Постанова № 73600731, 25.04.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/378/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В. Таран,

Суддів: Т.А. Величко, Л.В. Лавриненко,

при секретарі судового засідання Г.Є. Бєлянкіній,

за участю представників:

від позивача – участі не брали;

від відповідача – участі не брали;

від третьої особи – ОСОБА_1, довіреність б/н від 29.01.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №829 від 20.12.2002;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

на ухвалу Господарського суду Одеської області про повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, прийняту головуючим суддею Г.Є. Смелянець, суддями: Т.Г. Д’яченко, І.А. Малярчук, 22.02.2018, м. Одеса,

у справі №916/378/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС РЕНТАЛС"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Ринок Малиновський"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС РЕНТАЛС" (далі – ТОВ "БІЗНЕС РЕНТАЛС" ) звернулось з позовом в редакції заяви вх. №222-970/17 від 17.02.2017 до Публічного акціонерного товариства "Ринок Малиновський" (далі – ПАТ "Ринок Малиновський") про визнання за позивачем права власності на 2588/10000 частин будівлі бізнес-центру з підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 25 Б (колишня вулиця Рекордна), а саме: 2796,7 кв.м від загальної площі будівлі літ. “А” (бізнес-центр з паркінгом), загальною площею 10806,9кв.м, а також на приміщення літ. “Г” (трансформаторна підстанція) загальною площею 74,2кв.м.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 16.02.2017 порушено провадження у справі №916/378/17.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.05.2017 залучено до участі у справі №916/378/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 акціонерне товариство "Сбербанк" (далі – ПАТ "Сбербанк").

19.02.2018 ПАТ "Сбербанк" звернулось до ТОВ "БІЗНЕС РЕНТАЛС", ПАТ "Ринок Малиновський", Товариства з обмеженою відповідальністю “Фондова група “Форвард” (далі- ТОВ “Фондова група “Форвард”) з позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в якому просило визнати недійсним договір від 04.03.2010, укладений між ПАТ "Ринок Малиновський" та ТОВ “Фондова група “Форвард”, укладену до нього додаткову угоду від 14.03.2013 та договір про відступлення права вимоги від 20.06.2016, укладений між ТОВ “Фондова група “Форвард” та ТОВ "БІЗНЕС РЕНТАЛС".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.02.2018 у справі №916/378/17 (головуючий суддя Г.Є. Смелянець, судді: Т.Г. Д’яченко, І.А. Малярчук) зазначений позов повернуто третій особі без розгляду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ПАТ "Сбербанк" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.02.2018 у справі №916/378/17 скасувати та ухвалити нове рішення про прийняття позовної заяви, а справу передати на розгляд до Господарського суду Одеської області. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що приймаючи оскаржену ухвалу місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що первісний позов та позов третьої особи є окремими, різними та не пов’язанимиміж собою, оскільки задоволення позову третьої особи про визнання недійсними договорів може повністю виключити задоволення первісного позову про визнання права власності.

Позивач та відповідач власні правові позиції щодо апеляційної скарги в письмовому вигляді не виклали.

У судовому засіданні 25.04.2018 представник третьої особи апеляційну скаргу підтримав; представник позивача участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №6501209864259 від 13.04.2018 (том IV а.с.250) .

Не брав участі в судовому засіданні 25.04.2018 і представник Публічного акціонерного товариства "Ринок Малиновський", хоча був також належним чином сповіщений про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (том IV а.с. 247), через канцелярію суду ним було подано клопотання про перенесення розгляду справи, мотивоване неможливістю забезпечити явку свого повноважного представника через його перебування у відпустці.

В задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи судом апеляційної інстанції відмовлено шляхом постановлення протокольної ухвали, оскільки заявником не подано доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини. При цьому колегією суддів було також враховано, що ухвалою суду від 03.04.2018 про призначення справи до розгляду явка повноважних представників сторін та третьої особи у судовому засіданні 25.04.2018 обов'язковою не визнавалась. До того ж у суду апеляційної інстанції відсутня об'єктивна можливість для задоволення вказаного клопотання з огляду на сплив строку розгляду апеляційної скарги, встановлений частиною другою статті 273 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позов ПАТ "Сбербанк" без розгляду, місцевий господарський суд, дійшов висновку, що він не є позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, у розумінні статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на таке.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення; підставу позову становлять обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом спору у даній справі є вимога ТОВ "БІЗНЕС РЕНТАЛС" про визнання за ним права власності на 2588/10000 частин будівлі бізнес-центру з підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 25 Б (колишня вулиця Рекордна).

Предметом позову ПАТ "Сбербанк" є вимоги про визнання недійсними:

- договору від 04.03.2010, укладеного між ПАТ "Ринок Малиновський" та ТОВ “Фондова група “Форвард”;

- додаткової угоди від 14.03.2013 до договору від 04.03.2010;

- договору про відступлення права вимоги від 20.06.2016, укладеного між ТОВ “Фондова група “Форвард” та ТОВ "БІЗНЕС РЕНТАЛС".

Отже, предмет спору у даній справі та предмет спору, визначений у позові третьої особи, є різними. Фактично ПАТ "Сбербанк" заявляє вимоги не на предмет спору, а заявляє інші позовні вимоги. Крім того, позовні вимоги ним пред’явлені в тому числі до особи (ТОВ “Фондова група “Форвард”), яка не є ні стороною у даній справі, ні її учасником.

Згідно з приписами статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі-позивачами і відповідачами -можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу; позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу; відповідачами є особи, яким пред’явлено позовну вимогу.

Відповідно до частини першої, третьої статті 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін; треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, користуються правами і несуть обов’язки позивача.

Між тим незважаючи на рівність прав позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, між ними існують суттєві відмінності: в інтересах позивача відкривається провадження у справі, третя особа - вступає у відкрите провадження у справі, тому об'єднати цих осіб поняттям "позивач" було б неправильним, що чітко зафіксовано у положеннях чинного процесуального законодавства (статті 45, 49 Господарського процесуального кодексу України). Назва третьої особи суто процесуальна - вона вступає у справу між двома сторонами, тому і одержала таку назву. На відміну від позивача, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не може обирати відповідачів (лише серед сторін), не може обирати підсудність (позов завжди подається до суду, який розглядає справу за позовною заявою позивача), не має права залучити додаткових (інших) відповідачів та клопотати про заміну неналежного відповідача, якщо ним є первісний позивач.

Вказане повністю спростовує доводи апеляційної скарги щодо можливості розгляду викладених апелянтом вимог (про визнання недійсними правочинів) у межах даної справи (про визнання права власності).

Безпідставним та помилковим є ототожнення скаржником в апеляційній скарзі власного процесуального статусу зі статусом позивача за зустрічним позовом, оскільки в силу приписів частини першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України право на пред’явлення зустрічного позову має виключно відповідач за первісним позовом, яким не є апелянт.

Третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути заявлена в самостійному позові.

Місцевим господарським судом правильно встановлено, що самостійні вимоги третьої особи безпосередньо не спрямовані на предмет спору між позивачем і відповідачем, а також не є тотожними вимогам за основним позовом.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що доводи апелянта стосовно порушення Господарським судом Одеської області норм права при прийнятті оскарженої ухвали від 22.02.2018 у справі №916/378/17 не знайшли свого підтвердження, підстав для зміни чи скасування оспореного судового акта колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.02.2018 у справі №916/378/17 –без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_2 акціонерне товариство "Сбербанк".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 25.04.2018.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Т.А. Величко

Суддя Л.В. Лавриненко