Рішення № 73602046, 17.04.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 р. Справа №818/753/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Нікітас К.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1Є.), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі по тексту - відповідач), в якій просить визнати протиправною відмову відповідача ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 25 жовтня 2017 року та зобов’язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 25 жовтня 2017 року.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що досягнувши необхідного віку (55 років), позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі п. “б” ст. 13 Закону У країни “Про пенсійне забезпечення”. Однак, листом від 05.01.2018 № 13/03-65 Буринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області відмовило у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Позивач вважає відмову у призначенні пенсії неправомірною, оскільки має страховий стаж - 36 роки 6 місяців 25 днів, з них пільговий стаж роботи становить 17 років 11 місяців 10 днів, що підтверджується записами в трудовій книжці.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просить розгляд справи провести без його участі (а.с. 72-73). Крім того, до суду було надано відзив на позовну заяву, в якій відповідач проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що Рішенням ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 05.01.2018 року за N 1 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 41-43).

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 03 січня 2018 року звернувся із заявою до ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 8).

Листом від 05.01.2018 № 13/03-65 Буринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, оскільки відповідно до довідки № 15\242 від 02.12.2016 року, виданої Публічним акціонерним товариством «Укртелеком», позивач працював повний робочий день та виконував роботи із спаювання освинцьованих кабелів і кабелів з поліетиленовими та поліхлорвініловими оболонками за професією, посадою кабельника-спаювальника, що передбачена Списком № 2 розділ XXIX «Зв'язок» підрозділ 29, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_4 України № 36 від 16.01.2003 р., проте, згідно акту перевірки обгрунтованості видачі документів для оформлення пенсії № 2215/04.3-02 від 18.10.2017 р., позивач працював кабельником-спаювальником, а не кабельником-спаювальником, зайнятим на роботі із спаювання освинцьованих кабелів і кабелів з поліетиленовими та поліхлорвініловими оболонками. Одночасно в даному листі відповідач зазначив, що відповідно до записів трудової книжки у 1994 році ОСОБА_1 працював в ОСОБА_3 кабельній дільниці Сумського виробничо-технічного вузла електрозв'язку, проте наказ «Про затвердження переліку робочих місць з пільговим пенсійним забезпеченням» №158 від 24.11.1994 року (перша атестація) позивачем наданий по Сумському виробничо-технічному вузлу електрозв'язку (структурний підрозділ не зазначений) (а.с. 9).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Відповідно до статті 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом ОСОБА_4 України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом ОСОБА_4 України.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 12 серпня 1993 р. № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Отже, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Разом з тим, пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 р. передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинний на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих, місць за умови праці після 21.08.1992 р.

Тобто, в період роботи позивача необхідно застосовувати Список 2, який був чинний у цей період.

Відповідно до розділу XХХI “Зв'язок” Списку № 2 затвердженого постановою ОСОБА_4 ОСОБА_4 СРСР від 22.08.1956 “Об утверждении списков производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах” до Списку 2 відносяться наглядачі (монтери), зайняті на роботах по спайці освінцованних кабелів, заливці кабельних муфт свинцем і на сдірке свинцю з кабелю.

Розділом 23100000 XXIX «Зв’язок» Списку № 2 затвердженого постановою ОСОБА_4 ОСОБА_4 СРСР від 26.01.1991 року № 10 “Об утверждении списков производств, работ, профессий, должностей и показателей, дающих право на льготное пенсионное обеспечение” до Списку 2 відносяться кабельники-паяльщики, зайняті на роботах по спайці освінцованних кабелів і кабелів з поліетиленовими і поліхлорвініловими оболонками.

Згідно розділу 23100000 XXIX «Зв’язок» Списку № 2 затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 11.03.1994 року № 162 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” (що втратила чинність згідно з постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 16 січня 2003 року N 36) до Списку 2 відносяться кабельники-паяльщики, зайняті на роботах по спаюванню освинцьованих кабелів і кабелів з поліетиленовими і поліхлорвініловими оболонками.

Відповідно до розділу XXIX «Зв’язок» Списку № 2 затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 16.01.2003 року № 36 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” (що втратила чинність згідно з постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 16 січня 2003 року N 36) до Списку 2 відносяться кабельники-спаювальники, зайняті на роботах із спаювання освинцьованих кабелів і кабелів з поліетиленовими та поліхлорвініловими оболонками.

