Постанова № 73600501, 23.04.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2018

справа № 905/2837/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1 (доповідач) ОСОБА_2, ОСОБА_3При секретарі судового засідання: ОСОБА_4за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_5 (адвокат) – посвідчення адвоката №3172 від 25.02.2009 р., довіреність б/н від 06.10.2017 р.від відповідача:не з'явилисьрозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька областьна рішення господарського суду Донецької областіухвалене19.02.2018 р. (повний текст 20.02.2018 р.) в місті Харковіпо справі№905/2837/17 (суддя Величко Н.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія», м. Васильків, Київська областьдо проСлужби автомобільних доріг у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область стягнення 39 552 685,45 грн. В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія», м. Васильків, Київська область звернулось до господарського суду Донецької області з позовом б/н від 05.12.2017 р. до Служби автомобільних доріг у Донецькій області про стягнення заборгованості з оплати виконаних робіт на підставі договору №2-64 від 25.06.2013 в розмірі 16 032 922,80 грн., пеню в розмірі 2 917 991,95 грн., 3% річних у розмірі 1 764 500,02 грн. та понесені інфляційні витрати в сумі 18 837 270,68 грн., всього 39 552 685,45 грн. Також, просив судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору №2-64 від 25.06.2013 позивач виконав роботи з поточного та середнього ремонту автомобільної дороги Сніжне-Маринівка – (на Куйбишеве), км. 10+600 – км 18+200, за результатами яких були складені акти встановленої форми та 03.03.2014 року підписані сторонами, вартість робіт становить 16 032 922,80 грн. ОСОБА_5 до теперішнього часу відповідач виконані роботи не оплатив, вимогу від 13.06.2017 залишив без відповіді і без виконання, у зв’язку з чим позивач нарахував на цей борг пеню за період з 02.04.2014р. по 30.09.2014р.(виходячи з 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочки) у сумі 2 917 991,95 грн.; а також 3 % річних за період з 02.04.2014р. по 30.11.2017р. у сумі 1 764 500,02 грн. та інфляційні втрати за період з квітня 2014 по листопад 2017 року у сумі 18.837 270,68 грн., які пред’явив до стягнення з відповідача в судовому порядку.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.02.2018 р.(повний текст 19.02.2018 р.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша дорожньо-будівельна компанія” про стягнення зі Служби автомобільних доріг у Донецькій області заборгованості з оплати виконаних робіт за договором № 2-64 від 25.06.2013 в розмірі 16 032 922,80 грн. (шістнадцять мільйонів тридцять дві тисячі дев’ятсот двадцять дві гривні 80 коп.), пені в розмірі 2 917 991,95 грн. (два мільйони дев’ятсот сімнадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто одна гривня 95 коп.), 1 764 500,02 грн. (один мільйон сімсот шістдесят чотири тисячі п’ятсот гривень 02 коп.) – 3% річних та понесені інфляційні втрати в сумі 18 837 270,68 грн. (вісімнадцять мільйонів вісімсот тридцять сім тисяч двісті сімдесят гривень 68 коп.), а всього - 39 552 685,45 грн. (тридцять дев’ять мільйонів п’ятсот п’ятдесят дві тисячі шістсот вісімдесят п’ять гривень 45 коп.) – задоволені частково.

Стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша дорожньо-будівельна компанія” заборгованість з оплати виконаних робіт за договором № 2-64 від 25.06.2013 в розмірі 16 032 922,80 грн. (шістнадцять мільйонів тридцять дві тисячі дев’ятсот двадцять дві гривні 80 коп.), 1 764 500,02 грн. (один мільйон сімсот шістдесят чотири тисячі п’ятсот гривень 02 коп.) – 3% річних та понесені інфляційні втрати в сумі 18 837 270,68 грн. (вісімнадцять мільйонів вісімсот тридцять сім тисяч двісті сімдесят гривень 68 коп.), а всього – 36 634 693,5 грн. (тридцять шість мільйонів шістсот тридцять чотири тисячі шістсот дев’яносто три гривні 50 коп.), судовий збір у сумі 222 294,04 грн. (двісті двадцять дві тисячі двісті дев’яносто чотири гривні 04 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Служба автомобільних доріг у Донецькій області звернулась з апеляційною скаргою №01.3-438 від 05.03.2018 р., в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2018 р. у справі №905/2837/17. Ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі Товариству з обмеженою відповідальністю. «Перша дорожньо-будівельна компанія» у задоволенні позовних вимог до Служби автомобільних доріг в Донецькій області з огляду на доводи, наведені в апеляційній скарзі. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідач вважає прийняте рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. Висновки, викладені в рішенні господарського суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи.

Підставами скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає:

По-перше, відповідач вказує, на те, що місцевий суд не дослідив факт того, що хоч дорога (об’єкт) і була включена до постанови КМУ №498 в редакції постанови КМУ №805 від 30.09.2015 р., однак 08.06.2016 р. Кабінетом Міністрів України були прийняті постанови за №373,374, якими з переліку обєктів, де здійснювався поточний середній ремонт було виключено автомобільну дорогу Сніжне-Маринівка (на Куйбишево) км 10+600 – км 18+200.

По-друге, постанова КМУ не може бути доказом вчинення відповідачем дій щодо визнання ним боргу за договором №2-64 у заявленій позивачем сумі.

По-третє, суд першої інстанції посилається у рішенні на акт контрольного обміру від 13.05.2014 р., якій на думку відповідача має суперечності та елементи невірного трактування фактів.

Також, скаржник вважає, що зміни до договору на підставі додаткових угод, якими продовжувався строк його дії, не вважаються діями, що свідчать про визнання боргу і не впливають на позовну давність та її перебіг.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 15.03.2018 р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя – Чернота Л.Ф., судді: Зубченко І.В., Стойка О.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2018 р., керуючись ст. ст.234,262 Господарського процесуального кодексу України було відкрито апеляційне провадження по справі №905/2837/17, зобов»язано учасників справи до 30.03.2018 р. включно надати до канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.03.2018 р., керуючись ст.ст.234,268,270 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинної з 15.12.2017 р.) було призначено до розгляду апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2018 р. у справі №905/2837/17 на 23.04.2018 р. о 14-30 год.

02.04.2018 р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду, 03.04.2018 р. на поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ТОВ «Перша дорожньо-будівельна компанія», в якому останній просить відповідачу у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2018 р. по справі №905/2837/17 залишити без змін.

Відповідно до п.9 розділу Х1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу в новій редакції (набрав чинності з 15.12.2017р.), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. “Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах” (який набрав чинності 16.01.2018 р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Керуючись вказаними приписами, апеляційна скарга у межах даної справи розглянута судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка набрала чинності від 15.12.2017р.

Представник позивача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо-будівельна компанія в судовому засіданні 23.04.2018 р. надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Донецькій області на рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2018р. по справі №905/2837/17 залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача (скаржника) – Служби автомобільних доріг у Донецькій області у судове засідання 23.04.2018 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст.42 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинної з 15.12.2017 р.) не скористався.

В матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення ухвал, які повернулися до Донецького апеляційного господарського суду з відміткою: “-вручено за довіреністю повноважному представнику” (а.с.239)

Пункт 2 ч.3 ст.42 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) зобов'язує сторони з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою.

Пунктом 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) врегульовано, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін не визнавалась обов’язковою судова колегія вважає можливим розглянути справу №905/2837/17 без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. ст. 222,223 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому, вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з`ясування фактичних обставин справи достатньо доказів, що знаходяться в матеріалах справи №905/2837/17.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.06.2013 р. між Службою автомобільних доріг у Донецькій області, в особі начальника ОСОБА_6, що діє на підставі Положення, затвердженого Наказом Укравтодору від 02.11.2011 р. №12 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Перша дорожньо-будівельна компанія”, в особі директора ОСОБА_7, що діє на підставі Статуту (підрядник) було укладено договір підряду № 2-64, за умовами якого підрядник взяв на себе зобов’язання за завданням замовника своїми силами і засобами, на власний ризик виконати послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Сніжне-Маринівка – (на Куйбишеве), км 10+600 – км 18+200 (об’єкт) відповідно до затвердженої кошторисної документації та в обумовлений цим договором термін, а замовник зобов’язався прийняти закінчений поточним середнім ремонтом об’єкт і сплатити вартість виконаних послуг.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що договірна ціна робіт, виконання яких доручається підряднику, становить 23 733 226,80 грн. з ПДВ.

Підрядник розпочинає виконання робіт протягом 10 (десять) днів з моменту підписання договору і забезпечує їх завершення до 31 грудня 2014 року, згідно п.3.1 договору). Перегляд термінів виконання робіт оформлюється додатковою угодою, у відповідності до умов п.3.3 договору.

Сторони погодили обов’язки замовника у розділі 4: своєчасно та в повному обсязі сплачувати виконані роботи (п.4.1.1 договору); приймати виконані роботи згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт (Ф.КБ-2в) (п.4.1.2 договору); негайно повідомити про виявлені недоліки в роботі (п.4.1.4 договору).

Умовами п. 6.1 договору встановлено, що виготовлення і затвердження кошторисної документації здійснює замовник.

Пунктом 5.1 договору унормовано, що за підрядником на період проведення робіт з поточного середнього ремонту закріплюється визначена кошторисною документацією ділянка дороги – будівельний майданчик.

Закупівлю, одержання, складування, збереження необхідних для виконання робіт матеріалів і інших ресурсів здійснює підрядник. Він відповідає за кількість, якість і комплектність постачання цих ресурсів, на ньому лежить ризик їх випадкової втрати та пошкодження, і до моменту відшкодування їх вартості замовником вони залишаються власністю підрядника, згідно п.7.1 договору.

Відповідно п.7.3 договору, під час виконання робіт підрядник зобов’язаний використовувати дорожньо-будівельні матеріали, що мають сертифікат відповідності, виданий галузевим органом із сертифікації дорожньо-будівельних матеріалів.

Пунктом 10.3 договору встановлено, що підрядник забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення передбаченої нормативними документами виконавчої документації, в тому числі: журналу обсягів виконаних робіт; документів, що засвідчують якість використаних матеріалів; відомостей лабораторного та геодезичного контролю; актів на приховані роботи.

Після завершення виконання робіт підрядник передає замовнику виконавчу документацію протягом 20 (двадцять) днів, згідно п.10.6 договору.

У пункті 12.1 договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником протягом 20 банківських днів, при наявності коштів на бюджетних рахунках, після підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в). Замовник відповідно до вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 № 1404, за заявкою підрядника при наявності фінансових ресурсів, може здійснити попередню оплату робіт у розмірі 30 відсотків річного обсягу фінансування. Підрядник зобов’язується виконати роботи за рахунок попередньої оплати впродовж одного місяця. По закінченні вказаного терміну, невикористані суми повертаються на рахунок в органі Держказначейства.

Пунктом 12.2 договору встановлено, що до акта приймання виконаних робіт додається довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф.КБ-3).

Оплата виконаних робіт здійснюється за рахунок бюджетних коштів, відповідно п.12.3 договору.

Умовами пункту 12.4 договору втановлено, що зобов’язання замовника за договором виникають при наявності відповідних бюджетних призначень.

План фінансування складається замовником у межах затверджених на відповідний рік асигнувань і узгоджується з підрядником, згідно п.12.8 договору.

Пунктом 15.1 договору унормовано, що замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку серед іншого і за обставин відсутності коштів для фінансування об’єкту У пункті 15.3 договору сторони обумовили, що умови договору не повинні змінюватися, крім випадків, серед іншого й у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі.

Умовами пункту 16.1 договору узгоджено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою або іншими компетентними органами (п.16.3 договору). У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 14 днів, кожна із сторін в установленому цим договором порядку має право розірвати цей договір. У разі попередньої оплати підрядник повертає замовнику кошти протягом трьох днів з дня розірвання цього договору (п.16.4 договору).

Цей договір діє до 31.12.2014, відповідно до п.17.1 договору.

Із матеріалів справи вбачається, що у додатку до договору №2-64 від 25.06.2013р. сторони погодили План фінансування робіт з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Сніжне – Маринівка – (на Куйбишеве), км 10+600 – км 18+200, встановивши на 2014 рік – 23 537 226,80 грн. (двадцять три мільйони п’ятсот тридцять сім тисяч двісті двадцять шість гривень 80 коп.), а також умови пункту 12.1 договору, в якому сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником протягом 20 банківських днів, при наявності коштів на бюджетних рахунках, після підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в, (а.с.19).

Тобто, порядок розрахунків за цим договором сторони поставили в залежність від наявності бюджетного фінансування замовника.

Приписами ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України унормовано, що договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків.

Статтею 193 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, згідно ст.509 ЦК України,

Умовами статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог і Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково, відповідно до ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). На думку відповідача, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Вищенаведена правова норма передбачає, як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити. Таким чином, обов'язок відповідача як замовника по договору оплатити надані послуги виникає згідно з положеннями закону та умовами розділів 1, 4, 12 договору.

Із матеріалів справи вбачається, що за актом приймання виконаних будівельних робіт форма КБ-2в (а.с.21-26) підрядник – Товариство з обмеженою відповідальністю “Перша дорожньо-будівельна компанія” передав 03.03.2014р., а замовник - Служба автомобільних доріг у Донецькій області прийняв 03.03.2014 р. без зауважень роботи з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Сніжне – Маринівка – (на Куйбишеве), км 10+600 – км 18+200, на загальну суму 16 032 922,80 грн. (шістнадцять мільйонів тридцять дві тисячі дев’ятсот двадцять дві гривні 80 коп.), про що свідчать підписи уповноважених представників сторін на цьому акті.

Вартість вказаних робіт також підтверджується наявною у справі Довідкою про вартість виконаних робіт та витрат за формою КБ-3, підписаною 03.03.2014 р. обома сторонами без зауважень (а.с.20).

В ході перевірки державних закупівель Служби автомобільних доріг у Донецькій області за період з 01.01.2011р. по 01.03.2014р., представниками підрядника та представниками замовника, в присутності начальника відділу інспектування у сфері послуг Держфінінспекції в Донецькій області було проведено вибірково контрольний обмір обсягів виконаних робіт по об’єкту: “поточний середній ремонт автомобільної дороги Сніжне – Маринівка – (на Куйбишеве), км 10+600 – км 18+200” на загальну суму 16 032 922,80 грн., про що складено та підписано без зауважень відповідний акт контрольного обміру від 13.05.2014 р. (а.с. 45).За даними цього акту розбіжностей не встановлено.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що розрахунки між сторонами мали бути проведені шляхом оплати замовником протягом 20 банківських днів, при наявності коштів на бюджетних рахунках, після підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт.

Із матеріалів справи вбачається , що сторонами не заперечується, що замовник мав розрахуватись з підрядником за виконані роботи до 01.04.2014 р. Однак, вматеріалах справи відсутні докази повного чи часткового виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань за договором підряду. Також, відсутні докази відмови замовника (відповідача) від виконання договору за обставин відсутності коштів для фінансування об’єкту. У той час як право замовника розірвати договір в односторонньому порядку за обставин відсутності коштів для фінансування об’єкту погоджено сторонами у пункті 15.1 договору.

У даній справі, пунктом 15.3 договору сторони обумовили, що умови договору не повинні змінюватися, крім випадків, серед іншого й у разі продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі.

Із матеріалів справи та пояснень сторін, вбачається, що у зв’язку із затримкою фінансування у 2014 році послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Сніжне – Маринівка – (на Куйбишеве), км 10+600 – км 18+200, Додатковою угодою від 31.12.2014 р. до договору підряду № 2-64 від 25.06.2013 р. сторони змінили пункт 3.1 договору та визначили, що підрядник розпочинає виконання робіт протягом 10 (десять) днів з моменту підписання договору і забезпечує їх завершення до 31.12.2015 року. Також, цією додатковою угодою сторони встановили строк дії договору до 31.12.2015 р. (а.с.46-47).

У зв’язку із затримкою фінансування у 2015 році послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Сніжне – Маринівка – (на Куйбишеве), км 10+600 – км 18+200, Додатковою угодою від 31.12.2015 до договору підряду № 2-64 від 25.06.2013р. сторони встановили строк дії договору до 31.12.2016р..

Постановою Кабінету міністрів України від 17.06.2015р. № 498 “Деякі питання використання у 2016 році коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Держаним агентством автомобільних доріг” затверджено перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення, роботи на яких виконано у 2010 – 2014 роках, та обсяги їх фінансування у 2016 році за рахунок коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг, згідно з Додатком № 2.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що у додатку № 2 до вищенаведеної постанови серед переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення, роботи на яких виконано у 2010 – 2014 роках, відсутній об’єкт - послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Сніжне – Маринівка – (на Куйбишеве), км 10+600 – км 18+200.

У даній справі було прийнято декілька постанов КМУ щодо перенесення фінансування саме за виконаними роботами та актами вищевказаного договору.

У зв’язку саме із цією подією, сторонами продовжувався строк дії договору додатковими угодами від 31.12.2014 р. (а.с.46) та 31.12.2015 р. (а.с.47) у зв’язку із затримкою фінансування у відповідному році послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Сніжне – Маринівка – (на Куйбишеве), км 10+600 – км 18+200, як це було погоджено сторонами у пункті 15.3 договору підряду. Оскільки, укладеним між сторонами договором підряду порядок розрахунків поставлено у залежність від наявності бюджетного фінансування відповідача, тому позивач розраховував на оплату виконаних підрядних робіт, які прийнято відповідачем без заперечень, за рахунок бюджетних коштів.

Сторонами по справі було вжито заходи щодо повного виконання умов договору, а саме за змістом укладеної угоди від 31.12.2015 р. до договору підряду №2-64 від 25.06.2013 р., за змістом пункту 17.1 визначено, що договір діє до 31.12.2016р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобовязань за вищевказаним договором.

Крім того, відповідач не надав заперечень щодо якості, об»єму та вартості виконаних робіт, тим самим погодився з виконанням робіт та її вартістю.

З вищенаведених підстав судова колегія дійшла висновку, що доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності за позовними вимогами є не обґрунтованими.

Приписами ст. 257 Цивільного кодексу України унормовано, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання, згідно ст. 261 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 264 Цивільного кодексу України унормовано, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку. Частиною третьою цієї статті встановлено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Дослідивши матерали справи, судова колегія дійшла висновку, що оскільки порядок розрахунків за договором № 2-64 від 25.06.2013р. сторони поставили в залежність від наявності бюджетного фінансування замовника, у зв’язку з відсутністю відповідного фінансування сторони додатковими угодами від 31.12.2014 р. та від 31.12.2015р. продовжували строк дії договору, і ці дії свідчать про визнання боргу або обов’язку розрахуватись за договором відповідачем, а тому строк позовної давності до вимоги про стягнення основного боргу позивачем не порушено.

Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності, відповідно частини 2 статті 218 Господарського кодексу України.

Згідно частини 1 ст. 96 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями.

Крім того, суд першої інстанції правомірно послався на висновки Верховного Суду у справі та практику Європейського суду з прав людини у рішеннях у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18.10.2005 та у справі “Бакалов проти України” від 30.11.2004р., в яких зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Отже, відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язків з оплати виконаних робіт посилаючись на відсутність бюджетних коштів на рахунку, що не суперечить ст.617 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст.875 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти об'єкт або закінчені роботи та оплатити їх.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що борг відповідача перед позивачем на підставі укладеного між сторонами договору №2-64 від 25.06.2013 р. у сумі 16 032 922,80 грн. є доведений та підлягає стягненню.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача пені за період з 02.04.2014 р. по 30.09.2014 р. (виходячи з 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочки) у сумі 2 917 991,95 грн.

Приписами ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 Цивільногокодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивіільного кодексу України).

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У даному випадку, пунктом 14.7 договору сторони погодили, що при затримці термінів перерахування платежів за виконані роботи з вини замовника, він сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1 відсотка від договірної ціни робіт за кожний день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період за який сплачується пеня.

Вимогами ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Пунктом першим частини другої статті 258 Цивільного кодексу України встановлено спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Оскільки сторонами у договорі не встановлено іншого, тому нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а до стягнення мала бути пред’явлена протягом року відповідно.

З розрахунку позивача вбачається, що ним нараховано на заборгованість пеню виходячи з 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочки (як це передбачено умовами п. 14.7 договору) за період з 02.04.2014р.по 30.09.2014р..

У даному випадку, Товариство з обмеженою відповідальністю “Перша дорожньо-будівельна компанія” звернулося до суду з позовом - 07.12.2017р., тобто з пропуском строку позовної давності в один рік.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач просив застосувати строки позовної давності у відзиві на позовну заяву (а.с.81-86).

Досдідивши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині пені з підстав, передбачених частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивачем до стягнення заявлені інфляційні витрати за період з квітня 2014р. по листопад 2017 р. у розмірі 18 837 270,68 грн. та 3% річних за період з 02.04.2014 р. р. по 30.11.2017 р. у розмірі 1764 500,02 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок, період та порядок нарахування даних позовних вимог встановлено, що розрахунок 3 % річних за період з 02.04.2014 р. по 30.11.2017 р. у сумі 1 764 500,02 грн. (один мільйон сімсот шістдесят чотири тисячі п’ятсот гривень 02 коп.) та інфляційні втрати за період з квітня 2014 року по листопад 2017 року у сумі 18 837 270,68 грн. (вісімнадцять мільйонів вісімсот тридцять сім тисяч двісті сімдесят гривень 68 коп.) здійснений вірно та підлягає стягненню.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша дорожньо-будівельна компанія” підлягають задоволенню частково.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017 р.) рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2018 року (повний текст 20.02.2018 р.) у справі №905/2837/17 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 86, 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції), Положеннями п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) встановлено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м. Краматорськ, Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2018 р. (повний текст 20.02.2018 р.) у справі №905/2837/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2018 р. (повний текст 20.02.2018 р.) у справі №905/2837/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у встановленому законом порядку протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 23.04.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частину.

Повний текст постанови складено та підписано 25.04.2018р.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді І.В.Зубченко

ОСОБА_3

Надруковано примірників 4:

1 – позивачу;

1 – відповідачу ;

1 – у справу;

1 – ГСД О;