Рішення № 73602487, 13.04.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2018 року справа № 823/306/18

11 год. 25 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Мельникової О.М.,

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника ДАБІ України – ОСОБА_2 (за довіреністю),

відповідача – ОСОБА_3 (особисто),

представника третьої особи – ОСОБА_4 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважений органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_6 архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання протиправними дій та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

25.01.2018 ОСОБА_5 (далі – позивач) звернувся у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі – відповідач 1), головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважений органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_3 (далі – відповідач 2), якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача 2 при прийнятті рішення від 01.12.2017 №1295 про скасування будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 25.11.2015 №917-бп;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 2 від 01.12.2017 №1295 про скасування будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 25.11.2015 №917-бп.

Позов мотивовано тим, що на підставі постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.10.2015 позивачу видано будівельний паспорт забудови земельної ділянки від 25.11.2015 №917-бп. Однак, спірним рішенням від 01.12.2017 №1295 безпідставно скасував вказаний будівельний паспорт з тих мотивів, що належна позивачу земельна ділянка належить до рекреаційної зони озеленення територій загального користування. Позивач наголошує, що цільовим призначенням належної йому на праві власності земельної ділянки є будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Тому, спірне рішення прийняте всупереч вимогам чинного законодавства України та порушує його права, як власника земельної ділянки.

Представник відповідача 1 надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що належна позивачу земельна ділянка відповідно до плану зонування м. Черкаси та генерального плану належить до рекреаційної зони озеленення територій загального користування, у зв’язку з чим, забудова земельної ділянки порушує вимоги чинного законодавства України, а тому виданий позивачу будівельний паспорт виданий безпідставно.

Представник третьої особи надав письмові пояснення щодо позову, в яких зазначив, що будівельний паспорт, який скасований спірним рішенням, є законним, оскільки наміри забудови земельної ділянки відповідають положенням містобудівної документації на місцевому рівні. Тому просив задовольнити позов.

У судових засіданнях представники сторін підтримали правові позиції у спорі.

Заслухавши пояснення та доводи учасників справи, повно та об’єктивно дослідивши докази у справі у їх взаємозв’язку та логічній послідовності, суд встановив таке.

На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №953789 позивач є власником земельної ділянки площею 1000 кв.м., кадастровий номер 7110136400-01-008-0149, розташованої за адресою: м. Черкаси, вул.Фрунзе, 97. Цільове призначення вказаної земельної ділянки – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

29.05.2015 позивач звернувся до центру надання адміністративних послуг із заявою про надання будівельного паспорта забудови належної йому земельної ділянки. Проте листом ОСОБА_6 архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 08.06.2015 №3038-Арх. відмовлено позивачу у видачі будівельного паспорта, з огляду на те, що земельна ділянка потрапляє до рекреаційної зони озеленення територій загального користування.

Не погоджуючись із вказаними діями позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.10.2015 у справі №712/7389/15-а зобов'язано ОСОБА_6 архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради вирішити питання щодо надання позивачу будівельного паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,1000 га під будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою м. Черкаси вул.Фрунзе, 97 для реконструкції житлового будинку з добудовою.

На виконання вказаної постанови суду ОСОБА_6 архітектури та містобудування Черкаської міської ради позивачу 25.11.2015 видано будівельний паспорт №971-бп для реконструкції з добудовою частини житлового будинку по вул. Фрунзе, 97 в м. Черкаси.

У подальшому, на підставі наказу від 22.09.2017 №1480, направлення від 10.10.2017 №49 службовими особами управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області здійснено планову перевірку ОСОБА_6 архітектури та містобудування Черкаської міської ради, за наслідками якої складено акт від 22.11.2017 та прийнято рішення від 01.12.2017 №1295 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 25.11.2015 №917-бп.

Надаючи оцінку встановленим обставинам в контексті позовних вимог, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст. 41-1 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI “Про регулювання містобудівної діяльності” (далі – ЗУ №3038-VI) передбачено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Відповідно до п.2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698 (далі – Порядок №698), нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Згідно з підп.2 п.3 Порядку №698 основними завданнями нагляду є, зокрема, скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів.

На підставі пунктів 9-10 Порядку №698 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції, який затверджується до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Планові перевірки проводяться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки за формою згідно з додатком 1.

Порядок оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю визначені п.23 Порядку №698 згідно з яким за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.

Відповідно до п.6 ч.4 ст.41-1 ЗУ №3038-VI у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Враховуючи, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем за наслідками планової перевірки, що здійснена на підставі належним чином оформленого наказу ДАБІ України, направлення та на підставі акту перевірки, суд дійшов висновку, що під час проведення перевірки, за наслідками якої прийняте спірне рішення, головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважений органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_3 діяла в межах та у спосіб, що передбачені викладеними нормами законодавства України, а тому позовна вимога про визнання неправомірними дій є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Ооцінюючи оскаржуване рішення від 01.12.2017 №1295 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 25.11.2015 №917-бп, суд встановив таке.

Суд врахував, що відповідно до плану зонування м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513 належна на праві власності позивачу земельна ділянка належить до рекреаційної зони озеленених територій загального користування.

При цьому, статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Положеннями статті 1 ЗУ №3038-VI визначено, що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Частиною першою та дев'ятою статті 17 ЗУ №3038-VI встановлено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту.

Згідно з частинами 1, 2, 8 ст. 18 ЗУ №3038-VI план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Відповідно до ч.2 ст. 24 ЗУ №3038-VI зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Частинами першою та четвертою статті 27 ЗУ №3038-VI встановлено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року №103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок №103).

За приписами п. 2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.

Пунктом 2.3 Порядку №103 встановлено, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно до частини четвертої статті 373 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі – ЦК України) власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач мав намір здійснити реконструкцію з добудовою частини житлового будинку на належній йому на праві власності земельній ділянці, про що подав повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке зареєстроване УДАБІ у Черкаській області 13.01.2016.

В силу частин першої-третьої статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України.

Відповідно до статей 24, 25 ЗУ №3038-VI також встановлені особливості регулювання земельних відносин при здійснені містобудівної діяльності, а саме - зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, та зазначено, що:

- режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій;

- режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язків для врахування під час розроблення землевпорядної документації;

- встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Згідно з частиною другою статті 17 ЗУ №3038-VI генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських, приватних інтересів.

Під час вирішення спору судом також взято до уваги, що 29.05.2015 позивач звертався до центру надання адміністративних послуг із заявою про надання будівельного паспорта забудови належної йому земельної ділянки.

ОСОБА_6 архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 08.06.2015 №3038-Арх відмовлено позивачу у видачі будівельного паспорта, з огляду на те, що земельна ділянка потрапляє до рекреаційної зони озеленення територій загального користування.

За наслідками оскарження таких дій у судовому порядку постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 19.10.2015 у справі №712/7389/15-а зобов'язано ОСОБА_6 архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради вирішити питання щодо надання позивачу будівельного паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,1000 га під будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою м. Черкаси вул.Фрунзе, 97 для реконструкції житлового будинку з добудовою.

На виконання цієї постанови суду ОСОБА_6 архітектури та містобудування Черкаської міської ради позивачу 25.11.2015 видано будівельний паспорт №971-бп для реконструкції з добудовою частини житлового будинку по вул. Фрунзе, 97 в м. Черкаси.

Суд звернув увагу, що у вищенаведеній постанові суд надавав оцінку підставам відмови позивачу у видачі будівельного паспорта, а саме: віднесення земельної ділянки до рекреаційної зони озеленених територій загального користування, - та визнав, що така відмова є порушенням конституційних прав позивача.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів суд дійшов висновку, що головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважений органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_3 при прийнятті оскаржуваного рішення щодо скасування дії будівельного паспорта від 25.11.2015 №917-бп неправомірно не враховано положень ст.ст. 24, 25 ЗУ №3038-VI чим порушено конституційне право позивача, як власника земельної ділянки, реалізувати право на забудову відповідно до її цільового призначення.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній у постанові від 16.08.2017 К/800/35694/16.

Тому, з метою відновлення порушеного права позивача та керуючись повноваженнями, наданими ст.245 КАС України, суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважений органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_3 від 01.12.2017 №1295 про скасування будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 25.11.2015 №971-бп.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та керуючись ст.139 КАС України, суд дійшов висновку стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 352,40 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_5 – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважений органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_3 від 01.12.2017 №1295 про скасування будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 25.11.2015 №971-бп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) на користь ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір за подання позову в сумі 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві гривні 40 коп.).

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Рідзель

Рішення складене у повному обсязі 23.04.2018.