Рішення № 73601541, 16.04.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/383/18

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Моспанюк Є.С.,

та

представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1,

від відповідача – не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 812/383/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новоайдарської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Управління соціального захисту населення Новоайдарської районної державної адміністрації (далі - Відповідач), в якому позивач просить:

- визнати бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до заяв про призначення щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання від 11.06.2015, 15.12.2015, 16.06.2016, 16.12.2016, 16.06.2017, 18.12.2017 протиправною;

- зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за періоди: з 25.05.2015 по 24.11.2015, з 15.12.2015 по 24.05.2016, з 16.06.2015 по 24.11.2016, з 16.12.2016 по 15.06.2017, з 16.06.2017 по 15.12.2017, з 18.12.2017 по 17.06.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у листопаді 2014 року у зв’язку із проведення антитерористичної операції Позивач з сином ОСОБА_2 перемістилась до с. Новоахтирка Новоайдарського району Луганської області. З 25.11.2014 відповідно до рішення Відповідача від 28.11.2014 за наслідками розгляду заяви Позивача призначено адресну допомогу Позивачу з зазначенням категорії працездатності – «працездатний, не здійснює догляду, не працює» в розмірі 442,00 грн та ОСОБА_2 із зазначенням категорії не працездатності – «дитина до 18 років».

Зазначає, що на момент першого звернення (25.11.2014) діяла редакція Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 № 505, яка не містила абзац 10 пункту 3. Вказані зміни було внесено Постановою КМУ від 31.03.2015 № 212, яка набрала чинності 23.04.2015, відповідно до якої: «Пункт 3 доповнено абзацами такого змісту: «Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період. Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається».

Пункт 12 доповнено абзацом такого змісту: «Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги».

На думку Позивача, враховуючи те, що заяву про призначення грошової допомоги подано 25.11.2014, виплату грошової допомоги припинено 24.03.2015, зміни до Порядку внесено 31.03.2015, які набрали чинності та почали застосовуватись, починаючи з 23.04.2015, 20.04.2015 Позивач працевлаштувалась, виплатний період закінчується 25.05.2015, Відповідач припинив нарахування допомоги не повідомивши про те, що необхідно надати довідку з місця роботи, чим фактично лишило права на пред'явлення документів для відновлення виплати грошової допомоги. Відповідно до внесених змін Позивач могла надати довідку з місця роботи про працевлаштування до 24.04.2015, тобто протягом одного дня з дня набрання чинності Постанови КМУ від 31.03.2015 № 212.

З 25.05.2015 Відповідач, відповідно до рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 17.06.2015, було призначено адресну допомогу ОСОБА_1 з зазначенням категорії працездатності - «працездатний, не здійснює догляду, не працює», в розмірі 0,00 грн (не включена до розрахунку відповідно до ПКМУ № 212 від 31.03.2015) та ОСОБА_2 з зазначенням категорії працездатності - «дитина до 18 років» в розмірі 884,00 грн та призначено виплату в наступних розмірах: з 25.05.2015 по 24.11.2015 - 884,00 грн.

В подальшому Відповідач на заяви про призначення Позивачу та її синові грошової допомоги в яких Позивач повідомляла про працевлаштування 20.04.2015 відмовляли в нарахуванні грошової допомоги та призначали її лише сину.

Вважає, що бездіяльність Відповідача полягає в тому, що ним не здійснювалась перевірка статусу Позивача, а саме: не вживались заходи щодо витребування від компетентних органів інформації щодо працевлаштування осіб, які перебували на обліку, що передбачено абзацом 3, 4 пункту 7 Порядку.

Просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав про що подав заперечення на позовну заяву (а.с. 54-57).

