Рішення № 73602441, 21.04.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/497/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі – відповідач, Головне управління), у якому просить:

- визнати дії суб'єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років неправомірними;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області встановити з 01 січня 2016 року ОСОБА_1 пенсійне забезпечення у розмірі 4816,13 грн.;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області виконати перерахунок та виплату недонарахованої суми пенсійного забезпечення з 01 січня 2016 року у розмірі 76052,08 грн.;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області виконати розрахунок компенсації втрати частини суми грошового забезпечення за період січень 2016 року - лютий 2018 року у розмірі - 85757,49 грн.;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області нарахувати 3% річних на суму невиплаченого грошового забезпечення, що становить 2572,72 грн.;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду;

- стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) Верховною Радою України прийнято Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII, норми якого передбачають створення Національної поліції України, ліквідацію органів міліції та втрату чинності Закону України "Про міліцію". З метою відновлення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей 23 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхній сімей" № 900-VІІІ, яким внесено зміни до Закону №2262-ХІІ та до "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію", а саме: доповнено та змінено статтю 43 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку, а ст. 63 цього ж Закону доповнено частиною третьою, в якій вказано, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2015 року № 988 та наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 року за №669/28799, встановлено розміри грошового забезпечення поліцейських, які є більшими від грошового забезпечення колишніх працівників міліції, а на даний час пенсіонерів. Тобто, на думку позивача, відбулася фактична зміна розмірів грошового забезпечення в порівнянні з тими, що застосовувалися при обчисленні пенсій нинішнім пенсіонерам, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ (зі змінами та доповненнями) є підставою для перерахунку пенсії. Однак, відповідачем протиправно не здійснено перерахунок пенсії позивача, як колишнього працівника міліції, з огляду на збільшення грошового забезпечення поліцейських Національної поліції України. Позивач вважає таку бездіяльність необґрунтованою, що і стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 15 березня 2018 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для виправлення її недоліків. Позивачем усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, подано клопотання про розстрочення/відстрочення суми судового збору, надано докази тяжкого матеріального становища, тому суд прийняв рішення про відкриття провадження у справі. Питання щодо сплати судового збору буде вирішено судом в даному рішенні.

Ухвалою від 23 березня 2018 року судом прийнято рішення, згідно ст. 263 КАС України, розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

04 квітня 2018 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

18 квітня 2018 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Суд зазначає, що заявами по суті даної справи є позовна заява та відзив (ст. 263 КАС України), тому відповідь на відзив не може бути взята до уваги судом при вирішенні даної справи.

З відзиву на позовну заяву, вбачається, що орган пенсійного фонду просить відмовити в задоволенні позову. Так, порядок призначення та перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію, визначається Законом № 2262-ХІІ. На сьогоднішній день Закон № 2262-ХІІ не міститься жодної норми, яка б слугувала підставою для перерахунку пенсії відповідній категорії громадян. Відповідні зміни прийнято не було. У зв'язку з цим, постанову Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 не можна розглядати як акт, яким змінено розмір і види грошового забезпечення для поліцейських (як того вимагає положення ст. 63 Закону № 2262-ХІІ), оскільки цим нормативно-правовим актом види і розмір грошового забезпечення поліцейських було встановлено вперше в історії української держави. Внаслідок видачі УМВС України в Херсонській області довідки від 23 травня 2017 року у Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області не виникає автоматично обов'язку по перерахунку пенсії позивачу. Також зазначає, що на час видачі довідки, для здійснення перерахунку пенсії позивачу на підставі Закону № 2262-ХІІ не було законних підстав, оскільки Кабінетом Міністрів України не було визначено умов, порядку та розмірів перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням посадових окладів. Тільки з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року № 103 встановлено порядок перерахунку та виплати пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ. Враховуючи наведене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснюється перерахунок пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону №2262-ХІІ, в порядку та строки, визначені постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям громадян" від 21 лютого 2018 року № 103. Відтак, посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів від 11 листопада 2015 року № 988 є безпідставним, так як пенсії згідно із Законом № 2262-ХІІ, перераховуються на умовах та в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103. Надана позивачем довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103. Окрім цього, вважає, що позивачем подано позов з порушенням шестимісячного строку, встановленого ст. 122 КАС України.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ за вислугою років, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № 6113, виданого 08 лютого 1999 року, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію, призначену на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, а також Постанови Кабміну № 393 від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей".

07 листопада 2016 року при зверненні позивача до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23 грудня 2015 року № 900-VІІІ, з урахуванням наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку, що підтверджується листом № 137/Ш-99-1.

Згідно відповіді на Адвокатський запит від 07 лютого 2018 року від Голови ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області, всі необхідні дані для негайного перерахунку пенсійного забезпечення позивача надано до ГУ ПФУ в Херсонській області супровідним листом від 25 травня 2017 року №63/19/01-2017. Однак, відповідачем не було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії, а свої законні права порушеними, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року № 900-VIII ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після частини другої доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".

