Рішення № 73602617, 22.03.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 березня 2018 року № 826/1539/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування Наказу № 234-дс від

12.12.2017 року, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування Наказу № 234-дс від 12.12.2017 року, зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно та безпідставно притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності та позбавлено премії за грудень 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судове засідання за правилами загального провадження.

В судове засідання 27.02.2018 року позивач та представник відповідача не завились. Позивачем подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд за письмовим клопотанням представника позивача ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Позивачем, 27.02.2017 року через Відділ документообігу суду подано адміністративний позов уточнений, в частині підстав ра розміру нарахування та виплати премії за грудень 2017 року.

Суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову ( ч. 2 ст. 77, ч. 4 ст. 159 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем не надано суду заперечення на позовні вимоги, що, в свою чергу, свідчить про визнання Відповідачем позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1, відповідно до Наказу Державної фіскальної служби України від 16.11.2015 року №3635-о призначено на посаду заступника начальника Головного управління ДФС у Житомирській області.

Відповідно до Наказу ГУ ДФС у Житомирській області від 20.04.2017 року №590 «Про розподіл обов'язків між керівництвом ГУ ДФС у Житомирській області» на позивача покладено обов'язок щодо здійснення керівництва роботою управління податків і зборів з фізичних осіб.

Наказом Державної фіскальної служби України від 12.12.2017 №234-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Позивач вважає вказаний наказ протиправним, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну службу" державна служба України - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Основні обов'язки державного службовця передбачені статтею 8 зазначеного Закону, а саме: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; з повагою ставитися до державних символів України; обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Відповідно до статті 62 Закону, державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов'язки.

Згідно ч. 1 ст. 64 Закону України "Про державну службу" за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону України "Про державну службу" підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ст. 65 Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є: порушення Присяги державного службовця; порушення правил етичної поведінки державних службовців; вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; дії, що шкодять авторитету державної служби; невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби (ст. 66 Закону).

Згідно з ч. 1, 10, 11 ст. 69 Закону України "Про державну службу", для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна Комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Приписами частин 1 та 2 ст. 77 Закону № 889-VIII передбачено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної к Комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Згідно ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника можуть бути застосовані стягнення у вигляді догани чи звільнення.

Згідно до ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Підставою застосування дисциплінарного стягнення є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, як то: КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що дисциплінарне стягнення це передбачена законом міра примусу, що застосовується уповноваженим органом до працівника, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

При цьому, для правомірного застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.

Як вбачається із наданих доказів, Наказом ДФС України від 12.12.2017 №234-дс за неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, наданих у межах їхніх повноважень, на підставі ст. ст. 65, 66 та 77 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» позивачу оголошено догану.

Із змісту спірного наказу вбачається, що військовою прокуратурою Житомирського гарнізону Центрального регіону України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017060360000149, внесеному в ЄРДР 10.05.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст.368 Кримінального кодексу України.

Під час здійснення досудового розслідування начальнику управління податків і зборів фізичних осіб ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_2 та заступнику начальника відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів фізичних осіб ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_3 17.05.2017 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

На підставі Наказу ДФС від 13.02.2017 року № 80 «Про персональну відповідальність за скоєння корупційних правопорушень» розпорядження ДФС від 07.06.2017року №86-р «Про продовження тематичної перевірки» призначено тематичну перевірку ГУ ДФС у Житомирській області з питань вивчення та оцінки стану організації роботи щодо запобігання вчиненню корупційним правопорушенням, виявлення причин та умов, що правил до вчинення корупційного правопорушення.

Відповідно до наказу ГУ ДФС у Житомирській області від 20.04.2017 року №590 «Про розподіл обов'язків між керівництвом ГУ ДФС у Житомирській області» керівництво роботою управління податків і зборів з фізичних осіб здійснює заступник начальника ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_1

Робота з питань запобігання корупції у 2017 році ОСОБА_1 зведена до формального озвучення зазначених питань під час проведення лише однієї робочої наради (протокол від 20.02.2017 року № 127/06-30-13-01-46) та організації двох занять з питань запобігання корупції з працівниками управління податків зборів ГУ ДФС у Житомирській області.

Передбачені п. 2 наказу ГУ ДФС у Житомирській області від 19.12.2016 року № 1212 «Про затвердження Плану заходів ГУ ДФС у Житомирській області з реалізації антикорупційної програми ДФС України на 2015-2017 роки, затвердженої наказом ДФС від 08.08.2016 року №614» заходи виконано формально.

Неналежно виконуючи свої службові обов'язки, ОСОБА_1 не організовано ефективну роботу з питань запобігання корупції у підпорядкованому їй підрозділі ГУ ДФС у Житомирській області, в наслідок чого службовими особами керівного складу цього Головного управління ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинено корупційне правопорушення.

Відповідно до п.1 наказу ДФС від 13.02.2017 року № 80 «Про персональну відповідальність за скоєння корупційних правопорушень» керівники територіальних органів ДФС несуть персональну відповідальність за стан роботи з питань запобігання корупції у податкових структурних підрозділах.