В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 25.11.2014 Позивач разом з дитиною ОСОБА_2 звернулась до управління із заявою про призначення державної соціальної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - щомісячна адресна допомога). В графі заяви від 25.11.2014 № 464 відомості щодо працевлаштування ОСОБА_1 зазначила, що не працює. Рішенням управління від 28.11.2014 була призначена щомісячна адресна допомога на ОСОБА_1В та ОСОБА_2 з 25.11.2014 по 24.01.2015 у розмірі 1326,00 грн, з 25.01.2015 по 24.03.2015 у розмірі 1105,00 грн та з 25.03.2015 по 24.05.2015 року у розмірі 884,00 грн. 11.06.2015 Позивач звертається до управління із заявою № 105 про подовження щомісячної адресної допомоги та повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення допомоги. 16.06.2016 Позивач звертається за подовженням щомісячної адресної допомоги на дитину та в заяві повідомляє про місце роботи УПСЗТ Сєвєродонецької міської ради тобто через 15 місяців після припиненню допомоги у відповідності до пункту 7 Порядку, але ці обставини не можуть вплинути на розмір призначеної допомоги, у зв'язку з тим, що Позивач протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомога фактично не працювала то її розмір на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

На даний час чинним законодавством не передбачено призначення державної соціальної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг на наступний строк працездатній особі, котра не працевлаштувалась протягом двох місяців.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою від 19.02.2018 відкрито провадження у зазначеній справі та вирішено розглядати в порядку скороченого провадження, клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду вирішено розглянути у судовому засіданні (а.с. 1-2).

Ухвалою суду від 16.04.2018 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новоайдарської районної державної адміністрації за наслідками розгляду клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду в частині позивних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до заяв про призначення щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання від 11.06.2015, 15.12.2015, 16.06.2016, 16.12.2016, 16.06.2017 та зобов’язати провести перерахунок та виплату щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за періоди: з 25.05.2015 по 24.11.2015, з 15.12.2015 по 24.05.2016, з 16.06.2015 по 24.11.2016, з 16.12.2016 по 15.06.2017, з 16.06.2017 по 15.12.2017 залишено без розгляду у зв’язку із пропуском строку звернення до суду.

В судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не прибув, надав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 58).

З урахуванням вимог статті 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не прибули, на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, судом встановлено таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується копією паспорта (а.с. 8-9).

Відповідно до інформації, зазначеної у довідках про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Новоайдарської районної ради від 25.11.2014 № 927001541, від 16.12.2016 № 1541 ОСОБА_1, перемістилась з тимчасово окупованої території України за адресою: с. Новоахтирка, вул. Леніна, буд. 37, разом з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11).

Згідно з інформації, яка міститься у матеріалах справи Позивача № 464, наданої Відповідачем на виконання вимог ухвали суду:

- відповідно до інформації, зазначеної у свідоцтві про народження ОСОБА_2 народився 10.08.2003, баком є ОСОБА_3, матір’ю ОСОБА_1 (а.с. 114);

- 25.11.2014 Позивач звернулась до Відповідача із власноруч заповненою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги, в якій зазначено про призначення допомоги двом особам ОСОБА_1, яка не працює, та дитині ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 112);

- рішенням від 28.11.2014 призначено переміщеним особам допомогу на проживання ОСОБА_1 – категорія працездатності – працездатна, не працює, ОСОБА_2 – категорія працездатності – - дитина до 18 років в розмірі 442,00 грн та 884,00 грн відповідно (а.с. 111);

- 11.06.2015 Позивачем подано до Відповідача заяву про нарахування допомоги та повідомлено про відсутність змін, що впливають на призначення допомоги (а.с. 108);

- 15.12.2015 Позивачем подано заяву про продовження виплати адресної допомоги на ОСОБА_4 (а.с. 103);

- Позивачем також подавались заяви від 16.06.2016, 16.12.2016, 16.06.2017 про продовження виплати адресної допомоги, в яких нею зазначалось про працевлаштування (а.с. 83, 94, 99);

- рішенням Відповідача від 16.12.2015 призначено переміщеним особам допомогу на проживання ОСОБА_1 – категорія працездатності – працездатна, не працює, ОСОБА_2 – категорія працездатності – - дитина до 18 років в розмірі 442,00 грн та 884,00 грн відповідно на період з 15.12.2015 по 24.05.2016 (а.с. 102);

- рішення від 17.06.2015, від 29.06.2016, від 12.01.2017, від 04.07.2017, від 03.01.2018 Позивач не включена до розрахунку призначення допомоги переміщеним особам на проживання відповідно до постанови КМУ від 31.03.2015 № 212 (а.с. 62, 75-76, 86-87, 97-98,10-102, 107);

