
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
18 квітня 2018 р. Справа № 802/282/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Коляденка Олександра Леонідовича,
позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача 1: ОСОБА_2,
представника відповідача 2: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України, Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він є інвалідом другої групи, має статус учасника бойових дій, ветерана війни. На підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Постанови Кабінету міністрів України від 22.02.2006 року №187 «Про затвердження порядку забезпечення санаторно-курортними путівками ветеранів війни» повинен забезпечуватись щорічно безкоштовно путівкою, яка виділяється Міністерством соціальної політики в санаторіях, що йому підпорядковані. Відповідно до вимог Постанови він пройшов комплексний медичний огляд і отримав заключення спеціалістів №70 та надав всі необхідні документи до місцевого органу соціального захисту для отримання санаторно-курортної путівки. Однак, відповідач не забезпечив його путівкою за 2017 рік, чим порушив його право, тому він просить визнати бездіяльність Міністерства соціальної політики України щодо не виділення щорічної путівки за 2017 рік неправомірною; зобов'язати відповідача виділити йому путівку за 2017 рік в санаторій «Салют» (м. Одеса) в літньо-осінній 2018 року.
На думку позивача, така бездіяльність відповідача є протиправною, у зв'язку з чим звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін у судове засідання.
Ухвалою від 08.03.2018 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про заміну неналежного відповідача, натомість залучено до участі у справу в якості другого відповідача - Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради.
Ухвалою від 14.03.2018, в силу положень п. 2 ч. 2 ст. 205 КАС України, розгляд справи відкладено на 18.04.2018.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, відповіді на відзив відповідача 2, та поясненнях наданих в судовому засіданні, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник Міністерства соціальної політики України в судовому засіданні щодо задоволення адміністративного позову заперечила з підстав наведених у поданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. №7448 від 26.02.2018). Зокрема вказала, що позивач не звертався до Міністерства соціальної політики України за забезпеченням санаторно - курортним лікуванням в період 2017 року (крім забезпечення санаторно-курортним лікуванням за 2016 рік), а звертався до Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради, яке 19.01.2017, повторно 12.04.2017 та 24.10.2017 запропонувало позивачу путівку до спеціалізованого Одеського санаторію «Салют», від яких позивач відмовився, про що управлінням було складено відповідні акти відмов від санаторно-курортних путівок.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні також заперечила щодо задоволення заявлених позивачем позовних вимог з підстав наведених у поданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. №10282 від 15.03.2018). Зокрема зазначила, що Порядком забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року №187, яким відповідач 2 керується при розгляді відповідних звернень громадян, визначено, що путівки для учасників бойових дій надаються в порядку черговості, протягом року. Позивачу неодноразово пропонувались путівки до спеціалізованого Одеського санаторію «Салют», від яких останній відмовився. Таким чином, на переконання представника відповідача 2 Управлінням, у межах своєї компетенції, вчинено усіх дій задля забезпечення ОСОБА_1 путівкою до спеціалізованого Одеського санаторію «Салют», а відтак посилання позивача на допущення з боку органів соціального захисту населення протиправної бездіяльності є безпідставними.
Заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів, дослідивши надані сторонами докази та матеріали справи, суд встановив наступне.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 є інвалідом другої групи загального захворювання, учасником бойових дій, ветераном війни та перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, у Департаменті соціальної політики Вінницької міської ради як учасник бойових дій.
Судом встановлено, що за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 про взяття на облік для отримання санаторно-курортної путівки, останнього 21.09.2016 взято на облік для забезпечення санаторно-курортною путівкою по опорно-руховому профілю лікування згідно медичної довідки форми 070/о №56/439/128 від 18.08.2016.
В подальшому позивачу було видано нову довідку (форма №070/о) №67/158/128 від 03.05.2017, згідно якої за висновком лікарів ОСОБА_1 рекомендовано санаторно-курортне лікування в санаторії «Салют» (м.Одеса) в зв'язку з захворюванням опорно-рухового апарату.
З отриманих від представника Управління пояснень, ОСОБА_1 у телефонному режимі 19.01.2017 було запропоновано путівки до Спеціалізованого Одеського санаторію "Салют" із термінами заїздів з 01.02.2017, 10.02.2017 та 01.03.2017. Від запропонованих путівок позивач відмовився, з підстав необхідності проходження у вказані періоди курсу лікування у неврологічному відділенні та 20.01.2017 надав Управлінню копію направлення від 18.01.2017 до цього закладу.