Заступником начальника ГУ ДФС у Житомирській області порушено вимоги підпунктів 1.1-1.3 п. 1 наказу ДФС від 02.10.2015 року ; 747 «Про організацію роботи, спрямованої на запобігання корупції та забезпечення безпеки в органах Державної податкової служби України»

Саме з огляду на викладені обставини до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Суд не погоджується з висновками викладеними у спірному наказі, з огляду на наступне.

Щодо формального проведення позивачем роботи з запобігання корупції.

Як вбачається із наданих суду доказів, позивачем у період з 01.01.2017 року по червень 2017 року, на виконання вимог наказу ГУ ДФС у Житомирській області від 19.12.2016 №1212 «Про затвердження Плану заходів Головного управління ДФС у Житомирській області із реалізації Антикорупційної програми Державної фіскальної служби України на 2015-2017 роки, затвердженої наказом ДФС від 08.08.2016 №614», проведено ряд заходів направлених на протидію корупції в підлеглих підрозділах, а саме:

- 11.01.2017 службова нарада управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Житомирській області. Одним із питань для обговорення виносилось питання щодо практичного застосування працівниками управління податків і зборів з фізичних осіб при виконання службових обов'язків, вимог нормативних документів, що регламентують службову діяльність, ЗУ "Про запобігання корупції" від 01.10.2014 №1700-VII (зі змінами та доповненнями), наказів ДФС України від 13.02.2017 №80 "Про персональну відповідальність за скоєння корупційних правопорушень" та №81 "Про внесення змін до наказу ДФС від 02.10.2015 №747" (а.с. 45-46);

- 20.02.2017 проведено навчання та складено протокол щодо вивчення підлеглими співробітниками вимог нормативних документів. Працівників управління ознайомлено з вимогами нормативних документів, що регламентують службову діяльність, Закону України "Про запобігання корупції" від 01.10.2014 №1700-VII (зі змінами та доповненнями), зокрема вивчено та прийнято заліки щодо безумовного виконання наказів ДФС України від 13.02.2017 №80 "Про персональну відповідальність за скоєння корупційних правопорушень" та №81 "Про внесення змін до наказу ДФС від 02.10.2015 №747"(а.с. 49-50);

- 03.03.2017 проведено службову нараду управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Житомирській області, про що складено відповідний протокол. Для обговорення, одним з питань виносилось питання щодо практичного застосування працівниками управління податків і зборів з фізичних осіб при виконання службових обов'язків, вимог нормативних документів, що регламентують службову діяльність, ЗУ "Про запобігання корупції" від 01.10.2014 №1700-VII (зі змінами та доповненнями), наказів ДФС України від 13.02.2017 №80 "Про персональну відповідальність за скоєння корупційних правопорушень" та №81 "Про внесення змін до наказу ДФС від 02.10.2015 №747"(а.с. 47-48);

- 12.04.2017 проведено навчання зі співробітниками управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Житомирській області щодо вивчення Закону України "Про запобігання корупції" від 01.10.2014 №1700-VII (а.с. 55-56);

- 04.05.2017 проведено економічне навчання зі співробітниками управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Житомирській області щодо вивчення підлеглими співробітниками вимог нормативних документів щодо запобіганню корупції та її проявів (а.с. 61-63);

- 17.05.2017 проведено навчання та складено протокол вивчення підлеглими співробітниками вимог нормативних документів, на якому повторно приділено увагу вивченню вимог наказу ДФС України від 02.10.2015 №747 "Про організацію роботи, спрямованої на запобігання корупції та забезпечення безпеки в органах Державної фіскальної служби України" (зі змінами та доповненнями) та наказу ДФС України від 13.02.2017 №80 "Про персональну відповідальність за скоєння корупційних правопорушень" (а.с. 51-54).

Крім того, 17.03.2017року проведено апаратну нараду за участі начальника ГУДФС у Житомирській області , перших заступників, заступників начальника та керівників структурних підрозділів, одним з питань для обговорення винос питання про вжиття заходів щодо запобігання корупції в територіальних органах ДФС у Житомирській області, про що складено протокол № 2-а.

Наведені обставини свідчать, що позивачем регулярно проводились роз'яснювальні роботи із співробітниками відділу з питань запобігання корупції. Визначити чи такі роботи проведено формально, на переконання суду неможливо, оскільки п. 2 наказу ГУ ДФС у Житомирській області від 19.12.2016 року №1212 «Про затвердження Плану заходів ГУ ДФС у Житомирській області з реалізації антикорупційної програми ДФС України на 2015-2017 роки, затвердженої наказом ДФС від 08.08.2016 року №614» визначено лише перелік заходів, які необхідно провести, при цьому не визначено якихось особливих вимог щодо способу викладення антикорупційної програми.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що позивачем посадові обов'язки в частині проведення роботи з питань запобігання корупції та ознайомлення з основними положеннями Закону України «Про запобігання корупції» працівників підвідомчих підрозділів виконано належним чином.

