Ухвала суду № 73603205, 23.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 квітня 2018 року справа №805/4341/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів: Компанієць І.Д., Міронової Г.М., розглянувши клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року у справі № 805/4341/17-а (головуючий І інстанції - Шувалова Т.О.) за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Донецької області, треті особи: прокурор Донецької області Бондаренко Євген Вікторович, заступник прокурора Донецької області Ромасько Віталій Олександрович про визнання незаконними і скасування наказів, зобовязання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 805/4341/17-а з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року.

В апеляційній скарзі апелянт просила звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на те, що вона наразі не працює, є матір’ю-одиначкою, ніякою соціальної допомоги і аліментів на отримання дитини не отримує. Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що вона є внутрішньо переміщеною особою, власного житла на території, підконтрольній українській владі не має, а тому змушена орендувати квартиру, сплачуючи за оренду знану суму.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне клопотання апелянта задовольнити та звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є правом суду.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Стаття 8 Закону України “Про судовий збір” містить вичерпаний перелік умов за яким суд може звільнити сторону від сплати судового збору.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950) (далі - Конвенція), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі”, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Таким чином, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Враховуючи, що апелянт наразі не працює, є матір’ю-одиначкою, ніякою соціальної допомоги і аліментів на отримання дитини не отримує, є внутрішньо переміщеною особою, власного житла на території, підконтрольній українській владі не має, а тому змушена орендувати квартиру, сплачуючи за оренду знану суму, суду апеляційної інстанції дійшов висновку, що дані обставини є достатніми для задоволення клопотання апелянта та звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору – задовольнити.

Звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору за апеляційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 р. у справі № 805/4341/17-а

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

ОСОБА_3 ОСОБА_1

Судді: І.Д. Компанієць

ОСОБА_4