Постанова № 73600424, 17.04.2018, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

17.04.2018 справа №905/1849/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача): суддів: при секретарі судового засідання: за участю представників: від позивача: від відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 – за ордером не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго”, м. Курахове, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від05.12.2017р.(повний текст підписано 08.12.2017р.)у справі№905/1849/17 (головуючий суддя Левшина Г.В., судді Курило Г.Є., Тарапата С.С.)за позовомДержавного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго”, м. Київ в особі Відокремленого підрозділу “Донбаська електроенергетична система”, м. Бахмут, Донецька областьДо про Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго”, м. Курахове, Донецька область стягнення 11 636 404,61 грн.ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року до господарського суду звернулось Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго”, м.Київ в особі відокремленого підрозділу “Донбаська електроенергетична система”, м.Бахмут (далі – Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго”, м.Курахове (далі–Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 11636404,61 грн., у тому числі основний борг в сумі 11350895,87 грн., три проценти річних в сумі 70791,26 грн. та інфляція в сумі 214717,48 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.12.2017 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з’ясовання обставин справи.

Скаржник вважає, що судом не взято до уваги зміст Договору щодо узгодження сторонами порядку оплати, що пов’язаний із рівнем оплати споживачами по прямих двосторонніх договорах, а також ті обставини, що правовідносини між сторонами регулюються ще і вимогами Постанови КМУ №263 та Багатостороннім договором.

Зокрема, скаржник посилається на те, що судом залишено поза увагою, що оплата поточних платежів повинна здійснюватись відповідно до умов Договору, оскільки графік погашення заборгованості підписано неуповноваженою на те особою. При цьому, Відповідач зазначає, що ним не вчинялось жодних дій стосовно прийняття до виконання графіку погашення заборгованості, а підписання Відповідачем відповіді на претензію Позивача не породжує правових наслідків щодо його виконання.

Відповідач стверджував, що заявляючи вимоги на підставі начебто погодженого графіку, Позивач необґрунтовано включив до суми позову відповідні суми за грудень 2016р.–лютий 2017р., які вказаним графіком не охоплювались.

На виконання ухвали судової колегії від 29.03.2018р. сторонами надано письмові пояснення щодо зарахування оплат за Договором, згідно до бухгалтерського обліку підприємств, які долучені до матеріалів справи.

При цьому, клопотання Відповідача про призначення у справі судово–економічної експертизи судова, яке надійшло через канцелярію суду 16.04.2018р., колегія залишила без задоволення, оскільки ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2018р. у задоволенні клопотання аналогічного змісту вже було відмовлено через його необґрунтованість.

Позивач в судовому засіданні 16.04.2018р. проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Представник Відповідача в судовому засіданні 16.04.2018р. підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні 16.04.2018 оголошувалась перерва до 17.04.2018р.

Учасники справи в судове засідання 17.04.2018р. не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, у зв’язку з чим судова колегія вважає за можливе закінчити розгляд справи у їх відсутності.

Відповідно до вимог ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Вищезазначеним судовим рішенням в межах даної справи встановлено, що 26.08.2016р. між сторонами був підписаний договір на послуги №121-УК-ЗуТЭC/10, згідно з умовами якого позивач бере на себе зобов’язання з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління енергосистемою та передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, а відповідач здійснювати оплату послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління енергосистемою та передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами згідно з умовами даного договору (далі – Договір).

Факт укладення Договору сторонами не оспорюється.

Також судом першої інстанції встановлені наступні обставини:

- підписання сторонами актів прийому-передачі на послуги по диспетчерському (оперативно-технологічному) управлінню енергосистемою та передачі електричної енергії магістральними і междержавними електричними мережами від 30.04.2016р., 31.05.2016р., 31.08.2016р., 30.09.2016р., 30.11.2016р., 31.12.2016р., 28.02.2017р. на загальну суму 22 388 425,44 грн.

- наявність часткової оплати Відповідачем за надані послуги в сумі 7 955 500,00грн.

-укладення графіку, яким сторонами погоджено певний порядок погашення Відповідачем заборгованості перед Позивачем

- обставини порушення Відповідачем грошового зобов’язання в частині своєчасної оплати за надані послуги за погодженим між сторонами графіком погашення заборгованості.

В обгрунтування вимог, Позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов’язань зі своєчасної сплати вартості наданих послуг за договором №121-УК-ЗуТЭC/10 від 28.06.2016р. на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління енергосистемою та передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами та невиконання умов погодженого між сторонами графіку погашення заборгованості, у зв’язку з чим наявні підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з мотивів доведеності факту не внесення Відповідачем оплати за надані послуги, що є підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що укладенням графіку, сторонами погоджено певний порядок погашення Відповідачем заборгованості перед Позивачем.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом першої інстанції, з чим погоджується судова колегія, встановлено, що правовідносини сторін виникли на підставі Договору та регулюються нормами ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, ч. 1 ст. 530, ст.ст.615, 625, 651 Цивільного кодексу України, а також ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, статті193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено господарським судом, Позивачем було надано Відповідачу послуги на суму 22388425,44 грн. за Договором, про що свідчать акти прийому-передачі на послуги по диспетчерському (оперативно-технологічному) управлінню енергосистемою та передачі електричної енергії магістральними і междержавними електричними мережами від 30.04.2016р., 31.05.2016р., 31.08.2016р., 30.09.2016р., 30.11.2016р., 31.12.2016р., 28.02.2017р.

Матеріалами справи підтверджується, що листом від 19.12.2016р. №291 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою щодо погашення наявної заборгованості за договором №121-УК-ЗуТЭC/10 від 28.06.2016р. в сумі 17445059,82 грн. згідно графіку, що додається.

В свою чергу, в листі від 03.01.2017р. №09-02/1 у відповідь на пропозицію Позивача Відповідачем запропоновано графік погашення заборгованості, який погоджено сторонами шляхом його підписання.

Згідно вказаного графіку Відповідач мав сплатити Позивачу (дати запланованих оплат): 4000000,00 грн. 11.01.2017р.; 3955500,00 грн. 11.02.2017р.; 3955500,00 грн. 11.03.2017р.; 1383515,00 грн. 11.04.2017р.; 1383515,00 грн. 11.05.2017р.; 1383515,00 грн. 11.06.2017р.; 1383515,00 грн. 11.07.2017р.

Згідно ч.1 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Представництво виникає відповідно на підставі договору, закону або акту органу юридичної особи (ч. 3 ст.237 Цивільного кодексу України).

Доводи скаржника щодо підписання графіку неуповноваженою на те особою не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, оскільки графік погашення заборгованості підписаний з боку Відповідача директором ОСОБА_6, а в свою чергу, в матеріалах справи наявна довіреність №324 від 16.12.2016р. за змістом п.2.2 якої ОСОБА_6 надане право підписувати документи, пов’язані із зміною, виконанням діючих договорів, укладених товариством.

Враховуючи, що графік погашення заборгованості свідчить про вчинення дій, пов’язаних з виконанням укладеного між сторонами Договору, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, обгрунтовано не прийняв вказані заперечення Відповідача та дійшов правомірного висновку про те, що сторони внаслідок конклюдентних дій погодили певний порядок погашення Відповідачем зазначеної в графіку суми, визнавши її заборгованістю перед Позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір №121-УК-ЗуТЕС/10 на послуги з диспетчерського (оперативно– технологічного) управління енергосистемою та передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами від 26.08.2016р. укладений сторонами на виконання Багатосторонього Договору між учасниками ринку електричної енергії від 11.06.2015р., який укладено на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» від 07.05.2015р. №263.

Сторонами цього Договору є:

- суб'єкти електроенергетики, які здійснюють діяльність з виробництва, передачі, розподілу та постачання електричної енергії на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (даліНеконтрольована територія), які підписали Договір і / або приєдналися до нього (Додаток 1);

- суб'єкт електроенергетики (його відокремлений підрозділ), який здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління на Неконтрольованій території.

Згідно до п.п. 2,4 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» від 07.05.2015р. №263, електрична енергія, яка виробляється на неконтрольованій території, крім електричної енергії виробника, що має гарантії, надані законодавством, продається на цій території суб’єктам електроенергетики, які провадять діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом (далі - енергопостачальники, що провадять діяльність на неконтрольованій території), та/або споживачам електричної енергії відповідної області, та/або іншим суб’єктам господарювання, розташованим у відповідній області, згідно з умовами багатостороннього договору, що укладається між суб’єктами електроенергетики, що провадять діяльність на неконтрольованій території (далі - багатосторонній договір). Порядок, механізм та принципи взаємодії суб’єктів електроенергетики, що виникають у зв’язку з виробництвом, передачею, постачанням, купівлею та продажем електричної енергії, порядок формування цін (тарифів), компенсації технологічних втрат електричної енергії під час передачі, а також розрахунків за електричну енергію, послуги з передачі та постачання електричної енергії, інші питання регулювання відносин у сфері електроенергетики на неконтрольованій території визначаються багатостороннім договором.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що Договір №121-УК-ЗуТЕС/10 на послуги з диспетчерського (оперативно– технологічного) управління енергосистемою та передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами від 26.08.2016р. укладений сторонами не внаслідок вільного волевиявлення сторін, а на виконання Багатостороннього Договору та постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» від 07.05.2015р. №263.

Порядок розрахунків узгоджений сторонами у Розділі 5 Договору, в пунктах 5.2.2., 5.3. якого сторони погодили, що оплата послуг з диспетчерського (оперативно – технологічного) управління енергосистемою і передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами здійснюється Виробником пропорційно рівню оплати Споживачами за прямими двосторонніми договорами. Розрахунки здійснюються грошовими коштами в грошовій (безготівковій та готівковій) формі або інших формах, не заборонених законодавством, у відповідності до умов Багатостороннього договору між учасниками ринку електричної енергії, за рахунок коштів, зібраних від Споживачів за прямими двусторонніми договорами.

Згідно ст. 530 Цивільного України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Однак, між сторонами погоджено графік погашення заборгованості лише щодо вартості наданих в період з березня по листопад 2016року послуг.

При цьому, решта суми позовних вимог, зокрема за грудень 2016року та лютий 2017року(з урахуванням проведеного корегування) межами цього графіку не охоплювалась, а отже і порядок її оплати залишився в межах вимог вищенаведеної умови Договору – тобто пропорційно рівню оплати за двосторонніми прямими договорами зі споживачами.

Судом першої інстанції зроблено правомірний висновок про те, що укладенням графіку, сторонами погоджено певний порядок погашення відповідачем заборгованості перед Позивачем, а тому оплата повинна відбуватись за графіком, проте, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що сума основного боргу складає 11 350 895,87грн. через включення до цієї заборгованості, сум, що не були узгоджені графіком.

Матеріалами справи підтверджується часткова оплата заборгованості Відповідачем на загальну суму 7 955 500,00грн. При цьому, оплату останній здійснював не за графіком, а відповідно до вимог розділу 5 Договору.

Вказана обставина сторонами не заперечується, розходження в зарахуваннях цих сум у відповідності до належних розрахункових періодів в наданих даних бухгалтерського обліку сторін, судова колегія не виявила.

Таким чином, з урахуванням часткових оплат Відповідача сума заборговнаості Відповідача перед Позивачем, що охоплюється межами графіку, складає 9 489 560,00грн.

Разом з тим, до розрахунку суми основного боргу помилково включені суми за розрахункові періоди лютого 2017р. у розмірі 1 818 420,62грн. та 42 915,43грн., яка утворилась внаслідок коригування актів приймання – передачі за листопад – грудень 2016року, а також за грудень 2016року у розмірі 3 642 765,02грн. (враховуючи коригування актом від 28.02.2017р. на суму 468 385,92грн.)

Проте, включення наведених сум до розрахунку сум основного боргу у розмірі 1 861 338,05грн. є безпідставним, оскільки ці місяці не були предметом погодження сторонами у графіку погашення заборгованості, а відтак не можуть бути включені до складової суми основної зоборгованості. Протилежного суду не доведено, у зв’язку з чим доводи апеляційної скарги про безпідставність включення до розміру заборгованості визнаються колегією суддів обгрунтованими, а твердження Позивача в цій частині помилковими.

Крім того, як вбачається акт прийому – передачі (коригувальний за листопад) від 28.02.2017р. містить негативний показник (баланс) вартості наданих послуг, отже врахування цієї суми у якості додаткової суми є сумнівним. Представники сторін надати свої пояснення з цього приводу у судовому засіданні утруднились.

Судова колегія вважає, що Позивачем не доведено, що з урахуванням вимог розділу 5 Договору право на отримання вищенаведених сум є порушеним на момент звернення з позовом, оскільки доказів порушення Відповідачем умов Договору в цій частині Позивачем не надано. Судом першої інстанції відповідні доводи Відповідача залишені поза увагою.

За таких підстав, висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача суми основного боргу у розмірі 11 350 895,87грн. є помилковим, спростовується матеріалами справи, а тому стягненню підлягає сума заборгованості у розмірі 9 489 560,00грн.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1 861 338,05грн. слід відмовити.

У зв’язку з невиконанням грошового зобов’язання, Позивачем були нараховані та заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 70791,26грн. за період з 12.01.2017р. по 24.07.2017р. та інфляційні втрати у розмірі 214717,48 грн. за період з квітня по червень 2016р.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 214717,48 грн. за період з квітня по червень 2016р., оскільки наданий Позивачем розрахунок позовних вимог в цій частині не суперечить вимогам чинного законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення 3% річних, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність здійснення нарахування вказаних сум починаючи з 12 числа, приймаючи дати оплат (11-е число), що визначені сторонами у графіку як “плановані”, проте не такі, з перебігом яких пов’язано кінцевий строк виконання зобов’язань.

Судова колегія не погоджується з висновком суду щодо здійснення нарахування 3% річних з 12-го числа місяця та вважає, що нарахування 3% річних повинне здійснюватись з першого числа місяця наступного за розрахунковим, оскільки в самому графіку сторони визначили періодом погашення певної частини заборгованості розрахунковий місяць, а отже і право Позивача на отримання відповідної суми спливає у останній день такого місяця.

Перевіривши розрахунок 3% річних, з урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що 3% річних підлягають нарахуванню за загальний період з 01.04.2017року по 24.07.2017 року та становлять суму у розмірі 18 264,28грн.

Отже, рішення суду у даній справі підлягає скасуванню в частині розміру, стягнутих з Відповідача на користь Позивача суми 3% річних у розмірі 52 526,98грн. через неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 05.12.2017 у справі №905/1849/17 внаслідок неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, підлягає скасуванню в частині розміру стягнутої з Відповідача суми основної заборгованості у розмірі 1 861 338,05грн., 3% річних у розмірі 52 526,98грн., а також в частині розподілу судових витрат.

В іншій частині рішення господарського суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго”, м. Курахове, Донецька область – задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 05.12.2017 у справі № 905/1849/17 скасувати частково та ухвалити в скасованій частині нове рішення.

Викласти перший та другий абзаци резолютивної частини рішення в наступній редакції: “Позовні вимоги Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго”, м.Київ в особі відокремленого підрозділу “Донбаська електроенергетична система”, м.Бахмут до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго”, м.Курахове про стягнення заборгованості в сумі 11636404,61 грн., у тому числі основний борг в сумі 11350895,87 грн., три проценти річних в сумі 70791,26 грн. та інфляція в сумі 214717,48 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго” (85612 Донецька область, м.Курахове, вул.Енергетиків, 3, рах.№26003962507911 у відділенні ПАТ “ПУМБ “РЦ в м.Київ”, МФО 334851, ЄДРПОУ 31831942) на користь Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” (01036 м.Київ, вул.Симона Петлюри, 25, рах.№26008010066033 в АТ “Укрексімбанк”, МФО 322313, ЄДРПОУ 00100227) в особі відокремленого підрозділу “Донбаська електроенергетична система” (84501 м.Бахмут, вул.П.Лумумби, 97, рах.№2600313758 в ПАТ “ПУМБ” у м.Києві, МФО 334851, ЄДРПОУ 23344104) основний борг в сумі 9489560,00 грн., три проценти річних в сумі 18264,28 грн. та інфляцію в сумі 214717,48 грн., та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 145 838,90 грн.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.”

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 05.12.2017р. залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Стягнути з Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” (01036 м.Київ, вул.Симона Петлюри, 25, рах.№26008010066033 в АТ “Укрексімбанк”, МФО 322313, ЄДРПОУ 00100227) в особі відокремленого підрозділу “Донбаська електроенергетична система” (84501 м.Бахмут, вул.П.Лумумби, 97, рах.№2600313758 в ПАТ “ПУМБ” у м.Києві, МФО 334851, ЄДРПОУ 23344104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Східенерго” (85612 Донецька область, м.Курахове, вул.Енергетиків, 3, рах.№26003962507911 у відділенні ПАТ “ПУМБ “РЦ в м.Київ”, МФО 334851, ЄДРПОУ 31831942) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 43 061,91грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 23.04.2018р.

Головуючий (суддя-доповідач): О.В. Стойка

Судді: І.В.Зубченко

ОСОБА_3