Рішення № 73602711, 17.04.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року справа № 823/586/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кульчицького С.О.,

за участі: секретаря судового засідання Попельнухи Ю.І.,

представника позивача ОСОБА_1 - за довіреністю, представника відповідача ОСОБА_2 - за довіреністю, представників третьої особи ОСОБА_3 - за посадою та ОСОБА_4 - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 33 ім. В. Симоненка Черкаської міської ради Черкаської області до управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради, товариство з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс", про визнання протиправним і скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась Черкаська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 33 ім. В. Симоненка Черкаської міської ради Черкаської області (далі позивач) з адміністративним позовом до управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати попередження відповідача про неналежне виконання бюджетного законодавства № 222/4-16 від 29.01.2018;

- зобов'язати відповідача зареєструвати бюджетне зобов'язання за додатковою угодою № 14 від 28.12.2017 до договору поставки товарів № 141 від 30.05.2017, укладеною між позивачем, департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Каштан-Плюс».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржуваним попередженням до позивача застосовано заходи впливу за порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань. На думку позивача, чинне законодавство України не містить вичерпного переліку діянь, що підпадають під ознаки порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань, а тому попередженням відповідача про неналежне виконання бюджетного законодавства № 222/4-16 від 29.01.2018 порушено принцип юридичної визначеності та передбачуваності закону.

Позивач у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову у відзиві на позов вказала, що відповідно до пункту 2.9 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309, органи Казначейства не реєструють зобов'язання у разі відсутності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері закупівель, а застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені Бюджетним кодексом України. Також зазначила, що умовами угоди не було передбачено фінансування на 2018 рік.

Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради, належним чином повідомлений про час, місце та дату судового розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечила.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради проведено процедуру закупівлі по замовнику Черкаській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 33 ім. В.Симоненка Черкаської міської ради Черкаської області та визначено переможця відкритих торгів товариство з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс".

Відповідно до умов тендерної документації строк поставки товару має відбутися з 03.04.2017 по 31.12.2017.

30.05.2017 між департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, як замовником, позивачем, як платником та товариством з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс", як постачальником укладено договір поставки товару № 141. Згідно з п. 1.1 якого, в порядку та на умовах визначених договором, постачальник зобов'язується поставити, а платник прийняти й оплатити постачальнику продукти харчування, за асортиментом і цінами зазначеними у специфікації товару, що додається до договору.

Згідно п. 10.2 вказаного договору, строк його дії припиняється при настанні однієї з умов: - повного виконання сторонами свого зобов’язання за договором; - за згодою сторін; - з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

В подальшому, до вказаного договору неодноразово вносилися зміни, в п.3.2 щодо ціни договору та укладалися додаткові угоди, а саме від 08.06.2017 № 1, від 13.09.2017 № 4, від 31.10.2017 № 9, від 29.11.2017 № 11. Всі вказані додаткові угоди подані на реєстрацію та взяті на облік відповідачем.

Згідно з останньою додатковою угодою № 14 від 28.12.2017 п. 3.2 договору поставки товару від 30.05.2017 № 141 викладено в такій редакції: ціна угоди становить 860 979 грн., при цьому фінансування 2017 року становить 303 517 грн. 40 коп., фінансування 2018 року складає 557 461 грн. 60 коп.

Черкаською спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів № 33 ім. В.Симоненка Черкаської міської ради Черкаської області 23.01.2018 надано до управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області для реєстрації бюджетного зобов'язання додаткову угоду від 28.12.2017 № 14 до договору поставки товару № 141 від 30.05.2017 згідно реєстрації бюджетних зобов'язань № 5 та № 6. Однак відповідачем внесено позивачу попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства № 222/4-16 від 29.01.2018, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 117 Бюджетного кодексу України, а подану додаткову угоду від 28.12.2017 № 14 до договору поставки товару № 141 від 30.05.2017 повернуто без виконання.

17.01.2018 департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради затверджено тимчасовий кошторис та план асигнувань тимчасового кошторису загального фонду бюджету позивача на І квартал 2018 року.

23.01.2018 позивачем повторно подану відповідачу додаткову угоду № 14 від 28.12.2017 для виконання в межах затвердженого тимчасового кошторису та плану асигнувань.

Згідно з оскаржуваним попередженням про неналежне виконання бюджетного законодавства № 222/4-16 від 29.01.2018 документи повернуто без виконання.

Підставою для винесення оскаржуваного рішення стала відсутність документально підтверджених об'єктивних обставин для укладення додаткової угоди № 14 від 28.12.2017 згідно зі ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та недотримання позивачем правових засад функціонування бюджетної системи України, що на думку відповідача є порушенням бюджетного законодавства України.

Вирішуючи питання про правомірність зазначеного попередження, суд враховує, що органи Казначейства діють на підставі Указу Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011 «Про Положення про Державну казначейську службу України», постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215 «Про затвердження Положення про Державну казначейську службу України», а також Положення про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 № 1280.