- відповідно до довідок від 25.02.2016 № 241, від 19.12.2016 № 10538/03, від 09.06.2017 № 3259, від 13.10.2017 № 3892, які надані Позивачем Відповідачу до відповідних заяв про продовження нарахування допомоги, ОСОБА_1 працює в Управлінні праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради з 20.04.2015 (а.с. 79, 84, 90), що також підтверджується відповідними записами в трудовій книжці (а.с. 14-15);

- 17.10.2017 Позивач звернулась із заявою про перерахунок щомісячної адресної допомоги у зв’язку з працевлаштуванням (а.с. 73);

- 19.10.2017 Відповідач звернувся з листом № 10292 до директора ДСЗН Луганської ОДА щодо надання роз’яснень про можливість проведення перерахунку Позивачу допомоги на покриття витрат на проживання (а.с. 72).

Листом від 26.10.2017 № 10481 Відповідач повідомив Позивача про відсутність законних підстав для проведення перерахунку розміру державної соціальної допомоги у зв’язку з працевлаштування (а.с. 38).

Спірним у справі є правомірність відмови управління праці та соціального захисту населення Новоайдарської районної ради у наданні щомісячної адресної грошової допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Призначення щомісячної адресної допомоги переміщеним особам визначається Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (далі - Порядок № 505, тут і на далі норми Порядку наведені в редакції, яка була чинна станом на дату вчинення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505, грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Пунктом 3 Порядку № 505, встановлено, що грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім’ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім’ї (далі - уповноважений представник сім’ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, інваліди, діти) - 884,00 грн. на одну особу (члена сім’ї); для працездатних осіб - 442,00 грн. на одну особу (члена сім’ї).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 505 надання щомісячної адресної допомоги, для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім'ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються. До заяви додається копія свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про народження дітей та письмова згода довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім'ї від інших членів сім'ї та згода на обробку персональних даних.

Пунктом 6 Порядку № 505 надання щомісячної адресної допомоги передбачено, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Згідно до пункту 7 Порядку № 505, якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сімї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 505, якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім’ї або інформацією компетентного органу.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 212, що набрала чинності з 23.04.2015, пункт 3 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 доповнено абзацом «Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період. Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається».

Аналізуючи викладене, зі змісту пункту 3, а також зі змісту вищенаведених пунктів 2, 3, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги вбачається, що грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі не працевлаштованої (безробітної) особи. В разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Суд звертає увагу на те, що ані постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 212, ані постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 не встановлено жодного обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Окрім цього суд зазначає, що підстави, з яких Позивачу була припинена виплата грошової допомоги, на час звернення із заявою від 18.12.2017 до Відповідача відпали.

Суд враховує, що Позивач з 20.04.2015 працевлаштувалась до Управлінні праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, а отже така допомога повинна була бути призначена Позивачу з дня її звернення за її призначенням, тобто з 18.12.2017 та максимум на строк 6 місяців (пункт 2 Порядку № 505).

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об’єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне обрати такий спосіб захисту порушеного права Позивача, як скасування рішення Управління соціального захисту населення Новоайдарської районної державної адміністрації від 03.01.2018 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання в частині, якою виключено ОСОБА_1 з розрахунку відповідно до постанови КМУ № 212 від 31.03.2015.

З огляду на викладене, враховуючи залишення частини позовних вимог Позивача у зв’язку з пропуском строку без розгляду, а також те, що обставини викладені Позивачем в обґрунтування решти позовних вимог знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Також суд зазначає, що з 01 січня 2018 року набули чинності зміни до Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505, що має бути врахованим Відповідачем при призначенні Позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн, що підтверджено квитанцією про сплату від 10.02.2018 № 10 (а.с. 10).

Відповідно, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача половину судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, - 352,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новоайдарської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Управління соціального захисту населення Новоайдарської районної державної адміністрації щодо залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.10.2017 та нарахування щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до заяви про призначення щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання від 18.12.2017.

Скасування рішення Управління соціального захисту населення Новоайдарської районної державної адміністрації від 03.01.2018 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання в частині, якою виключено ОСОБА_1 з розрахунку відповідно до постанови КМУ № 212 від 31.03.2015.

Зобов’язати Управління соціального захисту населення Новоайдарської районної державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, починаючи з дня звернення за її призначенням з 18 грудня 2017 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Новоайдарської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03196989) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повне рішення складено та підписано 23 квітня 2018 року.

Суддя ОСОБА_5