Рішення № 73601548, 23.04.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 р. Справа№805/664/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Донецької області про стягнення середнього заробітку за несвоєчасне виконання рішення, -

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2018 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Донецької області про стягнення середнього заробітку за несвоєчасне виконання рішення, про скасування наказу щодо позбавлення класного чину «Радник юстиції», зобов’язання повернути класний чин, зобов’язання внести відомості до трудової книжки щодо поновлення чину.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

20 лютого 2018 року через відділ документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду позивачем надано клопотання, згідно якого, керуючись нормами пункту 2 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), позивач просить суд повернути позовну заяву до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Донецької області про скасування наказу щодо позбавлення класного чину «Радник юстиції», зобов’язання повернути класний чин, зобов’язання внести відомості до трудової книжки щодо поновлення чину, стягнення середнього заробітку за несвоєчасне виконання рішення в частині позовних вимог до Генеральної прокуратури України про скасування наказу щодо позбавлення класного чину «Радник юстиції», зобов’язання повернути класний чин, зобов’язання внести відомості до трудової книжки щодо поновлення чину.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року позовну заяву в частині позовних вимог повернуто позивачеві.

Позивач просив позовну заяву до ОСОБА_2 Донецької області про стягнення середнього заробітку за несвоєчасне виконання рішення розглянути в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року відкрито провадження у справі № 805/664/18-а за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Донецької області про стягнення середнього заробітку за несвоєчасне виконання рішення за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

15 березня 2018 року відповідачем надано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 від 14.03.2018 року вих. № 05/2-131 вих-18 та докази в обґрунтування наданого відзиву, а саме: наказ прокурора Донецької області від 15.12.2015 року № 2280-к про призначення ОСОБА_1 С,П. на посаду, наказ прокурора Донецької області від 12.04.2017 року № 816-к про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2017 року у справі № 805/1850/17-а, заяву ОСОБА_1 від 23.08.2017 року про поновлення на роботі, витяг з книги обліку руху трудових книжок з відомостями про видачу ОСОБА_1 трудової книжки та її отримання, наказ прокурора Донецької області від 23.08.2017 року № 1479-к про поновлення ОСОБА_1 на роботі, табелі обліку робочого часу працівників Слов’янської місцевої прокуратури, довіреність на представника. Одночасно, відповідачем було заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні /арк. справи 39-71/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року з метою додаткового вивчення матеріалів справи та витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено. Зазначеною ухвалою від відповідача витребувано довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за останні два календарні місяці роботи, що передували дню звільнення працівника з роботи із зазначенням середньоденної заробітної плати. Клопотання відповідача про розгляд справи у відкритому засіданні з повідомленням сторін залишено без розгляду /арк. справи 72/.

05 квітня 2018 року позивачем надано відповідь на відзив ОСОБА_2 Донецької області, до якої долучені додаткові докази /арк. справи 76-90/.

Одночасно, позивачем до суду надано заяву від 04.04.2018 року про доповнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив доповнити позовні вимоги пунктом 1 наступного змісту: «Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 Донецької області щодо несвоєчасного поновлення ОСОБА_1 на посаді на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2017 року по справі № 805/1850/17-а», відповідно пункти 1, 2 позовних вимог вважати пунктами 2,3 /арк. справи 91/.

05 квітня 2018 року засобами електронного зв’язку відповідачем на виконання ухвали суду від 15 березня 2018 року надано копію витребуваної судом довідки про середньомісячну заробітну плату позивача від 22 березня 2018 року /арк. справи 94/.

12 квітня 2018 року засобами електронного зв’язку відповідачем на адресу суду надано заперечення на відповідь позивача з додатками /арк. справи 100-108/.

13 квітня 2018 року засобами електронного зв’язку відповідачем до суду надано заперечення проти заяви позивача про доповнення позовних вимог /арк. справи 109-114/.

Відповідно до положень частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2017 року по справі № 805/1850/17-а, яка набрала законної сили на підставі ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 року його, зокрема, поновлено на роботі в органах прокуратури. Рішення в цій частині згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України підлягало негайному виконанню.

Проте, відповідач на виконання зазначеної постанови суду поновив його на роботі лише 23.08.2017 року, тобто – несвоєчасно.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача щодо затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі протиправною та такою, що суперечить вимогам, встановленим статтями 124, 129 Конституції України, статтями 235, 236 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП України).

Таким чином, позивач зазначив, що за час невиконання судового рішення з 15.07.2017 року по 22.08.2017 року (включно) на його користь з відповідача підлягає стягненню середній заробіток у розмірі 21 917,28 грн.

Тому, з метою захисту своїх прав позивач звернувся з даним позовом та з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог від 04 квітня 2018 року просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 Донецької області щодо несвоєчасного поновлення ОСОБА_1 на посаді згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2017 року по справі № 805/1850/17-а;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 Донецької області 21 917,28 грн. (компенсація за час невиконання судового рішення);

- на підставі пункту 2 частини першої статті 371 КАС України рішення суду в частині присудження виплати середнього заробітку за несвоєчасне виконання судового рішення у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Відповідач заперечив проти задоволення зазначених вимог позивача, просив у задоволенні його позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У відзиві відповідач, вмотивовуючи свої заперечення зазначив, що для поновлення на роботі у працедавця має бути наявний оригінал трудової книжки. Оскільки під час звільнення ОСОБА_1 12.04.2017 року видано оригінал трудової книжки, обов’язок подання її для поновлення на роботі покладався саме на позивача, проте, з оригіналом трудової книжки він звернувся лише 23.08.2017 року /арк. справи 40-43/.

Окрім того, як аргумент для відмови у задоволенні позову відповідач зазначив, що відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» встановлено пряму заборону застосовувати до прокурорів інші норми, ніж визначені зазначеним законом у відносинах щодо оплати праці прокурорів та з питань, пов’язаних зі звільненням.

Щодо вимоги позивача про визнання бездіяльності відповідача протиправною, викладеній у заяві про доповнення позовних вимог, відповідач заперечив, посилаючись на те, що зазначена заява не є заявою по суті в розумінні вимог КАС України та подана несвоєчасно /арк. справи 110,111/.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює на посаді прокурора Слов’янської місцевої прокуратури Донецької області.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року (повний текст складений 18 липня 2017 року) адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Донецької області про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволений частково, а саме:

- Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Донецької області № 816-к від 12.04.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Слов’янської місцевої прокуратури Донецької області та з органів прокуратури Донецької області.

- Поновлено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на роботі в органах прокуратури на посаді прокурора Слов’янської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області з 13 квітня 2017 року.

- Стягнуто на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1) з прокуратури Донецької області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6, код ЄДРПОУ 25707002) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13 квітня 2017 року по 14 липня 2017 року у розмірі 48531 (сорок вісім тисяч п’ятсот тридцять одну) грн. 12 коп.

- В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Зі змісту резолютивної частини зазначеного судового рішення вбачається, що судове рішення щодо поновлення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на посаді та щодо стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 17 220 (сімнадцять тисяч двісті двадцять) гривень 72 копійки звернуто до негайного виконання.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року в справі № 805/1850/17-а за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Донецької області про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу залишено без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року в справі № 805/1850/17-а – без змін.

Верховним Судом ухвалою від 09 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_2 Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року.

Станом на час розгляду даної справи рішення за наслідками розгляду касаційної скарги, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, Верховним Судом не прийнято.

В силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України обставини справи щодо проходження позивачем служби в органах ОСОБА_2, підстав та порядку його звільнення та поновлення на посаді не підлягають доказуванню при вирішенні даної справи.

Судом встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що 10 серпня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3, було відкрито виконавче провадження (ВП № 54470182) з примусового виконання виконавчого листа № 805/1850/17-а, виданого 14.07.2017 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі в органах прокуратури на посаді прокурора Слов’янської місцевої прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області з 13.04.2017 року /арк. справи 35/.

