Рішення № 73602966, 24.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Вн. №27/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2018 року № 826/17747/17

За позовом ОСОБА_1

До Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

Про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про

визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що виразилася в непроведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.06.16 р.;

зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 01.06.16 р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% від суми грошового забезпечення для обчислення пенсії, яке становить 26 250 грн., та виплачувати перераховану пенсію з урахуванням надбавок та підвищень без обмежень.

Ухвалою суду від 03.01.18 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження згідно ст. 263 КАС України.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 11.01.18 р.; станом на 24.04.18 р. відзиву на позов не надано.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві як звільнений зі служби 16.08.03 р. з посади заступника начальника Головного управління розвідки (з матеріально-технічного забезпечення та розквартирування) - директора 2 департаменту Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

З 01.01.08 р. на підставі довідки Київського міського військового комісаріату ОСОБА_1 нараховувалася та виплачувалася пенсія у розмірі 8 284, 7 грн. (з розрахунку 90% від грошового забезпечення в розмірі 8866, 8 грн. та з урахуванням максимального обмеження розміру пенсії).

Сума пенсії до виплати з 01.06.16 р. становить 11 377, 8 грн., про що позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 11.12.17 р. №30915/03/П-3609.

Згідно розрахунку пенсії за вислугу років на 01.11.17 р., проведеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №304 від 20.04.16 р. "Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну службу", яка набула чинності з 01.05.16 р., по пенсійній справі ФА 135500 розмір пенсії позивача встановлено у розмірі 70% і становить 25 375 грн., виходячи з суми грошового забезпечення основного розміру для обчислення пенсії 36 250 грн.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає бездіяльність щодо перерахунку йому пенсії протиправною з таких підстав.

Позивач зазначає, що передбачені обмеження максимального розміру пенсії згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 25.12.15 р. №911-VIII визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.16 р. №7-рп, тому не можуть враховуватися під час визначення розміру пенсії позивача.

Також позивач посилається на неправомірне застосування до нього 70% обмеження розміру пенсії від розміру грошового утримання, тоді як попередньо він отримував пенсію з розрахунку 90% грошового утримання. Посилання на Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи в Україні" від 27.03.14 р. №1166-VII, яким це обмеження передбачене, позивач вважає протиправним з огляду на положення ст. 22 Конституції України.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві - відзиву на позов не надав; позиція відповідача викладена у листі від 11.12.17 р. №30915/03/П-3609.

Згідно вказаного листа в обґрунтування 70% грошового забезпечення для розрахунку пенсії позивача відповідач посилається на ст. 2 та п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.11 р. № 3668-VI, Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи в Україні" від 27.03.14 р. №1166-VII.

Також відповідач посилається на набрання з 01.01.17 р. чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.16 р. №VIII та Законом України від 06.12.16 р. №1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.16 р. №1774-VIII, якими врегульовано питання пенсійного забезпечення у 2017 р. Останнім передбачено обмеження максимальної пенсії у розмірі 10 740 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Щодо відсоткового відношення розміру пенсії до грошового забезпечення

Згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.92 р. №2262-ХІІ (в редакції станом на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

З огляду на вказане положення Закону згідно розрахунку пенсії позивача станом на 01.01.08 р. зазначено основний розмір пенсії - 90% грошового забезпечення.

Згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції зі змінами згідно Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи в Україні" від 27.03.14 р. №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

З огляду на вказане положення Закону згідно розрахунку пенсії позивача станом на 01.01.11 р. зазначено основний розмір пенсії - 70% грошового забезпечення.

Таким чином, вказане обмеження застосовано відповідачем згідно прямого положення законодавства.

Щодо посилання позивача на порушення ст. 22 Конституції України суд зазначає наступне.

Згідно ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.09.05р. № 5-рп/2005 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) (п. 5.2) скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

У рішенні Конституційного Суду України № 1-42/2011 від 26.12.11р. (п. 2.1) у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" зазначено, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване ст. 48 Конституції України.

Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 08.10.08р. № 20-рп/2008 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту "б" підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (справа про страхові виплати) (п. 5) види і розміри соціальних послуг та виплат потерпілим… встановлюються державою з урахуванням її фінансових можливостей. Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, врахував також положення актів міжнародного права. Так, згідно зі ст. 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з ч. 1 ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій ст. 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме ст. 21 Конституції України. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

В даному випадку внесенням змін до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.92 р. №2262-ХІІ зменшенням максимального розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення право позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону і в первісній редакції.

Вказаними змінами не відбулося звуження обсягу існуючого права позивача на призначення пенсії. Так само і не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.05р. № 5-рп/2005.

Вказаний підхід застосовано Верховним Судом у рішенні від 04.04.18 р. у справі № 822/524/18 (справа про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця).

З врахуванням викладеного суд не може погодитися з твердженням позивача про порушення ст. 22 Конституції України прийняттям Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи в Україні" від 27.03.14 р. №1166-VII, тоді як рішення Конституційного Суду України, на які позивач посилається у позові, не мають відношення до правовідносин сторін.

Щодо максимального обмеження розміру пенсії

Згідно ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.11 р. № 3668-VI (в редакції Закону №213-VIII від 02.03.2015) -

Максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону -

обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).

Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 25.12.15 р. №911-VIII у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" частину п'яту статті 43 доповнити реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

Законом України від 06.12.16 р. №1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у частині сьомій статті 43 слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінити словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 20.12.16 р. №7-рп визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, в тому числі, частини сьомої статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

У зв'язку з прийняттям вказаного рішення Конституційного Суду України передбачені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 25.12.15 р. №911-VIII та Законом України від 06.12.16 р. №1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" обмеження максимального розміру пенсій не може застосовуватися до визначення розміру пенсії позивача.

Проте, обмеження розміру пенсії позивача визначене не лише вказаними Законами України, а й Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.11 р. № 3668-VI.

Вказаний Закон не був предметом розгляду Конституційного Суду України, і вищевказані висновки Конституційного Суду України не можуть автоматично бути застосовані до оцінки Закону від 08.07.11 р. № 3668-VI.

Таким чином, прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.16 р. №7-рп не є підставою для перерахунку пенсії позивача, оскільки до позивача підлягають до застосування положення ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.11 р. № 3668-VI.

З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 24.04.18 р.