Ухвала суду № 73602872, 24.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 квітня 2018 р. справа № 804/343/18

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В., перевіривши на відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування рішення та акту опису майна,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

ОСОБА_1, не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернулася до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить його скасувати та позовну заяву залишити без розгляду.

Відповідно п. 1 до ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи заявником апеляційної скарги не було надано документ про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особи, яка через важкий майновий стан не може його сплатити, направлено на забезпечення доступності до правосуддя та реалізацію права таких осіб на судовий захист.

Відповідно до статті 8 Закону «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Ця норма кореспондується з нормою частини першої статті 133 КАС України.

Єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов’язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Водночас заявником апеляційної скарги не було надано жодних доказів тяжкого майнового стану, що позбавляє сплатити судовий збір одночасно з поданням апеляційною скарго.

Про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору свідчить також і ст.129 Конституції України та ст.7 КАС України, відповідно до яких однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов’язків, передбачених законами України, у зв’язку з чим відстрочення сплати судового збору окремих учасників може негативно позначитися на стані виконання належних їм за законом повноважень.

Позивачем при зверненні до суду з позовом, судовий збір було сплачено, а тому безпідставне відстрочення заявнику апеляційної скарги сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, буде розцінено як надання йому певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу — юридичними та фізичними особами, які зобов’язані сплачувати відповідний збір саме при подачі позову, що на практиці означатиме звуження їхнього права на звернення до суду. Тобто, безпідставне відстрочення сплати судового збору, нівелює принцип рівності сторін, що є неприпустимим.

Так, підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

В свою чергу підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 рік становив 1600 грн.

Отже, оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року становив 1600 грн., то ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру за одну вимогу немайнового характеру становить 1600 грн.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи те, що адміністративний позов містить дві вимоги немайнового характеру, то ставка судового збору за подання адміністративного позову до суду першої інстанції становила 3200 грн., а відтак, судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду становить (3200 грн. х 150 %) 4800 грн.

Однак, на підтвердження сплати судового збору заявником апеляційної скарги не надано суду документ, який підтверджує сплату ним судового збору у визначеному законом розмірі – 4800 грн.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: УК у Шевченківському районі м. Дніпра;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ

Код банку отримувача (МФО): 805012

Рахунок отримувача: 31217206781004

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ особи чи назва організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (ч.2 ст.298 КАС України), тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та в разі неусунення її недоліків у наданий судом строк повертає скаргу заявнику.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказаний недолік апеляційної скарги, тобто надати оригінал документу, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року - залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги, а саме:

- надати оригінал документу, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі – 4800 грн.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити особі, яка подала апеляційну скаргу.

У випадку не усунення недоліку у вказаний строк апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили 24 квітня 2018 року та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Чепурнов