Рішення № 73601887, 11.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/4717/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/4717/17 за

позовом Головного управління ДФС у Львівській області, представники – ОСОБА_1, ОСОБА_2до ОСОБА_3, представник – ОСОБА_4про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Головне управління ДФС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_3 в користь бюджету грошові кошти в розмірі 25000,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача виник податковий борг по транспортному податку з фізичних осіб внаслідок винесеного податкового повідомлення-рішення № 1749-17 від 22.06.2015 року в сумі 25000,00 грн. На даний час сума податкового зобов’язання відповідач є узгоджена та у встановлені законом строки до бюджету не сплачена.

Представником відповідача 08.02.2018 року через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву та зустрічний позов до Головного управління ДФС у Львівській області у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 1749-17 від 22.06.2015 року в сумі 25000,00 грн. Відзив та зустрічний позов обґрунтовано тим, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Червонограді Головного управління ДФС у Львівській області № 1749-17 від 22.06.2015 року про сплату ОСОБА_3 транспортного податку в сумі 25000,00 є протиправним та підлягає скасуванню. Представник відповідача зазначає, що згідно п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Безпосереднє встановлення місцевих податків, і транспортного податку в тому числі, віднесено ПК України до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.

Статтею 3 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31грудня того ж року.

Представник відповідача зазначає що 2015 рік – це плановий період, а 2016 рік – вже бюджетний період. У зв’язку з наведеним вище, нові податки не можуть бути визнанні обов’язковими до сплати в 2015 році, адже місцеві ради не приймали і не могли прийняти і офіційно оприлюднити до 15 липня 2014 року рішення про встановлення таких податків і зборів.

Ухвалою суду від 11.04.2018 року об’єднано первісний позов із зустрічним позовом

Представники позивача (представник відповідача за зустрічним позовом) в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі та заперечували проти задоволення зустрічного позову.

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні заперечував проти задоволення первісного позову в повному обсязі, наполягав на задоволенні зустрічного позову.

Судом встановлені наступні обставини:

Згідно довідки про наявність заборгованості з податків і зборів (обов’язкових платежів), що контролюються ГУ ДФС у Львівській області станом на 20.11.2017 року за ОСОБА_5 рахується заборгованість по транспортному податку з фізичних осіб в сумі 25000,00 грн.

22.06.2017 року ДПІ у м. Червонограді Головного управління ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення – рішення № 1749-17, згідно якого сума податкового зобов’язання становить 25000,00 грн. за платежем: транспортний податок з фізичних осіб.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає, що податковий борг про сплату відповідачем транспортного податку який виник на підставі спірного за зустрічним позовом відповідача податковим повідомленням-рішенням в сумі 25000,00 грн. підлягає стягненню, оскільки вищевказані позивачем обставини підтверджені наявними у справі доказами.

Судом не враховуються обґрунтування первісних позовних вимог з огляду на наступне:

01.01.2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України було введено новий транспортний податок.

Згідно пп. 267.1.1 п. 267.1. ст. 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1. пункту 267.2. цієї ж статті є об'єктами оподаткування.

Положення п.п. 267.2.1. п. 267.1. ст. 267 цього ж Кодексу, визначають, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Базою оподаткування згідно п.п. 267.3.1. п. 267.1. ст. 267 ПК України, є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно п. 267.4. ст. 267 цього ж Кодексу, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно п.п. 267.5.1. п. 267.1. ст. 267 цього ж Кодексу, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 ст. 267 ПК України, встановлено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно п.п. 267.6.2. п. 267.6 ст. 267 цього ж Кодексу, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Транспортний податок згідно ПК України є місцевим податком.

Згідно п. 8.3 ст. 8 цього ж Кодексу, (у редакції, чинній на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення), до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно п. 10.3 ст. 10 цього ж Кодексу, місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Згідно п. 12.3 ст. 12 цього ж Кодексу, сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього ж Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього ж Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп. 12.3.2 п.12.3 ст. 12 ПК України).

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (пп. 12.3.3 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно п. 12.5. ст. 12 ПК України, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп. 12.3.4 ст. 12 цього ж Кодексу.

Згідно п.п. 12.3.4. п.12.3. ст. 12 цього ж Кодексу, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Відповідно, місцеві ради за ПК України мають обов'язково встановити (відповідним рішенням місцевої ради) транспортний податок і вирішити питання (на власний розсуд), чи запроваджувати податок ( і в яких розмірах) на майно, відмінне від земельної ділянки. Таке рішення має бути оприлюдненим до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Виходячи з наведених вище норм, нові податки практично не можуть бути визнані обов'язковими до сплати принаймні в 2015 році, адже місцеві ради не приймали і не могли прийняти і офіційно оприлюднити до 15 липня 2014 року рішення про встановлення таких податків і зборів.

За наведених обставин та особливостей правового регулювання, суд дійшов висновку, що застосування контролюючим органом положень ст. 267 ПК України з метою оподаткування транспортним податком не може мати місце у 2015 році.

З урахуванням викладеного, суд вважає що позовні вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу є необґрунтованими, в зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно вимоги ОСОБА_3 за зустрічним позовом підлягають задоволенню, оскільки спірне податкове повідомлення рішення № 1749-17 від 22.06.2015 року є протиправним.

До спірних правовідносин також застосовується рішення Європейського суду з прав людини у справах «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права.

Норми права, які застосував суд, наступні:

Згідно п.п. 267.1.1. п. 267.1. ст. 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно п.п. 267.2.1. п. 267.2. ст. 267 цього ж Кодексу, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно п.п. 267.6.2. п. 267.6. ст. 267 цього ж Кодексу, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову Головного управління ДФС у Львівській області (ЄДРПОУ 39462700, м.Львів, вул. Стрийська, 35) до ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Грушевського, 5/18) про стягнення податкового боргу відмовити повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_3 (80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Грушевського, 5/18) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 1749-17 від 22.06.2015 року задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління ДФС у Львівській області № 1749-17 від 22.06.2015 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Грушевського, 5/18) 704,80 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення суду складено в повному обсязі 23.04.2018 року.

Суддя Гавдик З.В.