Рішення № 73602569, 24.04.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/146/18-а

Cуддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (58003, вул. Головна, 63/27, м. Чернівці, Чернівецька область) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58022, вул. Оренбурзька, 7-А, м. Чернівці, Чернівецька область) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач) просив: 1) визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (відповідач) щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, на які було нараховано та сплачено збір на загальнообов'язкове соціальне пенсійне страхування; 2) зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової винагороди за період з 20 березня 2015 року по 21 березня, згідно довідки комісії з ліквідації відділу Державної пенітенціарної служби України в Чернівецькій області № 25/4-143 від 11.05.2017 року та підтвердженої грошовим атестатом № 25/4-108 від 21.03.2017 року, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та урахувати і виплачувати в подальшому, без обмеження кінцевої дати, в повному обсязі призначену з 21 березня 2017 року пенсію у новому розмірі, згідно статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262-ХІІ.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.02.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 27.03.2018 року о 11год.30хв.

27.03.2018 року від сторін на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 21.03.2017 року його відповідно до наказу Державної пенітенціарної служби України (по особовому складу) № 27/ОС-17 від 27.12.2017 року, було звільнено зі служби за п. 5 ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" та п. 2 ч. п. ст. 77 Закону Україну "Про Національну поліцію" (через хворобу) з військової служби в Державній пенітенціарній службі України та в той же день — 21.03.2017 року виключено із списків особового складу та знято зі всіх видів забезпечення.

21.03.2017 року позивачу видано Довідку № 25/4-110 від 21.03.2017 року про додаткові види грошового забезпечення за 24 календарних місяці перед звільненням, яку разом з Грошовим атестатом № 25/4-108 від 21.03.2017 року, позивачем, через Відділ Державної пенітенціарної служби України в Чернівецькій області було передано до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області для підготовки документів пенсійної справи та для нарахування і призначення пенсії. З 21.03.2017 року позивачу було призначено пенсію, яка виплачується по наданий час.

В травні 2017 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернівецькій області, де при ознайомленні з розрахунком своєї пенсії встановив, що до складу його додаткових видів грошового забезпечення, із складу яких нараховано основний розмір пенсії, безпідставно не включено виплачені за період з березня 2015 року по 21 березня 2017 року суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової винагороди.

26.05.2017 року на адресу відповідача було надіслано відповідь за вих.№90/Г-11 згідно якої позивачу відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням при обчисленні пенсії всіх складових грошового забезпечення. В своїй відповіді відповідач посилається на відсутність підстав для проведення перерахунку відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей".

Відповідач вважає, що суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової винагороди є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №2011-XII відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців і з них сплачені страхові внески.

За таких обставин позивач вважає, що має право на перерахунок пенсії з урахуванням усіх видів додаткового грошового забезпечення.

Відповідач, не погоджуючись з позивними вимогами, надав суду відзив проти позову в якому зазначив, що пенсія позивачу призначена з березня 2017 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.

При призначенні та обчисленні пенсій позивачу було враховано всі види грошового забезпечення, що перелічені в частині 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивачу було враховано: посадовий оклад; оклад за військовим званням; процентну надбавку за вислугу років 30%; щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія в середньомісячному розмірі за останні 24 повних місяці служби (надбавки, доплати, підвищення, що позивач отримував на час звільнення).

Розміри основних видів грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні пенсії визначені в грошовому атестаті №2, суми додаткових видів грошового забезпечення - у додатку до грошового атестату про додаткові види грошового забезпечення для нарахування пенсії від 21.03.2017 року, виданих відділом державної пенітенціарної служби України в Чернівецькій області, та надісланих на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, при цьому вбачається, що визначення "щомісячні" відноситься до всіх видів оплати праці, включаючи премії.

Отже, виплати, що не належать до надбавок, доплат, підвищень, премій, а також виплати, що не мають постійного характеру (одноразові) не можуть бути враховані при обчисленні пенсії за Законом № 2262-ХІІ.

Таким чином, відповідач вважає, що ним правомірно не враховано при обчисленні пенсії позивачу такі разові виплати та правомірно врахувало всі додаткові види грошового забезпечення згідно наданих довідок при обчисленні позивачу пенсії за вислугу років згідно чинного законодавства, підстав для проведення перерахунку такої пенсії згідно позовних вимог немає.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до наказу Державної пенітенціарної служби України (по особовому складу) №27/ОС-17 від 27.12.2017 року, позивача було звільнено зі служби за п. 5 ст. 23 Закону України "Про Держану кримінально-виконавчу службу України" та п. 2 ч. п. ст. 77 Закону Україну "Про Національну поліцію" (через хворобу) з військової служби в Державній пенітенціарній службі України. З 21.03.2017 року виключено із списків особового складу та знято зі всіх видів забезпечення.