Згідно із ч. 18 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Порядок № 45).

Пунктом 1 Порядку № 45 (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11 листопада 2015 року № 988 (далі - Постанова № 988) затверджено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно із п. 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Статтею 102 Закону № 580 - VIII визначено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Отже, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке, за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови № 988.

З дня набрання чинності Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ та членів їх сімей" (набрав чинності 29 грудня 2015 року) настали підстави для здійснення перерахунку пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), згідно довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

За правилами п. 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Отже, чинним законодавством України визначено порядок здійснення перерахунку пенсій, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якими встановлено чіткий механізм здійснення перерахунку пенсії.

Вказане не суперечить вимогам пункту 2 Порядку № 45 (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), згідно з яким Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в областях, м. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Відповідно до п. 3 Порядку № 45 (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Статтею 10 Закону № 2262-ХІІ обов'язок нарахування та виплату пенсій покладено на органи Пенсійного фонду.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області не заперечується факт направлення на адресу останнього довідки для перерахунку пенсії позивачу з урахуванням грошового забезпечення, установленого для поліцейських.

При цьому, згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 23 травня 2017 року № 2643/19/01-2017, відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988, наказу МВС України від 06 квітня 2016 року № 260, розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01 січня 2016 року, за посадою - міліціонер по охороні установ банків батальйону міліції ВДСО при ХМУ УМВС (прирівняна посада - поліцейський особливого призначення) становить 5988,35 грн.

У листопаді 2016 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про перерахунок його пенсії.

Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у справі № 21-484/а13 від 22 квітня 2014 року.

Постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11 листопада 2015 року № 988 набрала чинності з 02 грудня 2015 року та нею встановлені складові грошового забезпечення поліцейських, схеми окладів за відповідним званням поліцейських тощо.

Таким чином, факт введення (зміна) постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 грошового забезпечення поліцейських є підставою для перерахунку пенсії колишнім працівникам органів внутрішніх справ.

Згідно із ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсії не проведений з вини органів Пенсійного фону України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, перерахунок та виплата провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Проте, до теперішнього часу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області не здійснено жодної дії для забезпечення права позивача на перерахунок пенсії, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позивач, як колишній працівник міліції та пенсіонер органів внутрішніх справ, має право на здійснення перерахунку розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 з 01 січня 2016 року.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність законодавчого визначення територіальних органів поліції як правонаступників органів внутрішніх справ, як на підставу не проведення перерахунку пенсії позивачу, оскільки порядок утворення та припинення юридичних осіб публічного права є відмінним від порядку утворення та припинення юридичних осіб приватного права. Тобто, у разі ліквідації органу виконавчої влади, держава відповідним актом Кабінету Міністрів України передає його завдання та функції новоствореному центральному органу виконавчої влади, забезпечуючи у такий спосіб безперервне виконання функцій держави. Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає передання новоствореній установі повноважень ліквідованої.

Відповідно до абзацу 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (згідно із законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VШ) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Як зазначено в статті 102 Закону України "Про Національну поліцію", пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Безпідставним є також твердження відповідача про необхідність відмови у позові у зв’язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2018 року постанови № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якою встановлено порядок та механізм масового перерахунку пенсій відповідної категорії осіб та листом Міністерства внутрішніх справ України від 28 лютого 2018 року № 2900/05/22-2018, яким повідомлено Пенсійний фонд України про відсутність підстав для використання довідок про розмір грошового забезпечення, виданих до набрання чинності вказаною постановою КМУ.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оскаржена у даному спорі бездіяльність відповідача не була та не могла бути пов’язана із постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 103, оскільки остання була прийнята після виникнення спірних правовідносин.

Відтак, постанова КМУ від 21 лютого 2018 року № 103, не була покладена в основу відповіді на звернення позивача про перерахунок пенсії, тому безпідставним є посилання на неї у відзиві.

Також суд відмічає, що умови постанови КМУ від 21 лютого 2018 року № 103 погіршують становище позивача, відтак вона не може мати зворотної дії у часі, що підтверджене також позицією, викладеною у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року у справі № 1-рп/99.

За таких обставин суд дійшов висновку, що в розумінні вказаних вимог позивач, як колишній працівник міліції та пенсіонер органів внутрішніх справ, має право на здійснення перерахунку розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988.

Вирішуючи даний спір суд враховує те, що заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту позивача, як пенсіонера органів внутрішніх справ України, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані.

У відповідності до п. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2016 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні "Кечко проти України" від 08 листопада 2005 року, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Також у вказаному рішенні зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Під час розгляду справи суд також враховує, що Конституційним Судом України у рішеннях від 06 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 та від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, сформовано правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.

