Ухвала суду № 73603006, 24.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 квітня 2018 року справа №812/1572/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Ястребова Л. В., розглянувши апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 812/1572/17 (головуючий 1 інстанції – Борзаниця С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області, Управління Служби безпеки України в Полтавській області про визнання незаконним подання про скасування дозволу на імміграцію, визнання протиправним та скасування рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну, зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 812/1572/17 разом з апеляційною скаргою Управління Державної міграційної служби України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року подана апелянтом 18 квітня 2018 року.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до підпунктом 13 п. 1 Розділу VII Перехідні Положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року), судові рішення, ухвалені до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Згідно ч. 3 ст.298 КАС України ( в редакції, що діє з 15.12.2017 року), апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Матеріали справи свідчать, що копію спірної постанови отримано уповноваженим представником апелянта 26 грудня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 109).

Відповідно до пункту 15.5 розділу VIII “Перехідні положення” цього Кодексу встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що апеляційна скарга на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року надійшла до суду першої інстанції 18 квітня 2018 року, про що свідчить штамп вх. кореспонденції на відповідній апеляційній скарзі, яку підшито до матеріалів справи, тобто з пропуском встановленого КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 року) строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом до суду подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Луганського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року.

В обґрунтування підстав для поновлення строку апелянт зазначає, що первинно апеляційна скарга Управлінням Державної міграційної служби України в Луганській області подано вчасно, проте, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року вказана вище апеляційна скарга залишена без руху у зв’язку з несплатою судового збору та надано строк для усунення вказаних недоліків – до 02 лютого 2018 року. Оскільки у встановлений судом строк апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, остання, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.02.2018 року повернута. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що станом на 02 лютого 2018 року в Управління Державної міграційної служби України в Луганській області була відсутня можливість сплатити судовий збір, оскільки на рахунках УДМС по КЕКВ 2800 була 0,00 грн, а оскільки Управління Державної міграційної служби України в Луганській області утримується за рахунок державного бюджету, останньому потрібен був час для отримання відповідних бюджетних асигнувань для сплати судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір». Апелянт також зазначає, що коли 13 квітня 2018 року на розрахунковий рахунок УДМС у Луганській області по КЕКВ 2800 надійшли кошти у сумі 4500,00 грн, апелянтом, в свою чергу, одразу було сплачено судовий збір платіжним дорученням від 16.04.2018 року № 294.

З приводу вищезазначених підстав, на які посилається УДМС у Луганській області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції вказує, що особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне фінансування суб’єктів владних повноважень з Державного бюджету України не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Таким чином, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції є неповажними, оскільки відсутність належного фінансування видатків, передбачене для сплати судового збору не може свідчити про наявність поважних підстав, які б перешкоджали апелянту своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року К/9901/2670/17 у справі № 804/3801/16.

Згідно ч. 3 ст.298 КАС України ( в редакції, що діє з 15.12.2017 року), апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи, що апелянт, при подачі апеляційної скарги пропустив строк, передбачений на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, а причини вказані ним у клопотанні про поновлення строку визнано судом неповажними, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без руху та надає строк для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали постанови суду першої інстанції, в якій необхідно вказати інші причини пропуску строку, якщо такі є, керуючись, при цьому, норми Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції , -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 812/1572/17 - залишити без руху.

Запропонувати апелянту усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги шляхом надання до Донецького апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку в якому необхідно вказати причини пропуску такого строку, якщо такі є.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги десять днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.

Роз'яснити Управлінню Державної міграційної служби України в Луганській області, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги, у відкриті апеляційного проваження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ястребова Л. В.