Рішення № 73601780, 23.04.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2018 року м. Ужгород№ 807/146/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання Данча М.І.

за участю:

позивача – не з’явився

представника відповідача: не з’явився

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 квітня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 25 квітня 2018 року.

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 В.) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, якою просить, визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.08.2017 року, яким відділ державного архітектурно – будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради від ОСОБА_1 усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що припис не відповідає вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки відповідачем під час проведення перевірки не прийнято до уваги наявність у позивача дозволу на проведення будівельних робіт, та не враховано пунктами 8 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що дозволи на використання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об’єкта.

Ухвалою суду від 23 лютого 2018 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 20 березня 2018 року було замінено неналежного відповідача – Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на належного – Виконавчий комітет Ужгородської міської ради в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю.

23 квітня 2018 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідачем протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі не подано відзив на позов з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується. У судове засідання відповідач свого представника не направив та надав суду клопотання про відкладення розгляду справу у зв’язку з неможливістю забезпечити явку представника через проведення позапланових перевірок, у задоволенні якого відмовлено, з підстав необґрунтованості та відсутності доказів на підтвердження вказаних у клопотанні обставин. Крім того, суд констатує, що у судове засідання призначене на 12 квітня 2018 року позивач також не з’явився без повідомлення причини своєї неявки та у зв’язку з його першою неявкою було відкладено розгляд справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 22 серпня 2017 року Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю" головним спеціалістом відділу ДАБК ОСОБА_2 була проведена позапланова перевірка у приміщенні квартири, за адресою м. Ужгород, по вул. Гойди 7/1, що належить позивачу.

За наслідками перевірки було складено акт № 39 від 22 серпня 2017 року та протокол від 22 серпня 2018 року про адміністративне правопорушення в зв’язку з виявленим порушенням, а саме: здійснення реконструкції власної квартири без зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних, що є порушенням ст. 29, п.1, ч.1, ст. 34, ч.2, ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

З метою усунення виявлених порушень 22 серпня 2017 посадовими особами Відділу державного архітектурного-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради року був прийнятий припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов’язано позивача усунути виявлені порушення, а саме:

1. Всі будівельні роботи на об’єкті за адресою: м. Ужгород, вул. Гойди, 7/1, 0584 – зупинити до моменту отримання повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

2. Отримати містобудівні умови та обмеження без забудови земельної ділянки в управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міської ради;

3. Зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт у відділі ДАБК Ужгородської міської ради;

4. Здати об’єкт в експлуатацію.

Про виконання вказаного припису позивача зобов’язано повідомити до 22 жовтня 2017 року.

Постановою Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 58 від 30 серпня 2017 року позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8500,00 грн.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд прийшов до наступних висновків.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, КУпАП, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурного-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №553 (далі Постанова № 553) ДБН України та іншими підзаконними актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011, № 3038-VI (зі змінами та доповненнями), котрий спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі – Закон № 3038).

Відповідно до ст. 41 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 553).

Відповідно до абз. 1 п. 7 вказаного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

У відповідності до абз. 1 п. 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Згідно з п. 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (п. 17 Порядку № 553).

Відповідно до п. 18 Порядку № 553 керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п. 19 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

З аналізу вказаних норм, вбачається, що припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил складається виключно у випадку виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником житлової квартири АДРЕСА_1.

На початку 2006 року, з метою розширення площі квартири позивач отримала всі необхідні дозвільні документи та розпочала реконструкцію квартири, яка продовжується до сьогодення.

Позивачем отримано технічну проектну документацію з коригуванням автором проекту, дозвіл на виконання будівельних робіт від 21 вересня 2006 року за № 141 та архітектурно планувальне завдання за № 269 від 20 вересня 2006 року, що затверджене головним архітектором м. Ужгород.

У 2009 році автором проекту було внесено часткові зміни до затвердженого (схваленого) проекту реконструкції квартири на підставі завдання на коригування тієї ж частини об’єкта, яке позивач реконструювала у 2006 році, яке є невід’ємною частиною погодженого проекту.

Згідно положень Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року за № 109, реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках вбудованих приміщень, перепланування приміщень, входять до переліку об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.

Враховуючи наведене ОСОБА_1 В, не отримувала містобудівні умови та обмеження, оскільки такі не надаються.

Крім того, суд зазначає, що Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" набув чинності 12 березня 2011 року.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих положень вказаного закону дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об'єкта.

Таким чином, поширення дії норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", які набули чинності в 2011 року, на правовідносини із реконструкції житлової квартири, що розпочалися з 2006 року та продовжуються по теперішній час не можуть бути застосовані відповідачем, оскільки у такий спосіб використовується зворотна дію закону у часі.

У рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, розпочато здійснення будівельних робіт в 2006 році, а тому правовідносини виникли до початку дії положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Конституційний Суд України у рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 звертав увагу на неможливість скасування попередніх рішень, внесення до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" регулює правовідносини, які виникли після набрання ним чинності.

Конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, дає підстави для висновку про неможливість застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням.

Аналогічних висновків дійшов Ужгородський міськрайонний суд в постанові від 12 грудня 2017 року, у справі № 308/11890/17, якою визнано протиправною та скасовано постанову про накладення на позивача штрафу за № 58 від 30 серпня 2017 року. Вказана постанова Ужгородського міськрайонного суду, набула законної сили, за наслідками апеляційного розгляду 20 лютого 2018 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності винесення припису від 22 серпня 2017 року про усунення виявлених порушень, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, у зв’язку з чим позов необхідно задовольнити, визнавши протиправним та скасувавши припис Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 22 серпня 2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 704, 80 грн. У зв’язку із задоволенням позову необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ужгородської міської ради.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (88000, Закарпатська область, м. Ужгород. АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3 код ЄДРПОУ 04053699) про визнання неправомірним та скасування припису - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про усунення ОСОБА_1 порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22 серпня 2017 року.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (88000, Закарпатська область, м. Ужгород. АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3 код ЄДРПОУ 04053699) судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяОСОБА_3