Щодо порушення позивачем вимоги підпунктів 1.1-1.3 п.1 наказу ДФС від 02.10.2015 року№747 «Про організацію роботи, спрямованої на запобігання корупції та забезпечення безпеки в органах Державної фіскальної служби України», суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту п.п. 1.1 п.1 від 02.10.2015 №747 «Про організацію роботи, спрямованої на запобігання корупції та забезпечення безпеки в органах Державної фіскальної служби України» керівництво органів ДФС у межах компетенції, зобов'язано забезпечити належну організацію роботи з питань запобігання корупції та гарантування безпеки в ДФС та її територіальних органах.

Підпунктом 1.2 п.1 зазначено наказу встановлено обов'язок керівництво органів ДФС на особистому прикладі демонструвати та публічно доводити свою принципову позицію у протидії корупції.

Згідно із п.п. 1.3. п.1 наказу, встановлено обов'язок керівництва ДФС проводити системну профілактичну роботу, спрямовану на запобігання вчиненню працівниками ДФС корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень у сфері службової діяльності, формувати у них негативне ставлення до корупції в усіх її проявах.

Як вбачається із Акту тематичної перевірки та Висновку про наявність в діях державного службовця - ОСОБА_1 дисциплінарного проступку від 27.11.2017 року, у діях позивача виявлено вчинення дисциплінарного проступку, оскільки проведені позивачем заходи щодо запобігання корупції не дали очікуваного ефекту.

При цьому, в рамках дисциплінарної справи не встановлено, що позивач своїм прикладом не демонстрував та публічно не доводив свою принципову позицію у протидії корупції.

З огляду на встановлені судом обставини, спірним наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за проступки, що не мали місця, а бо ж надумані уповноваженим органом.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача, у спірному наказі, на існування причинно-наслідкового зв'язку між непереконливим викладенням позивачем антикорупційної програми та порушення кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, є безпідставними, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на час вирішення даної справи по суті, в рамках кримінального провадження № 42017060360000149 порушеного відносно начальника управління податків і зборів фізичних осіб ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_2 та заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів фізичних осіб ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_3 обвинувального вироку не винесено.

Отже, з урахуванням положень ст. 62 Конституції України, зазначені особи вважаються невинуватими у вчиненні злочину до набрання законної сили обвинувальним вироком суду.

Також, слід заважити, що нормами Конституції України встановлено індивідуальну юридичну відповідальність, а відтак позивач не несе відповідальності за вчинення кримінального правопорушення підлеглими (ст. 61 Конституції України).

Аналогічні висновки містяться в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.04.2017 року у справі №813/1966/16 (К/800/6252/17)

З огляду на встановлені судом обставини, а також норми чинного законодавства суд приходить до переконання, що наказ ДФС України від 12.12.2017 №234-дс про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Також, судом встановлено, що й зв'язку із винесенням ДФС України наказу від 12.12.2017року №234-дс про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, позивача позбавлено премії за грудень 2017 року.

Судом встановлено, що наказами ДФС України від 19.12.2017 №174-ф та 175-ф проведено преміювання керівників територіальних органів ДФС, установ, організацій та закладів, що належать до сфери управління ДФС, їх перших заступників за результатами роботи у грудні 2017 року з урахуванням фактично відпрацьованого часу у межах фонду преміювання та економії коштів на оплату праці у розмірі згідно з додатками.

Відповідно до подання Головного управління ДФС у Житомирській області від 18.12.2017 року №4623/8/06-30-05-36 та подання №4624/8/06-30-05-36 від 18.12.2017 року скерованого на адресу відповідача, якими, окрім іншого, запропоновано преміювати позивача по спеціальному фонду працівників ГУ ДФС у Житомирській області, у розмірі 20 відсотків посадового окладу з урахуванням фактично відпрацьованого часу, та у розмірі 135 відсотків посадового окладу з урахуванням фактично відпрацьованого часу відповідно.

Відповідно до Розрахунку заробітної плати за грудень 2017 року керівних працівників Головного управління ДФС у Житомирській області, позивачу нараховано:

- грошову премію у розмірі 20 відсотків посадового окладу, що становить 1 224,00 грн.;

- у розмірі 135відсотків посадового окладу , що становить 8 262,00грн.

Враховуючи, що наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення винесене неправомірно, то й позбавлення позивача премії за грудень 2017 року є безпідставним, а тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату премії за грудень 2017 року підлягають задоволенню

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи надані докази а також норми чинного законодавства суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Державної фіскальної служби України від 12.12.2017 №234-дс.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України нарахувати та виплатити на користь заступника начальника Головного управління ДФС у Житомирській області ОСОБА_1 премію за грудень 2017 року у розмірі 9486 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн.

3. Стягнути Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань понесені ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору, в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Н.М. Клименчук