Рішення № 73601441, 23.04.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 квітня 2018 року Справа № 337/107/18 ЗП/808/47/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69114, АДРЕСА_1)

до Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорізького Козацтва, 25А)

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Хортицького районого суду м. Запоріжжя від 12.01.2018 адміністративна справа №337/107/18 передана за підсудністю на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 65-В).

02.02.2018 на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи №337/107/18 провадження №ЗП/808/47/18 за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати дії управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя щодо відмови позивачу у зарахуванні періоду роботи з 25.09.1980 року по 14.11.1985 року, та з 07.07.1989 по 23.06.1990 року, до пільгового стажу за Списком №2 та відмови мені, ОСОБА_1, у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи за Списком №2, протиправними та скасувати рішення управління ПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя;

зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи за Списком №2 період роботи з 25.09.1980 року по 14.11.1985 року, та з 07.07.1989 по 23.06.1990 року, у зв'язку з чим перерахувати та виплатити різницю недоотриманої пенсії з урахуванням отриманих пенсійних виплат, та виплачувати у подальшому мені пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України « Про пенсійне забезпечення» у новому перерахованому розмірі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що посаду, на якій вона працювала у період з 25.09.1980 по 14.11.1985 та з 07.07.1989 по 23.06.1990 передбачено Списком №2 та атестовано, що підтверджується відповідною довідкою. Однак, відповідачем період роботи з 25.09.1980 по 14.11.1985, та з 07.07.1989 по 23.06.1990 до стажу за Списком №2 протиправно зараховано не було.

Ухвалою суду від 07.02.2018 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 21.02.2018 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви до 16.03.2018. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.03.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 19 квітня 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача надав відзив на адміністративний позов, зокрема зазначив, що вимоги позивача про проведення перерахунку пенсії є безпідставними, враховуючи те, що посилання позивача на довідку № 09-ОК и РП від 19.09.2016 є необґрунтованим оскільки вказаною довідкою підтверджено загальний стаж роботи за період з 24.08.1954 по 12.02.1966. Крім того, вказаний період роботи не є спірним. У зв'язку з зазначеним відсутні підстави для зарахування спірного періоду до пільгового стажу роботи за Списком № 2. В задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 10.05.1987 призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до п. б ст. 9 Закону СРСР "Про державні пенсії ".

З 01.01.1992 року її пенсію перераховано відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з 01.01.2004 згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Позивач зазначає, що її пільговий стаж за весь час роботи рахується з 20.07.1954 по 12.02.1966, з 25.09.1980 по 14.11.1985, та з 07.07.1989 по 23.06.1990.

Однак, відповідачем період роботи позивача з 25.09.1980 по 14.11.1985 та з 07.07.1989 по 23.06.1990, до стажу за Списком №2 зараховано не було.

Вважаючи дії управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя щодо відмови позивачу у зарахуванні періоду роботи з 25.09.1980 по 14.11.1985, та з 07.07.1989 по 23.06.1990, до пільгового стажу за Списком №2 протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993 року № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для деяких категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їхні номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано зазначену довідку.

В даний час пільговий стаж роботи обчислюється з урахуванням Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383. Відповідно до пункту 3 Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років.

З огляду на викладене, уточнююча довідка підприємства є визначальним документом для визначення права на призначення (перерахунок) пенсії на пільгових умовах, оскільки записи трудової книжки не містять усієї необхідної інформації, а саме: характер виконуваної роботи; зайнятість цією роботою повний робочий день; розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників або їх номери, куди включається цей період роботи.

Згідно записів трудової книжки позивач з 25.09.1980 по 03.03.1982 працювала сторожем в "Строительно-монтажное управление Архангельского производственного геологического объединения в г. Нарьян-Маре". 3 04.03.1982 по 11.10.1983 працювала свинаркою, з 12.10.1983 року переведена на сторожа, а з 03.09.1984 по 14.11.1985 працювала прибиральником. З 07.07.1989 по 23.06.1990 працювала сторожем та підсобним робочим.

Вказані професії не передбачені Списком №2, що не дає підстав для зарахування позивачу до пільгового стажу роботи за Списком №2 за зазначені періоди.

Посилання позивача на довідку № 09-ОК и РП від 19.09.2016 є необґрунтованим оскільки вказаною довідкою підтверджено загальний стаж роботи за період з 24.08.1954 по 12.02.1966. Крім того, вказаний період роботи не є спірним.

У зв'язку з зазначеним відсутні підстави для зарахування спірного періоду до пільгового стажу роботи за Списком № 2.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З урахуванням вище наведеного, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011. Оскільки позивачем судовий збір не сплачувався, необхідності в вирішенні питання щодо розподілу судових витрат не має.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (69114, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорізького Козацтва, 25А, код ЄДРПОУ 41248943) відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду – протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 23.04.2018.

Суддя О.В.Конишева