В судовому засіданні позивач підтвердив факт звернення відповідача 2 із вищезазначеними пропозиціями, та пояснив, що погіршення стану його здоров'я призвело до необхідності стаціонарного лікування та хірургічного втручання.
Також судом встановлено, що відповідачем 2 було запропоновано ОСОБА_1 санаторно-курортне лікування в Спеціалізованому Одеському санаторії „Салют”, а саме: листом-повідомленням від 12.04.2017 № 08-00-019-15873 - із терміном заїзду з 25.04.2017 в рахунок невикористаних ліжко-днів (а.с. 100); листом-повідомленням від 24.10.2017 № 08-00-019-45624 - із терміном заїзду з 01.11.2017 (а.с. 101). Від запропонованих путівок позивач відмовився.
Отримання ОСОБА_1 вищезазначених листів-повідомлень підтверджується особистим підписом позивача із позначкою "Отримав лист" на долучених до матеріалів справи копіях відповідних листів.
Про відмову від отримання запропонованих санаторно-курортних путівок Управлінням, згідно наказу Мінсоцполітики від 14.07.2017 № 729 „Про затвердження форм документів з організації лікування осіб пільгових категорій для забезпечення їх санаторно-курортною путівкою структурними підрозділами соціального захисту населення”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2015 за № 910/27355, складено акт відмови від санаторно-курортних путівок (а.с. 99).
Поряд із цим, в судовому засіданні позивач наголосив, що подав усі необхідні документи для отримання санаторно-курортної путівки для санаторно-курортного лікування в санаторії «Салют» (м.Одеса). Однак, відповідач 2 не забезпечив його путівкою за 2017 рік, чим порушив його права, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та постановою КМУ від 22.02.2006 №187 «Про затвердження порядку забезпечення санаторно-курортними путівками ветеранів війни», що зумовило його звернення до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надається безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України
Механізм забезпечення структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад санаторно-курортними путівками (далі - путівками) до санаторно-курортних закладів відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначає Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року №187 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 5 Порядку путівки видаються особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, відповідно до медичних рекомендацій з урахуванням пільг, передбачених законодавством для конкретної категорії осіб, в порядку черговості у міру надходження путівок. Для одержання путівки подається заява та медична довідка лікувальної установи за формою N 070/о.
Згідно п.7 Порядку учасники бойових дій та особи, зазначені у статті 6-1 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", забезпечуються путівками строком на 18-21 день щороку (із січня по грудень).
За приписами п.20 Порядку розподіл санаторно-курортних путівок до санаторіїв, що належать до сфери управління Мінсоцполітики здійснює Мінсоцполітики пропорційно до заявки потреби регіональних структурних підрозділів з питань соціального захисту населення, які в свою чергу розподіляють їх між районними, міськими та районними у містах органами соціального захисту населення.
Відповідно до розподілу санаторно-курортних путівок для ветеранів, осіб, на яких поширюється чинність законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань» та інвалідів на І квартал 2017 року Міністерством соціальної політики України розподілено фактично 25 путівок, що становить 4,6% від фактичної потреби (545 путівок по Вінницькій області), за ІІ квартал - фактично 31 путівка, що становить 5,9 % від фактичної потреби, за ІІІ квартал - фактично 32 путівки, що становить 6,4% від фактичної потреби, за ІV квартал - фактично 24 путівки, за потреби у 457 путівках.
Таким чином, путівки для учасників бойових дій надаються в порядку черговості, протягом року.
З огляду на встановлені обставини судом було зобов'язано відповідачів надати детальний опис отриманих та використаних путівок за 2017 рік.
На виконання вищезазначеної вимоги відповідачем 2 суду було надано лист Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради за №08-00-01-16241 від 03.04.2018 наступного змісту:
"...
Згідно заявки на планову кількість путівок від 09.09.2016 року передбачена потреба для санаторно-курортного лікування ветеранів війни на 2017 рік в кількості 698 путівок (з них 215 для УБД, з них по профілю захворювання кістково-м’язової системи -84).
Протягом 2017 року до Департаменту відповідно до розподілів з ОДА надійшло 149 путівок для даної категорії пільговиків ( з них забезпечено УБД- 43), а саме:
- видатковий ордер №1 від 13.01.2017 року - 33 шт.;
- видатковий ордер №2 від 27.03.2017 року - 47 шт.;
- видатковий ордер №4 від 08.06.2017 року - 41 шт.;
- видатковий ордер №6 від 08.09.2017 року - 24 шт.
В рахунок невикористаних ліжко/днів відповідно до листів Міністерства соціальної політики України № 117/0/46-17/262 від 07.04.2017 та № 120/0/46-17/262 від 07.04.2017 Департаменту додатково виділено 4 путівки.
З даної кількості 36 путівок до санаторію «Салют» - опорно-руховий профіль (надалі ОПР) при потребі 146 путівок для даної категорії.
Всі путівки, що надійшли до Департаменту в 2017 році використані у повному обсязі.
Станом на 02.04.2018 Департаменту відповідно до розподілів надано 107 путівок для ветеранів війни, осіб на яких поширюється чинність Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань" та "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", з них до санаторію «Салют» (опорно-руховий профіль захворювання) - 29 шт., а саме:
- видаткова накладна №1 від 15.01.2018 року - 53 шт. (з них ОРП -14 шт.);
- видаткова накладна №2 від 19.03.2018 року - 54 шт. (з низ ОРП - 15 шт.).
Наразі Департаментом в І кварталі 2018 року до санаторію «Салют» відповідно до отриманого розподілу направлено 14 осіб.
...".
Наведені у листі відомості знайшли своє документальне підтвердження матеріалами справи (а.с. 127-143), та свідчать, що фактично отримана кількість путівок до санаторію «Салют» є значно меншою від кількості осіб якім законом надано право на її отримання. Вказана обставина зумовила виникнення черговості в отриманні бажаної позивачем путівки.
Як повідомив представник позивача у поданому до суду відзиві на позовну заяву та наданих в судовому засіданні усних поясненнях, станом на 15.03.2018 позивач у черзі по опорно-руховому профілю лікування серед учасників бойових дій займає 24 місце.
Суд зауважує, що стаття 24 Конституції України закріплює, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Міністерство соціальної політики України не веде поіменного обліку осіб, які потребують санаторно-курортного лікування, черговості перебування осіб на обліку, не зберігає бланки путівок та не проводить видачі санаторно-курортної путівки безпосередньо особі. Разом з цим, при забезпеченні учасників бойових дій санаторно-курортними путівками за рахунок коштів державного бюджету, Департамент соціальної політики Вінницької міської ради не має права надавати перевагу будь-кому з осіб даної категорії та змінювати черговість надання путівок, оскільки це призведе до порушення конституційних прав інших осіб, які перебувають у відповідній черзі.
Водночас, у поданому позові позивач вимагає суд фактично зобов'язав відповідача позачергово виділити ОСОБА_1 путівку на санаторно-курортне лікування, що суперечить ст.24 Конституції України.
Суд також звертає увагу на те, що, як вже було встановлено вище, 19.01.2017 ОСОБА_1 було запропоновано путівки в санаторій «Салют» (м.Одеса) з 01.02.2017, 10.02.2017 та 01.03.2017 від яких він відмовився про що складено акт.
12.04.2017 ОСОБА_1 повторно було запропоновано путівку в санаторій «Салют» (м.Одеса) із терміном заїзду з 25.04.2017 в рахунок невикористаних ліжко-днів, від якої позивач також відмовився.
В подальшому, 24.10.2017 позивачу запропоновано путівку в санаторій «Салют» (м.Одеса) із терміном заїзду з 01.11.2017, від якої позивач також відмовився, оскільки згідно направлення № 3023 Вінницького обласного клінічного госпіталю ветеранів війни його з 25.10.2017 було направлено на лікування до ортопедичного відділення Українського госпіталю для воїнів-інтернаціоналістів „Лісова поляна” смт. Пуща-Водиця (м. Київ).
Посилання позивача на протиправну бездіяльність відповідачів щодо не вчинення дій задля отримання більшої кількості путівок суд оцінює критично та звертає увагу останнього, що по-перше як свідчать матеріали справи (зміст листа Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради за №08-00-01-16241 від 03.04.2018), відповідно до листів Міністерства соціальної політики України № 117/0/46-17/262 від 07.04.2017 та № 120/0/46-17/262 від 07.04.2017 Департаменту додатково було виділено ще 4 путівки; по-друге, як пояснила в судовому засіданні представник відповідача 2 потреба у путівках Управлінням формується щороку, водночас кількість виділених путівок є недостатньої для задоволення потреб усіх бажаючих її отримати.
Таким чином, посилання позивача на протиправну бездіяльність Міністерства соціальної політики, а також Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради щодо не виділення ОСОБА_1 щорічної путівки за 2017 рік не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даної справи.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного здобутого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
За приписами статті 139 КАС України, судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
у х в а л и в :
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код. НОМЕР_1).
Міністерство соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567866).
Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею: 23.04.2018
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна
Судове рішення № 73601059, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 18.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 802/282/18-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: