Рішення № 73601818, 24.04.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 квітня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/871/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (далі – відповідач), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у наданні щомісячної адресної грошової допомоги, як внутрішньо переміщеної особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 26.01.2018;

- зобов’язати відповідача призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну грошову допомогу, як внутрішньо переміщеної особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 26.01.2018 (а.с.4-5).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Через захоплення м.Лутугіне незаконними озброєними формуваннями та проведення у зв’язку з цим АТО, позивач змушений був переїхати до м.Харківа, де з 24.10.2014 перебував на обліку внутрішньо переміщених осіб.

Управлінням праці та соціального захисту населення м.Харкова йому було призначено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 27.10.2014 із скороченням терміну призначення та зменшення суми наступним чином: з 27.10.2014 по 26.12.2014 у розмірі 442 грн. щомісячно та з 27.12.2014 по 26.02.2015 у розмірі 221 грн. щомісячно. Адресну допомогу було припинено у зв’язку з тим, що він не працевлаштувався.

21.06.2016 його було призначено на посаду головного спеціаліста сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської облдержадміністрації.

У зв’язку з працевлаштуванням 23.01.2018 він звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати адресної допомоги, до якої були долучені оригінал довідки від 19.01.2018 №12 про працевлаштування, копія довідки про взяття на обліку внутрішньо переміщеної особи від 22.06.2016 №919055129 та копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру.

На вказане звернення відповідач надав відповідь №683/04 від 26.01.2018 про те, що заява про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на адресу відповідача не надходила.

26.01.2018 звернувся до відповідача з заявою разом з документами про надання грошової допомоги, в якій зазначив відомості, передбачені абзацами 2-13 п.5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505.

Листом від 05.02.2018 №983/04 відповідач відмовив у наданні адресної допомоги з посиланням на абзац 10 п.3 Поярку.

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, протиправною, та просив суд задовольнити його вимоги в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, про що надав відзив на адміністративний позов (а.с.25-26), в якому зазначив наступне. Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради як внутрішньо переміщена особа з 22.06.2016, до цього часу перебував на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення м.Харків з 24.10.2014. Управлінням праці та соціального захисту населення м.Харкові призначено позивачу щомісячну адресну допомогу як працездатній особі відповідно до п.7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого ПКМУ №505 від 01.10.2014 із скороченням терміну призначення та зменшенням суми наступним чином:

-з 27.10.2014 по 26.12.2014 у розмірі 442 грн. щомісячно;

-з 27.12.2014 по 26.02.2015 у розмірі 221 грн. щомісячно.

Через те, що позивач не працевлаштувався в період призначення щомісячної грошової допомоги, Управління праці та соціального захисту населення м.Харкова не було зроблено перерахунок грошової допомоги як працездатній працюючий особі.

Посилаючись на п.3 Порядку, відповідач зазначає, що особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п.7 цього Порядку, грошова допомога на наступник строк не призначається.

26.01.2018 позивач звернувся із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги, додавши довідку про працевлаштування з 21.06.2016.

Заяву було розглянуто, однак беручи до уваги рішення про призначення допомоги Управлінням праці та соціального захисту населення м.Харкова від 22.12.2014 та п.3 Постанови №505 від 01.10.2014, позивачу було відмовлено у наданні щомісячної допомоги внутрішньо переміщеним особам.

На підставі викладеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовним вимог в повному обсязі.

Позивач та представник позивача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.22,23-24).

24.04.2018 до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання 24.04.2018 без участі позивача та його представника (а.с.29).

Представник відповідача в судове засідання також не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.21), просив розглянути справу за відсутності представника (а.с.26).

Ухвалою суду від 04.04.2018 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 24.04.2018 (а.с.1-2).

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: 92000, АДРЕСА_1, станом на час розгляду справи перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в Управлінні праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, що підтверджується довідкою від 29.01.2018 № 55129 (а.с. 8-9,11).

З 24.10.2014 позивач перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа в УПтаСЗН Дзержинського району м.Харкова.

