
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2018 року ЛуцькСправа № 803/532/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (43023, АДРЕСА_1) до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, будинок 1) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання незаконним та скасування рішення Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 14.12.2017 року №45 щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах, зобов’язання призначити та виплачувати таку пенсію з 01 березня 2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.12.2017 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії на підставі пункту “є” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, оскільки має достатній пільговий стаж роботи та досягла відповідного віку для призначення пільгової пенсії.
Згідно з рішенням комісії про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області від 30.11.2017 №91/971 ОСОБА_1 зараховано до пільгового стажу, що дає право на призначення зазначеної пенсії періоди роботи з 20.07.1981 по 31.12.1991 - календарно та з 01.01.1992 по 06.03.2001 за фактичною тривалістю на посаді прядильниці 5-го розряду на Відкритому акціонерному товаристві “Луцький шовковий комбінат” Волтекс” (ВАТ “Луцький шовковий комбінат” Волтекс”).
Рішенням Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 14.12.2017 року №45 позивачу відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту “є” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу з тих підстав, що її пільговий стаж становить 13 років 07 місяців 02 дні, замість необхідних 20 років.
Позивач вважає рішення Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 14.12.2017 року №45 протиправним та таким, що порушує її законні права та інтереси, виходячи з наступного.
Зазначає, що періоди роботи на ВАТ “Луцький шовковий комбінат” Волтекс” на відповідній посаді, що дає право на пільгову пенсію, підтверджуються записами у трудовій книжці, а тому висновки відповідача про те, що за періоди з 01.01.1992 по 06.03.2002 та з 22.10.2002 по 16.01.2006 до пільгового стажу зараховуються лише фактично відпрацьовані дні вважає хибними, адже законодавець не пов’язує обчислення пільгового стажу із зайняттям на цих роботах повний робочий день.
На думку позивача, оскільки на день подання заяви відповідачу вона досягла пенсійного віку та має пільговий стаж роботи більше 20 років, тому має право на пенсію згідно пункту “є” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, у зв’язку з чим, просила позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою судді від 30.03.2018 розгляд даної справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), як це визначено статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
У відзиві на позов відповідач його вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції відповідач вказав, що за наданими ОСОБА_1 документами для призначення пенсії було встановлено, що її пільговий стаж становить 13 років 07 місяців 02 дні, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до пункту “є” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. При цьому до пільгового стажу ОСОБА_1 зараховано періоди роботи роботи з 20.07.1981 по 31.12.1991 - календарно та з 01.01.1992 по 06.03.2001 за фактичною тривалістю на посаді прядильниці 5-го розряду на Відкритому акціонерному товаристві “Луцький шовковий комбінат” Волтекс”.
Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництва, робіт, професій, посад і показників, при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі – Порядок №383) для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Відповідач наголошує, що Порядком №383 передбачено, що у разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 – при шестиденному робочому тижні і на 21,2 – при п’ятиденному робочому тижні.
З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 12.12.2017 звернулась до Луцького об’єднаного управління ПФУ із заявою про призначення їй пенсії за віком на підставі пункту “є” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.(а.с.27)
Рішенням Луцького об’єднаного управління ПФУ Волинської області від 14.12.2017 №45 про результати розгляду заяви від 12.12.2017, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “є” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. (а.с.29)
Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - комісія з питань підтвердження стажу роботи) відповідно до записів трудової книжки, довідки від 23.10.2017 №3122/01.20, виданої Державним архівом Волинської області, довідок від 07.11.2017 №2579/1-11-№2582/1-11, №2585/1-11, №2588/1-11, копій наказів від 20.07.1981 №2304, від 18.12.1985 №365-к, від 06.03.201 №32-к, копії особової картки форми Т-2, виданих комунальною установою Луцький міський трудовий архів Луцької міської ради, було встановлено, що ОСОБА_1 з 20.07.1981 по 06.03.2001 працювала прядильницею 5-го розряду на Відкритому акціонерному товаристві “Луцький шовковий комбінат” Волтекс”.
Рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи від 30.11.2017 №91/971 зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 20.07.1981 по 31.12.1991 - календарно та з 01.01.1992 по 06.03.2001 за фактичною тривалістю. (а.с.28)
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також статтею 46 Конституції України гарантоване право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення” та Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05 листопада 1991 року №1788-XII визначено категорії осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі – Закон №1788-XII).
За змістом пункту “є” статті 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.
Відповідно до Списку текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 “Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення”, право на отримання пільгової пенсії за віком після досягнення 55-річного віку мають жінки, які пропрацювали на виробництвах: бавовняне, ватне, льняне, вовняне, шовкове, конопле-джутове, трикотажне, текстильно-галантерейне і валяльно-повстяне, текстильні цехи (дільниці, відділення) у виробництвах штучного та синтетичного волокна, виготовлення металевих сіток за професією прядильники.
Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що призначення пільгової пенсії робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, залежить від наявності підстав та умов, передбачених саме цією нормою права, і не пов'язано із законодавчими передумовами, встановленими для інших категорій осіб, визначених статтею 13 цього Закону, які мають право на пільгову пенсію, але за умов і в порядку, передбачених окремо для кожної категорії таких осіб. Тобто, для призначення пенсії за пунктом “є” статті 13 Закону №1788-XII особа мала бути робітницею не будь-якого текстильного виробництва, а текстильного виробництва за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, бути зайнятою (працювати) на верстатах і машинах, мати відповідні стаж роботи - не менше 20 років та вік - 55 років.
