Рішення № 73601363, 24.04.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м. Житомир справа № 806/1328/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із позовом, в якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 19.08.2017 перерахунок (донарахування) призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі раніше поданих документів та додатково наданих документів - довідки начальника Житомирського прикордонного загону №51 від 01.02.2018, з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, виплачених ОСОБА_2 за період з серпня 2015 року по липень 2017 року суми щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та винагороди за участь в АТО, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, виплатити різницю в недоотриманій з 19.08.2017 пенсії та виплачувати перераховану пенсію в новому розмірі, без обмеження кінцевої дати виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з вказаних додаткових видів грошового забезпечення сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому ці виплати мають бути включені для обчислення пенсії.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України надіслав до відділу документального забезпечення суду відзив на адміністративний позов від 04.04.2018 відповідно до змісту яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку із безпідставністю (а.с. 26-28).

В прохальній частині відзиву представником відповідача заявлено клопотання щодо звільнення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від сплати судових витрат.

Суд наголошує, що Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII (далі - Закон №2147-VIII), зокрема, внесено зміни до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI та виключено пункти 18 - 20 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи вищевикладене, законодавчо встановлені підстави для звільнення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від сплати судових витрат, зокрема, у випадку їх розподілу в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Щодо викладеного у прохальній частині відзиву клопотання про залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду суд наголошує, що відповідачем в порушення положення ст. 166, 167 КАС України клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не викладено окремим письмовим документом із дотриманням вимог, визначених ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.

Частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Представник відповідача до початку розгляду справи по суті оформлене належним чином та викладене окремим письмовим документом клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не подав. Із клопотанням про поновлення процесуального строку для подання клопотання про залишення позовної заяви без розгляду представник відповідача також не звертався.

Суд наголошує, що викладення у відзиві на адміністративний позов заяв та клопотань не передбачено чинними нормами процесуального законодавства та суперечить статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обізнаність представника суб'єкта владних повноважень із чинними нормами процесуального законодавства не є підставою для неналежного виконання стороною у справі своїх процесуальних обов'язків.

Суд також звертає увагу відповідача, що подальше недотримання суб'єктом владних повноважень норм процесуального законодавства при поданні відзиву на адміністративний позов, інших заяв та клопотань має наслідком застосування судом положень ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України в частині повернення таких заяв по суті справи та інших клопотань без розгляду.

У відповідності до положень ч. 5ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Встановлено, що позивач з 19 серпня 2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

02 лютого 2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії з включенням суми щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та винагороди за участь в АТО, з яких сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до довідки начальника Житомирського прикордонного загону №51 від 01.02.2018 (а.с. 18).

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом вих.№М-805 від 03.03.2018 відмовило позивачу в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням вказаної довідки з тих підстав, що щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразові премії та винагороди за участь в АТО не зазначені у ст. 43 та ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та не входять до грошового забезпечення (а.с. 12).

Не погодившись з вказаною відмовою та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 46 Основного Закону проголошено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (зі змінами та доповненнями, далі - Закон №2262-XII).

У преамбулі Закону №2262-XII закріплено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ч.3 ст.43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (далі - Постанова №393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою та другою статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій", зі змінами, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161 встановлено для військовослужбовців Збройних Сил України щомісячний додатковий вид грошового забезпечення - щомісячну додаткову грошову винагороду. Постійний характер допомоги визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161.

Наведені ознаки цієї виплати відповідають ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер.

Верховним Судом України в постанові від 20.10.2015 у справі №21-2942а15 зроблено висновок, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" від 07 листопада 2007 року № 1294 (далі - Постанова №1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців. (пункт 3 Постанови №1294).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до Постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом №2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Постановою №1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (далі - Інструкція). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 Постанови №1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Крім того, згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №158 від 04 червня 2014 року за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншого технікою, військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць. Отже, названа грошова винагорода відноситься до складу грошового забезпечення осіб, які приймають участь в АТО.

Таким чином, зазначені допомоги є додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої ст.9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Наказом Міністерства оборони України № 44 від 27.01.2016 "Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році" передбачено грошове забезпечення військовослужбовців та порядок їх виплат, в тому числі розмір одноразових премій.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, щомісячна додаткова грошова винагорода для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил України, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога на оздоровлення, грошова винагорода за участь в АТО, премія згідно Наказу Міністерства оборони України №44 від 27.01.2016, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 по справі № 21-70а15.

Відповідно до довідки начальника Житомирського прикордонного загону №51 від 01.02.2018 в період з серпня 2015 року по липень 2017 року позивачу нараховано щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову премію та винагороду за участь у АТО. (а.с.17)

Зміст вказаної довідки свідчить, що у в період з серпня 2015 року по липень 2017 року з щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії та винагороди за участь у АТО було утримано страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне (пенсійне) страхування.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням виплачених за період з серпня 2015 року по липень 2017 року сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії та винагороди за участь у АТО, оскільки з даних видів грошового забезпечення сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне (пенсійне) страхування.

Відповідно до положень статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 справа №344/10887/17 (адміністративне провадження №К/9901/5497/17), постанові Верховного Суду від 20.02.2018 справа №346/2949/17 (адміністративне провадження №К/9901/3333/17) та постанові від 14.03.2018 справа №272/963/17 (адміністративне провадження №К/9901/844/17).

Щодо визначення часу, з якого позивач має право на перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.

Строк проведення перерахунку раніше призначеної пенсії військовослужбовцям відповідно до ч.2. ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про проведення перерахунку пенсії 02.02.2018, тим самим набув право на перерахунок пенсії, із врахуванням показників довідки начальника Житомирського прикордонного загону №51 від 01.02.2018, з 01 лютого 2018 року.

З урахуванням вимог статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок і виплату пенсії позивачу необхідно здійснити з врахуванням виплачених сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії та винагороди за участь у АТО з 01 лютого 2018 року.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не доведено, а позивачем та наявними у матеріалах справи доказами спростовано правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області при наданні позивачу відмови у проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки начальника Житомирського прикордонного загону №51 від 01.02.2018, з урахуванням виплачених сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії та винагороди за участь у АТО, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно наявної у матеріалах справи квитанції від16.03.2018, позивачем при поданні позовної заяви було понесено судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та керуючись положеннями ч.3 ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне присудити ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 352,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250, 255, 258, 261-263 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10000. РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, Житомир, 10003. Код ЄДРПОУ 13559341) про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії - задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.02.2018 перерахунок (донарахування) та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі раніше поданих документів та додатково наданого документа - довідки начальника Житомирського прикордонного загону №51 від 01.02.2018, з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, виплачених ОСОБА_1 сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії та винагороди за участь у АТО, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне (пенсійне) страхування.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

Повний текст рішення виготовлено: 24 квітня 2018 року.