Ухвала суду № 73601655, 24.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/143/18

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

24 квітня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Булавко О.З.

з участю представників

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

від відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

від третьої особи ОСОБА_8 Міністрів України – ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Волинської обласної державної адміністрації, Володимир-Волинської міської ради, Управління культури Волинської обласної державної адміністрації, Відділу культури і туризму Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів ОСОБА_8 Міністрів України, Міністерства культури України та Міністерства закордонних справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в:

Представництво Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу (м.Львів, вул.Кульчицької, 1/94) звернулося в суд з позовом до Волинської обласної державної адміністрації (м.Луцьк, Київський майдан, 9), Володимир-Волинської міської ради (м.Володимир-Волинський, вул.Д.Галицького,5), Управління культури Волинської обласної державної адміністрації (м.Луцьк, Київський майдан, 9), Відділу культури і туризму Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради (м. Володимир-Волинський, вул.І.Франка, 8) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання вимог розпорядження ОСОБА_8 Міністрів України від 20.07.1998 року за №604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України» в частині п.п.2,3,4 щодо місць давніх поховань у м.Володимир-Волинську, Волинської області; щодо невиконання п.п.2,3,4,9 Порядку визначення категорії пам’яток для занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, затвердженого Постановою ОСОБА_8 Міністрів України від 27.12.2001 року за №1760; щодо невиконання п.2 Порядку обліку об’єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 року за №158; зобов’язання виконати вимоги розпорядження ОСОБА_8 Міністрів України від 20.07.1998 року за №604-р в частині п.п.2,3,4 щодо місць давніх поховань – стародавнього Єврейського кладовища у м.Володимир-Волинську, Волинської області; зобов’язання виконати п.п.2,3,4,9 Порядку визначення категорії пам’яток для занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України; зобов’язання виконати п.2 Порядку обліку об’єктів культурної спадщини.

Волинська обласна державна адміністрація, Управління культури Волинської обласної державної адміністрації, Володимир-Волинська міська рада звернулись з клопотаннями про застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду.

Аргументами зазначених клопотань є те, що, на переконання зазначених відповідачів, позивач дізнався про порушене право ще у 2002 році, що підтверджується рішенням Господарського суду Волинської області від 08.04.2002 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.2002 року.

Представники згаданих відповідачів клопотання підтримали, просять позов залишити без розгляду.

Позивач вважає, що ним не пропущено строків звернення до суду, оскільки дізнався про порушення своїх прав з відповідей Управління культури Волинської обласної державної адміністрації від 12.07.2017 року та виконавчого комітету Володимир-Волинська міська рада Волинської області від 27.07.2017 року.

Представники позивача дали аналогічні пояснення, та просять не застосовувати наслідки пропущення строку звернення до адміністративного суду, оскільки відсутні правові підстави. Крім того, один з представників зазначив, що на згаданій території «єврейського кладовища» вже збудований житловий будинок.

Присутній представник третьої особи відніс розгляд даних клопотань на розсуд суду.

Розглядаючи заявлені клопотання, судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено таке.

Позивач 17.07.2017 року та 21.06.2017 року звернувся до відповідно Володимир-Волинської міської ради та Управління культури Волинської обласної державної адміністрації з проханням надати дозвіл на проведення розчищення надмогильних споруд на єврейському кладовищі в м.Володимир-Волинський.

12.07.2017 року Управління культури Волинської обласної державної адміністрації надало відповідь про те, що надання дозволу не належить до його компетенції.

У відповіді виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 27.07.2017 року зазначено про те, що об’єкта «єврейського кладовища» з історико-культурної точки зору, так і з точки зору комунальної – немає.

Саме із зазначеними датами позивач пов’язує свою обізнаність про порушене право.

Даючи правову оцінку наявності обставин пропуску строків звернення до адміністративного суду позивачем, суд виходив з таких мотивів.

Абзацом першим ч.2 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В матеріалах справи наявна ухвала Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014 року за №К/9991/39008/11, в якій зазначено про те, що згадане вище кладовище не включене до переліку пам’яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення та не може відноситись до таких пам’яток, оскільки не внесене до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, затвердженого постановою ОСОБА_8 Міністрів України від 27.12.2001 року за №1761.

Позивач у даній справі також був позивачем і у зазначеній справі, відтак, був обізнаний або повинен був бути обізнаний з матеріалами та процесуальними документами суду у цій справі та обставинами, які досліджувались судом.

Наведене дозволяє суду прийти до висновку, що позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав у сфері захисту та охорони культурної спадщини щонайменше зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014 року за №К/9991/39008/11.

При цьому, посилання позивача на те, що він дізнався про порушення своїх прав зі згаданих листів відповідачів не беруться судом до уваги, оскільки трактуються як намагання позивача реанімувати спірні правовідносини у яких пропущено строк звернення до суду.

В цьому контексті слід зазначити, що «право на суд» не є абсолютним і може бути обмежено, зокрема, у спосіб встановлення строків звернення до суду для захисту порушено права. Такі строки, на, переконання суду, покликані забезпечити юридичну визначеність у правовому суспільстві.

Поряд з цим, суд звертає увагу і на те, що дія нормативно-правових актів у часі, на які посилається позивач у прохальній частині позову не впливає на обставини пропуску чи не пропуску строків звернення до суду для захисту порушеного права.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, оскільки про порушене право у спірних правовідносинах він дізнався щонайменше три роки до дати подання позову (29.12.2017 року).

Згідно положень п.8 ч.1 ст.240 КАС України, Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Як передбачено ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Позивачем не заявлялось клопотань про поновлення пропущеного строку, оскільки він вважає, що такий строк пропущено не було.

За таких, обставин суд вважає, що позов слід залишити без розгляду.

Відповідно до ч.6 ст. 142 КАС України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв’язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Позивачем до суду не було подано заяву про відшкодування судових витрат, а тому суд у свою чергу не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 240, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Волинської обласної державної адміністрації, Володимир-Волинської міської ради, Управління культури Волинської обласної державної адміністрації, Відділу культури і туризму Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів ОСОБА_8 Міністрів України, Міністерства культури України та Міністерства закордонних справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання до вчинення дій – залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський оружний адміністративний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення (проголошення).

Суддя Мартинюк В.Я.