОСОБА_6О.) + 3703,33 (заниження суми матеріального забезпечення з тимчасової втрати працездатності: по ОСОБА_7 на суму 1 078,84 грн, по ОСОБА_8 на суму 1 192,00 грн, по ОСОБА_8 на суму 996,73 гри., по ОСОБА_9 на суму 435,76 грн.) + 4400,00 грн (виплати на поховання (по ОСОБА_10 на суму 2200,00 грн та ОСОБА_4 на суму 2200,00 грн), які Фонд не відобразив у ОСОБА_4 позапланової перевірки ) - 402,25 (невиправлені листки непрацездатності, порушення в яких визнаються позивачем) = 461 349,57 грн (т.5 а.с.5-31).

Таким чином, станом на 20.11.2017 загальна сума матеріального забезпечення по заявам розрахункам за період з липня 2015 року по січень 2017 року становить 461 349 грн 57 коп.

Суд першої інстанції, керуючись вимогами п.3.12 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в України від 03.11.2004 №532/274/136-ос/1406 приймає як слушні аргументи позивача, оскільки у стаціонарному відділенні запис усього терміну лікування може бути вказаний в одному рядку з обов’язковим зазначенням посад та прізвищ лікарі і завідувача відділення, що засвідчується їх підписами і печатками.

Як зазначено в самому спірному листку непрацездатності, лікуючий лікар ЛОР ОСОБА_11 займала посаду завідувача відділення. Інстукція не містить чітких вимог дублювання підпису однієї і тієї ж особи, в такому випадку.

Тому позивачем відповідно до реєстру непрофінансованих Фондом листків непрацездатності станом на 20.11.2017 (т.5 а.с.5) правомірно включено розрахунок за лікарняним листком №АГТ 350237 (продовжений) за період непрацездатності з 14.08.2015 по 18.08.2015 на ім’я ОСОБА_12 на суму 300,70 грн, оскільки він не містить недоліків відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

ОСОБА_3 з ч.1 ст.4 України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 1105-XIV серед основних завдань Фонду та його робочих органів є: реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування; надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону № 1105-XIV Фонд зобов’язаний: забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом.

ОСОБА_3 п.2 ч. 1 ст.16 зазначеного Закону застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.19 зазначеного Закону право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною ОСОБА_13 України.

ОСОБА_3 ч.1 ст.34 цього ж Закону фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 1.2 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 № 24 (далі Порядок № 24), кошти для здійснення страхувальником виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю потерпілого, доплати до середнього заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, при тимчасовому переведенні його на легшу роботу, а також на поховання та пов'язані з цим ритуальні послуги виділяються Фондом на підставі заяви-розрахунку за формою згідно з додатком.

Інформація, внесена страхувальником до заяви-розрахунку, підтверджується підписами керівника та головного бухгалтера, які є відповідальними за її достовірність.

Заява-розрахунок складається страхувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у страхувальника, а другий - в робочому органі виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням страхувальника.

Робочий орган виконавчої дирекції Фонду протягом десяти днів з дня подання страхувальником документів, зазначених у пунктах 2.7, 2.8, 5.3, 7.3 цього Порядку, перевіряє правильність нарахування сум, пов'язаних з вищезазначеними виплатами, та перераховує страхувальнику кошти у сумі, зазначеній у заяві-розрахунку.

У разі виявлення помилок у розрахунку суми робочим органом виконавчої дирекції Фонду заява-розрахунок повертається страхувальнику із зазначенням строку їх виправлення.

Необхідно зазначити, що у зазначених заявках-розрахунках не вказано про будь-які помилки у них, доказів повернення їх із наданням строку на усунення помилок відповідачем суду не надано.

Відповідач у відповідь на листи ТОВ «ЛЕО» щодо здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам відмовив позивачу у фінансуванні таких витрат згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. №1085-р та Постановою КМУ від 07 листопада 2014 року № 595, відповідно до яких видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування здійснюється лише після повернення території Донецької та Луганської областей під контроль органів державної влади, у той же час позивач зареєстрований на непідконтрольній українській владі території – м.Луганськ.

Щодо вказаної підстави відмови у фінансуванні витрат необхідно зазначити, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р (далі Розпорядження № 1085-р) затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого включено м. Луганськ Луганської області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі Тимчасовий порядок, Порядок № 595).

Відповідно до п.2 вказаного Тимчасового порядку (в редакції, чинній на момент затвердження Тимчасового порядку) передбачено, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2015 року в справі № 826/18826/14 визнано незаконним та нечинним з моменту прийняття пункт 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595. Вказана постанова залишена без змін за наслідками апеляційного та касаційного оскарження ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2015 року відповідно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2015 року № 239 у Тимчасовому порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей в абз. 1 п. 2 виключені слова або здійснюють не в повному обсязі.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" № 8 від 13 червня 2007 року зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 46 Конституції України).

Виключно законами України визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту (пункти 1, 6, ч. 1 ст. 92 Конституції України).

Суд приймає до уваги зміст п.3 рішення Конституційного Суду України (Справа за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної ОСОБА_13 України "Про чинність Закону України "Про Рахункову палату", офіційного тлумачення положень частини другої статті 150 Конституції України, а також частини другої ст.70 Закону України "Про Конституційний Суд України" стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України)" № 15-рп/2000 від 14 грудня 2000 року), згідно якого суд зазначив, що виходячи з Конституції України Закон України "Про Рахункову палату Верховної ОСОБА_13 України" від 11 липня 1996 року, як і будь-який інший закон України, - це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили. Верховна ОСОБА_13 України є єдиним органом законодавчої влади в Україні (стаття 75 Конституції України). Це означає, що право приймати закони, вносити до них зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом (статті 5, 38, 69, 72 Конституції України), належить виключно ОСОБА_13 України (пункт 3 частини першої статті 85 Конституції України) і не може передаватись іншим органам чи посадовим особам. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України). З наведеного випливає, що лише Верховна ОСОБА_13 України може змінити закон і виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акта.

Необхідно зазначити, що до нормативно-правових актів, які регулюють фінансування страхувальників для здійснення останніми виплат матеріального забезпечення застрахованим особам (працівникам страхувальника), зокрема, до Закону № 1105-XIV, а також до Порядку № 24 (який є нормативно-правовим актом підзаконної дії, але при цьому є спеціальним у спірних правовідносинах) - не вносились зміни щодо особливостей здійснення Фондом фінансування страхувальників-роботодавців, які розташовані у населених пунктах, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Враховуючи наведене, суд не приймає доводи апелянта щодо передбаченості Порядком № 595 та Розпорядженням № 1085-р зупинення здійснення видатків з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у населених пунктах Донецької та Луганської областей, що розташовані на тимчасово неконтрольованій території.

Щодо посилання апелянт на вимоги Постанови КМУ від 01.10.2014 №531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а також Постанови Правління Фонду соціального страхування від 24.01.2017 №8, якою затверджено «Порядок надання матеріального забезпечення деяким категоріям застрахованих осіб», суд відноситься критично, оскільки ці нормативні акти як підзаконні мають відповідати вимогам спеціального Закону, що регулює спірні правовідносини, а також наявність іншого встановленого Фондом порядку виплат за листками непрацездатності на підставі індивідуального звернення застрахованої особи до органів Фонду не спростовує існування порядку, встановленого вказаним Законом, і права страхувальника на отримання цих сум відповідно до норм чинного законодавства.

Крім того, відповідно до ст.8 Закону № 2464, застраховані особи-співробітники Товариства своєчасно та в повному обсязі в період з 01.07.2015 по 31.12.2015 здійснювали сплату єдиних соціальних внесків у розмірі 2 % суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, а ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» є страхувальником - роботодавцем, який відповідно до ст. 8 Закону № 2464-УІ своєчасно та в повному обсязі здійснював сплату єдиних соціальних внесків, пов'язаних з загальнообов'язковим соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в період з 01.07.2015р. по 31.12.2015р. у розмірі 33,2 відсотка, а також в період з 01.01.2016 р. по 31.08.2016 р. у розмірі 22 %, про що свідчать надані до матеріалів справи платіжні доручення про сплату цих внесків. Загальний розмір внесків за цей період склав 31 586 047,84 грн (т.1 а.с.102-275, т.2 а.с.1-218, т.3 а.с.1а-413).

При таких обставинах суд зазначає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність неправомірної бездіяльності відповідача щодо невиділення коштів на здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам на загальну суму 461349,57 грн. за перевіреними заявами-розрахунками, які надані Товариством з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, а також про необхідність зобов’язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” заяви-розрахунки за період з липня 2015 року по січень 2017 року та здійснити відповідне фінансування Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” для надання матеріального забезпечення з тимчасової втрати працездатності застрахованим особам-співробітникам Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” по заявам-розрахункам, за період з липня 2015 року по січень 2017 року.

Статтею ст.316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Повний текст постанови складений та підписаний 25 квітня 2018 року.

Керуючись статтями 34, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 812/1243/16– залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі № 812/1243/16– залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк – до 5 днів.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття року та може бути оскаржена до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст.328 КАС України.

Головуючий суддя: О.О.Шишов

Судді: І.В.Сіваченко

ОСОБА_14