Ухвала суду № 73601622, 23.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 квітня 2018 р. Справа №805/2690/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про перерахуванням вислуги років та невикористаної відпустки, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Донецькій області, в якому просить суд:

- Головне управління Держпраці у Донецькій області перерахувати позивачу вислугу років у термін роботи з 26 квітня 2016 року по 30 березня 2018 року;

- Головне управління Держпраці у Донецькій області перерахувати невикористану відпустку;

- Виплатити моральну компенсацію у розмірі 7000 грн.

Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства ( надалі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Одночасно у тексті позовної заяви позивачем до суду була заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору в частині позовних вимог про перерахування позивачу вислугу років у термін роботи з 26 квітня 2016 року по 30 березня 2018 року; перерахування невикористаної відпустки; виплатити моральної компенсації у розмірі 7000 грн.

Розглянувши заявлене клопотання позивача, суд доходить висновку про наступне.

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору обґрунтоване наступним: «відповідно до статті 5 ЗУ «Про судовий збір» позивачі звільняються від сплати судового збору за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових відносин.»

Суд зауважує, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, згідно до статті 5 ЗУ «Про судовий збір»; предметом захисту прав позивача у позові є перерахування вислуги років, перерахування невикористаної відпустки та виплатити моральної компенсації.

У позовній заяві не вбачається, що предметом захисту прав позивача є стягнення заробітної плати та/або поновлення на роботі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (надалі – Закон № 3674-VI).

Згідно з положеннями частини першої статті 2 Закону № 3674-VI платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір згідно з частиною першої статті 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246- VIII “Про Державний бюджет України на 2018” з 01.01.2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762,00 грн.

Положеннями абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI встановлено, що у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З позовної заяві вбачається, що до суду було пред’явлено дві вимоги немайнового характеру, а саме:

1) перерахувати позивачу вислугу років у термін роботи з 26 квітня 2016 року по 30 березня 2018 року;

2) перерахувати невикористану відпустку

та одна вимога майнового характеру, виплатити моральну компенсацію у розмірі 7000 грн.

Таким чином, за подання до адміністративного суду позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2 114,40 грн. (704,80 грн. * 2 вимоги немайнового характеру + одна вимога майнового характеру ).

Згідно з положеннями статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Нормами статті 133 КАС України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Отже, при зверненні до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору позивач повинен додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, суд відмовляє у звільненні позивачу від сплати судового збору.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В порушення зазначеної норми Закону позивачем у позовній заяві не зазначені ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти відповідача.

Також, приписами п.11 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві має бути власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем не надано власного письмового підтвердження, про відсутність іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, Відповідно до частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень.

В порушення вимог статті 160 КАС України позивачами у позовній заяві не додано обґрунтованого розрахунку суми задіяної моральної шкоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Крім того, суд зазначає, що позивачем не виконані вимоги ст. 94 КАС України щодо письмових доказів наданих до позову, а саме не завірені належним чином копія кожного з наданого до суду документу та відсутні підтвердження позивача відповідності копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про перерахуванням вислуги років та невикористаної відпустки - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду належним чином засвідчених копій, доданих до позовної заяви зі зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти відповідача; документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2114,4 грн.; власного письмового підтвердження, про відсутність іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надати обґрунтований документально розрахунку суми задіяної моральної шкоди;.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Шинкарьова І.В.