Рішення № 73602830, 19.04.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1515/18

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді - Д’якова В.І.,

за участю секретаря - Лазаренко В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі- Ріпкинське ОУПФ України), в якому просить: зобов’язати Ріпкинське об’єднане територіальне управління Пенсійного фонду України Чернігівської області зарахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІН НОМЕР_1) період її роботи з 21.08.1992 по 31.12.2000 та з 03.05.2001 по 30.09.2001 в Городнянському дитячому обласному психоневрологічному санаторії в подвійному розмірі; зобов’язати Ріпкинське об’єднане територіальне управління Пенсійного фонду України Чернігівської області призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІН НОМЕР_1) як санітарці Городнянського обласного дитячого психоневрологічного санаторію, пенсію на пільгових умовах починаючи з дати звернення з заявою про призначення пенсії до Ріпкинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України, а саме з 21.11.2017.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначила, що основним документом, що підтверджує стаж роботи позивача є трудова книжка, зарахування періоду роботи у психоневрологічному санаторії у подвійному розмірі передбачено пенсійним законодавством, а тому її права та законні інтереси порушені. Крім того, позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах, у призначенні якої Ріпкинським ОУПФ України було неправомірно відмовлено.

Позивач та її представник у судове засідання не з’явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у позові зазначивши, що у разі неявки позивача або його представника у судове засіданні провести розгляд справи за їх відсутності, також зазначено, що позовні вимоги підтримуються в повному обсязі.

Представник Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. До суду надав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позов, оскільки у оскаржуваних правовідносинах Ріпкинське об'єднане управління Пенсійного фонду України діяло у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Міністерства оборони України, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 21.08.1992 була прийнята на посаду санітарки палатної в Городнянський обласний дитячий психоневрологічний санаторій.

31.12.2000 позивач була звільнена з займаної посади у зв’язку із скороченням штатів згідно наказу № 56 від 29.12.2000 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпПУ.

03.05.2001 позивач була прийнята на сезонну роботу у вказане підприємство на ту ж саму посаду згідно наказу № 12 від 04.05.2001.

30.09.2001 позивач була звільнена з займаної посади на підставі п. 2. ст. 36 КЗпПУ у зв’язку із закінченням сезонної роботи згідно наказу № 45 від 28.09.2001.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Ріпкинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком.

21.11.2017 позивач звернулась до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про призначення їй пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом «б» ст. 13 ОСОБА_2 України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно до ст. 114 п. 2 пп. 2 розділу ХІV-1 Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян ОСОБА_2 України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) відповідно до пункту 2 частини 1 розділу ХV Прикінцеві положення ОСОБА_2.

Розпорядженням начальника Ріпкинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України від 20.02.2018 у призначені позивачу пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом «б» ст. 13 ОСОБА_2 України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно до ст. 114 п. 2 пп. 2 розділу ХІV-1 Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян ОСОБА_2 України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) відповідно до пункту 2 частини 1 розділу ХV Прикінцеві положення ОСОБА_2 – відмовлено та зазначено, що можливо зарахувати стаж роботи у подвійному розмірі лише у період з 27.081992 по 31.05.1994 та з 01.01.1995 по 31.12.1992, але що не дає позивачу права на пенсію на пільгових умовах (а.с. 10-11).

Вважаючи таку відмову Ріпкинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у призначені пенсії на пільгових умовах протиправною, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до приписів ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на основі делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Відносини, що склались між позивачем і відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту статті 3 та статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 1 ОСОБА_2 України «Про психіатричну допомогу» - психіатричний заклад - психоневрологічний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад, центр, відділення тощо всіх форм власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.

В даному нормативно-правовому актів вказано, що стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим ОСОБА_2 та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години підряд.

Так, згідно п. б ст. 13 ОСОБА_2 України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 60 вказаного ОСОБА_2 передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

До списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком ( по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, та в послідуючому до прийнятого списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, який діяв до 2003 року, включено молодший медичний персонал, до якого входять палатні санітарки, які безпосередньо обслуговують хворих в психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах і відділеннях будинків дитини.

Психіатричний заклад, відповідно до ст.1 ОСОБА_2 України «Про психіатричну допомогу» - це психоневрологічний, накологічний чи інший заклад, центр, відділення, тощо всіх форм власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги. В свою чергу стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я особи на підставах та в порядку передбачених ОСОБА_2 України «Про медичну допомогу» та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години підряд.

Судом встановлено, що з 1994 року діяльність Городнянському дитячому психоневрологічному санаторію була пов'язана з наданням психіатричної допомоги, а кількість дітей, які страждали на психоневрологічні захворювання, та лікувались в стаціонарних умовах, у цей період складала більше ніж 50 відсотків від загальної кількості хворих закладу. Діти, хворі на захворювання не по профілю санаторію на лікуванні не перебували.