З довідки Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" від 23.11.2017 року № 15/327 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній суд вбачає, що ОСОБА_1 працював повний робочий день з 09.02.1987 по 31.12.1987 в Сумському технічному вузлі республіканських магістральних зв'язків ОСОБА_3 кабельної дільниці; з 01.01.1988 по 31.12.1994 в Обласному виробничо-технічному управлінні зв'язку ОСОБА_3 кабельної дільниці; з 01.01.1995 по 29.03.1996 в Центрі технічної експлуатації лінійних споруд Сумського обласного підприємства електрозв'язку «Сумителеком» ОСОБА_3 кабельної дільниці; з 01.04.1996 по 20.12.209/ та з 10.11.2002 по 29.11.2005 в Путивльському районному вузлі електрозв'язку «Путивльрайтелеком» та виконував роботи із спаювання освинцьованих кабелів і кабелів з поліетиленовими та поліхлорвініловими оболонками на посаді кабельника-спаювальника, що передбачена Списком № 2 розділом ХХІХ "Зв'язок" підрозділ 29, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_4 України № 36 від 16.01.2003 року (а.с. 16). Разом з тим, в зазначеній довідці підтверджено, що дане робоче місце атестоване по Списку № 2 згідно наказів про результати атестації робочих місць: Сумського ОПТУС № 158 від 24.11.1994 року (перша атестація), наказу Путивльського районного вузла електрозв'язку № 198 від 20.12.1996 року та розпорядження Путивльського цеху електрозв'язку № 4 центру електрозв'язку № 2 м. Глухів від 10.11.2002 року (а.с. 22-28).

Таким чином суд зазначає, що позивач перебуваючи на посаді кабельника-спаювальника, фактично виконував роботи із спаювання освинцьованих кабелів і кабелів з поліетиленовими та поліхлорвініловими оболонками, що надає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та його право на таку пенсію підтверджено довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 15/327 від 23.11.2017 року (а.с. 16).

Посилання відповідача, що відповідно до записів трудової книжки у 1994 році позивач працював на ОСОБА_3 кабельній дільниці Сумського виробничо-технічного вузла електрозв'язку, проте наказ «Про затвердження переліку робочих місць з пільговим пенсійним забезпеченням» №158 від 24.11.1994 року (перша атестація) був наданий по Сумському виробничому вузлу електрозв'язку (структурний підрозділ не зазначений), суд вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до довідки Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" від 23.11.2017 року № 15/326, Буринська кабельна дільниця Сумського технічного вузла 31.12.1987 року як структурний підрозділ Буринська кабельна дільниця Сумського технічного вузла республіканських магістральних зв'язків після реорганізації увійшла як структурний підрозділ Буринська кабельна дільниця, до складу Сумського обласного виробничо-технічного управління зв'язку (а.с. 17). Крім того, відповідно до запису в трудовій книжці ОСОБА_1, 31.12.1987 року позивач "в связи с реорганизацией Сумского ТУРМ (приказ ОПТУС № 346 от 15.12.1987 г.) переведен в штат ОПТУС" (а.с. 11).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною відмову ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 25 жовтня 2017 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 25 жовтня 2017 року, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, відповідні повноваження відповідача з призначення пенсії є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету ОСОБА_4 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи вище викладене, позовна вимога про зобов’язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 25 жовтня 2017 року, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, є такою, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить та зобов’язати Буринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.01.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.

Крім того, суд зазначає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції від 23.02.2018 року позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн. (а.с. 4).

Враховуючи положення вказаних норм, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області суму судового збору у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. Пилипа Орлика, буд. 6, м. Буринь, Сумська область, 41700, код ЄДРПОУ 40384385) у призначенні ОСОБА_1 (провул. Гагаріна, буд. 20, м. Путивль, Сумська область, 41500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 25 жовтня 2017 року.

Зобов’язати Буринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. Пилипа Орлика, буд. 6, м. Буринь, Сумська область, 41700, код ЄДРПОУ 40384385) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (провул. Гагаріна, буд. 20, м. Путивль, Сумська область, 41500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) від 03.01.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (провул. Гагаріна, буд. 20, м. Путивль, Сумська область, 41500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. Пилипа Орлика, буд. 6, м. Буринь, Сумська область, 41700, код ЄДРПОУ 40384385) суму судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.04.2018 року.

Суддя В.О. Павлічек