16 серпня 2017 року позивач звернувся до ОСОБА_2 Донецької області із інформаційним запитом в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», в якому зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2017 року № 805/1850/17-а задоволено його позовні вимоги щодо поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, вказана постанова суду отримана прокуратурою 24.07.2017 року та є обов’язковою для виконання. Позивач просив надати інформацію стосовно посадової особи, призначеною відповідальною за виконання зазначеного рішення суду та про вжиті заходи щодо виконання судового рішення в частині негайного поновлення його на роботі; просив винести відповідний наказ про його поновлення на роботі в органах прокуратури /арк. справи 81-83/.

ОСОБА_2 Донецької області від 21 серпня 2017 року вих. № 19-943вих-17 позивачу повідомлено про продовження до 20 робочих днів розгляд його запиту, у зв’язку з необхідністю завершення службової перевірки /арк. справи 84/.

22 серпня 2017 року на адресу відповідача позивачем було направлено скаргу в порядку статті 16 Закону України «Про звернення громадян» на бездіяльність розпорядника інформації в частині ненадання відповіді на запит на інформацію /арк. справи 85-88/.

Листом від 31 серпня 2017 року вих. № 19-963вих-17 задоволено клопотання позивача від 23.08.2017 року про залишення без розгляду інформаційних запитів від 16.08.2017 року щодо стану виконання судового рішення про поновлення на роботі та від 22.08.2017 року щодо службової перевірки за фактом невиконання або неналежного виконання працівниками прокуратури області своїх службових обов’язків, а також скарги на можливі порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» /арк. справи 89/.

Судом встановлено, що 30 серпня 2018 року на адресу ОСОБА_2 Донецької області було направлено вимогу державного виконавця № 54470182/25-В, згідно якої з метою недопущення порушення прав та інтересів стягувача, повного та своєчасного виконання судового рішення, державний виконавець вимагав негайно повідомити про повне чи часткове виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2018 року № 805/1850/17-а з наданням підтверджуючих документів (відповідного наказу). У зазначеній вимозі, державним виконавцем, окрім іншого, поінформовано боржника (ОСОБА_2 Донецької області), що рішення суду, на підставі якого відкрито виконавче провадження підлягає негайному виконанню та вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача /арк. справи 103,104/.

За результатами розгляду зазначеної вимоги державного виконавця, Прокуратура Донецької області листом від 21 вересня 2017 року вих. № 11/1253-1004вих-17 повідомила, що 23.08.2017 року до ОСОБА_2 Донецької області особисто звернувся ОСОБА_1 із заявою з питання виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2017 року № 805/1850/17-а про поновлення його на роботі, за результатами якої у той ж день видано відповідний наказ /арк. справи 105/.

Наказом прокурора Донецької області від 23 серпня 2017 року № 1479-к, керуючись частиною 2 статті 11 Закону України «Про прокуратуру», частиною 7 статті 235 КЗпП України наказ прокурора області № 816-к від 12.04.2017 року про звільнення прокурора Слов’янської місцевої прокуратури ОСОБА_1 із займаної посади та органів прокуратури, у зв’язку із притягненням до дисциплінарної відповідальності скасовано та поновлено ОСОБА_1 в органах прокуратури Донецької області на посаді прокурора Слов’янської місцевої прокуратури на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2017 року за справою № 805/1850/17-а, виконавчого листа № 805/1850/17-а від 14.07.2017 року. Із зазначеним наказом ознайомлено позивача 23.08.2017 року, що підтверджується відповідною відміткою та особистим підписом ОСОБА_1 /арк. справи 49/.

Таким чином, спірним питанням у справі є своєчасність виконання судового рішення про поновлення на роботі позивача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 235КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами частини другої зазначеної статті при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Нормами статті 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що обов'язок виплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення є видом відповідальності роботодавця.

Відповідно до положень частини першої статті 255 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення про поновлення на роботі) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною другою статті 257 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

При цьому пунктом 3 частини першої статті 256 КАС України передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Як вбачається з роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (пункт 34), рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Отже, судове рішення про поновлення на роботі підлягає виконанню з моменту його проголошення та вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 11 квітня 2018 року по справі № 816/4684/15, провадження № К/9901/10037/18 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73355225).

З тексту постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року № 805/1850/17-а вбачається, що текст вступної та резолютивної частини постанови було оголошено у присутності позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_4 та представника відповідача ОСОБА_5

Згідно супровідного листа Донецького окружного адміністративного суду повний текст постанови було направлено, у тому числі на адресу відповідача 18 липня 2017 року /арк. справи 80/.

За таких обставин, суд не приймає доводи відповідача, що рішення суду підлягає виконанню з моменту пред’явлення позивачем трудової книжки.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що на виконання судового рішення про поновлення на роботі відповідачем не було вчинено жодних дій, спрямованих на виконання судового рішення в частині поновлення позивача на роботі.

Наказ прокурора Донецької області № 1479-к, яким на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2017 року по справі № 805/1850/17-а позивача поновлено на роботі в органах прокуратури видано лише 23 серпня 2017 року.

Таким чином, період невиконання судового рішення відповідачем складає з 14 липня 2017 року (з дня постановлення та проголошення судового рішення про поновлення на роботі позивача) по 22 серпня 2017 року включно (по день, що передує дню прийняття наказу про поновлення позивача на роботі).

Обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу проводиться згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (надалі – Порядок № 100).

Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки ОСОБА_2 Донецької області від 22 березня 2018 року (вих. № 1877-913 від 28.03.2018 року) заробітна плата позивача за лютий та березень 2017 року (місяці, що передували звільненню) склала всього 27 396 (двадцять сім тисяч триста дев’яноста шість) гривень 57 копійок, кількість робочих днів згідно графіка роботи – 42 дня, фактична кількість відпрацьованих робочих днів – 35 днів, середньоденна заробітна плата позивача за означений період складала 782 (сімсот вісімдесят дві) гривні 76 копійок /арк. справи 94/.

Загальна кількість робочих днів відповідно до листа Мінсоцполітики України від 05 серпня 2016 року № 11535/0/14-16/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік» за період з 14.07.2017 по 22.08.2017 складає 29 днів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року № 850-р «Про перенесення робочих днів у 2017 році» з метою створення сприятливих умов для святкування, зокрема, 24 серпня – Дня незалежності України, а також забезпечення раціонального використання робочого часу рекомендовано керівникам підприємств, установ та організацій (за винятком органів Пенсійного фонду України, Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», Державної казначейської служби та банківських установ) перенести у порядку і на умовах, визначених законодавством, у 2017 році для працівників, яким установлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, робочій день з п'ятниці 25 серпня – на суботу 19 серпня.

Таким чином, середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період 14 липня 2017 року по 22 серпня 2017 року становить 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень 04 копійки (782,76 грн. * 29 робочих днів).

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду,може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (частина друга статті 9 КАС України).

Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Нормами статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З аналізу норм статей 5, 245 КАС України вбачається, що захист прав у сфері публічно-правових відносин можливий, шляхом визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання відповідача прийняти певне рішення чи зобов'язання вчинити певні дії.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не забезпечив негайного виконання судового рішення про поновлення позивача на роботі, суд доходить висновку, що відповідач-суб’єкт владних повноважень вчинив протиправну бездіяльність.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з вимогами статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Нормами статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби – у межах суми стягнення за один місяць.

Щодо обов’язку суду вирішити питання про негайне виконання судового рішення у передбачених законом випадках також вказано у постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі».

Так, абзацом 10 пункту 9 зазначеної постанови Пленуму зазначено: «У мотивувальній частині рішення суд також повинен викласти висновки щодо розподілу судових витрат та підстави звернення рішення до негайного виконання у випадках, передбачених законодавством.»

Таким чином, рішення суду щодо зобов’язання сплатити середній заробіток за час затримки виконання рішення суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки,позивач на день подання позову відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору та в силу статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Донецької області про стягнення середнього заробітку за несвоєчасне виконання рішення – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 Донецької області щодо несвоєчасного поновлення ОСОБА_1 на посаді згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2017 року по справі № 805/1850/17-а.

Стягнути з ОСОБА_2 Донецької області (юридична адреса: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, буд. 6, код ЄДРПОУ 25707002) на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 Донецької області Петровича (зареєстрований та проживає за адресою: 84100, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період 14 липня 2017 року по 22 серпня 2017 року у розмірі 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень 04 копійки.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі – у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 23 квітня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Толстолуцька М.М.