Положення про Державну експертизу умов праці, затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 01.12.1990 року № 357, визначає основні завдання та повноваження Державної експертизи умов праці саме як контролюючого органу, який здійснює державний контроль за правильністю застосування списків № 1 і 2, якістю проведення атестації робочих місць. При цьому в положенні відсутні приписи, які б зобов'язували цей орган надавати в обов'язковому порядку експертні висновки в кожному випадку проведення на підприємстві, в установі чи організації атестації робочих місць. А щодо покладеного в Положенні на Державну експертизу умов праці завдання по підготовці висновків, то воно стосується лише висновків про обґрунтованість пропозицій підприємства щодо змін у списках виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення на додаткові відпустки.

Крім того, 02.10.1995 на виконання наказу Облздороввідділу та листа Міністерства праці від 05.05.1995 № 06-1544 у Городнянському дитячому санаторії було проведено засідання атестаційної комісії, за результатами якої було складено протокол і встановлено право на пенсійне забезпечення по списку № 1,2 і право на отримання пільг і компенсацій (доплата 25% та додаткова відпустка) по професіям палатної санітарки, палатної медсестри.

Також суд зазначає, що відповідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що з дати реєстрації та по дату ліквідації зміни до установчих документів Городнянського обласного дитячого психоневрологічного санаторію не проводились.

З трудової книжки позивача, яка у відповідності до ст. 62 ОСОБА_2 України «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, який підтверджує стаж роботи, не має жодних відомостей, що здійснювалося перепрофілювання Городнянського обласного дитячого психоневрологічного санаторія, і позивач приймалась на роботу та звільнялась з роботи з психоневрологічного закладу, що узгоджується із поняттям наведеним у статті 1 ОСОБА_2 України «Про психіатричну допомогу».

Аналогічна правова позиція та встановлення факту щодо проведення атестації робочих місць Городнянського обласного дитячого психоневрологічного санаторія, викладені у рішенні Городнянський районний суд Чернігівської області від 23.06.2014 по справі № 732/813/14, яке згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2014 набрало законної сили.

У відповідності до Рішення Конституційного суду України № 15-рп/2002 від 09 липня 2002 року розтлумачено, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

З урахуванням встановлених у справі обставин відмова, висловлена у розпорядженні начальника Ріпкинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України від 20.02.2018, є неправомірною, а права позивача підлягають судовому захисту.

З огляду на вище вказане, оскільки позивач з 21.08.1992 по 31.12.2000 та з 03.05.2001 по 30.09.2001 працювала палатною санітаркою у психіатричному закладі охорони здоров'я, а саме - в Городнянському дитячому обласному психоневрологічному санаторії, діяльність в якому у зазначені періоди була пов'язана з наданням стаціонарної психіатричної допомоги, суд вважає, що позивачка має право на зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі її роботи у вищевказані періоди та має право на призначення їй пенсії на пільгових умовах.

Щодо вимоги позивача про призначення пенсії починаючи з дати звернення з заявою про призначення пенсії до Ріпкинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України, а саме з 21.11.2017, суд зазначає наступне.

Статтею 45 ОСОБА_2 України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Судом встановлено, що позивач 21.11.2017 звернулася до Ріпкинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсію на пільгових умовах.

З огляду на вищевказане, суд дійшов до висновку, що в даному випадку, пенсія призначається з моменту звернення до відділення пенсійного фонду із відповідною заявою про призначення пенсії.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, враховуючи вищевикладене, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно прийняв рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 мають бути задоволені в повному обсязі.

Так, згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне присудити ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 704,80 грн.

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (1 пр. Саговський, 3, м. Городня, Чернігівська область,15100, ІПН НОМЕР_2) задовольнити повністю.

Зобов’язати Ріпкинське об’єднане територіальне управління Пенсійного фонду України Чернігівської області (вул. Попудренка, 8, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000, код ЄДРПОУ 40378544) зарахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (1 пр. Саговський, 3, м. Городня, Чернігівська область,15100, ІПН НОМЕР_2) період її роботи з 21.08.1992 по 31.12.2000 та з 03.05.2001 по 30.09.2001 в Городнянському дитячому обласному психоневрологічному санаторії в подвійному розмірі.

Збов’язати Ріпкинське об’єднане територіальне управління Пенсійного фонду України Чернігівської області (вул. Попудренка, 8, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000, код ЄДРПОУ 40378544) призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (1 пр. Саговський, 3, м. Городня, Чернігівська область,15100, ІПН НОМЕР_2) як санітарці Городнянського обласного дитячого психоневрологічного санаторію, пенсію на пільгових умовах починаючи з дати звернення з заявою про призначення пенсії до Ріпкинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України, а саме з 21.11.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ріпкинського об’єднаного територіального управління Пенсійного фонду України Чернігівської області (вул. Попудренка, 8, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000, код ЄДРПОУ 40378544) на користь Стаднік ОСОБА_3 ОСОБА_4 (1 пр. Саговський, 3, м. Городня, Чернігівська область,15100, ІПН НОМЕР_2) понесені судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 24 квітня 2018 року.

Суддя В.І. Д'яков