30.10.2014 УПтаСЗН Дзержинського району м.Харкова призначено позивачу щомісячну адресну допомогу як працездатній особі відповідно до п.7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №505 від 01.10.2014 (далі - Порядок), із послідуючим скороченням терміну призначення та зменшенням суми наступним чином:

-з 27.10.2014 по 26.12.2014 у розмірі 442 грн. щомісячно;

-з 27.12.2014 по 26.02.2015 у розмірі 221 грн. щомісячно (а.с.16,27).

В подальшому виплата припинена у зв’язку з не працевлаштуванням на той час позивача.

21.06.2016 ОСОБА_1 працевлаштувався і з цієї дати працює на посаді головного спеціаліста сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської облдержадміністарції (а.с.13).

22.06.2016 позивача було взято на облік як внутрішньо переміщену особу в Управлінні праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (а.с.12).

23.01.2018 ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради з заявою про розгляд питання поновлення з 21.06.2016 отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у зв’язку з тим, що працює з 21.06.2016 по теперішній час у Луганській облдержадміністраці. До зазначеної заяви позивачем додано копію довідки від 19.01.2018 №12, копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22.06.2016 №919055129, копію ідентифікаційного коду від 18.11.2008 №2541406817 (а.с.14).

На зазначене звернення відповідач надав відповідь від 26.01.2018 №683/04, в якій зазначив, що 22.06.2016 ОСОБА_1 було взято на облік внутрішньо переміщених осіб Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради та надано відповідну довідку №919055129. Заява для призначення ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради не надходила. Для вирішення порушеного питання запропоновано звернутись до Управління за адресою: вул.Новікова, 15/б, каб.22 (а.с.15).

26.01.2018 ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги, додавши довідку про працевлаштування з 21.06.2016. Проте, 05.02.2018 відповідачем за №983/04 надано позивачу відповідь, в якому зазначив, що йому відмовлено у наданні щомісячної адресної допомоги згідно п.3 Порядку (а.с.16).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Положеннями статті 46 Конституції України, громадянам гарантовано право на соціальний захист.

При цьому, з огляду на положення пункту 2 частини 1 статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України є одним з органів державної влади, який вживає заходів щодо забезпечення прав людини і громадянина.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає "Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 (надалі за текстом - Порядок №505).

Відповідно до пункту 2 Порядку №505 було передбачено, що грошова допомога надається громадянам України, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Разом з цим, з огляду на інші положення пункту 2, така допомога могла бути призначена і на кожний наступний шестимісячний строк, у випадку подання представником сім'ї до уповноваженого органу заяви, в якій повідомляється про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'явлення довідки всіх членів сім'ї про взяття їх на облік як осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Відповідно до п. 3 Порядку № 505 особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначалась.

При цьому, аналізуючи вказану норму, суд дійшов висновку про те, що пункт 3 Порядку № 505 не передбачає абсолютну заборону на призначення щомісячної адресної допомоги тим особам, яким вона була припинена відповідно до пункту 7 вказаного Порядку, а містить чітке і однозначне правило щодо не призначення допомоги саме на наступний строк, під яким слід розуміти один шестимісячний строк (оскільки тільки на такий строк допомога і призначається), що йде за тим, у якому виплату допомоги було припинено особі на підставі пункту 7 Порядку №505.

Оскільки позивач працевлаштувався ще у 2016, а з заявою до відповідача про призначення адресної допомоги звернувся 26.01.2018, тому заборона встановлена пунктом 3 Порядку №505 вичерпала свою дію щодо позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем неправомірно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні адресної грошової допомоги, чим порушено права позивача на соціальний захист, гарантований Конституцією України.

Відновленням порушених прав позивача є зобов’язання відповідача призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну грошову допомогу, як внутрішньо переміщеній особі, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 26.01.2018 року.

У зв’язку з викладеним, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією № 19 від 27.03.2018, який відповідно до ст.139 КАС України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_1.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 139, 241-246, 250,255,295, пунктом 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства , суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 26.01.2018.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 24179564) призначити ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: 92000, АДРЕСА_2, адреса ВПО: 93400, АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1) щомісячну адресну допомогу, як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 26.01.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області (93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 15-Б, код ЄДРПОУ 24179564) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: 92000, АДРЕСА_2, адреса ВПО: 93400, АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя ОСОБА_2