Для призначення пенсії позивачем, через Відділ Державної пенітенціарної служби України в Чернівецькій області було передано до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області Грошовий атестат №2 від 21.03.2017 року №25/4-108 та Довідку № 25/4-110 від 21.03.2017 року про додаткові види грошового забезпечення за 24 календарних місяці перед звільненням.

З 21.03.2017 року позивачу було призначено пенсію, при призначенні та обчисленні якої відповідачем було враховано: посадовий оклад; оклад за військовим званням; процентну надбавку за вислугу років 30%; щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія в середньомісячному розмірі за останні 24 повних місяці служби.

Відповідно до Грошового атестата №2 від 21.03.2017 року №25/4-108, відділ державної пенітенціарної служби України в Чернівецькій області засвідчив, що підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 отримав такі види грошового забезпечення: посадовий оклад - 1544,52 грн; оклад за спеціальним званням - 88,06 грн; надбавка за вислугу років - 489,77 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань 100% - 2122,35 грн; надбавка за оперативно-розшукову діяльність у розмірі 50% - 772,26 грн; доплата за оперативно-розшукову дільність у розмірі 30% - 463,35 грн; премія 500% за лютий 2017 року - 15665,00 грн (а.с. 11).

Відповідно до Довідки про додаткові види грошового забезпечення від 21.03.2017 року №23/4-110, позивач отримав грошове забезпечення на загальну суму 188127,14 грн, в тому числі: щомісячні премії - 116560,00 грн; ОВЗ (100%) - 46586,00 грн; надбавка за оперативно-розшукову діяльність - 16690,00 грн; доплата за оперативно-розшукову діяльність - 3333,00 грн; надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 15% - 4958,14 грн (а.с.12).

Відповідно до Довідки Відділу Державної пенітенціарної служби України в Чернівецькій області №25/4-143 від 11.05.2017 року сума додаткових видів грошового забезпечення із яких нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове Державне соціальне страхування, які не зазначені у довідці №25/4-110 від 21.03.2017 року та не враховані при розрахунку пенсії звільненому підполковнику внутрішньої служби ОСОБА_1 становить 36818,91 грн, що включає в себе: матеріальну допомогу для оздоровлення - 28082,91 грн; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових - 6709,00 грн; одноразову грошову допомогу - 2027,00 грн (а.с. 9).

17.05.2017 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з невключенням у довідку про додаткові види грошового забезпечення з 2015 по 2017 роки від 21.03.2017 року №25/4-110 всіх видів виплат з яких нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, додавши Довідку Відділу Державної пенітенціарної служби України в Чернівецькій області про додаткові види грошового забезпечення №25/4-143 від 11.05.2017 року (а.с. 8).

Розглянувши заяву позивача про перерахунок пенсії від 17.05.2017 року, відповідач листом від 26.05.2017 року №90/Г-11 повідомив позивача про те, що для перерахунку пенсії на підставі копії довідки про додаткові види грошового забезпечення з яких нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які не відображені у довідці №25/4-110 від 21.03.2017 року, наданій для призначення пенсії, немає підстав, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства (а.с. 10).

Не погоджуючись з відмовою відповідача щодо перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду із даним позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 pоку №2262-XII (Закон №2262-XII) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум;

Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 року №393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-ХІІ (Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 1 ст. 10-1 Закону №2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 року №1294 (Постанова КМУ №1294) та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за № 638/15329 (Інструкція №260).

Розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (пп. 3 п. 5 Постанови КМУ №1294, пп. 30.4 п. 30 розділу ХХХ Інструкції).

Зазначеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (пп. 3 п. 5 Постанови КМУ №1294, пп. 33.1, 33.3 п. 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Системний аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що вищезазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців та повинні були враховані при визначенні розміру грошового забезпечення для призначення пенсії позивачу, за умови сплати з них єдиного внеску.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 року по справах № 335/2071/15-а та № 346/2949/17.

Пунктами 23, 24 Постанови правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 30.01.2007 року №3-1 встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону.

Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Відповідно до частин 1-3 статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Вищенаведені норми свідчать про безпідставність тверджень відповідача про те, що документи для проведення перерахунку пенсії позивачу мають бути подані до органів Пенсійного фонду України виключно через Центрально-Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробацій Міністерства юстиції України, оскільки згідно статті 63 Закону №2262-XII таким правом надання додаткових документів, які дають право на подальше підвищення пенсії, наділені і самі пенсіонери.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до Грошового атестата №2 від 21.03.2017 року №25/4-108, відділ державної пенітенціарної служби України в Чернівецькій області засвідчив, що підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 отримав такі види грошового забезпечення: посадовий оклад - 1544,52 грн; оклад за спеціальним званням - 88,06 грн; надбавка за вислугу років - 489,77 грн; надбавка за виконання особливо важливих завдань 100% - 2122,35 грн; надбавка за оперативно-розшукову діяльність у розмірі 50% - 772,26 грн; доплата за оперативно-розшукову діяльність у розмірі 30% - 463,35 грн; премія 500% за лютий 2017 року - 15665,00 грн .

Відповідно до Довідки Відділу Державної пенітенціарної служби України в Чернівецькій області про додаткові види грошового забезпечення від 21.03.2017 року №23/4-110, позивач отримав грошове забезпечення на загальну суму 188127,14 грн, в тому числі: щомісячні премії - 116560,00 грн; ОВЗ (100%) - 46586,00 грн; надбавка за оперативно-розшукову діяльність - 16690,00 грн; доплата за оперативно-розшукову діяльність - 3333,00 грн; надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 15% - 4958,14 грн.

Зі всіх сум грошового забезпечення нараховано та утримано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Вказані суми грошового забезпечення враховані при призначенні та визначенні розміру пенсійного забезпечення позивача.

Разом з тим, відповідно до Довідки Відділу Державної пенітенціарної служби України в Чернівецькій області №25/4-143 від 11.05.2017 року сума додаткових видів грошового забезпечення з яких нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове Державне соціальне страхування, які не зазначені у довідці №25/4-110 від 21.03.2017 року та не враховані при розрахунку пенсії звільненому підполковнику внутрішньої служби ОСОБА_1 становить 36818,91 грн, що включає в себе: матеріальну допомогу для оздоровлення - 28082,91 грн; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових - 6709,00 грн; одноразову грошову допомогу - 2027,00 грн

Враховуючи викладене, cуд приходить до висновку, що відповідачем при розгляді заяви позивача про перерахунок пенсії протиправно відмовлено та не включено до складу грошового забезпечення з якого обчислюється пенсія: матеріальну допомогу для оздоровлення - 28082,91 грн, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових - 6709,00 грн та одноразову грошову допомогу - 2027,00 грн, що призвело до виплати пенсії у меншому розмірі ніж це належить згідно з діючим законодавством.

Відтак, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії, а тому відповідачем, протиправно відмовлено позивачу у її перерахунку.

Отже, оскаржувані позивачем дії є протиправними, а позовні вимоги – задоволенню.

Згідно підпунктів 2, 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

З огляду на наведене, оскільки позовна вимога про зобов'язання відповідача вчинити дії є фактично похідною від попередньої позовної вимоги (пункт 23 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України), з метою належного та ефективного способу захисту порушених прав позивача, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною відмови відповідача в перерахунку пенсії, а також, з метою захисту порушених прав, зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача, з урахуванням ч. 3 ст.63 Закону №2262-XII, за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Враховуючи те, що пенсію позивачу призначено з 21.03.2017 року, а із заявою про перерахунок пенсії він звернувся до відповідача 17.05.2017 року, то пенсія позивача підлягає перерахунку з дня її призначення, тобто з 21.03.2017 року.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача проводити виплату йому в подальшому, без обмеження кінцевої дати, в повному обсязі перераховану пенсію суд зазначає, що право на отримання пенсії гарантовано Конституцією та законами України, а захисту підлягають порушені права позивача, і за відсутності порушених прав, суд не може на майбутнє зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчиняти певні дії, які він зобов`язаний вчиняти в силу закону.

Враховуючи наведене, позовні вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають.

Крім цього, суд також виходить із того, що згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої – третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно відмовлено у перерахунку пенсії та, з метою захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача провести такий перерахунок пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (58022, вул. Оренбурзька, 7-А, м. Чернівці, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 40329345) щодо відмови ОСОБА_1 (58003, АДРЕСА_1) в перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, на які було нараховано та сплачено збір на загальнообов'язкове соціальне пенсійне страхування.

3. Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (58022, вул. Оренбурзька, 7-А, м. Чернівці, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 40329345) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (58003, АДРЕСА_1) пенсії, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової винагороди за період з 20 березня 2015 року по 21 березня 2017 року, згідно довідки Відділу Державної пенітенціарної служби України в Чернівецькій області № 25/4-143 від 11 травня 2017 року та підтвердженої грошовим атестатом № 25/4-108 від 21 березня 2017 року, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з 21.03.2017 року.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (58003, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58022, вул. Оренбурзька, 7-А, м. Чернівці, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 40329345) судові витрати - судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Суддя В.О. Григораш