Відповідно до наведеного Положення на управління Казначейства відповідно до покладених на них завдань та в установленому законодавством порядку: здійснюють реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів; здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, контроль за: дотриманням розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, іншими клієнтами вимог законодавства у сфері закупівель в частині наявності, відповідності та правильності оформлення документів; застосовують або здійснюють заходи впливу за порушення бюджетного законодавства.

Управління Казначейства в установленому порядку мають право: повертати без виконання документи, подані розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, іншими клієнтами і стягувачами у передбачених законодавством випадках; надавати попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, а також складати протоколи про порушення бюджетного законодавства учасниками бюджетного процесу, на підставі яких зупиняти в межах повноважень, передбачених законом, операції з бюджетними коштами, а також ініціювати призупинення бюджетних асигнувань; звертатись до суду, в тому числі у разі виявлення порушень бюджетного законодавства.

Зі змісту наведених законодавчих актів вбачається, що на відповідача покладені обов'язки контролю відповідності та правильності оформлення документів у сфері закупівель.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» 25 грудня 2015 року №922-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів: до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.

Вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов'язанням за договором про закупівлю у випадках: відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим цієї частини; відміни процедури закупівлі; набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними; на період призупинення процедури закупівлі; наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Основні вимоги до договору закупівлі визначені ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини п’ятої цієї статті.

Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

У відповідності до пункту 2.9 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань органи Казначейства не реєструють:

а) зобов'язання у разі: відсутності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом; відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання; відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (крім випадків, у яких законодавством не передбачено його затвердження); невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми; відсутності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері закупівель; недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами; недотримання вимог щодо оформлення поданих документів.

б) фінансові зобов'язання у разі: відсутності відповідного бюджетного зобов'язання, відображеного у бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів; відсутності у розпорядника бюджетних коштів фактичних надходжень спеціального фонду; відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного фінансового зобов'язання; недотримання вимог щодо оформлення поданих документів; невідповідності фінансового зобов'язання відповідному бюджетному зобов'язанню, відображеному в бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів; недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

У таких випадках органи Казначейства зобов'язання та/або фінансові зобов'язання не реєструють, а застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені Бюджетним кодексом України.

З наведених законодавчих актів вбачається, що у разі відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів у сфері закупівель, орган казначейства не реєструє бюджетні зобов'язання.

Розглядаючи питання про наявність у позивача документів та їх відповідність вимогам законодавства у сфері закупівель, відповідач посилався у спірному попередженні на те, що позивачу при укладенні додаткової угоди № 14 від 28.12.2017 у разі відсутності або недостатності кошторисних призначень необхідно було керуватися п. 1 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме зменшити обсяги закупівлі продуктів харчування у 2017 році з урахуванням фактичних обсягів видатків, а не викладати в новій редакції п. 3.2 договору № 141 щодо перенесення залишку невикористаної суми договору з перенесенням фінансування на 2018 рік у сумі 557 461 грн. 60 коп.

Черкаська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 33 ім. В.Симоненка Черкаської міської ради Черкаської області в розумінні Бюджетного кодексу України є бюджетною установою та визначена розпорядником бюджетних коштів, тому у своїй діяльності повинна неухильно дотримуватись правових засад функціонування бюджетної системи України, визначеної Бюджетним кодексом України, а саме при взятті бюджетних зобов'язань.

Відповідно до Бюджетного кодексу України, бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

В той же час, відповідно до Бюджетного кодексу України, бюджетний період, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Згідно з тендерною документацією строк поставки товарів є квітень - грудень 2017 року, таким чином укладаючи додаткову угоду № 14 від 28.12.2017 до договору поставки товару № 141, сторони фактично порушили зміст тендерної документації.

Під час розгляду справи, в судовому засіданні представник позивача підтвердила, що вимоги договору поставки товару від 30.05.2017 № 141 укладеного між департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Каштан-Плюс" виконано у повному обсязі у 2017 році, товар поставлено та проведено розрахунок.

Тобто, бюджетне зобов'язання взяте за договором поставки товару від 30.05.2017 № 141 та додатковими угодами від 08.06.2017 № 1, від 13.09.2017 № 4, від 31.10.2017 № 9, від 29.11.2017 № 11 за 2017 рік повністю виконане сторонами договору у 2017 році.

Отже, представником позивача, під час розгляду справи фактично підтверджено, що вказана додаткова угода укладена з метою поставки товару у 2018 році, без укладення нового договору поставки, з використанням договору від 30.05.2017 № 141 укладеного між сторонами на 2017 рік.

Проаналізувавши наведені обставини та докази, суд приходить до висновку, що приймаючи попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства та повертаючи без виконання подані позивачем документи, відповідач діяв у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 77, 90, 139, 229, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький

Рішення складено у повному обсязі 25.04.2018.