У рішенні від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. У рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 Конституційним Судом України зазначено, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 наведено тлумачення поняття "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третьої статті 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників органів внутрішніх справ, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Одним із основних аспектів відповідальності держави перед людиною є забезпечення чіткого виконання законів, прийнятих її законодавчими органами.

Таким чином, суд вбачає ознаки протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не здійснення перерахунку пенсії позивачу з підстав, зазначених у листі від 07 листопада 2017 року № 137/Ш-99-1, та, як наслідок, приймає рішення про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області від 23 травня 2017 року № 2643/19/01-2017 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Враховуючи, що перерахунок пенсії та її виплату не проведено позивачу з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, яке, отримавши довідку, що була направлена Ліквідаційною комісією УМВС України в Херсонській області, на даний час перерахунок та виплату пенсії позивачу не провело, право позивача з урахуванням заявлених позовних вимог щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком в силу вимог ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду в зразковій справі №Пз/9901/8/18 від 15 лютого 2018 року.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області в частині не здійснення йому перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області від 23 травня 2017 року №2643/19/01-2017, та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити позивачу перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області від 23 травня 2017 року №2643/19/01-2017, починаючи з 01 січня 2016 року.

Відносно вимоги виплати позивачу недонарахованої пенсії, суд зазначає, що, згідно ч.2 ст.51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Пунктом 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30 січня 2007 року № 3-1 визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Оскільки, відповідачу було направлено довідку від 23 травня 2017 року Головою ліквідаційної комісії 25 травня 2017 року (дадатковий документ), на підставі якої здійснюється перерахунок пенсії позивача, то ОСОБА_1 має право на виплату різниці в пенсії за минулий час з 25 травня 2017 року та по день фактичного проведення перерахунку.

Щодо здійсненого позивачем розрахунку власної пенсії у позовній заяві та встановлення конкретних сум належного йому пенсійного забезпечення (4816,13 грн.), недоплаченої суми забезпечення (76052,08 грн.), суд зазначає наступне.

Згідно пп. 7 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління (затвердженого постановою Правління ПФУ від 22 грудня 2014 року № 28-2), управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

З огляду на вказане суд вважає, що обчислення пенсійних виплат, належних позивачу та призначення пенсійного забезпечення у конкретному розмірі, має здійснюватися органом державної влади, на який чинним законодавством покладено відповідні обов’язки, тому суд приймає рішення про часткове задоволення наведених вимог, а саме у частині зобов’язання здійснити перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2016 року та виплати йому різницю в пенсії за минулий час з 25 травня 2017 року по день проведення фактичного перерахунку, на підставі довідки від 23 травня 2017 року.

Відносно вимоги здійснити розрахунок та виплату компенсації втрати частини сум грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року, суд вказує на те, що відповідно до Закону України № 2050 від 19 жовтня 2000 року, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Однак, станом на момент звернення до суду, позивач не надав ніяких доказів щодо нарахування належних йому коштів, які у свою чергу не були йому виплачені. Суд звертає увагу саме на необхідний причинно – наслідковий зв’язок між нарахуванням відповідних коштів та подальшою їх невиплатою, саме ця обставина має бути наявною та встановленою для виплати компенсації належних позивачу сум. Враховуючи наведене, суд відмовляє позивачу в задоволенні вимоги виконати розрахунок компенсації втрати частини суми грошового забезпечення за відповідний період, а тому вимога щодо нарахування 3% річних на суму невиплаченого грошового пенсійного забезпечення є необґрунтованою, та не може бути задоволеною.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом термін з моменту набрання рішення законної сили звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Статтею 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Наведені процесуальні приписи не є імперативними, передбачають диспозитивну поведінку суду щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, суд вважає, що зобов'язати надати такий звіт, це право суду, а не обов'язок, а тому суд, в даному спорі не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст. 383 КАС України, особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Таким чином, враховуючи викладене, а також той факт, що позивачем частково обґрунтовані позовні вимоги, заявлені в позові, суд приймає рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, адреса місцезнаходження: м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) щодо не здійснення ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, адреса місця проживання: 73000, АДРЕСА_1) перерахунку та виплати раніше призначеної пенсії на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області від 23 травня 2017 року № 2643/19/01-2017.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області від 23 травня 2017 року №2643/19/01-2017, починаючи з 01 січня 2016 року.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області здійснити виплату ОСОБА_1 недонарахованої суми пенсійного забезпечення з 25 травня 2017 року по день фактичного проведення перерахунку.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до державного бюджету, за рахунок його бюджетних асигнувань 50% судового збору в сумі 1057,20 грн. (тисяча п’ятдесят сім гривень, двадцять копійок).

Зобов’язати ОСОБА_1 сплатити 50% судового збору до державного бюджету за подання адміністративного позову на суму 1057,20 грн. (тисяча п’ятдесят сім гривень, двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 10.2.4