Постанова № 73600495, 19.04.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2018 р. Справа№ 910/23303/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

Секретар судового засідання: Степанець О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - Алексенко В.Ю.,

розглядає апеляційну скаргу

Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд"

на рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2018 (повний текст рішення складений 23.02.2018)

у справі №910/23303/17 (суддя Ю.О. Підченко)

за позовом Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд"

до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

про стягнення 110428,35 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Комунальне підприємство "Ватутінськінвестбуд" подало до Господарського суду міста Києва позов до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про стягнення 110428,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договорами оренди №198-1006 від 28.09.2012 року та №879-1006 від 30.03.2017 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.02.2018 у справі №910/23303/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд, дійшов висновку про неправомірність донарахування орендареві орендної плати за період з вересня 2015 року по квітень 2017 року та відмовив у стягненні заборгованості в сумі 94 215, 54 грн., пені в розмірі 14 509, 19 грн. та 3% річних в розмірі 1 703, 62 грн. нарахованих на дану суму.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Ватутінськінвестбуд" подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2018 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом неповно досліджено обставин справи, а встановлені обставини, не підтверджуються поданими сторонами доказами, апелянт стверджує, що сторони, підписавши договір у 2017 році надали йому зворотну силу та поширили дію його умов на відносини, що виникли до моменту його укладення, а саме з 30.09.2015 року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2018 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 у справі №910/23303/17 відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2018 року розгляд справи призначено на 19.04.2018 року.

В судовому засіданні 19.04.2018 року представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі Розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 10.05.2012 № 225 "Про затвердження переліку осіб, які мають право підпису первинних документів, Закону України "Про місцеві державні адміністрації", Положення про оренду майна територіальної громади м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 34/6250 між сторонами у справі Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією (орендодавець за договором), Публічним акціонерним товариством "Державний Ощадний банк України" (орендар за договором) та Комунальним підприємством "Ватутінськінвестбуд" (балансоутримувач за договором) укладено договір №198-1006 від 28.09.2012 року про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі протоколів постійної комісії Київради з питань власності від 03.04.2012 року № 114 та від 22.08.2012 року № 127 та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.09.2012 року №505 передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ніколаєва архітектора, 7 для розміщення відділення ПАТ "Державний ощадний банк України" (а.с.25-29, т.1). Факт передачі майна в користування не заперечене сторонами та підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 28.09.2012 (а.с.31, т.1).

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 договору №198-1006 від 28.09.2012 об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 127,20 кв. м, вартістю, згідно оцінки нерухомого та індивідуально визначеного майна станом на 01.02.2012 року, 977 000, 00 грн.

Згідно п. 2.4 договору №198-1006 від 28.09.2012 року об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Ватутінськінвестбуд".

Договором (п.3.1) сторони обумовили, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі п. 21 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 року №34/6250, та визначеної в Додатку №1 до договору на дату його підписання. Розмір орендної плати за перший місяць оренди становить /без ПДВ/ 38, 60 грн. за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає 4 909, 92 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 9.1 договору №198-1006 від 28.09.2012 року договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.04.2012 року до 30.09.2012 року.

Згідно п. 9.7 договору №198-1006 від 28.09.2012 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.

17.05.2013 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору №198-1006 від 28.09.2012 року, якою продовжено строк дії договору до 29.09.2015 року. (а.с.32, т.1).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, орендар у період з вересня 2015 по квітень 2017 користувався нежитловим приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Ніколаєва архітектора, 7, що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт /послуг/, підписаними уповноваженими представниками позивача та відповідача. Вказані акти оплачені відповідачем у повному обсязі, на підтвердження чого надані платіжні доручення (копії зазначених документів наявні в матеріалах справи а.с.77-147, т.1).

30.03.2017 року між сторонами укладено Додаткову угоду №4 до договору №198-1006 від 28.09.2012 року, відповідно до якої сторони домовились внести зміни до договору від 28.09.2012 року №198-1006 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, виклавши його в новій редакції, що додається, та присвоїти договору новий номер 879. (а.с.14, т.1).

На виконання додаткової угоди №4, 30.03.2017 року між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець за договором), Комунальним підприємством "Ватутінськінвестбуд" (балансоутримувач за договором) та Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (орендар за договором) було підписано договір №879-1006 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до п.1.1 якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності № 39 від 24.01.2017 року та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 23.02.2017 року №88 передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ніколаєва архітектора, 7, для розміщення банків - 127, 20 кв.м. (а.с.15-19, т.1)

Згідно п.п. 2.2, 2.4 договору №879-1006 від 30.03.2017 року вартість об'єкта оренди станом на 30.09.2016 року становить 2 502 100, 00 грн., орендар вступає у строкове платне користування об'єктом у термін, указаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації цього договору) та акта приймання-передачі об'єкта.

Того ж дня, 30.03.2017 року між сторонами підписаний акт приймання-передачі нерухомого майна, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування нерухоме майно за договором №879-1006 від 30.03.2017 року. Вказаним актом сторони підтвердили, що фактичне користування нежитловим приміщенням на підставі договору відбувається з 30.09.2015 року (а.с.22, т.1).

Договором від 30.03.2017 року (п.3.1 договору) сторони, на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 року №415/1280, узгодили розмір орендної плати в сумі 12 510, 50 грн. за базовий місяць із подальшим щомісячним індексуванням на індекс інфляції (п.3.2 договору), з нарахуванням податку на додану вартість (п. 3.5 договору). Сторони передбачили право зміни розміру орендної плати на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду та в інших випадках, передбачених законодавством України (п.3.4 договору).

У зв'язку з укладенням сторонами договору №879-1006 від 30.03.2017 року позивач вважає, що за період з 30.09.2015 року по квітень 2017 включно орендар не в повному обсязі сплачував орендну плату, яка, на його думку, повинна бути сплачена у розмірі, визначеному договором оренди в редакції договору від 30.03.2017 року №879-1006 та нарахував за зазначений період заборгованість по орендній платі з урахуванням сплачених відповідачем орендних платежів в сумі 94 215, 54 грн., про що надіслав орендарю претензію від 16.06.2017 року за №102/46-523 (копія претензії наявна в матеріалах справи (а.с.41-42, т1).

Відповідач, листом від 20.07.2017 року за №100.22/1-02-82/1 (а.с.44, т.1), відмовив у задоволені претензії позивачу, за відсутності достатніх правових підстав у донарахуванні орендної плати за період до укладення договору, посилаючись на норми ст. ст. 649, 759, 764 ЦК України, 181 ГК України та умови договору.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, за своїм змістом та своєю правовою природою укладений між сторонами договір має ознаки договору найму (оренди) згідно якого, в силу вимог ст. 759 ЦК України, ст. 283 ГК України одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) майно у користування на певний строк за плату. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). В силу ч.6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Враховуючи, що предметом договору оренди є комунальне майно, правовідносини сторін регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

В силу приписів ст.ст.12, 13, 17-19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди. Термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, в розмірі, строки та порядку визначеними договором, що є одним з основних обов'язків орендаря .

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду відповідачу за договором №198-1006 від 28.09.2012 року та користування ним відповідачем з 28.09.2012 року.

Відповідно до п. 9.1 договору №198-1006 від 28.09.2012 року з урахуванням Додаткової угоди №1 від 17.05.2013 року договір оренди є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє до 29.09.2015 року. Сторони не заперечують, що з 30.09.2015 року та до моменту укладення сторонами договору №879-1006 від 30.03.2017 року, відповідач продовжував користуватися приміщенням, що є предметом оренди, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ніколаєва архітектора, 7.

На підтвердження факту користування відповідачем спірним майном у період з вересня 2015 року по квітень 2017 року до матеріалів справи долучені акти прийому-здачі виконаних робіт, послуг, які містять підписи уповноважених сторін та посилання на користування таким майном за Договором №198-1006 від 28.09.2012 року. Вказані акти повністю оплачені відповідачем, що також не заперечується сторонами.

Посилаючись на норми ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", ст.764 ЦК України, якими встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, місцевий господарський суд дійшов висновку, що договір оренди №198-1006 від 28.09.2012 року є продовженим за мовчазною згодою орендодавця, яка зокрема відображається у відсутності заперечень щодо користування майном, відсутності вимог до орендаря щодо повернення орендованого майна протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди. Більш того сторони договору з обох сторін вчиняли дії, які свідчать про продовження дії договору, оскільки сторонами підписувалися акти надання послуг, сплачувалися орендні платежі, приймались платежі позивачем до встановлення нового розміру орендної плати та укладення договору оренди в новій редакції.

Відтак, оскільки у період з 30.09.2015 року та до моменту укладення сторонами договору №879-1006 від 30.03.2017 року нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ніколаєва архітектора, 7, перебувало в користуванні відповідача за договором №198-1006 від 28.09.2012 року та не було повернуто на користь орендодавця, позивачем правомірно було нараховано до сплати, а відповідачем - повністю сплачено орендну плату за користування таким майном саме на умовах та в розмірі, передбачених умовами договору №198-1006 від 28.09.2012 року.

На виконання протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 24.01.2017 року № 39 про продовження ПАТ "Державний ощадний банк України" строків дії договорів оренди нежитлових приміщень комунальної власності м. Києва на 2 роки 364 днів, в тому числі нежитлового приміщення за адресою: вул. Ніколаєва архітектора, 7 та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 23.02.2017 року № 88 "Про продовження строку дії договорів оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, що передані до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації", яким продовжено строк оренди нежитлового приміщення за адресою: вул. Ніколаєва архітектора, 7 з ПАТ "Державний ощадний банк України" між сторонами договору оренди від 28.09.2012 року №198-1006 укладено Додаткову угоду №4 від 30.03.2017 року про внесення змін до договору від 28.09.2012 року №198-1006 та підписання нової редакції договору під №879-1006 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду.

Згідно з приписами п. 9.1 договору №879-1006, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України умови договору №879-1006 від 30.03.2017 року застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту його укладення, а саме з 30.09.2015 року.

Однак п.3.6 договору №879-1006 передбачено, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача починаючи з дати підписання сторонами акта приймання передачі майна.

Враховуючи, що передача майна за договором №879-1006 від 30.03.2017 року відбулася 30.03.2017 року, про що сторони підписали відповідний акт, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що орендна плата у розмірі встановленому новою редакцією договору оренди підлягає застосуванню саме з моменту підписання акта приймання передачі майна - з 30.03.2017 року.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про неправомірність донарахування позивачем орендної плати у розмірі 94 215, 54 грн. за період з вересня 2015 року по квітень 2017 року на підставі Договору №879-1006 від 30.03.2017 року, а відтак суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення основної суми боргу, підстави для задоволення похідних вимог, а саме в частині стягнення пені у розмірі 14 509, 19 грн. та 3% річних у розмірі 1 703, 62 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у суду відсутні.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2018 року у справі №910/23303/17 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

Враховуючи вимоги ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 272, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2018 року у справі №910/23303/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.02.2018 року у справі № 910/23303/17 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/23303/17.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.04.2018 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз