Рішення № 73601675, 20.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2018 р. Справа№805/776/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження (письмове провадження)

адміністративий позов ОСОБА_1

до відповідача ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84116, Донецька область, м. Слов’янськ, пл. Соборна, 3) про визнання бездіяльності щодо нездійснення перерахунку пенсії за вислугою років МВС з 01.01.2016 року протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити різницю у пенсії з 01.01.2016 року, зобов’язання подати звіт про виконання судового рішення.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, не здійснюючи перерахунок пенсії та виплату різниці у пенсії з 01.01.2016 року, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань соціального захисту.

Вважає бездіяльність відповідача, яка полягає у неперерахунку пенсії за вислугу років з 01 січня 2016 року, з урахуванням довідки ОСОБА_2 управління Національної поліції України в Донецькій області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії протиправною.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що позивач пропустив строк звернення з адміністративним позовом до суду, не надавши жодних документі в підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.

Зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» встановлений чіткий порядок перерахунку та виплати пенсії, відповідно до якого сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року – щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року;

з 01.01.2020 року – щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.016 року по 31.12.2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Вважає, що відповідачем не порушені права позивача, а вимоги позивача є передчасними.

У доповненнях до відзиву на адміністративний позов відповідач зазначив, що виплата пенсії позивачу припинена у період з 01.04.2015 року на підставі ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за період з 01.01.2016 року по 19.12.2016 року позивач пенсію не отримував, з 20.12.2016 року по 31.12.2016 року виплату пенсії поновлено згідно рішення Конституційного суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 у справі №1-38/2016.

Вказав, що перерахунок пенсії позивачу можливий лише за період з 20 грудня 2016 року по 31 грудня 2016 року та з 01 жовтня 2017 року, за умови виділення додаткових асигнувань.

Враховуючи наведене, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою від 07.03.2018 року провадження у справі № 805/776/18-а зупинене до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №820/6514/17.

Рішенням Верховного Суду у зразковій справі №820/6514/17 від 15.02.2018 року, яке набрало законної сили 17.03.2018 року, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволений.

Ухвалою від 04.04.2018 року провадження у справі поновлене.

Ухвалою від 04.04.2018 року позовна заява залишена без руху відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Станом на 20.04.2018 року недоліки позовної заяви усунені.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяву про розгляд справи за участю їх представників не надали.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку спрощеного провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд з'ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, місце проживання: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Білоруська, 31/7, НОМЕР_2 (а.с. 11-12).

ОСОБА_1 є пенсіонером МВС України, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та перебуває на обліку в ОСОБА_2 управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, згідно посвідчення від 06.09.2012 року серія ААЖ № 167655 (а.с. 13).

Згідно витягу з наказу ГУ МВС у Донецькій області від 20.04.2012 року № 161о/с майор міліції ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 «з» (у зв’язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства) (а.с. 15).

Згідно трудової книжки БТ-ІІ № 0405648 ОСОБА_1 25.04.2012 року призначений на посаду головного спеціаліста Дзержинського міського сектору ОСОБА_2 управління Державної Міграційної служби України в Донецькій області (а.с. 13-14).

18.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення/перерахування пенсії (а.с. 17).

31.01.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом № 219-Ф-01 повідомило ОСОБА_1 про те, що фінансове забезпечення перерахунків пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України здійснюватиметься після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

ОСОБА_1 надана довідка ОСОБА_2 управління МВС України від 31.05.2017 року № 5637 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до якої розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01 січня 2016 року, за посадою начальник сектора ГІРФО Дзержинського МВ ГУМВС України в Донецькій області становить: посадовий оклад – 2950,00 грн.; оклад за військовим (спеціальним званням) – 2000,00 грн.; надбавка за стаж служби (40,00%) – 1980 грн.; премія – 163,55 грн.; усього – 7093,55 грн. (а.с. 16).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить визнати бездіяльність щодо нездійснення перерахунку пенсії за вислугою років МВС з 01.01.2016 року протиправною та зобов’язати здійснити перерахунок пенсії та виплатити різницю у пенсії з 01.01.2016 року.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, відповідач у справі – орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», яка набрала чинності 02.12.2015 року.

Згідно ч. 2 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Оскільки Постанова № 988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, набрала чинності 02.12.2015 року, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01.01.2016 року.

Згідно ч. 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачу надана довідка ОСОБА_2 управління МВС України від 31.05.2017 року № 5637 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до якої розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01 січня 2016 року, за посадою оперуповноважений/заступник командира роти, що не входить до складу полку, батальйону (стройові підрозділи поліції) становить: посадовий оклад – 2650,00 грн.; оклад за військовим (спеціальним званням) – 2000,00 грн.; надбавка за стаж служби (45,00%) – 2092,50 грн.; премія – 133,50 грн.; усього – 6876,00 грн.

Враховуючи наведене та те, що право позивача на перерахунок пенсії встановлено чинним законодавством України, дотримано всі вимоги, передбачені Порядком № 45, для проведення перерахунку пенсії, позивач має законні підстави щодо перерахунку його пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.

Суд зазначає, що посилання відповідача на відсутність коштів на проведення виплати пенсії в перерахованому розмірі, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном.

Оскільки нормами чинного законодавства передбачена виплата певних надбавок, дотримані всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах.

Тобто, посилання відповідача на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань є прямим порушенням норм чинного законодавства та прав позивача (рішення Європейського суду у справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року).

Крім того, суд звертає увагу на підвищені гарантії соціальної захищеності осіб, що перебувають на службі в органах внутрішніх справ, з боку держави, що повинні бути реалізованими у комплексі заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист»).

Оскільки, під час розгляду справи, встановлено, що Ліквідаційна комісія ГУ МВС України в Донецькій області на підставі списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, надала до ГУ ПФУ в Донецькій області довідку від 31.05.2017 року № 5637 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, відповідач пенсію позивачу після надходження довідки не перерахував, неможливість перерахунку та виплати пенсії позивачу відповідач пояснив відсутністю коштів у Державному бюджеті України, право позивача на перерахунок пенсії відповідачем не заперечується, суд вважає, бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу протиправною.

Щодо наданих відповідачем у доповненні до відзиву пояснень, щодо того, що перерахунок пенсії позивачу можливий лише за період з 20 грудня 2016 року по 31 грудня 2016 року та з 01 жовтня 2017 року, у зв'язку з тим, що останній працює у ОСОБА_2 управлінні Міграційної служби України суд зазначає наступне.

Наявними в справі матеріалами підтверджується, що позивач з 2012 року працює у ОСОБА_2 управлінні Державної Міграційної служби України в Донецькій області та отримує заробітну плату.

Згідно абз. 1 ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до посвідчення ГУ МВС України в Донецькій області позивач має статус ветерана органів внутрішніх справ, на якого поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Тобто, відповідач не звернув увагу, що до позивача внаслідок його статусу встановленого пунктом 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не може бути застосовано обмеження щодо зупинення виплати пенсії.

Отже, позивач мав право на отримання пенсії з 01.01.2016 року, а тому і перерахунок її розміру повинен бути здійснений з 01.01.2016 року.

Відповідно частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Суд зазначає, що при прийнятті даного рішення ним враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в рішенні в аналогічній зразковій справі №820/6514/17.

Крім того, суд не приймає до уваги довід відповідача щодо пропуску позивачем строку, встановленому для звернення до суду за захистом порушеного права з боку органа владних повноважень, оскільки за загальними нормами законодавства, яке регулює питання соціального захисту населення, строк давності у спорах про порушення прав та свобод у сфері соціального захисту не застосовується.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов'язок суду зобов'язувати подати суб'єкта владних повноважень звіт про виконання судового рішення, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності дій щодо припинення виплати пенсії позивачу в розумінні зазначеної норми Закону.

Оскільки під час розгляду справи встановлена протиправна бездіяльність органу владних повноважень щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з ухваленням рішення про зобов’язання суб’єкта владних повноважень здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності щодо нездійснення перерахунку пенсії за вислугою років МВС з 01.01.2016 року протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити різницю у пенсії з 01.01.2016 року, зобов’язання подати звіт про виконання судового рішення – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84116, Донецька область, м. Слов’янськ, пл. Соборна, 3) щодо нездійснення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Білоруська, 31/7) перерахунку пенсії за вислугою років МВС з 01.01.2016 року.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84116, Донецька область, м. Слов’янськ, пл. Соборна, 3) здійснити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Білоруська, 31/7) перерахунок пенсії за вислугою років та виплатити різницю у пенсії з 01.01.2016 року, на підставі ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням довідки Голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області від 31.05.2017 року № 5637 про розмір грошового забезпечення співробітника поліції, який займає посаду оперуповноважений/заступник командира роти, що не входить до складу полку, батальйону (стройові підрозділи поліції).

Стягнути з ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84116, Донецька область, м. Слов’янськ, пл. Соборна, 3) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Білоруська, 31/7) витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в сумі 704 грн. 80 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Давиденко Т.В.