Нормативні положення щодо обліку, тривалості чи режиму робочого часу, як-от перебування на роботі повний/неповний робочий день (наприклад, як це визначено пунктами “а”, “б” статті 13 Закону №1788-XII ), застосування яких приписано до інших категорій осіб, перелік яких наведений у статті 13 цього Закону, до осіб, які заявлять про право на пенсії за пунктом “є” статті 13 Закону N 1788-XII, не мають застосовуватися.
Таку правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 29 червня 2017 року у справі №161/19344/13-а.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні положення містяться у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок): основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У трудовій книжці ОСОБА_1 БТ-І №8664265 усі записи внесені відповідно до норм чинного законодавства, засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою роботодавця. (а.с.8-10)
Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 20.07.1981 прийнята прядильницею 5-го розряду в прядильний цех Луцького шовкового комбінату імені 60-річчя Радянської України; з 01.01.1988 в зв’язку з вдосконаленням структури виробництва рахується прядильницею 5-го розряду; з 02.10.1995 на основі структури виробництва її реорганізації вважати прядильницею 5-го розряду прядильного цеху прядильної фабрики; 06.03.2001 звільнено з роботи на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв’язку з скороченням кількості працюючих; 22.10.2002 прийнято Закритим акціонерним товариством “Волинський шовковий комбінат” на роботу прядильником 5-го розряду до прядильно-крутильного цеху прядильного виробництва; 16.01.2006 звільнено на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв’язку з скороченням кількості працюючих.
На думку суду, відповідач дійшов хибного висновку, що за період роботи з 01.01.1992 по 06.03.2001 до пільгового стажу зараховуються лише фактично відпрацьовані дні, оскільки законодавець не пов’язує обчислення пільгового стажу згідно з пунктом “є” статті 13 Закону № 1788-XII із зайняттям на цих роботах повний робочий день.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач щодо стажу роботи позивача на Закритому акціонерному товаристві “Волинський шовковий комбінат” в період з 22.10.2002 по 16.01.2006 взагалі не прийнято рішення.
Суд також звертає увагу, що відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), який набув чинності з 01 січня 2004 року, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Як визначено статтею 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Такими чином, за період з 01 січня 2004 року до страхового стажу зараховуються періоди діяльності залежно від факту та суми сплачених внесків.
Проте, як визначено частиною четвертою статті 24 Закону №1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. За період до 01 січня 2004 року обчислення трудового стажу здійснювалось відповідно до статей 56-63 Закону №1788-XII.
Згідно зі статтею 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Отже, незалежно від того, коли призначатиметься пенсія, робота до 01 січня 2004 року, як постійна, так і тимчасова, як з повним, так і з неповним робочим днем, незалежно від суми сплачених внесків зараховується до страхового стажу в повному обсязі.
Слід також зауважити, що відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на порядок підтвердження стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці, що визначений Порядком №383. Пунктом 7 Порядку №383 встановлено, що у разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 – при шестиденному робочому тижні і на 21,2 – при п’ятиденному робочому тижні.
Проте, даний Порядок №383 не може застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки, як визначено пунктом 1 цього Порядку, він регулює застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів “а”, “б” статті 13 та статті 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а відтак не поширює свою дію на обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту “є” статті 13 Закону №1788-XII.
Суд також звертає увагу, що відповідно до статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Таким чином, період роботи ОСОБА_1 на посаді прядильниці 5-го розряду з 01.01.1992 по 06.03.2001 у ВАТ “Луцький шовковий комбінат” Волтекс” та період роботи з 22.10.2002 по 16.01.2006 у ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” є періодом, який включається до спеціального стажу та повинен зараховуватися календарно.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є підставними, тому рішення Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 14.12.2017 №45 про результати розгляду заяви від 12.12.2017 про призначення пенсії на пільгових умовах, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “є” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
При цьому, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов’язання відповідача призначити та виплачувати пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом “є” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, зарахувавши у пільговий стаж роботу за період з 01.01.1992 по 06.03.2001 у ВАТ “Луцький шовковий комбінат” Волтекс” та з 22.10.2002 по 16.01.2006 у ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” календарно, з дня після припинення виплати пенсії по інвалідності, тобто з 01.03.2018.
Як визначено частинами першою, третьою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, слід присудити на користь позивача здійснені нею і документально підтверджені судові витрати (судовий збір) у сумі 704, 80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.(а.с.2)
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 14.12.2017 №45 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.12.2017 щодо призначення пенсії на пільгових умовах.
Зобов’язати Луцьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 40370530) призначити та виплачувати з 01.03.2018 ОСОБА_1 (43023, АДРЕСА_1) пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом “є” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, зарахувавши у пільговий стаж роботу за період з 01.01.1992 по 06.03.2001 у ВАТ “Луцький шовковий комбінат” Волтекс” та з 22.10.2002 по 16.01.2006 у ЗАТ “Волинський шовковий комбінат” календарно.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (43023, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 40370530) судові витрати у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Ю. Сорока
Судове рішення № 73601041, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 24.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 803/532/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: