Ухвала суду № 73601350, 10.04.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 квітня 2018 року м. Житомир

справа № 806/1012/18

категорія 3.7.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горовенко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Коваля О.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (відповідно до посвідчення від 11.01.2016);

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю від 27.12.2017);

відповідача - ФОП ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна служба України з безпеки на транспорті, про стягнення 42709,96 грн,-

встановив:

22 лютого 2018 року керівник Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна служба України з безпеки на транспорті, в якому просить стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України 42709,96 грн, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, зарахувавши їх на рахунок Управління Державної казначейської служби України м.Черкасах Черкаської області.

В обґрунтування позову зазначає, що за результатами розгляду листа управління Укртрансбезпеки в Черкаській області від 22.11.2017 встановлено підстави для представництва інтересів держави в суді, оскільки Коростишівська місцева прокуратура дізналася про факт ненадходження коштів до державного бюджету, у зв"язку із за несплатою відповідачем плати за проїзд великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами загального користування, що складає 42709,96 грн. З моменту виявлення порушення та до цього часу відповідач у добровільному порядку зазначеної грошової суми не сплатив, що стало підставою для звернення керівника Коростишівської місцевої прокуратури до суду, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ухвали суду від 27.02.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні судом на обговорення було поставлено питання щодо дотримання керівником Коростишівської місцевої прокуратури строків звернення до суду, визначених ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стосовно вказаного питання представник позивача зазначив, що Коростишівській місцевій прокуратурі стало відомо про підстави для звернення до суду із позовом з листа №38/03-2427 від 22.11.2017 управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, який надійшов до прокуратури Житомирської області 6 грудня 2017 року. Враховуючи наведене вважає, що Коростишівською місцевою прокуратурою дотримано встановлені Кодексом адміністративного судочинства України строки звернення до суду, а відтак поновити строк звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску не просив, з відповідною заявою до суду не звертався.

Представник третьої особи підтримала пояснення представника позивача.

Відповідач з приводу питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду поклався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи та відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до змісту частини п'ятої статті 44 КАС України, учасники справи, зокрема, зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Питання щодо строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Абзацом 2 ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

Встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Судом встановлено, що за результатами проведеного габаритно-вагового контролю транспортного засобу MAN TGH 18.430 реєстраційний номер AM 8764 BM з причепом (напівпричепом) FRUEHAUF TE 34CC реєстраційний номер BH 1154 ХР, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області складено акт СА від 27.03.2017 за №0220243 про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів та довідку від 27.03.2017 про результати здійснення габаритно-вагового контролю. На підставі вказаних документів проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на загальну суму 1457,28 євро (на день проведення розрахунку становило 42709,96 грн).

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортний засіб MAN TGH 18.430 реєстраційний номер AM 8764 BM належить на праві власності ОСОБА_3.

Відповідно до п.31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, перевізник зобов’язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Однак, суд зазначає, що враховуючи положення Законів України «Про прокуратуру» та «Про основи національної безпеки» Коростишівська місцева прокуратура мала можливість отримувати інформацію про наявність правопорушень, а саме несплати у державний бюджет коштів за вищевказане правопорушення, у позивача не було об'єктивних перешкод для здійснення контролю за станом стягнення та своєчасної сплати таких коштів, однак, в період з березня 2017 року (коли були виявлені порушення) цим правом не скористався.

Засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріплений в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що право у Коростишівської місцевої прокуратури, як суб"єкта владних повноважень на пред'явлення передбачених законом вимог виникло у квітні 2017 року, з моменту спливу 30 днів після визначення розміру плати, які надаються перевізнику для сплати коштів у добровільному порядку.

Проте, з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 22.02.2018 (відповідно до відбитку штампу на конверті), тобто позов поданий після закінчення строків звернення до суду, встановлених абзацом другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд відхиляє доводи представника позивача про те, що право на звернення до суду у Корорстишівської місцевої прокуратури виникло у грудні 2017 року, з дня коли позивач отримав лист управління Укртрансбезпеки у Черкаській області №38/03-2427 від 22.11.2017, оскільки право позивача, як суб"єкта владних повноважень, на звернення до суду з адміністративним позовом не ставиться законом у залежність від наявності відповідей на його звернення від інших суб'єктів владних повноважень, а відтак і не надає привілеїв на звернення до суду з адміністративним позовом.

Крім того, згідно зі статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду за своєю суттю не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13.12.2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Варто зазначити, що початок перебігу строку звернення до суду для суб"єктів владних повноважень визначено визначається моментом виникнення підстав, що дають суб"єкту владних повноважень право на пред"явлення визначених законом вимог. Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли виникли підстави, що дають суб"єкту владних повноважень право на звернення з позовом до суду.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що строк звернення до суду є строком для пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік строку звернення до суду із позовною заявою обчислюється з одного й того самого моменту: з дня виникнення підстав, що дають суб"єкту владних повноважень право на пред"явлення визначених законом вимог.

Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено наслідки порушення строків звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч.3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Матеріали справи свідчать, що підстави для звернення до суду з даним позовом виникли у квітні 2017 року, а з позовом керівник Коростишівської місцевої прокуратури звернувся лише 22.02.2018 (здав до відділення поштового зв"язку), тобто з пропуском тримісячного строку звернення до адміністративного суду

Суд враховує, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що позов керівника Коростишівської місцевої прокуратури підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

ухвалив:

Позов керівника Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави (вул. Шевченка,5, м.Коростишів, Житомирська область, 12501) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (вул.Новосількі 14, с.Забілоччя, Радомишльський район, Житомирська область, 12262, ід.код НОМЕР_1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна служба України з безпеки на транспорті (просп.Перемоги, 14, м.Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845), про стягнення 42709,96 грн, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Повний текст ухвали складено 15 квітня 2018 року.